Прінс АДУ: «Важко бачити, як моя команда грає без мене»

Ганський нападник «Кривбаса» Прінс Аду розповів про своє відновлення від травми.

– Прінсе, вболівальники дуже скучили за тобою. Як себе почуваєш, коли зможемо побачити тебе у офіційних матчах?

– Я так само, дуже скучив за ними. Я отримав пошкодження та поки грати не можу. Залишилося декілька ігор до кінця сезону, але я завзято працюю та цілковито зосереджений над своїм відновленням, щоб повернутися на поле ще сильнішим.

– Що сталось? Як ти отримав пошкодження?

– Я отримав травму під час тренування. Просто вивихнув ногу у ігровому епізоді. Так, це дуже прикро, але, повторюсь, я сподіваюся повернутися тільки сильнішим.

– Увесь цей час ти вболіваєш за команду з трибун. Поділися своїми емоціями. Чи правду кажуть, спостерігати з трибун більш хвилююче, аніж грати на полі?

– Так, як я вже казав, це дуже важкий для мене момент: бачити, як кожен раз моя команда грає без мене. Це справді непросто, адже я хочу допомагати своїм товаришам. У ті моменти, коли я просто спостерігав за грою, я почував себе погано. Проте ще залишилося декілька матчів попереду, тому я не буду опускати рук, а працювати та рухатись далі.

– Як в цілому прокоментуєш останні результати «Кривбаса»?

– Я вважаю, що безпосередньо зараз, ми в чудовій формі. Особливо, якщо подивитися на останні матчі, наприклад, проти «Металіста 1925». Це була результативна гра з нашого боку. Авжеж, кожен суперник, виходячи на поле, дає нам опір, але ми все одно гнемо свою лінію та можемо фінішувати на високій позиції в таблиці.

– Наші вболівальники цікавляться: на тренуванні ти завжди підкочуєш шорти. Це ти хизуєшся накачаними ногами чи тобі так комфортно тренуватися?

– Я так роблю тому що мені, справді, комфортно тренуватися з підкоченими шортами. Це зовсім не про моду чи стиль, до того ж зараз стає спекотно. В Африці, я завжди так тренуюся.

– В нашій команді цілий десант африканських футболістів. Хто є лідером вашого колективу? Хто найвеселіший?

– Добре. Можу сказати, що найвеселіший – це я. Щодо лідера, то це Бізімана, адже він багато спілкується з кожним із нас, підтримує, коли щось складається не дуже добре. Саме він завжди підбадьорює нас у нестабільні моменти. За це ми йому щиро вдячні і дуже поважаємо.

– А з ким ти ділиш кімнату на базі?

– З Ілічем. Можу сказати, що жити в одній кімнаті з Хрвоє просто чудово. Він дуже гарна людина, веселий хлопець та справжній профі своєї справи.

– Знаємо, що ти з партнерами дуже полюбляєш музику? Якому стилю віддаєш перевагу та що б порекомендував нашим вболівальникам?

– Так ми обожнюємо музику. Особливо африканські треки у стилі Афробіт. Саме ця музика робить нас по-справжньому щасливими, заряджає та надихає кожного разу. Завдяки цьому ми постійно в гарному настрої та усміхнені.