Гра у Football Manager. Чому Колос більше не прогресує

П'ять років тому «Колос» з Ковалівки уперше в історії завоював путівку до елітарного дивізіону вітчизняного професійного футболу – української Прем'єр-ліги. З того часу дітище Андрія Засухи, який є президентом «Колоса», незмінно виступає у вищій лізі, однак в останні три роки явно перестало прогресувати. Після впевненого дебюту, коли ковалівцям поталанило фінішувати у верхній шістці, команда в УПЛ-2020/21 стрибнула, як виявилося, вище голови – зайняла четверту сходинку й отримала право зіграти в єврокубках. Однак після того «Колос» не тільки не повторював подібне, а й взагалі від сезону до сезону, якщо брати до уваги турнірні показники, лишень деградує…

У серпні 2021 року «Колос» попрощався зі своїм багаторічним наставником Русланом Костишиним, із яким команда пройшла тернистий шлях від низів українського футболу до Прем'єр-ліги та виступів у єврокубках. Коли знаковий фахівець залишив Ковалівку, багато хто припускав, що це буде непогано для клубу, який дозрів для нового кроку в розвитку, але реальність виявилася абсолютно іншою.

Сезон-2021/22, який в УПЛ виявився недограним через повномасштабне вторгнення російських окупаційних військ на територію України, «Колос» розпочинав із Костишиним, потім команду недовго потренував білорус Сергій Кузнєцов, а перед відходом на зимову паузу керівництво вирішило поставити Ярослава Вишняка, котрий раніше входив до штабу Костишина.

Вже тоді виникала думка, що у «Колосі» сталося щось не те. Проте пояснення, які надав Руслан Костишин, розвіяли як мінімум частину побоювань. Творець ключових спортивних успіхів ковалівців зізнався, що йдучи із посади, попросив президента Засуху залишити в команді своїх помічників, яким і було довірено продовження спільного проекту.

З одного боку, коли йде головний тренер, логічно вимагати, аби з ним від контрактних зобов'язань вивільнялися й усі його помічники, адже в даному випадку не можна вести мову виключно про персональну відповідальність, а всі досягнення та невдачі є результатами колективної роботи штабу коучів. Але з іншого боку, на чому й акцентував увагу Костишин, загалом наставникам «Колоса» вдавалося робити непогану роботу, а тому не дивно, що Руслан попросив босів дати шанс своїм екс-асистентам.

До зимової паузи в УПЛ-2021/22 «Колос» прийшов восьмим, і ця позиція виявилася для команди, по суті, фінальною у тому розіграші. Але через рік, коли чемпіонат вже вдалося провести у повноцінному форматі, ковалівська команда не лише не продемонструвала ознак прогресу, а й ще більше відкотилася назад, фінішувавши на вельми скромній дев'ятій позиції.

Зараз же, в УПЛ-2023/24, «Колос» взагалі йде до того, аби на фініші чемпіонату продемонструвати ще більший відкат від колишніх позицій. Зокрема, на даний момент команда з Ковалівки займає лишень дванадцяту позицію, а наприкінці квітня провела нове рокірування на тренерському містку, коли Ярослава Вишняка замінив Олександр Поздєєв, який отримав можливість попрацювати у статусі виконуючого обов'язки головного тренера.

Відхід Вишняка загалом був більш ніж очікуваною та прогнозованою подією. Нинішній «Колос», відверто кажучи, є однією з найнудніших та найменш видовищних команд української Прем'єр-ліги. У 27 турах ковалівці забили усього лишень 18 м'ячів, а це один з найгірших показників у чемпіонаті (менше станом до початку 28-го туру забили тільки футболісти «Оболоні», в активі яких 17 голів). Так, пропускає «Колос» також небагато (25 м'ячів, що відповідає показникам «Динамо» та «Дніпра-1», а поступається лише «Шахтарю»), проте 6 перемог при 11 нічиїх та 10 поразках – це явно не ті «героїчні звершення», на які розраховує Андрій Засуха та його радники.

Важливо розуміти, що нинішній «Колос» – це більш ніж солідна команда за мірками УПЛ. У клубі немає проблем із фінансуванням, не виникає питань із запрошенням якісних новачків, яких цілком влаштовує інфраструктура ковалівців, а також географічна близькість населеного пункту до столиці України, де можна більш ніж комфортно проживати разом з родиною та користуватися практично усіма благами сучасної цивілізації.

Немає в «Колоса» і явних проблем з кадрами. У складі нинішньої команди виділяються такі маститі за мірками вітчизняного чемпіонату гравці як Микита Бурда, Валерій Лучкевич, Денис Безбородько, Андрій Цуріков, Андрій Тотовицький, Павло Оріховський, Кирило Фесюн, Дмитро Топалов, Валерій Бондаренко, Роман Гончаренко, Андрій Богданов... Вийшла вже ціла команда з 11 виконавців, а є ще якісні легіонери у особі Гітіса Паулаускаса, Рангела, Дієго Каріоки. Плюс обов'язково варто виділяти 18-річного таланта Артема Гусола, котрий заслуговує на особливу увагу та підхід з боку тренерського штабу.

Читайте також:

5 лідерів юнацького чемпіонату України-2023/24, які заслужили на шанс в УПЛ

І ось з усіма цими гравцями (не варто забувати, що в поточному сезоні «Колос» навіть підписував новачків, виплачуючи за них відступні, що для багатьох клубів УПЛ є чимось практично недосяжним в економічних реаліях, що склалися) команда з Ковалівки не те, щоб не прогресує, а й зовсім поступово спускається в турнірній таблиці все нижче та нижче…

У чому причина? Є відчуття, що вище керівництво «Колоса» просто недооцінило значущості персони та загалом чинник головного тренера у першій команді, після того, як її лави залишив Руслан Костишин. І якщо спочатку це можна було списати на прохання колишнього наставника, який побажав, щоб його справу продовжили Кузнєцов, а потім і Вишняк, то нинішнє рокірування, коли на чолі команди знову опинився малодосвідчений наставник, говорить лише про одне – Андрію Засусі, мабуть, зручно мати біля керма колективу фахівця, який не має серйозного бекграунду в ремеслі. І це зовсім не претензія до 37-річного Поздєєва, адже вчитися та покращувати свій професійний рівень ніколи не пізно, проте після того, як раніше «Колос» вже довіряв фактично в аналогічних ситуаціях Кузнєцову й Вишняку, але так і не отримав бажаного, подібне рішення виглядає як впевнений крок у бік тих же граблів, на які раніше вже доводилося наступати…

І якщо до вчорашнього вечора хтось ще міг заперечити, що Поздєєв – це поки лише виконувач обов'язків коуча «Колоса», то напередодні і тут ситуація кардинально змінилася, адже 37-річний фахівець став повноправним головним тренером команди, про що відрапортував офіційний сайт клубу. Іншими словами, ситуація з Вишняком загалом повторюється, і поки що боси ковалівців не прагнуть обзаводитися більш досвідченим та заматерілим на вирішенні подібних завдань головним тренером.

Останнє де-факто зводить нанівець усі зусилля Засухи та його радників щодо покращення команди. Залучення великої кількості якісних за мірками УПЛ гравців та надання їм гарних фінансових умов саме по собі може гарантувати результат хіба що у комп'ютерній грі Football Manager, та й то за умови, що вам пристойно пощастить. Насправді ж ситуації, коли на пост коуча першої команди приходить учорашній наставник з U-19, а через порівняно короткий час цей фахівець дає результат вже на найвищому рівні, не так вже й часто зустрічаються.

З прикладів в УПЛ останнім часом на думку спадає хіба що запрошення «Рухом» Віталія Пономарьова, котрий наразі демонструє явне покращення результатів і за керівництва якого прогресує більшість молодих талантів львів'ян, проте варто наголошувати, що до нього командою керував досвідчений Леонід Кучук, перед яким коучем був також молодий Іван Федик. Тобто за молодим і перспективним фахівцем прийшов вже сформований коуч, а згодом клуб знову довірився тому, хто тільки починає «набивати гулі».

У «Колосі» при усіх інших досить правильних (як мінімум, на перший погляд) та цікавих кадрових рішеннях у питаннях головного тренера чомусь вважають за краще не йти шляхом запрошення досвідченого фахівця, здатного з ходу почати виконувати поставлені завдання. А це саме те, чого вже гостро потребують ковалівці, інакше трьохсезонне топтання на місці із невеликим, але поступовим відступом назад може призвести до кризи амбіцій у ключових виконавців команди, які просто втратить віру у свою здатність досягати кращих результатів.

Безумовно, тільки президент Засуха має визначати шлях, яким надалі йтиме його дітище, проте ніхто не заважає нам робити свої висновки з цього процесу, й шукати проблеми, які не дозволяють «Колосу» рухатися та прогресувати швидше. Зрештою, не виключено, що в особі Поздєєва або вже після нього, продовжуючи практику запрошення молодих і малодосвідчених наставників, ковалівці все ж таки досягнуть суттєвого успіху та знайдуть для себе «другого Руслана Костишина», однак також не варто скидати з рахунків можливість, при якій на той момент «Колос» із перспективного та цікавого молодого футбольного проекту може остаточно перетворитися на такий собі вітчизняний Неверкузен на мінімалках, і для виправлення ситуації Андрію Засусі доведеться шукати серед коучів-претендентів вже не просто «другого Костишина», а як мінімум «українського Хабі Алонсо»…