Forza Парма! Як хрестоносці вчетверте вийшли в Серію А

Для того, щоб достроково забезпечити собі місце в серії А наступного сезону, «Пармі» у виїзному матчі проти «Барі» достатньо було зіграти внічию. Власне, її і було зафіксовано. Команди обмінялися голами: спершу юний французький центрнап «дукалі» Анж-Йоан Бонні поцілив у ворота «півників», а опісля господарі зусиллями заледве чи не 41-річного ветерана-капітана-центрдефа Валеріо Ді Чезаре забили красень-гол. Цей м’яч емоційний коментатор на Sky Sport охрестив «суперголом», а сам Ді Чезаре зронив сльозу, святкуючи цей шедевр. Сльози були й у багатьох уболівальників «Парми» (скрізь фігурувала якнайпрецизійніша цифра виїзних пармезанських тифозі на стадіоні «Сан Нікола» – 732 особи) після фінального свистка (останні хвилини зустрічі команди практично безперешкодно, проте почергово перекочували м’яч побіля своїх воріт, всіляко демонструючи згоду на укладання мирної угоди): сталося четверте повернення їх улюбленців до вищого італійського футбольного дивізіону!

Gazzetta di Parma оперативно виклала в мережу репортажі про зустріч улюбленців у рідному місті й враження щасливих уболівальників дорогою до П’яцца Гарібальді – традиційного місця святкувань пармезанських тифозі. Навіть ранньотравневий дощолий не спинив шумовитих прихильників «джалло-блу»! «Три роки чекали на 4-те повернення», «святкуватимемо, святкуватимемо й святкуватимемо», «сьогодні я люблю весь світ» – своїх емоцій тифозі в жовто-синьому одязі не приховували! Запам’ятався мені один чоловік у жовто-синьому шалику, який на журналістське запитання, кого б він виокремив у складі улюбленої команди цього сезону, одповів: «Усю команду». Трохи згодом та сама людина все ж таки не поцуралася конкретики: «Чималий внесок в успіх зробив Адріан Бернабе».

Справді, цей невисокий (170 см) 22-річний іспанець барселонського футбольного походження впродовж сезону неухильно підвищував у ціні свої акції на футбольному ринку. Нині його вартість сягнула 9 мільйонів євро, й це аж ніяк не межа! Буквально наприкінці квітня він пролонгував угоду з «Пармою» до 30 червня 2027 р. і має всі передумови для того, аби найближчим часом стати стрижневим гравцем пармезанців, якщо, звісно, боси «крочьяті» не пристануть на заманливі пропозиції від статечних клубів. Убивчі стандарти потужною лівою у виконанні центрального півзахисника Бернабе здатні поставити чимало проблем перед досвідченими кіперами серії А. До його чеснот належать і вишукана техніка, й чудове бачення поля. Додати б ще снаги правій нозі, й ціна на Адріана визначатиметься п’ятизначним числом.

Якщо ж твердити про гравців, які ще більше залучені до атакувальних зусиль «хрестоносців», то це, насамперед, звісно, румунський правий вінгер, проте водночас шульга Денніс Ман. Він і забив більше за всіх у команді, й гольових передач не цурається. Виїзний матч проти «Асколі» в осінній частині сезону став достоту бенефісом для татуйованого 98-го номера (за роком народження) пармезанців. Ман вправно пошив у дурні оборону «дятлів» і під час першого свого голу, й під час другого (хай скільки захисників намагалися йому протидіяти).

Позбавлений ігрового егоїзму й автор голу в матчі проти «Барі» Бонні (чого вартий лише його ефектний асист п’ятою на Бернабе в нещодавньому матчі проти «Лекко»!). Хоча й діє він у тактичній схемі 4–2–3–1 на вістрі. Менше з тим, за гольовими передачами (10) Бонні впевнено веде перед у цьогосезонній «Пармі», а за системою гол + пас поступається лише Ману. На відміну від інших системоутворювальних гравців «крочьяті», Бонні правоногий. До того ж чудово грає на другому поверсі, сповна використовуючи свої фізичні дані (зріст – 189 см).

На позиції лівого вінгера ефективно діє ще один румун Валентин Міхейле. Снагу свого удару він сповна продемонстрував у грі проти «Лекко», коли потужним пострілом здалеку забив 2-й гол у ворота «блучелесті» (надавали «дукалі» тоді гостям добрячих почубеньків – 4:0). Ну, й мені особисто він запам’ятався як найактивніший гравець «Парми» у Барі. Конкурент Міхейле за місцем в основі – поляк Адріан Бенедичак. Цей 23-річний вінгер-гренадер має чудовий удар з обох ніг, а ціна на нього зростає мало не щомісяця й уже сягнула 6-мільйонної позначки.

Щодо оборонних порядків пармезанців, то тут виокремлю 20-річного австралійця, народженого однак в Італії Алессандро Чиркаті. Прогрес цього центрдефа шаленотемпний (ринкова ціна хлопця вже становить 5 мільйонів євро). Алессандро є сином Джанфранко Чиркаті – потужного центрального захисника 1990-х – початку 2000-х, який пограв за силу-силенну італійських клубів (трохи й за «Парму»). Однак батько на полі був, сказав би, ремісничим, а от Сандро, як на мене, більш творчий гравець. В усякому разі його довгі передачі відзначаються неабиякою точністю і гостротою. Маючи контракт із «дукалі» до червня 2027 р., Алессандро, вочевидь, планує будувати свою кар’єру, принаймні на нинішньому етапі саме в «Пармі».

Чи складно бути спершу дублером, а опісля наступником Буффона? Голкіпер «Парми» аргентинець Леандро Чичисола, почувши таке запитання від медійників, усміхається і відповідає, що це, мовляв, велика відповідальність, адже так чи інак тебе порівнюватимуть з маестро воротарського мистецтва. Із 36-ти ігор серії В, в яких він брав участь цього сезону, Чичисола на нуль відіграв 13 – більш як третину! А сам Буффон, дізнавшись про повернення «Парми» до серії А, не приховував у соцмережах свого захвату: «Нарешті, серія А. Яка ж це емоція – бачити радість в очах людей, з якими я розділив останні роки своєї ігрової кар’єри! Фанати «Парми» заслужили на свято цього сезону більше, ніж будь-коли. Від щирого серця, Форца, «Парма»!».

Справді, як відзначив італійський коментатор матчу «Барі» – «Парма», «хрестоносці» захопили лідерство на початку чемпіонату й весь турнір пройшли на горі таблиці. Навіть і не скажеш, що відчували якісь труднації на своєму шляху до еліти. Алленаторе пармезанців 50-річний Фабіо Пеккья створив чудовий колектив, надихнув гравців і доскочив успіху. «Потужна команда потужніша за будь-яку ситуацію, потужніша за будь-що» – ці слова, сказані Фабіо в одному з інтерв’ю по ходу сезону, якнайкраще характеризують його тренерську філософію. Пеккья-футболіст виокремлювався неабияким пілігримством, змінивши 11 клубів за свою кар’єру. Пеккья-тренер, імовірно, знайшов в особі «Парми» свою команду. Ще під час ігрової кар’єри партнери Фабіо відзначали його лідерські якості й таку суто ігрову чесноту, як уміння розпочати атаку, його небезпідставно вважали майстром довгих пасів. Й у команді, очолюваній Фабіо-тренером, тих, хто має схожий хист, вистачає. Безперечно, на це відчутно повпливав Пеккья.

«Вітаю всіх наших тифозі, гравців, партнерів і Фабіо! Дякую за чудову ніч і фантастичний сезон!» – такими словами відреагував на успіх свого дітища власник «Парми» американець Кайл Краузе. Що ж, судячи з усього, між президентом і головним тренером встановилися чудові стосунки, які мають посприяти тому, що «Парма» не загубиться у вищому світі кальчо. Ба більше: щось мені підказує, що суто вихід до серії А аж ніяк не межа волінь-захцянок президента, тренера й пармезанських тифозі (надто зі славнозвісного угруповання Boys, яке веде свою історію ще від 3 серпня 1977 р.). Однак поки що про повернення амбіцій «Парми» зразка 1990-х уголос ніхто не каже, але про те саме пошептом, а надто в думках – безумовно.

Швидкодумні кебетливі дизайнери розробили чудову ілюстрацію нинішньому успіху жовто-синіх. Об’єднали слова «Парма», англійське слово again («знову») і четвірку, що символізує четвертий вихід «Парми» до серії А. Щиро зичу, щоб у пармезанських креативників й наступного сезону був привід виявити свій талант і відзначити певний успіх «Парми» вже як команди серії А. А поки що з актуальним святом, «хрестоносці»!

Олексій РИЖКОВ