Такий футбол небезпечний. Зірковий бек МЮ розповів про проблеми з головою

На початку квітня в авторитетному французькому виданні L'Equipe з'явилося інтерв'ю 30-річного центрального захисника Манчестер Юнайтед Рафаеля Варана, в якому той порушив дуже важливу ​​для сучасного футболу тему щодо здоров'я гравців. Зокрема, бек детально розповів про свої проблеми зі здоров'ям, які в нього з'явилися після виступів як за національну збірну Франції, так і за мадридський Реал, а ще виділив факт триваючого нерозуміння гостроти проблем, пов'язаних із травмами голови у футболі.

Вперше про те, що з його здоров'ям щось не так, Варан задумався під час виступів за збірну Франції на чемпіонаті світу 2014 року, фінальна частина якого проходила у Бразилії. Тоді "триколірні" без проблем вийшли в плей-оф, а на стадії 1/8 фіналу мали зіграти проти Нігерії. І хоча африканці також не стали серйозною перешкодою для французів на шляху до наступної стадії турніру (2:0), саме у тому матчі Рафаель Варан відчув себе погано.

"Я закінчив матч [проти Нігерії], але був в режимі "автопілоту". Якби хтось заговорив зі мною в цей час, я навіть не знаю, чи зміг би я щось відповісти чи ні", – заявив Варан.

У чвертьфіналі французи вийшли на Німеччину, а Варан, незважаючи на дискомфорт після матчу з нігерійцями, провів на полі усі 90 хвилин, хоч це й не допомогло "триколірним" уникнути поразки – 0:1.

"Я не був у своєму нормальному стані, тому про мене подбали [медики]. Я схуднув, бо був зневоднений, я був не у формі, але грав, бо це був чвертьфінал чемпіонату світу", – згадав Варан.

Але такий випадок виявився не єдиним у професійній кар'єрі зіркового захисника. У період виступів за Реал (2011 – 2021 роки) Рафаель назвав ще як мінімум один схожий за симптомами відчуттів випадок, коли пережив щось подібне. 2 липня 2020 року у розпал пандемії коронавірусу, коли традиційні терміни розіграшів футбольних турнірів у Європі полетіли в тартарари, і клуби були змушені влітку екстрено догравати залишок попереднього сезону, Реал на своєму полі в рамках 33-го туру іспанської Ла Ліги приймав Хетафе. Матч завершився перемогою "бланкос" із рахунком 1:0, проте Варан провів на полі лишень 33 хвилини, після чого його замінили через проблеми зі здоров'ям.

Тільки зараз француз розповів, що після одного з епізодів, коли він зіграв у м'яч головою, з ним почало відбуватися щось незрозуміле. Захисник раптово відчув себе вкрай змученим та знесиленим та попросив заміну. Подібний стан супроводжував Варана ще кілька днів, через що він був змушений пропустити наступний календарний матч чемпіонату Іспанії проти Атлетіка (1:0), який відбувся 5 липня.

А ось на матч-відповідь 1/8 фіналу Ліги чемпіонів-2019/20 проти Манчестер Сіті Варан вже з'явився у стартовому складі Реала. Гра була вкрай важливою для "бланкос", які програли на виїзді з рахунком 1:2, й збиралися відіграватися. Але у Мадриді сильнішими знову виявилися "містяни" (2:1), які забивали після помилок Варана. Сам Рафаель зараз характеризує ту гру як одну з найгірших у своєму житті. Він визнає, що не був готовий на 100 відсотків і під час передматчової розминки «відчув себе глядачем». Як тільки почався матч, французький центрбек Реала знову відчув себе неймовірно виснаженим, причому настільки, що йому навіть «хотілося дати собі ляпаса» у відчайдушній спробі привести себе в тонус.

Про те, що в цих двох випадках мова, ймовірно, йшла про отримані мікроструси мозку, Рафаель Варан дізнався лише нещодавно, коли попросив у керівництва Манчестер Юнайтед пропустити один з поєдинків на початку сезону, мотивувавши це "втомою очей". Боси англійського клубу серйозно поставилися до скарг зіркового французького центрбека і запросили фахівців, які б змогли зрозуміти, у чому може полягати причина поганого самопочуття футболіста, зібравши та опрацювавши його скарги.

"Вперше я почув про це [мікрострус мозку] тільки в поточному сезоні, коли до нас приїхали фахівці, щоб поговорити… Часто, будучи гравцями, ми не розуміємо та навіть не думаємо про проведення тестів. Раніше у поточному та попередньому сезонах я неодноразово бив по м'ячу головою в іграх за Манчестер Юнайтед, а в наступні дні відчував ненормальну втому, а також деяку напруженість в області очей. Я повідомив про це нашому технічному персоналу, який рекомендував мені не грати. В результаті я здав тест, а це означало, що мені потрібно було пропустити наступний матч", – розповів Варан.

Очевидно, йдеться про ігрову паузу, яка сталася в кар'єрі Варана на початку вересня минулого року. 26 серпня Манчестер Юнайтед на своєму полі обіграв Ноттінгем Форест (3:2), проте Рафаель провів тільки 45 хвилин, після чого його замінили на Віктора Лінделефа. Згодом Варан пропустив два поєдинки – проти Арсенала (1:3) та Брайтона (1:3), – повернувшись на поле у матчі АПЛ із Бернлі (1:0), який відбувся 23 вересня. Та й то у зустрічі з "бордовими" поява французького бека виявилася вимушеною, оскільки він наприкінці замінив Серхіо Регілона, котрий отримав пошкодження.

Також Варан розповів, що медичні експерти порадили усім футболістам Манчестер Юнайтед утримуватись від ударів головою по м'ячу понад 10 разів під час тренування. І нехай подібне правило неможливо запровадити та якось відстежити по ходу офіційних поєдинків, але сам Варан вже зараз порадив своєму семирічному сину, котрий займається футболом, взагалі не грати у м'яч головою.

"Мій семирічний син грає у футбол, і я порадив йому не бити по м'ячу головою. Навіть якщо це не призведе до негайної травми, ми знаємо, що у довгостроковій перспективі повторні струси можуть мати шкідливі наслідки. Я не знаю, чи я доживу до 100 років, але я знаю, що пошкодив своє тіло. Як футболісти, які грають на найвищому рівні, ми звикли до болю, ми трохи схожі на солдатів, крутих хлопців, символів фізичної сили, але ці симптоми майже непомітні. Якщо в тебе болить нога і ти шкутильгаєш, це бачать усі. Але при травмі голови мало хто зважиться сказати, що втомився, або що в нього мігрень, втома очей... Тому спочатку ми просто кажемо собі, що це пройде", – завершив Варан.

***

Насправді нинішнє інтерв'ю Варана в Англії сприймається набагато серйозніше, аніж може здатися на перший погляд деяким українським вболівальникам. Все через трагічну історію смерті екс-форварда Вест Бромвіч Альбіон та збірної Англії (5 матчів у 1969-1970 роках) Джеффа Асла, яка сталася у січні 2002 року. Колишній футболіст помер у віці 59 років від хвороби Альцгеймера.

"Ніхто у футболі не хоче з'ясовувати, чи цей вид спорту є вбивцею", – заявила тоді Дон Асл, донька Джеффа.

Однак подальше розслідування смерті Джеффа Асла, на якому наполягли його близькі родичі, дійшло висновку, що екс-футболіста справді «вбила робота». У 2014 році було заявлено, що колишня причина смерті (хвороба Альцгеймера) виявилася неточною. Асл страждав на хронічну травматичну енцефалопатію – дегенеративне захворювання, викликане повторними легкими травмами головного мозку (мікрострусами, про які й розповідав Рафаель Варан).

Асл виявився далеко не єдиним відомим екс-футболістом з Англії, який помер від проблем із головним мозком. У той час як уболівальники "трьох левів" досі пам'ятають та захоплюються чудовою командою, яка у 1966 році виграла титул чемпіона світу, мало хто наважується говорити на тему, що мінімум п'ятеро футболістів основного складу у фінальному матчі з тієї збірної Англії згодом померли від тієї чи іншої форми деменції. І це йдеться тільки про найвідоміших персон!

Саме тому в 2015 році в Англії було створено Фонд Джеффа Асла, який виступає за цілковиту підтримку ініціатив щодо проведення досліджень зв'язку між травматичною енцефалопатією та грою у футбол. Ця організація вже встигла заручитися підтримкою Асоціації професійних футболістів та Прем'єр-ліги, і разом вони створили спеціальний фонд для надання фінансової допомоги колишнім гравцям та їхнім родинам, які постраждали від нейродегенеративних захворювань. Також з 2021 року на всій території Великої Британії було заборонено грати головою на футбольних турнірах, де змагаються діти віком до 12 років.

Втім, ця проблема все ще не є очевидною навіть для такого високорозвиненого суспільства, як британське. Фахівці зазначають, що у тамтешній футбольній культурі все ще існує своєрідний принцип "мужності". Наприклад, екс-капітан Манчестер Юнайтед Рой Кін, коли його попросили висловитися на тему мікрострусу мозку в професійному футболі, був вкрай прямий та твердий в оцінках: "Якщо вас турбує фізична сторона будь-якого виду спорту, тоді грайте у шахи".

Позиція Кіна знайде чимало прихильників, які скажуть, що футболісти, як і люди інших професій, банально зробили свій вибір, та розуміють усі ризики, на які йдуть заради значно більших зарплат, аніж в багатьох інших сферах економічної діяльності. Але поступово ситуація змінюється, і не виключено, що нинішні зізнання Рафаеля Варана, який є гравцем топ-рівня, допоможуть знову повернути її до числа обговорюваних і таких, що потребують негайного вирішення.

Поки що складно уявити, щоб у професійному футболі було заборонено грати головою, проте медичні фахівці продовжують наполягати – інтенсивність матчів у сучасних реаліях просто захмарна. Для того, щоб людський організм міг повноцінно відновлюватися, потрібно збільшувати перерви між поєдинками, або запроваджуючи штучні обмеження для кожного футболіста за кількістю проведених матчів у сезоні.

Як ми розуміємо, останні пропозиції точно не позбавлені здорового глузду, проте сучасний футбол вже давно є гігантською індустрією з генерації доходів, й відмовлятися навіть від найменшої їх частини навряд чи забажають як чиновники ФІФА чи УЄФА, так і їхні колеги з регіональних асоціацій…

Текст: meta.ua/sport