Схоже, Касільяс недооцінює Луніна. Забув, як над ним насміхався Кан?

14 квітня «Реал» створив практично неможливе: на виїзді у поєдинку-відповіді 1/4 фіналу Ліги чемпіонів проти «Манчестер Сіті» мадридці зіграли внічию 1:1, довівши боротьбу за путівку у півфінал до післяматчової серії пенальті. Там «бланкос» використали свій, мабуть, єдиний шанс на успіх – виграли 4:3. За підсумком усього матчу в Манчестері «містяни» виглядали куди цікавіше та більше заслуговували на перемогу, але у воротах «Реала» того вечора абсолютно неповторним був Андрій Лунін.

Після усунення зі шляху «Манчестер Сіті» українським голкіпером «Реала», котрий на початку сезону був номінальним другим номером мадридців слідом за Тібо Куртуа, захоплювалося багато експертів та вболівальників. Однак через кілька днів після цієї події в пресу просочився коментар легендарного екс-кіпера «бланкос» Ікера Касільяса, який заявив, що «Реал» втратив кращого воротаря світу, але навіть незважаючи на це із Луніним (а іноді – Кепою) у воротах все одно зміг вийти до півфіналу Ліги чемпіонів і є ключовим претендентом на чемпіонство у Ла Лізі.

Хтось у цих словах Ікера побачить бажання зайвий раз наголосити на силі «Реала» – мовляв, навіть без основного воротаря команда добивається топ-результатів. Але загалом, як здається автору цих рядків, Касільяс цими словами все ж таки суттєво знецінив старання та якість гри самого Луніна, давши зайвий раз зрозуміти, що українець – це лише резервіст, а перед ним знаходиться «кращий воротар світу», яким Ікер, вочевидь, вважає бельгійця Куртуа, котрий наразі перебуває у лазареті «бланкос».

Від кого-кого, а від Касільяса чути подібні слова як мінімум дивно. Хоча б тому, що свого часу Ікер пройшов схожий шлях у «Реалі» (хоча почати йому поталанило у набагато більш ранньому віці), коли він був навіть не другим, а номінально третім або четвертим голкіпером для першої команди. Але це не завадило Касільясу стати одним з найкращих воротарів світового футболу тих років, хоча зараз 42-річний іспанець, мабуть, вже щось забув і йому, можливо, здається, що на вершині він був завжди.

Що ж, це гарна нагода все згадати…

Зі шкільного класу – на матч Ліги чемпіонів

Схоже, стати великим футболістом Ікеру було в буквальному значенні призначено долею. Якось, коли майбутній воротар «Реала» ще навіть не з'явився на світ, його вагітна мати Марія дель Кармен зустрілася із бідним чоботарем, який працював неподалік від її квартири у Більбао. Жінка вкрай здивувалася, коли «взуттєвий ремісник» сказав їй, що у неї народиться син, який стане «великим голкіпером» і «гратиме за всепереможну команду «Атлетік» [Більбао], а потім займе своє законне місце у пантеоні легенд цього клубу».

Пограти за «Атлетік» Касільясу ніколи так і не вдалося, натомість він з 9 років почав займатися у футбольній школі «Реала», де практично із перших днів подавав величезні надії. Втім, до 27 листопада 1997 року для Ікера все було ще далеко не настільки очевидним.

Саме напередодні цієї дати 16-річного на той момент воротаря юнацької команди «Реала» раптово зняли з уроків у школі. Ікер не одразу зрозумів, що взагалі відбувається, адже для нього вже було готове таксі та квиток на літак до Норвегії, де «бланкос» мали зіграти у рамках групової стадії Ліги чемпіонів проти «Русенборга».

«Це було схоже на виграш у лотерею. Я дуже добре пам'ятаю цей момент. Мені було 16 років. Я пішов зі школи, поїхав додому, перевдягнувся, сів у таксі до Барахаса [аеропорту] і через короткий час зустрів усіх зірок [«Реала»] – це все, що я вважав раніше неможливим, коли був дитиною», – розповідав через багато років Касільяс.

Тоді ж головний тренер «Реала» Юпп Хайнкес просто перестрахувався, оскільки напередодні зустрічі із «Русенборгом» пошкодження у зіткненні на тренуванні з Фернандо Морьєнтесом отримав Сантьяго Каньїсарес, а ще раніше в лазарет потрапив основний страж воріт «бланкос» тих років Бодо Ілльгнер – чемпіон світу-1990 у складі збірної Німеччини.

І нехай на матч в Норвегії у воротах «Реала» вийшов все ж таки Каньїсарес, натомість Касільяс у 16 ​​років опинився на лаві запасних однієї з найкращих команд Європи, причому одразу ж у матчі Ліги чемпіонів. Справді казковий початок!

Несподіваний дебют в основі та насмішки від Олівера Кана

Після норвезької історії Касільяс повернувся до третьої команди «Реала», яка тоді виступала у четвертому за силою дивізіоні іспанського футболу. Але у вересні 1999-го Ікера знову покликали до першої команди через чергові проблеми зі здоров'ям у Ілльгнера та його номінального дублера аргентинця Альбано Біссарі.

Спершу Касільяс дебютував у Ла Лізі в рамках гостьового матчу проти «Атлетіка» (можливо, бідний чоботар щось просто неправильно трактував у своїх пророчих видіннях, і їхня суть полягала в тому, що свій шлях у великому футболі Ікер розпочне в Більбао проти місцевої команди), який закінчився із рахунком 2:2, а за кілька днів провів й свою першу гру у Лізі чемпіонів – також на виїзді проти «Олімпіакоса» (3:3).

І нехай потім у ворота «Реала» повернувся Біссарі, але аргентинець через часті помилки протримався у «рамці» іспанського гранда зовсім недовго. Сезон-1999/2000 «бланкос» завершували саме з юним Касільясом у воротах, який згодом був визнаний найкращим у номінації «Прорив року» на теренах Ла Ліги.

Виграти чемпіонат Іспанії «Реалу» тоді не вдалося (сенсаційним переможцем виявився «Депортіво», а мадридці фінішували лише п'ятими), натомість в Лізі чемпіонів команда із Касільясом у воротах дісталася аж до фіналу. При цьому, у свої 18 років та 177 днів Ікер став наймолодшим воротарем, який брав участь у турнірі за всю його історію; рекорд, який він утримував аж до жовтня 2017 року.

Цікаво, що у півфіналі «Реал» мав зіграти із «Баварією». Ворота мюнхенського гранда в ті роки захищав вже абсолютно легендарний нині Олівер Кан, котрому, очевидно, не подобався галас у ЗМІ навколо його молодого візаві з Мадрида. Касільяс тоді справді практично не сходив із газетних передовиць, що в якийсь момент зачепило досвідченого німця і той напередодні ігор проти «Реала» висловився для преси у відверто глузливому тоні стосовно Ікера.

«Реал» серйозно ризикує, ставлячи у ворота 18-річного хлопчика у такому важливому змаганні та проти такої сильної команди, як «Баварія», – заявив Кан.

Касільяс відповідати на це німецькому майстру не наважився, тим паче, що раніше молодий іспанець справді натерпівся від «Баварії». На стадії другого групового турніру (у тодішньому форматі Ліги чемпіонів існував і такий) «Реал» потрапив до однієї групи з київським «Динамо», «Русенборгом» та «Баварією». І якщо українців та норвежців іспанському гранду вдалося в результаті перевершити, то ось мюнхенцям «бланкос» програли у обох матчах, що називається «без варіантів» – 2:4 (вдома) та 1:4 (на виїзді), а Касільяс пропустив лише у цих двох поєдинках вісім м'ячів.

Але у півфіналі «Реал» представ абсолютно іншою командою, а Касільяс відповів Кану не словами, а діями на полі. Мадридці вдома виграли із рахунком 2:0, а на виїзді нехай і програли (1:2), проте з тією різницею, яка не дозволила тодішнім підопічним Оттмара Хітцфельда здобути путівку у фінал.

Рекордний тріумф у ЛЧ та втрата позицій

У фіналі ЛЧ-1999/2000 «Реал» без проблем розправився із «вискочкою», якою тоді виявилася «Валенсія». Мадридці відвантажили у ворота левантійців три м'ячі без відповіді (3:0), а Касільяс провів усі 90 хвилин на полі, так і не давши шансу вийти у основі Бодо Ілльгнеру, котрий повернувся після залікованого пошкодження. Згодом німецький ветеран та один із найкращих воротарів світового футболу початку та середини 90-х років минулого сторіччя начисто програв конкуренцію молодому Ікеру, й у 2001 році оголосив про завершення кар'єри.

Щодо Касільяса, то він став наймолодшим голкіпером, який зіграв (і виграв) у фіналі Ліги чемпіонів. Це сталося усього через чотири дні з того моменту, як Ікер відсвяткував 19-річчя.

«Це був перший титул у моїй професійній кар'єрі, і те, що перший титул – це одразу Ліга чемпіонів, було неймовірним», – сказав Касільяс в одному з інтерв'ю у 2013 році.

Втім, уникнути спадів Касільясу, як і більшості молодих футболістів, не вдалося. Вже по ходу сезону-2001/02 Ікер програв конкуренцію Сесару Санчесу, який прибув у Мадрид влітку 2000-го з «Вальядоліда». Наставник «Реала» тих років Вісенте дель Боске просто вирішив, що для Касільяса буде кориснішим побути певний час у статусі резервного голкіпера, причому це викликало обурення в амбітного воротаря.

Ікер не зміг належним чином прийняти загалом непогану гру конкурента у чвертьфіналі та півфіналі Ліги чемпіонів-2001/02 проти «Баварії» та «Барселони». Перебуваючи на лаві запасних, Касільяс постійно щось бубонів, вигукував й всіляко демонстрував своє невдоволення. Дійшло до того, що дель Боске був змушений попросити тренера воротарів Мануеля Амейро провести кілька персональних бесід із талановитим воротарем.

Індивідуальні розмови загалом подіяли: Касільяс перестав публічно висловлювати своє невдоволення, хоча всередині команди все одно ходили чутки, що Ікер вкрай незадоволений рішенням дель Боске почати довіряти Сесару Санчесу. Касільяс не розумів, як в «Реалі» йому дозволили зіграти у фіналі Ліги чемпіонів у 19 років, але не довірять місце у воротах на вирішальний матч ЛЧ-2001/02 проти «Баєра», коли йому вже виповнилося 21. Дійшло до того, що Касільяс, дізнавшись про рішення дель Боске залишити його у запасі на фінал проти «фармацевтів», сказав своїй матері не брати квитки на гру у Глазго.

Однак «футбольні боги» змилостивилися над буркотливим хлопцем та дали йому шанс. Сесар Санчес зламався у другому таймі фіналу проти «Баєра», і в дель Боске не залишалося вибору, окрім як випустити Касільяса на хвилини, що залишилися. На той момент «бланкос» вели у рахунку 2:1, і у фінальні хвилини леверкузенці пішли на штурм суперника, ризикуючи та прагнучи хоча б перевести поєдинок у додатковий час.

Але Касільяс не лише вистояв, завоювавши другий титул переможця Ліги чемпіонів, а й довів дель Боске, що на нього можна покластися у будь-якій ситуації.

Читайте також:

Футболісти Баєра, які зіграли у фіналі ЛЧ-2001/02. Де вони зараз?

***

Ще влітку 2000 року Ікер Касільяс дебютував у збірній Іспанії, проте на Євро-2000 він усі матчі провів в запасі. Подібний статус, вочевидь, був гарантований кіперу і у фінальній частині ЧС-2002, проте стався черговий непередбачуваний інцидент, який змінив усе на користь Касільяса.

Напередодні старту ЧС-2002 та оголошення фінальної заявки збірної Іспанії безглузду травму отримав Сантьяго Каньїсарес, який претендував на пост № 1 у «Червоній фурії». Тодішній голкіпер «Валенсії» пошкодив сухожилля на правій нозі після того, як впустив пляшечку із лосьйоном після гоління на підлогу та поранився її уламками. В результаті Каньїсарес «пролетів» повз мундіаль у Японії та Південній Кореї, а усі п'ять матчів ворота збірної Іспанії на тому турнірі захищав Касільяс.

Хто б що не казав, а щось містичне, принаймні на початкових стадіях кар'єри Касільяса, було. Саме травми Ілльгнера, Біссарі, Сесара Санчеса та Каньїсареса надавали Ікеру унікальні можливості, за які молодий воротар зумів ухопитися та довгі роки потім не давав конкурентам шансів обернути ситуацію на свою користь. Касільяс став тим, ким його знають й пам'ятають зараз, багато в чому завдяки проблемам, які траплялися у голкіперів світового рівня – як мінімум щодо Ілльгнера це твердження є абсолютно коректним.

Тому зараз було надзвичайно дивним побачити подібну репліку на адресу Луніна та ситуації із травмами Куртуа саме від Касільяса. Вже хто-хто, а Ікер має чудово розуміти, що у футболі все, як правило, дуже швидкоплинно, і сьогодні ти можеш бути найкращим воротарем світу, а завтра тебе назавжди зачохлить на «другий план» вчорашній дублер або навіть голкіпер із юніорської команди, і саме йому преса та вболівальники відтепер складатимуть хвалебні оди та присвячуватимуть гарні пісні…