Шапаренко – в Бешикташ, Луческу – в Динамо: сезон диких чуток стартував

Європейський футбол не встиг ще піти на літню паузу, а сезон різноманітних чуток, які розповсюджуються у засобах масової інформації, вже стартував. Українській Прем'єр-лізі через об'єктивні причини останніми роками увага у закордонних джерелах приділяється порівняно незначна, проте певні резонансні звістки до нас звідтіль все ж таки надходять.

Напередодні, зокрема, футбольну громадськість сколихнули одразу дві новини – про те, що до «Динамо» може повернутися Мірча Луческу, а також про те, що кияни у найближче трансферне вікно можуть продати у «Бешикташ» одного з лідерів півзахисту Миколу Шапаренка.

Румунського фахівця, який наприкінці липня відсвяткує свій вже 79-й день народження, до Києва пророкують не на місце Олександра Шовковського на чолі першої команди «біло-синіх», а на підсилення топ-менеджменту. Начебто йдеться про призначення Мірчі генеральним директором киян, хоча наразі у «Динамо» на цій посаді працює італієць грузинського походження Резо Чохонелідзе, котрий навіть дещо молодший за Луческу (екс-селекціонеру «Мілана» 6 травня виповнилося 75).

Президент «Динамо» Ігор Суркіс вже встиг спростувати ці плітки, але в принципі і без його уточнень було зрозуміло, що подібна інформація є не більше ніж елементом «порожньої інформаційної породи», що не містить у собі нічого корисного.

Почнемо з того, що чутки про прийдешній перехід Луческу в «Динамо» на посаду генерального директора поширили румунські засоби масової інформації. Раніше вони вже неодноразово куди тільки не «сватали» свого маститого співвітчизника, але у 99,9% випадків подібного роду повідомлення, окрім банального клікбейту, нічого в собі не несли.

Активним просуванням інтересів Луческу румунські видання абсолютно точно займаються як мінімум ще із часів роботи Мірчі у «Шахтарі». Ще тоді уважні українські вболівальники могли помітити, що у вкрай важливі для Луческу моменти в ЗМІ раптом, наче гриби у сезон дощів, починають з'являтися ті чи інші відомості, кінцевим бенефіціаром яких є саме донецький, а згодом і київський «Містер».

Зокрема, чутки про можливий відхід Луческу то в умовний «Ліон», то в «Парі Сен-Жермен» з'являлися саме тоді, коли у Мірчі в черговий раз підходив до завершення контракт із «Шахтарем», і справа, вочевидь, доходила до торгів щодо нових умов співпраці. Також у румунських ЗМІ неодноразово з'являлися «вкидання» з приводу нібито розбіжностей між Луческу та генеральним директором «гірників» Сергієм Палкіним, результатом яких, мабуть, також мало бути зміцнення позицій тренера у боротьбі за «місце під сонцем» в донецькому клубі.

Вже тоді стало відомо, що Луческу пов'язують дружні стосунки із головними редакторами низки румунських видань, а тому появу на їхніх шпальтах тієї чи іншої «сенсаційної» інформації, та ще й у слушний момент, можна було розцінювати виключно як елемент чергових «ігор розуму», в яких Мірча до своїх нинішніх років встиг прокачатися, мабуть, як ніхто інший в українському футболі, причому як серед вітчизняних фахівців, так і серед заїжджих.

Наразі для Луческу дуже важливо знайти нове місце роботи. Навіть у свої вже майже 79 років, Мірча не збирається закінчувати. Зокрема, у березні він давав зрозуміти, що прийдешнього літа хоче повернутися до активної роботи у футболі, причому не функціонером, а саме на посаду головного тренера. І це один з аспектів, який із самого початку ставив під сумнів інформацію про вірогідне призначення Мірчі гендиректором «Динамо».

Втім, у поточних реаліях персона Луческу вже не будоражить тренерський ринок, і серйозного інтересу до співпраці з ним у Європі немає. Навіть якщо оцінювати чутки, то з моменту від'їзду румуна з України у пресу потрапляла інформація про те, що кандидатуру Мірчі розглядають виключно клуби «середньої руки» – були відомості про загребське «Динамо», «Бешикташ», бухарестське «Динамо» і тамтешній «Рапід». Мабуть, це все…

Перші два варіанти швидко розчинилися у інформаційному потоці, й більш-менш актуальними для Луческу в аспекті співробітництва залишилися тільки румунські клуби. При цьому, стан справ у фактично рідному для Мірчі бухарестському «Динамо» зараз настільки плачевний, що йти туди є справжнім самогубством для будь-якого наставника, не кажучи вже про людину у літньому віці, якій апріорі варто берегти нерви та працювати з огляду на своє здоров'я.

Щодо варіанту з «Рапідом», то тут для Луческу в останні дні все теж дуже ускладнилося. Справа в тому, що бухарестський клуб почав контактувати із ще одним ветераном – 72-річним північноірландським фахівцем Мартіном О'Ніллом. Той де-факто завершив тренерську кар'єру ще у 2019 році після невдалого досвіду в «Ноттінгем Форест», але згодом неодноразово заявляв у ЗМІ, що за наявності предметних варіантів готовий повернутися до роботи. Наразі «Рапід» активно зондує ґрунт щодо домовленостей з О'Ніллом і, якщо спиратися на дані британських таблоїдів, у цих дискусіях все йде до ймовірного підписання паперів.

І ось саме в цей момент, коли у «Рапіді» обирають між Луческу та О'Ніллом, в румунській пресі з'являється інформація про інтерес до Мірчі з боку «Динамо», яка ніби дає зрозуміти, що 78-річний ветеран тренерського цеху все ще затребуваний навіть за кордоном, тоді як молодший північноірландський фахівець вже близько п'яти років тільки й займається, що посиденьками біля каміну по вечорах у вузькому сімейному колі.

Як думаєте, ці чутки, які Ігор Суркіс назвав просто повідомленнями з «жовтої преси», справді побачили світ просто так, чи все-таки вони є частиною чергової інформаційної кампанії, ініційованої зі схвалення Луческу чи його агента Аркадія Запорожану?

***

Тепер давайте приділимо трохи уваги ще одній псевдосенсації, яка повідомляє нам про можливий перехід влітку до «Бешикташа» Миколи Шапаренка. Начебто представники «чорних орлів» вже провели попередні переговори з агентами хавбека та встановили, що «Динамо» готове відпустити одного зі своїх лідерів за вельми скромну компенсацію у 8-10 мільйонів євро.

Тут явних нестиковок та елементів відвертої фантазії, мабуть, не менше, аніж у відомостях про нібито прийдешнє повернення Луческу до «Динамо». Насамперед, одразу ж згадуються слова президента «біло-синіх» Ігоря Суркіса, котрий у лютому обмовився, що оцінює Шапаренка у 300 мільйонів євро. Зрозуміло, що в цих висловлюваннях керівника «Динамо», в першу чергу, читалося бажання як слід пропіарити клуб та самого футболіста, однак після таких резонансних заяв уявити, що Суркіс реально відпустить Миколу всього за 8-10 мільйонів євро, та ще й до Туреччини, просто неможливо.

І мова не про те, що Суркіс до останнього відстоюватиме ідею щодо міфічних 300 мільйонів євро, ні. Проте спробувати продати Шапаренка так, щоб цей трансфер увійшов до когорти найдорожчих в історії клубу, президент «Динамо» точно спробує.

Важливо також наголошувати на тому, що контракт Шапаренка із «Динамо», вірогідно, діє до 2026 року, хоча популярний портал Transfermarkt у цьому питанні дає інші відомості.

А це означає лише одне: питання щодо екстреного продажу Шапаренка для «Динамо» найближчим літом навряд чи буде актуальним, й розглядати можливість відходу Миколи київський клуб буде лишень у випадку, якщо по гравцю надійде справді приваблива пропозиція. 8-10 мільйонів євро апріорі не виглядають такою з економічної точки зору, та й потенційний покупець у вигляді «Бешикташа» не принесе «Динамо» жодної іміджевої вигоди.

Звідки ж з'явилися чутки про Шапаренка у турецьких медіа зараз та кому вони вигідні? Тут, мабуть, варто наголошувати на двох історіях. Перша пов'язана з агентами (інтереси Миколи представляє ProStar, в якої достатньо непогані контакти на тамтешньому ринку, а разом з ними, вочевидь, і можливості впливати на інформаційний простір), друга – з тим самим Мірчею Луческу.

І якщо «агентська версія» банальна та очевидна, а її мета полягає в тому, щоб натиснути на керівництво «Динамо» із метою підписання між клубом та хавбеком нового контракту на більш вигідних для футболіста умовах, то версія, пов'язана із Луческу, виглядає куди більш вишуканою.

Тут варто згадати, що майже одразу після відходу Луческу з «Динамо» на Мірчу справді виходили представники «Бешикташа», які пропонували досвідченому тренеру співпрацю. Тоді румунський наставник відмовився, мотивувавши своє рішення тим, що він не хоче братися за справу у середині сезону, а воліє дочекатися літа та можливості повноцінно пройти через трансферне вікно й період міжсезонної підготовки. А в кулуарах подейкували, що Мірчу реально зачепило, що його готові покликати тільки до кінця сезону-2023/24, а влітку знову підіймати питання про доцільність такої співпраці. Луческу хотів одразу отримати більш тривалий контракт, хоча б на півтора сезони з опцією пролонгації за взаємною згодою ще на рік чи два.

Зрештою, у січні «Бешикташ» призначив головним тренером маститого португальця Фернанду Сантуша, але вже в середині квітня його відправили у відставку, і зараз із «чорними орлами» на правах виконувача обов'язків працює 47-річний Сердар Топрактепе, якого майже всі у Туреччині сприймають виключно як тимчасового керманича.

У турнірному плані становище «чорних орлів» наразі також досить проблемне: команда за три тури до фінішу йде лише п'ятою і всерйоз ризикує залишитись навіть без Ліги конференцій. Втім, «Бешикташ» все одно залишається «Бешикташем» і для Луческу цей варіант виглядає набагато цікавішим та привабливішим, аніж бухарестський «Рапід». Завершити свою тренерську кар'єру в одному із грандів турецького футболу – це, вочевидь, значно престижніше для Мірчі, ніж спроби повернення до колишньої слави «залізничників» у чемпіонаті Румунії.

Проблема лише в тому, що «Бешикташ» після зимової відмови, отриманої від Луческу, зовсім не виявляє готовності знову домовлятися із Мірчею. І ось тут, не виключено, румунський фахівець знову вдався до своїх «інформаційних маніпуляцій» – мовляв, давайте домовлятися, а я влітку допоможу вам привести у команду деяких футболістів топового рівня (серед яких і Микола Шапаренко з «Динамо»), причому на дуже вигідних умовах.

А якщо хтось у керівництві «Бешикташа» сумніватиметься у здатності румуна якось впливати на ситуацію, то Луческу завжди може навести у приклад слова самого Шапаренка, котрий ще у 2021 році особливо відзначав роль Мірчі у своєму прогресі, що говорить про довірчі та поважні відносини між гравцем та тренером.

***

А тепер давайте повертатись ближче до реальності. Очевидно, що прийдешнього літа Мірча Луческу не повернеться до київського «Динамо» в жодній ролі, а Миколи Шапаренка ні в якому «Бешикташі» ми не побачимо. Це просто щось із області сюрреалізму, до якого справа не повинна доходити, навіть з огляду на усі проблеми, які нині існують в українському футболі.

А ось що точно ми ще не один раз побачимо у найближчі кілька місяців, так це подібні «інформаційні бомби» від турецьких та румунських джерел, які люблять й вміють розганяти їх буквально на рівному місці. Тож готуйтеся і не втрачайте пильності, сезон диких чуток стартував…