Потрійне «ні» для Барселони. Чому Хаві залишився біля керма блаугранас

27 січня головний тренер «Барселони» Хаві буквально шокував уболівальників та пресу заявою про свій відхід з посади, який відбудеться після завершення сезону. Тоді фахівець заявив, що «не хоче бути тягарем» для клубу, давши зрозуміти, що вважає таке своє рішення нічим іншим, як проявом «здорового глузду».

З того часу експерти та оглядачі тільки й робили, що гадали, хто ж стане наступником Хаві на тренерському містку «блаугранас», але після трьох місяців на всіх нас чекав черговий сюрприз від босів каталонців та самого наставника. Несподівано для багатьох Хаві вийшов на публіку із офіційною заявою про те, що «цей проект ще не завершений», і що він продовжить виконувати свої функції і в наступному сезоні.

У цьому сторіччі «Барселона» встигла кілька разів продемонструвати усьому футбольному світу, наскільки фундаментальною та якісною може бути ця команда. Спершу в її лавах з'явився феноменальний Роналдіньо – справжній чарівник м'яча, за виступами якого часом неможливо було дивитися без того, аби у якийсь момент не затамувати подих. Потім на зміну бразильцю прийшов аргентинський геній Ліонель Мессі, котрий став у «Барсі» ледь не найкращим футболістом усіх часів та народів. Та й про роль головних тренерів – зокрема, Жузепа Гвардіоли – забувати не варто. Вони також зробили «блаугранас» абсолютно чарівною командою, яку підтримувала величезна кількість фанатів не лише в Каталонії чи Іспанії, а й по всій земній кулі.

Але давайте дивитися правді у вічі: тієї чарівної «Барселони» немає вже щонайменше років п'ять, а то й десять. Масштабні проблеми, із якими зіткнувся клуб, в результаті призвели до того, що після заяви про відхід Хаві з посади головного тренера, біля офісу «блаугранас» так і не вишикувалася черга із топових фахівців, які б побажали стати новим коучем каталонського гранда. А раніше подібне було б реальністю (нехай авторське формулювання щодо черги біля офісу і є лишень горезвісною фігурою мови), і це не викликає жодного сумніву.

Коли Хаві заявив про прийдешній відхід, президент «Барселони» Жоан Лапорта, ймовірно, розраховував, що незабаром до нього на стіл ляже пухка папочка із резюме від кандидатів, причому кожен з них буде виключно фахівцем топ-рівня. Це дозволило б босу «блаугранас» із сигарою в одній руці та келихом мартіні в іншій не поспішаючи та ґрунтовно обміркувати плюси та мінуси запрошення кожного із кандидатів, а вже потім зробити усвідомлений вибір.

Але насправді не трапилося нічого подібного. В керівництві «Барселони» самі склали шорт-лист із пріоритетних кандидатур наставників, яких хотіли б бачити біля керма першої команди. До нього увійшли три фахівці: Жузеп Гвардіола, Юрген Клопп та Луїс Енріке. Останнього, за чутками, дуже хотіли бачити своїм шефом багато футболістів нинішньої «Барселони», які вважали, що 53-річний іспанець як ніхто інший підходить для того, аби повернути клуб на шлях перемог та завоювання трофеїв.

Але в результаті Гвардіола, Клопп та Енріке публічно або у приватних дискусіях дали зрозуміти «Барселоні», що абсолютно не зацікавлені у цій роботі. Клуб, який звик чути виключно «так» на свою адресу, раптово отримав діаметрально протилежну відповідь – «ні», причому тричі, й кожна наступна відмова виглядала як контрольний постріл після контрольного пострілу.

Жузеп Гвардіола та Луїс Енріке повідомили представникам «Барселони», що мають діючі контракти із «Манчестер Сіті» та «Парі Сен-Жермен», відповідно, і що їх абсолютно все влаштовує на поточних місцях роботи. Що стосується Клоппа, то німецький наставник повідомив емісарам «блаугранас» про своє бажання певний час побути без футболу та наставництва, аби мати можливість банально «перезарядити батарейки».

Не маючи топових варіантів, «Барселона» почала звертати увагу на інших коучів. Зокрема, до фокусу уваги каталонців повернувся Роберто Де Дзербі, над запрошенням якого «блаугранас» вже роздумували у 2020 році. За оцінками методологічного відділу «Барселони», Де Дзербі міг би відповідати вимогам, які пред'являються до гри каталонської команди зі ставкою на володіння м'ячем, велику кількість передач та атакувальний стиль – принципи, якими в клубі пишаються і від яких абсолютно не мають наміру відмовлятися.

Але як таких серйозних переговорів із Де Дзербі у «Барселони» не трапилося, оскільки каталонцям майже одразу ж стало відомо, що за запрошення італійця доведеться пристойно заплатити. Йшлося про 12-15 мільйонів євро відступних (дані відрізняються, залежно від джерела інформації), що виявилося нецікаво для «Барси», яка поставила на кандидатурі екс-коуча «Шахтаря» масний «хрест». Крім того, під прихід Де Дзербі босам «блаугранас» довелося б ще й як слід витратитися на трансферному ринку, підписавши трьох-чотирьох футболістів топ-класу, яких зажадав би Роберто, а це явно не те, на що був готовий піти Лапорта.

Не склалися у «Барси» переговори і з нині безробітним німецьким фахівцем Хансом-Дітером Фліком, котрий раніше разом із «Баварією» учинив найбільше приниження в історії каталонської команди, розбивши ту у плей-офф Ліги чемпіонів із рахунком 8:2. З чуток, коуч запросив солідну зарплату, та й у директораті каталонців не було одноголосної підтримки щодо запрошення цього фахівця.

У якийсь момент погляди керівництва «Барселони» були звернені навіть на мексиканця Рафу Маркеса, який з літа 2022 року працює з другою командою каталонського клубу – «Барселоною Атлетік» (колишньою «Барселоною Б»). Але до своїх 45 років цей фахівець не має на тренерській ниві жодних суттєвих успіхів, а ризикувати, як колись із молодим Жузепом Гвардіолою, в «Барселоні» наразі просто не готові.

Не дивно, що після потрійного «ні», отриманого від фахівців топ-калібру, неможливості домовитися щодо наставників із умовного «другого ешелону», і з реальною перспективою призначення у наступники Хаві Рафи Маркеса, Жоан Лапорта в результаті змінив свою стратегію та почав старанно працювати над тим, аби переконати нинішнього коуча «блаугранас» залишитися на посаді ще як мінімум на сезон.

Останнє навряд чи стало для Лапорти найскладнішим завданням у його професійній кар'єрі функціонера. Хаві, який раніше заявляв про відхід з «Барселони» прийдешнього літа, за три місяці, що минули з тієї пори, так і не отримав жодного серйозного запрошення, хоча, вочевидь, розраховував на іншу поведінку з боку потенційних роботодавців. А якщо так, то продовження співпраці у ситуації, що склалася, виявилося найбільш вдалою ідеєю, як для «Барселони», так і для самого Хаві.