Історичний успіх Ван дер Пула, травма Ван Арта. Підсумки тижня у велоспорті

Гонки тижня

27 березня – Дварс доор Фландерен (Бельгія)

Дварс доор Фландерен традиційно є останньою репетицією Туру Фландрії, незважаючи на те, що в плані маршруту ця гонка далеко не найскладніша і не найбільш схожа на Тур Фландрії в плані маршруту. І цього року Дварс доор Фландерен справив колосальний вплив на передстартові розклади самого Туру Фландрії.

Йдеться, звичайно ж, про величезний завал у самій голові пелотону за 67 км до фінішу, в якому серйозно постраждало чимало зірок першої величини: Воут Ван Арт, Яспер Стуйвен, Мадс Педерсен, Біньям Гірмай.

Найважчі травми отримав Ван Арт: перелом ключиці, грудини і восьми ребер. Звісно, ніякого Туру Фландрії, Париж – Рубе і Амстел Голд Рейс для зіркового бельгійця. Гонщик «Visma Lease a Bike» цього року планував виступити і на Джиро д'Італія. Про те, що Ван Арт «Корса роза» також пропустить, поки що не сказано нічого, але важко уявити собі, що після таких травм Воут встигне до початку травня відновитися і набрати бойову форму.

Усі головні цілі бельгійця на сезон накрилися в одну мить, і саме час повністю перекроювати весь гоночний календар з прицілом на Тур де Франс і Олімпіаду в Парижі. Взагалі, невезучість Ван Арта, звичайно, просто вражає. Він пропускає Тур Фландрії вже вдруге за три роки, при чому знову пропускає саме в ті сезони, коли менше уваги приділяв велокросу і поставив на підготовку до північних класик абсолютно все, пропустивши, зокрема, і Мілан – Сан Ремо.

Getty Images/Global Images Ukraine. Воут Ван Арт

Не щастить у нинішньому сезоні на фламандських класиках не тільки Ван Арту, а й усій «Visma Lease a Bike». Цієї весни вже падали Тіш Беноот (Е3 Saxo Classic), Ян Тратнік (падав на Гент – Вевельгеп плюс зійшов з Дварс доор Фландерен), Ділан Ван Баарле (впав на Е3 Saxo Classic, після чого ще й захворів), хвороба в зіркового француза Крістофа Лапорта. Ряди потенційної дрім-тім помітно поріділи.

Крім Ван Арта, зламав ключицю в тому завалі й екс-переможець Мілан – Сан Ремо Яспер Стуйвен, для якого нинішня весняна класична кампанія також завершена. Біньям Гірмай і Мадс Педерсен, на щастя, серйозних травм уникнути зуміли, хоча з Дварс доор Фландерен також зійшли. При чому Педерсен спочатку сів на велосипед і продовжив гонку, але потім все ж вирішив до фінішу не доїжджати.

Той завал багато в чому визначив долю гонки: завдяки йому від пелетону відкололася група з 8 осіб, у якій були два гонщики «Visma Lease a Bike», Тіш Беноот та Маттео Йоргенсон, два представника «EF Education - EasyPost» (Альберто Беттіоль та Міхаель Вальгрен), а також Штефан Кюнг, Донован Гронден, Джошуа Тарлінг та Віктор Веркюїй. Саме це формування й розіграло перемогу.

Першу потужну атаку на Нокереберзі за 22 км до фінішу зробив Беттіоль, проте італійця не відпустили. Трохи пізніше у нього почалися судоми, і він з числа претендентів на перемогу вибув. До речі, останніми роками подібна проблема у Альберто трапляється дуже часто, і тут справа або в якійсь природній схильності до судом, або в якійсь прогалині в підготовці, або банально в тому, що він неуважно стежить за своїм харчуванням під час гонок. У третій варіант, чесно кажучи, віриться найбільше.

Незважаючи на всі описані вище проблеми «Visma Lease a Bike» цієї весни, Дварс доор Фландерен все одно виграли вони. Результативною виявилася сольна атака Маттео Йоргенсона за 6 км до фінішу. Вражаюча весна для 24-річного американця, який на початку березня виграв Париж – Ніцца. Два таких гучних успіхи на настільки різнопланових гонках – просто вражає!

Йоргенсон став одним з головних відкриттів ще минулої весни у складі «Movistar» (перемога в загальному заліку Туру Оману, восьме місце на Париж – Ніцца, четверте на E3 Saxo Classic, дев'яте – на Турі Фландрії та друге – на Турі Романдії), після чого перехід до «Visma Lease a Bike» дав змогу американцеві вийти на ще вищий рівень.

Виграти Париж – Ніцца і одну з великих фламандських класик в одному сезоні – досягнення неабияке. Досить подивитися на список гонщиків, яким воно підкорялося раніше:

📊🏆Last riders winning the GC of 🇫🇷Paris-Nice and a big cobbled classic in the same season:

2024: 🇺🇸Jorgenson (+DDV)
2023: 🇸🇮Pogacar (+RVV)
1998: 🇧🇪Vandenbroucke (+GW)
1988: 🇮🇪Kelly (+GW)
1986: 🇮🇪Kelly (+PR)
1984: 🇮🇪Kelly (+PR)
1977: 🇧🇪Maertens (+OHN)
1971: 🇧🇪Merckx (+OHN)

— Cycling Statistics 📊 (@StatsOnCycling) March 27, 2024

Беноот, як не дивно, виглядав набагато слабкіше за свого партнера по команді і кілька разів повисав у хвості пелотону на хеллінґенах, і в підсумку фінішував лише четвертим.

Топ-6 замкнув Джошуа Тарлінг. Минулого року після гучних успіхів юного британця в розділках на чемпіонатах світу та Європи (бронза і золото відповідно) багато говорили про те, що він занадто вузький фахівець розділок, і що останніми роками такі люди не дуже затребувані в пелотоні. Але тепер 20-річний британець починає проявляти себе як дуже перспективний майстер північних класик. Так, на фламандських хеллінґенах йому непросто, на Дварс доор Фландерен він кілька разів повисав у хвості пелотону, але на рівнинній Париж – Рубе він може стати дуже небезпечною темною конячкою. Те ж саме стосується і новачка «Lidl Trek» Джонатана Мілана, який виграв спринт за сьоме місце з пелотону.

31 березня – Тур Фландрії (Бельгія)

Відсутність потенційно найнебезпечніших суперників, Воута Ван Арта і Тадея Погачара, робила Матьє Ван дер Пула беззаперечним фаворитом Туру Фландрії. А в нинішній версії маршруту «Ронде» реалізовувати свій статус головного фаворита значно легше: гонка дуже селективна, а отже, її набагато легше вигравати чистою силою.

І Матьє свій статус фаворита виправдав сповна, здобувши більш ніж переконливу перемогу. Але починалося для чемпіона світу все не так просто. Приблизно за 100 км до фінішу в пелотоні почалися атаки, внаслідок якої основна група розділилася на дві частини. Сам Ван дер Пул цю активність проспав і опинився в другому уламку. І довелося витратити чималу кількість сил – і своїх особистих, і командних загалом – щоб повернутися до першої групи.

Однак надалі стало зрозуміло, що лідер «Alpecin Deceuninck» почувається відмінно і готовий перемагати. Вирішальною стала атака за 45 км до фінішу на Коппенберзі, хоча і до цього Ван дер Пул неодноразово показував, що готовий від'їжджати від усіх суперників, просто робити це було ще занадто рано. До слова, на важкому і крутому Коппенберзі величезна кількість гонщиків (включно з Іваном Гарсією Кортіною, який трохи раніше атакував і на той момент самотужки лідирував у гонці) буквально зупинилася, виявившись нездатною підтримувати достатню швидкість для того, щоб продовжувати рух на велосипеді. Зупинитися довелося такій кількості гонщиків, що простіше було б перерахувати тих, кому не довелося злазити з велосипеда.

Після Коппенерга Ван дер Пул почав поступово нарощувати перевагу, і вона доходила майже до 2 хвилин, але на останніх кілометрах майже половину з неї він розгубив – чи то втома накрила, чи то Матьє вже пішов в економ-режимі з прицілом на Париж – Рубе. Сам нідерландець після фінішу визнав, що це була одна з найважчих гонок у його кар'єрі (значно ускладнював життя суперникам і дощ). Не дивно, враховуючи, що було встановлено новий рекорд Туру Фландрії за середньою швидкістю – 44,5 км/год. На 0,4 км/год швидше, ніж торішній Тур Фландрії, який на той момент також був рекордним за швидкістю. Черговий привід відзначити різке зростання швидкості у світовому пелотоні в останні роки.

Getty Images/Global Images Ukraine. Матьє Ван дер Пул

Ван дер Пул завдяки цій перемозі знову вписав своє ім'я в історію велоспорту золотими літерами. Це його третій титул на «Ронде», і тепер він ділить рекорд за цим показником з Ахілом Буйссе, Фіоренцо Маньї, Еріком Леманом, Йоханом Мюзеувом, Томом Бооненом і Фабіаном Канчелларою. І це при тому, що Ван дер Пулу всього 29 років – для порівняння, в цьому віці той же Канчеллара виграв лише свій перший Тур Фландрії!

Це п'ятий виграний Монумент в кар'єрі Ван дер Пула – в 21-му столітті більше вигравали тільки ті ж Боонен і Канчеллара (по 7). 5 перемог у Паоло Беттіні, Філіпа Жильбера і Тадея Погачара. З 5 виграними Монументами Ван дер Пул вже зараз став рекордсменом Нідерландів за цим показником.

Статистика лідера «Alpecin Deceuninck» на Турі Фландрії взагалі вражає: за останні 5 років – три перемоги та два других місця. Серія з 5 подіумів поспіль – рекорд для Туру Фландрії і загалом один з найкращих показників, якщо брати всі Монументи:

📊5 podiums in a row for 👑🇳🇱King Mathieu in 🇧🇪Ronde van Vlaanderen (2020-24): 🥇🥈🥇🥈🥇.

🔝Most consecutive podiums in same Monument:
10 | 🇮🇹Girardengo (MSR)
6 | 🇮🇹Bartali (LOM),🇮🇹Coppi (LOM),🇧🇪De Vlaeminck (PR)
5 | 🇳🇱vd Poel (RVV),🇮🇹Bittosi (LOM),🇩🇪Zabel (MSR), 🇧🇪Merckx (LBL) https://t.co/xxLNiacfqr

— Cycling Statistics 📊 (@StatsOnCycling) April 1, 2024

На тлі таких історичних звершень не всі звертали увагу на те, що відбувалося за спиною у Ван дер Пула. А боротьба за ще два місця на подіумі була дуже цікавою. Довгий час здавалося, що ці два місця заберуть Альберто Беттіоль і Ділан Тьонс, які їхали удвох попереду численнішої групи переслідувачів, і були наздогнані ними буквально на останніх метрах дистанції. У підсумку італієць і бельгієць лише задовольнилися місцями в кінці топ-10.

Хоча варто відзначити, що Беттіоль був на гонці одним із найсильніших, але застряг дуже глибоко в хвості пелотону під час другого проходження Оуде Кваремонта і витратив дуже багато зусиль, зокрема на Патерберзі, для того, щоб звідти вибратися. Дев'яте місце – непоганий результат для чемпіона Туру Фландрії-2019, але він точно був здатний на більше. Тьонс – також не випадкова людина в ролі однієї з головних дійових осіб Туру Фландрії. Все ж тут він двічі вже заїжджав до топ-10, а у 2022 році виграв іншу престижну бельгійську одноденку, Флеш Валлонь.

Хто ще в плані результату виступив набагато гірше, ніж міг – так це Мадс Педерсен. Екс-чемпіон світу впав у середу на Дварс доор Фландерен, але постраждав не так сильно, як Ван Арт чи Стуйвен, і на старт Туру Фландрії вийшов. Так, данець скаржився на погане самопочуття і говорив про те, що не повністю відновився після падіння, але, як виявилося, з ним усе гаразд.

Але своїми силами капітан «Lidl Trek» розпорядився не найкращим чином. Його парна атака з Джанні Вермеершем за 79 км до фінішу була сумнівною витівкою, тим більше, що бельгієць відверто сачкував на змінах – основну частину роботи виконував саме Педерсен. У підсумку, цей дует повисів попереду пелотону протягом 25 км і був наздогнаний. Педерсен витратив дуже багато сил даремно, і в підсумку фінішував тільки 22-м, хоча в цілому, як і Беттіоль, був готовий боротися за подіум. На відміну від італійця, у гонщика «Lidl Trek» буде шанс реабілітуватися на Париж – Рубе, яка підходить йому навіть краще, ніж Тур Фландрії.

Getty Images/Global Images Ukraine. Мадс Педерсен

У підсумку два призових місця, що залишилися, у фінішному спринті несподівано забрали Лука Моццато і Нільс Політт. Головною сенсацією, безумовно, стало друге місце Моццато, який раніше на Монументах навіть близько не підбирався до таких результатів. Хоча нинішня весна у виконанні 26-річного італійця з «Arkea B&B Hotels» була дуже сильною – чого варта хоча б перемога на Бредене Коксейде 15 березня, коли він випередив у фінішному спринті таких людей, як Ділан Груневеген чи Арно Де Лі.

Третім фінішну лінію перетнув не Політт, а Майкл Меттьюз, проте австралійця релегували на останнє місце в групі за порушення прямолінійності руху під час фінішного спринту. Покарання загалом заслужене, і навіть якоюсь мірою запізніле. Ще більш очевидними були порушення Меттьюза два тижні тому на фініші Мілан – Сан Ремо, але тоді гонщик «Jayco AlUla» уникнув покарання і зберіг своє друге місце. Ну а для Політта це другий у кар'єрі подіум Монумента – після другого місця на Париж – Рубе 2019 року. І тепер до «Північного пекла», який німцеві підходить набагато краще, ніж Тур Фландрії, він підходить у статусі дуже небезпечної темної конячки.

Не можна не відзначити сильний виступ на Турі Фландрії всієї «UAE Emirates». Слідом за Політтом у топ-5 фінішували ще два його партнери по команді – Міккель Б'єрг і Антоніо Моргадо. Португалець у віці 20 років і 63 днів став третім наймолодшим гонщиком в історії, який потрапляв у топ-5 на Турі Фландрії. Загалом на цьогорічному «Ронде фан Фландерен» сильно виступила ціла низка дуже молодих гонщиків. Відзначимо також дует з «Ineos Grenadiers» Магнус Шеффілд/Джошуа Тарлінг, які посіли 6-те та 17-те місця відповідно, та американця Райлі Шихена з «Israel Premier Tech», який перетнув фінішну лінію 13-м.

Лише 31-ше місце посів Маттео Йоргенсон, якого перед стартом бачили чи не фаворитом №2. Саме гонщик «Jumbo Visma» останнім намагався протистояти Ван дер Пулу після його атаки на Коппенберзі, і спочатку навіть висів менш ніж в 10 секундах від чемпіона світу, але, як виявилося, спроби їхати в одному темпі з нідерландцем змусили Йоргенсона залізти занадто глибоко у борг своєму організму.

Схожа історія трапилася з Оєром Ласкано з «Movistar». Саме він закрив першу, ранню атаку Ван дер Пула під час другого проходження Оуде Кваремонт, але зробив це такою ціною, що зрештою фінішував аж 73-м із відставанням у понад 11 хвилин.

Наступний тиждень

1 – 6 квітня – Тур Країни Басків (Іспанія)

Уже сьогодні, 1 квітня, 10-кілометровою розділкою в Іруні стартував Тур Країни Басків. Минулого року маршрут був складений не найкращим чином, в ньому не було традиційного підйому на Аррате. Немає його і цього року, та й загалом жодного фінішу в підйом. Маршрут практично настільки ж невдалий, як торік, і вигідно відрізняється від того, що ми бачили рік тому, тільки наявністю розділки.

Тур Країни Басків – багатоденка за своїм статусом далеко не найпрестижніша, але через вдале розташування в календарі щорічно збирає дуже сильний склад учасників, якому позаздрять багато Гран турів. Так сталося і цього року: на «Ітцулії» виступлять чотири таких гранди, як минулорічний чемпіон Йонас Вінгегор, а також Ремко Евенпул, Прімож Рогліч і Хуан Аюсо. Саме ця четвірка, з дуже високою часткою ймовірності, розіграє між собою перемогу в загальному заліку.

Getty Images/Global Images Ukraine. Прімож Рогліч

Хто може їм у цьому завадити? Наприклад, господарі гонки, Йон Ісагірре та Пельо Більбао – баски завжди на домашній гонці виглядають дуже сильно. Також відзначимо відкриття минулого сезону, Маттіаса Ск'єлмосе з «Lidl Trek» і ще одного баска, Мікеля Ланду, який нещодавно дуже сильно виступив на Турі Каталонії, ставши другим у загальному заліку, проте йому, найімовірніше, доведеться працювати на Евенпула. У інших грандів група підтримки не менш значна: Вінгегор буде розраховувати на підтримку Сеппа Кусса і Стівена Круйсвейка, Рогліч – на Джея Хіндлі, Максімільяна Шахманна і Емануеля Бухманна, а Аюсо – на Брендона МакНалті, Марка Солера, Джея Вайна і відкриття нинішнього сезону, Ісаака Дель Торо.

З інших команд відзначимо героя торішнього Тур де Франс Фелікса Галля, Давіда Году, а лідером «Ineos Grenadiers» буде Том Підкок. Йому маршрут з розділкою і безліччю коротких крутих підйомів підходить дуже добре.

Update: Підкок впав на перегляді траси розділки і на старт не вийшов. При чому падіння британця було дуже серйозним – є підозри на перелом стегна.

7 квітня – Париж – Рубе (Франція)

Ну а завершувати тиждень буде третій Монумент сезону, «Королева класик» Париж – Рубе. Більшість топ-фаворитів «Північного пекла», включно з претендентом №1 і чинним чемпіоном Матьє Ван дер Пулом, ми щойно бачили на Турі Фландрії. В цілому ж Париж – Рубе – гонка, в якій роль тактики набагато вагоміша, ніж на Турі Фландрії, тому «Alpecin Deceuninck» дуже важливо мати сильну альтернативу Ван дер Пулу, і вона у них є – це свіжоспечений переможець Мілан – Сан Ремо, Яспер Філіпсен, який у букмекерів взагалі йде фаворитом №2. У «Alpecin Deceuninck» є доволі високі шанси забрати перших три Монументи сезону!

Про високі шанси Мадса Педерсена і Нільса Політта ми вже говорили вище, також відзначимо Штефана Кюнга. На Турі Фландрії йому не пощастило – він потрапив у завал і після цього їхав з розбитим коліном. Сильних травм у швейцарця все ж немає, і на Париж – Рубе він також може поборотися за найвищі місця. Ще одним топ-фаворитом буде Філіппо Ганна, якого підтримуватимуть молоді Шеффілд і Тарлінг.

Getty Images/Global Images Ukraine

За відсутності Ван Арта головною ставкою «Visma Lease a Bike» буде переможець Париж – Рубе-2022 Ділан Ван Баарле, а також Крістоф Лапорт, хоча для обох нинішня весна виходить дуже складною: суцільні проблеми зі здоров'ям та падіння. Також у складі нідерландської команди не скидаємо з рахунком Тіша Беноота, хоча його форма нинішньої весни викликає дуже багато запитань.

Ще один топ-фаворит – чемпіон Париж – Рубе 2015 року Джон Дегенкольб, якому торік образливе падіння на Карфур д'Арбр не дозволило поборотися за призове місце. Дуже хочеться, щоб багатостраждальний німець цього разу взяв реванш у долі.

Альтернативою Педерсену в складі «Lidl Trek» може стати Джонатан Мілан, який сильно виступив на Дварс доор Фландерен. За старою пам'яттю чекаємо чогось від «Soudal Quick Step», хоча нинішньої весни команда Патріка Лефевра знову виглядає слабко, і на Турі Фландрії найкращим став Ів Лампарт – лише 18-те місце. Також у складі «Soudal Quick Step» варто побоюватися Каспера Асгрена, Джанні Москона і Тіма Мерліра.

Таким людям як Альберто Беттіоль чи Матей Мохоріч Тур Фландрії підходить краще, але можуть здивувати вони і в «Північному пеклі». Закликаємо звернути увагу і на маловідомого 24-річного бельгійця Лоренца Рекса з «Intermarche Wanty», який на Турі Фландрії виглядав дуже добре.

Дайджест новин

– Лазарет світового пелотону поповнюється зірковими гонщиками не лише внаслідок падінь на трасі. На початку минулого тижня «Lotto Dstny» повідомила, що спринтер-вундеркінд команди Арно Де Лі достроково завершив нинішню весняну класичну компанію через погане самопочуття.

За кілька днів з'ясувалося, що в нього діагностовано хворобу Лайма (кліщовий бореліоз), яка й була причиною хронічної втоми та поганого самопочуття. І це захворювання загалом вважається дуже серйозним, яке може поставити під загрозу всю подальшу кар'єру спортсмена. Особливо якщо виявити його не на ранній стадії. Дуже хочеться сподіватися, що Де Лі і лікарі впораються – втрачати такого яскравого таланта буде дуже шкода.

Getty Images/Global Images Ukraine. Яспер Філіпсен

– Контракт Яспера Філіпсена з «Alpecin Deceuninck» закінчується наприкінці сезону, і вже зараз за найкращого спринтера світу розгорнулася неабияка боротьба. Крім самої «Alpecin Deceuninck», на 26-річного бельгійця претендують «Tudor», «EF Education – EasyPost», «Bora Hansgrohe» і «UAE Emirates». «Tudor» уже зробив офіційну пропозицію. Сам Філіпсен хоче одразу 5-річний контракт, і найімовірнішим виглядає варіант, за якого він залишиться в «Alpecin Deceuninck».

– «Decathlon Ag2r La Mondiale» достроково розірвала контракт зі своїм гонщиком Франком Боннамуром. У лютому поточного року UCI відсторонив француза від гонок через аномальні показники в біопаспорті. Розслідування триває, але «Decathlon Ag2r La Mondiale» наголосила, що підозрілі дані були зафіксовані у Боннамура ще до переходу в команду в січні 2023 року.

– Нідерландський гонщик «Bahrain Victorious» Воут Пулс подав скаргу до UCI на Івана Гарсію Кортіну з «Movistar» за удар по руці під час Туру Каталонії. Конфлікт почався з того, що Пулс боровся за позицію з партнером Гарсії Кортіни по «Movistar» Найро Кінтаною. Нідерландець підколов суперника, запитавши, чи не почав він знову вживати трамадол – препарат, через який колумбієць отримав дискваліфікацію у 2022 році.