Кроки Ароки – широкі. Що треба знати про відкриття Прімейри останніх років

Португальський футбол донесхочу централізоване явище. За всю історію чемпіонами цієї країни були лише команди з двох найбільших міст Португалії: Лісабона й Порту. Провінціалам завше було складно скласти бодай якусь конкуренцію грандам. Періодично команди з невеличких португальських містечок тішилися з локальних звитяг, грали в єврокубках, однак звести масивну футбольну будівлю за межами двох португальських мегаполісів не виходило.

«Арока», синьо-жовті кольори якої захищає українець Богдан Мілованов, звісно, поки що не претендує на роль потужної снаги в португальському футболі. Однак команда стрімко прогресує. Позаторік, щойно повернувшись до португальської еліти, вона посіла 15-те місце, торік була вже 5-ю й зіграла на старті нинішнього сезону в Європі (вдруге, перший відповідний досвід «Арокуенсеш» датовано сезоном-2016/17), цьогоріч бореться за 6-те місце. Крок назад порівняно з торіччям? Я би так не сказав. Радше, затвердження себе серед пошукачів місць на горі таблиці. Адже скромні вчорашні представники нижчих дивізіонів, якщо й вистрілюють, то, зазвичай, сезон після успіху в них іде на переосмислення здобутого. Й незрідка таке переосмислення закінчується поверненням до другого за снагою дивізіону. Натомість з «Арокою» такого не сталося. Що ж спричинило стабілізацію гри й результатів команди?

Дивлюся на турнірну ходу «Ароки» й бачу очевидний провал восени, коли команда зазнала 7-х поразок поспіль. Це супроводжувалося відставкою коуча Даніеля Рамуша, керівництво певний час блукало в здогадах щодо причин невдач, однак зрештою ухвалило рішення, яке стало в підсумку слушним. І надалі синьо-жовті під орудою нового наставника Даніеля Соузи вийшли на пристойний рівень і самі вже зчаста стали трощити на друзочки оборону опонентів. Соуза може похизуватися величезним досвідом аналітичної роботи в різних клубах і країнах («Академіка» з Коїмбри, «Порту», «Челсі», «Тотенхем», ніде правди діти, й улюблений клуб кремлівських недолюдків у синьо-біло-блакитних кольорах, а також «Шанхай СІПГ»). Отой різнобарвний досвід нині дається взнаки. Новий наставник запропонував для «Арокуенсеш» тактичну побудову 4–2–3–1. Й вона спрацювала якнайкраще! Головними ланками цієї системи, як на мене, є: форвард, який повсякчас перебуває на вістрі, – Рафа Мухіка, відтягнутий нападник Крісто Гонсалес, правий вінгер Джейсон і лівий захисник Веверсон.

Мухіка – це, безперечно, головний актив клубу. 25-річного іспанця нині оцінюють в 5 млн євро, однак маю тверде переконання, що ринкова ціна на нього найближчим часом зростатиме. Він забив у поточному чемпіонаті Португалії уже 20 голів за показника xG (очікуваних голів) 16,32. «Додана вартість» у +3,68 у цьому контексті – ознака непересічної майстерності! Так, у Віктора Дьокереша зі столичного «Спортинга» та в Симона Банзи з «Браги» на дещицю-другу більше гольових здобутків, однак, на відміну від них, Рафа жодного свого голу не забив із пенальті. Мухіка має пристойну швидкість, може вдало зіграти на випередження, протиснути оборонців команд-суперниць, хутко ухвалює слушні рішення на полі, вдало діє на другому поверсі (скажімо, у березневому матчі проти «Фаренсе» виграв три верхові двобої у захисників!), має в своєму арсеналі потужні удари з обох ніг. Кращий цьогосезонний матч Мухіки, безумовно, грудневий проти «Жіл Вісенте», коли іспанець відзначився хет-тріком (оцінка від whoscored.com за той матч – космічні 9,67!), власне, й перемога синьо-жовтих вимірювалася цифрами 3:0 на табло. Чудово він відіграв уже рано навесні проти «Шавіша» й «Фамалікау». Й річ не лише в тім, що першим забив двічі, а другим забив однораз і відзначився ще й асистом. В обох згаданих двобоях точність зроблених їм передач становила 100%! До слова, в грі проти «Фамалікау» загальна кількість передач, виконаних Мухікою, сягнула 11-ти! Аналогів такої двопоспільної стовідсотковості так одразу й не згадаю ані в Португалії, ані за її межами.

Крісто, співвітчизник Мухіки, уродженець Санта-Крус-де-Тенеріфе нині вартує 4 млн євро й чудово виявляє свої чесноти й як бомбардир, й як асистент. Так, звісно, в матчі проти «Боавішти», який склався напрочуд невдало для Крісто (два незабиті пенальті, скасований після перегляду ВАР гол) його було відверто шкода, однак назагал іспанець проводить якнайвдаліший сезон. За версією whoscorred.com, він є другим гравцем синьо-жовтих за середньою оцінкою (7,12). Суперовий матч Крісто видав проти «Фаренсе»: забив зокрема важливий гол. Неабияка його роль й у перемозі з великим рахунком (5:1) над «Шавішем»: гол + два асисти. Величезний внесок зробив тенеріфець і в яскраву виїзну звитягу «Ароки» над «Брагою» – 3:0 (розбили фаворитів на шкамут!). А чудовому вмінню Крісто віддавати розумні передачі врозріз можна щиро позаздрити.

Ще один іспанець, уродженець Ла-Коруньї і вихованець тамтешнього «Депортиво» Джейсон має чималецький досвід гри на батьківщині («Леванте», «Валенсія», «Хетафе», «Алавес» тощо). Однак справжній свій талант вінгера він розкриває саме в «Ароці». Джейсон прийшов до «Ароки» минулого літа як вільний агент. На сьогодні в чемпіонаті за системою гол + пас має високий показник 11. Кроси з лівого флангу в його виконанні – справжній витвір мистецтва! Тричі в сезоні визнавався кращим гравцем матчу. Перелічені гравці, хоча й є співвітчизниками, однак не скроєні на один копил, натомість вдало доповнюють одне одного.

Бразилець Веверсон став кращим гравцем матчу проти «Боавішти». Мобільний, працьовитий, тактично обізнаний оборонець може й вдало підключитися до атак. Його основна чеснота, як на мене, – це самовідданість. Саме вона допомагає йому раз-по-раз блокувати небезпечні удари форвардів команд-суперниць і сягнути вельми високого показника: пересічно 2 відбори м’яча за гру.

Аж ніяк не псує загальної картини й українець Богдан Мілованов. Він діє на позиції правого захисника, й саме наш співвітчизник цього сезону веде перед в «Ароці» за середньою кількістю відборів за гру (2,2!). А чи це не одна з найважливіших характеристик оборонця?! Та й грішить фолами наш співвітчизник куди менше колег за амплуа (0,8 фола за гру). Так, вилучення цього сезону в Богдана було. Проте… Він його дістав (це була друга жовта) не за брутальний фол, а за те, що, зазнавши травми, зажадав бути заміненим. Арбітр вирішив, що українець буцімто симулює, і виписав Богдану другого, вже почервонілого «гірчичника». Хоча сам матч «Арока» впевнено вигравала, й сенсу тягнути час не було. Та менше з тим, Мілованов, схоже, знайшов свою команду й із нею цілком може розраховувати на дальше зростання. Щасти, Богдане!

Ну, й, безперечно, як не згадати кіпера «Арокуенсеш» Ігнасіо Арруабарену. В уже згадуваному переможному матчі з «Брагою» на виїзді саме його було визнано найкращим гравцем матчу. А в характеристиці його ігрових скілів на whoscored.com міститься красномовний напис «У гравця немає істотних слабких сторін».

У президентській ложі «Ароки» – Карлуш Пінью. Пару років тому він був обраний на свій 8-й термін на цій посаді (на триріччя з 2022 до 2025 рр.). «Завше приємно бачити, як люди голосують і додають снаги та мотивації. Спробуймо провести сезон спокійно, не страждаючи так, як торік (малося на увазі 15-те місце в Прімейрі – О. Р.). Ми вдосконалювалися рік за роком завдяки титанічній роботі й самопожертві. Маємо пишатися тим, ким ми є, і тим, що ми робимо», – свого роду інавгураційна промова нового-старого президента. Що ж, завдяки сумлінній праці Пінью нещодавній новачок еліти «Арока» нині посідає 8-ме місце в португальській лізі за сумарною вартістю гравців.

Водночас слід зауважити, що «Арокуенсеш» мають у своєму складі малувато гравців із португальськими паспортами, кількість легіонерів натомість перевищує два десятки. Може, це певною мірою і впливає на невисоку відвідуваність (пересічно 3629 осіб на домашніх матчах і жодного аншлагу!), як для команди, що демонструє непогану гру. Зауважу, що історично в Ароці завше симпатизували «Порту» – знаному імпозантному сусіду (навіть емблема «Ароки» дизайном нагадує емблему титулованих «драконів»). Однак якщо ігровий прогрес синьо-жовтих триватиме, то своя сорочка стане куди ближчою до тіла для жителів цього 22-тисячного містечка. До слова, покровителька Ароки – португальська інфанта Мафалда Санчес. На початку ХІІІ ст. вона була королевою Кастилії. Останні 40 років свого життя проживала в Ароцькому монастирі й вела триб життя черниці. Втім, отримувала чималу ренту зі своїх володінь, відтак мала змогу жертвувати величезні суми на побудову церков, мостів, готельних дворів тощо. Вкладання власників клубу в «Ароку» тривалий час нагадували альтруїзм Мафалди Португальської – чиста благодійність. Однак тепер, коли клуб має збалансований склад і підвищені амбіції, коли «Арокуенсеш» взяли на спробунок єврокубки, схоже, чисте меценатство має всі передумови перетворитися на успішний бізнес. Най синьо-жовтим (як українцям не симпатизувати команді з такими кольорами!) фортунить і ще й підфортунює на цьому многотрудному шляху!

Олексій РИЖКОВ