Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Стрибки з трампліну
| Оновлено 26 березня 2024, 08:11
2605
1

Нові рекорди України від Марусяка, прощання Превца. Підсумки лижного тижня

Sport.ua підбиває підсумки останнього тижня лижного сезону 2023/2024

| Оновлено 26 березня 2024, 08:11
2605
1
Нові рекорди України від Марусяка, прощання Превца. Підсумки лижного тижня
Skijumping.pl. Євген Марусяк

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

П'ятниця, 22 березня

Планіца (Словенія), HS 240, особистий турнір

Субота, 23 березня

Планіца (Словенія), HS 240, командний турнір

Неділя, 24 березня

Планіца (Словенія), HS 240, особистий турнір

Нові рекорди Марусяка в Планіці

Після блискучого виступу Євгена Марусяка на норвезькій багатоденці Raw Air (особливо на завершальному етапі у Вікерсунді) на стрибки українця на фіналі сезону в Планіці всі українські любителі лижних видів спорту чекали з нетерпінням. І недарма!

У кваліфікації до першого особистого старту в четвер Марусяк просто шокував увесь світ стрибків з трампліну: він стрибнув на 228,5 метри, поліпшивши на 5,5 метри свій же національний рекорд України тижневої давнини, і в підсумку замкнув топ-5 кваліфікації, обійшовши навіть самого Штефана Крафта!

Із запасом найкращий результат в історії України в кваліфікаціях на Кубку світу, після якого деякі експерти (наприклад, іменитий у минулому стрибун, а нині – коментатор англомовної версії Eurosport Єрней Дам'ян) навіть почали розглядати Євгена як претендента на подіум. Тим паче, що динаміка стрибків Марусяка в Планіці була позитивною: 39-й результат у першому тренуванні, 15-й – у другому і п'яте місце в кваліфікації.

Однак це все ж таки було перебільшенням, і справа навіть не тільки і не стільки в тенденції Євгена показувати в кваліфікації вищі результати, ніж у змаганнях. У кваліфікації Марусяку явно пощастило з погодними умовами: він отримав найсильніший зустрічний вітер серед усіх 58 учасників, і скористався цим сповна. При цьому, варто визнати, що Марусяк міг летіти в кваліфікації ще далі, але занадто рано почав приземлятися – таке враження, що українець просто злякався тієї дальності, на яку полетів, і вирішив перестрахуватися. Хоча, звісно, приземлятися занадто рано, з надмірної висоти – не найкраща ідея, якщо говорити про безпеку та м'якість приземлення. Не вистачило банального досвіду та психологічної звички стрибати на такі вражаючі дистанції.


Skijumping.pl. Євген Марусяк

В основних змаганнях вітрові умови для Марусяка вже не були настільки сприятливими, і Євген у підсумку посів 15-те місце – об'єктивно кажучи, це ближче до його реального рівня на цей момент, ніж п'яте місце в кваліфікації. Утім, потрапляння в топ-15 за нормальних умов і здатність боротися навіть за топ-3 за певної частки везіння – це вже просто космічний рівень, на який лідер збірної України вийшов під час нинішнього сезону. Вийшов в умовах війни в рідній країні, недостатнього фінансування і катастрофічного стану стрибкової інфраструктури в Україні.

Шкода тільки, що настільки високий рівень Марусяк поки що здатний показувати лише на польотних трамплінах. Тут у нього статистика вражаюча: з урахуванням польотного чемпіонату світу в Бад Міттерндорфі, Євген потрапив у топ-30 на кожному з останніх семи своїх стартів на гігантських трамплінах. На подібного роду спорудах специфічна техніка Марусяка працює відмінно, при цьому проблеми зі швидкостями на розгоні і з якістю приземлення (хоча в цьому компоненті українець у нинішньому сезоні дуже помітно додав) значною мірою нівелюються.

І після таких блискучих виступів Марусяка було дуже шкода, що він не пробився на фінал Кубка світу в Планіці. Там, як відомо, на старт допускаються тільки 30 найкращих у загальному заліку, а Євген посів у підсумку 45-ту позицію. Хоча, насправді, Марусяк був не так уже й далекий від виступу на фіналі сезону. Через відсутність низки стрибунів із топ-30 генеральної класифікації (хтось пропускав етап у Планіці, хтось впав і отримав травму вже на самій «Летальніці», але про це пізніше) останнім, хто відібрався на фінал, став Антті Аалто: фін у загальному заліку посідав на той момент 40-ве місце, і випереджав Марусяка на 25 очок.

Дуже прикро, враховуючи, що Євген у Планіці дійсно виступав на топ-рівні. Один простий факт: після першого особистого старту в Планіці в загальному заліку міні-багатоденки Planica 7, до якої входять усі стрибки в кваліфікаціях і змаганнях на етапі, українець посідав сьоме місце...

Як би там не було, нинішній сезон став найуспішнішим в історії українських стрибків з трампліну. Марусяк 45-й у загальному заліку, збірна України – на 12-му місці в Кубку націй (вище за такі країни, як, наприклад, Казахстан чи Франція) – за кожним показником це рекорд країни. Марусяк показав свій колосальний потенціал, і, сподіваємося, наступного сезону він демонструватиме його не тільки в кінцівці зимової кампанії і не тільки на гігантських трамплінах.

Переможне прощання Превца, МКГ для Хубера

Головною подією фіналу сезону в Планіці, безумовно, стало прощання з великим спортом місцевого кумира, Петера Превца. Після оголошення про завершення своєї кар'єри на початку лютого легендарний словенець начебто скинув із плечей якийсь тягар і видав найкращий відрізок у своїй кар'єрі з часів золотого сезону 2015/2016. Відрізок, у якому було 5 подіумів, але не було такої бажаної перемоги. І, звісно, всі мріяли про красивий і майже казковий хеппі-енд, за якого Превц цю перемогу здобуває саме на домашньому фіналі сезону.

І цей сценарій таки здійснився. У п'ятницю Превц-старший виграв перший особистий турнір, здобувши свою першу за чотири роки перемогу на Кубку світу. Здобув він її у запеклій боротьбі з Даніелем Хубером, випередивши австрійця на 3,6 бала. При цьому Хубер у другій спробі отримав занижені оцінки за стиль – судді трошки підіграли Превцу. Так, можна говорити про горезвісне «домашнє суддівство», але, якоюсь мірою, восторжествувала вища справедливість. Усі ми пам'ятаємо змагання в Тронхеймі 2-тижневої давнини, в яких Превц став другим, програвши всього 0,9 бала Рьою Кобаясі. Тоді словенець сам отримав занижені оцінки за стиль і саме через них залишився без перемоги. І ось тепер судді йому цей боржок повернули.

Зазначимо, що напередодні етапу в Планіці Превц захворів і протягом кількох днів приймав антибіотики. Прощальне свято могло не відбутися взагалі.


Skijumping.pl. Петер Превц

Сам Хубер з порожніми руками не залишився. У неділю він виграв другий особистий турнір і завоював Малий кришталевий глобус у заліку польотів на лижах, випередивши свого партнера по команді, Штефана Крафта. І в якому стилі Хубер цю перемогу здобув! Свого найближчого переслідувача, Домена Превца, він випередив на 43,4 бала. Це четвертий найбільший розрив між переможцем і другим місцем в історії Кубка світу і найбільший з часів введення поправок на вітер.

Особливо вразив перший стрибок Хубера – неймовірні 247 метрів з практично бездоганним телемарком. Таке приземлення на такій дальності особливо вражає в контексті всього, що відбувалося в Планіці цього вікенду. Річ у тім, що через високі температури гора приземлення на «Летальніці» була готова не найкращим чином, що призвело до аномальної кількості падінь за вік-енд. Падали Каспері Валто, Ету Нусіайнен, Анже Ланішек, Тімі Зайц, Кейсі Ларсон і Давіде Брезадола. Найбільше постраждали Нусіайнен і Брезадола – в обох розрив хрестоподібних зв'язок коліна. Зайц після падіння в суботньому командному турнірі в неділю на старт не вийшов, але, на щастя, відбувся лише забоями. Також у неділю не виступив Ян Хьорль, проте причини його відсутності невідомі – він, на відміну від своїх колег, не падав і травм не отримував.

Падіння Зайца, до слова, залишило Словенію без перемоги в командному турнірі – підопічні Роберта Хрготи програли Австрії 10,5 бала. Зазначимо, що друга спроба суботнього турніру була скасована через сильний вітер. І, якби не скасування, Словенія без Зайця в другому раунді відступила б на набагато нижчі позиції.

Повертаючись до Петера Превца, він став п'ятим представником збірної Словенії, який перемагав у нинішньому сезоні – після свого молодшого брата Домена, Ланішека, Зайца і Ловро Коса. Попереднього разу таке досягнення підкорилося збірній Норвегії в сезоні 2017/2018. Також п'ятнична перемога дозволила Превцу-старшому вчетверте за кар'єру подолати рубіж у 1000 набраних очок за сезон. Словенець став десятим стрибуном в історії, якому вдавалося подолати цей гросмейстерський рубіж чотири або більше разів:


twitter.com/ski_excel

Що стосується Домена Превца, то він по ходу вік-енду помітно додав. Почалося для нього все з 25-го місця в кваліфікації, потім було 17-те місце в першому особистому турнірі. А в неділю словенець додав настільки, що посів друге місце. Відзначимо десяте місце в недільному турнірі Ловро Коса. Словенець ніколи не був майстром польотів, і вперше в кар'єрі потрапив у топ-10 на гігантському трампліні.

Штефан Крафт у Планіці не вражав – лише сьоме і четверте місця у двох особистих турнірах, як підсумок – упущений МКГ з польотів. Зазначимо, що Хубер, який у підсумку завоював трофей, ще в січні навіть не відібрався до складу збірної Австрії на домашній чемпіонат світу з польотів! До слова, аналогічна ситуація трапилася два роки тому з Жигою Єларом. Хубер за останні два місяці добився колосального прогресу і видав свій найкращий сезон у кар'єрі за набраними очками в Кубку світу.

Важкий сезон для збірної Польщі в неділю завершився найкращим виступом сезону: третім став Александер Зніщоль, а Пьотр Жила в другій спробі здійснив рейд з 11-го місця на п'яте. Це єдиний особистий турнір у нинішньому сезоні, в якому одразу два поляки потрапили в топ-5. Сумарно за недільний турнір поляки набрали 122 очки, що є найкращим результатом у нинішньому сезоні. До цього біло-червоні жодного разу не набирали більше 88 балів.

У суботньому командному турнірі поляки стали тільки п'ятими. Явною слабкою ланкою збірної Польщі був Давід Кубацкі, який і в особистих турнірах виступив слабко – 26-те і 29-те місця. До слова, ще до успішного недільного старту президент Польського лижного союзу Адам Малиш повідомив про те, що Томас Турнбіхлер точно збереже свій пост головного тренера збірної на наступний сезон.

Знову нестабільним був Рьою Кобаясі. У другій половині нинішнього сезону ми вже неодноразово бачили таку ситуацію: Рьою впродовж усього вікенду виглядає доволі посередньо, але видає один топовий стрибок за етап. На жаль для японця, цього разу такий стрибок припав на кваліфікацію, яку він виграв.

Пощастило в п'ятничному особистому турнірі легендарному Норіакі Касаї. Дискваліфікація Мануеля Феттнера дозволила йому пробитися до другої спроби, і в підсумку 51-річний ветеран посів 29-те місце.


Skijumping.pl. Ерік Белшоу

Блискуче виглядав у Планіці Ерік Белшоу, який посів восьме місце в першому особистому турнірі. Для збірної США це перше потрапляння в топ-10 на Кубку світу з часів Алана Елборна в далекому сезоні 2001/2002, коли сам Белшоу ще не народився.

Збірна Німеччини в Планіці виглядала доволі блідо. Відзначимо тільки солідний виступ П’юса Пашке, для якого польоти раніше завжди вважалися чужою територією. Однак у п'ятницю він уперше в кар'єрі потрапив до топ-10 на гігантському трампліні й у підсумку втримав десяте місце в загальному заліку.

Набагато цікавіше те, що відбувалося зі збірною Німеччини поза межами трампліну. Успіхи Маркуса Айзенбіхлера в останні тижні на Континентальному кубку змушували ставити логічне запитання: чому його немає в складі команди на Кубку світу? Пояснення знаходилося тільки одне: традиційна нелюбов Штефана Хорнгахера до ротації складу.

Однак у Планіці Хорнгахер до ротації складу таки вдався, взявши одразу двох представників резерву. Але Айзенбіхлера серед них не було – до Словенії поїхали Лука Рот і Фелікс Хоффманн, які останнім часом на Континентальному кубку виглядали помітно гірше за Маркуса. Абсолютно нелогічне рішення Хорнгахера, яке нічим іншим, крім конфлікту між тренером і стрибуном, пояснити не вдається.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

П'ятниця, 22 березня

Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), супергігант, жінки

Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), супергігант, чоловіки

Субота, 23 березня

Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), швидкісний спуск, жінки

Неділя, 24 березня

Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), швидкісний спуск, чоловіки – скасовано

Хюттер не дозволила Гут-Бехрамі оформити покер

У жінок напередодні фінального вікенду сезону зберігалася інтрига в боротьбі за Малі кришталеві глобуси (МКГ) в обох швидкісних видах. І в супергіганті, і в швидкісному спуску лідирувала Лара Гут-Бехрамі, яка мала шанс оформити вражаючий покер: перемога в загальному заліку Кубка світу і в трьох окремих дисциплінах.

Однак фінал сезону в Заальбаху для швейцарки вийшов відверто невдалим. У супергіганті вона стала тільки сьомою, але цього виявилося достатньо, щоб зберегти лідерство і завоювати МКГ. Головна суперниця швейцарки, Федеріка Бріньоне, стала другою, але навіть перемоги їй було б недостатньо: вона в підсумку програла Гут-Бехрамі 30 балів. Бріньоне в нинішньому сезоні була «вічно другою»: друге місце в загальному заліку Кубка світу, а також у заліках гіганту і супергіганту. Спад форми в середині сезону залишив італійку без великих трофеїв.

А ось у швидкісному спуску все було ще цікавіше. Там Гут-Бехрамі обійти могла лише Корнелія Хюттер (на МКГ у супергіганті австрійка теж мала шанси, але лише теоретичні), та й сама швейцарка зробила все можливе, щоб це сталося, проваливши гонку – лише 17-те місце, яке на фіналах сезону очок не дає. Хюттер потрібна була тільки перемога, і австрійка вже почала її святкувати, не звертаючи увагу на серйозних суперниць із пізніших стартових номерів.

І Корнелія ледь не залишилася біля розбитого корита: її ледь не обійшла Ілка Штухец, яка програла всього 0,17 секунди, при тому, що ще на передостанній проміжній позначці лідирувала! Хюттер могла опинитися в дуже дурній ситуації, бурхливо відсвяткувавши перемогу, яку ще не здобула. Але пощастило, і в 31-річному віці, подолавши важку травму коліна, австрійка виборола свій перший МКГ у кар'єрі, не дозволивши Гут-Бехрамі оформити покер.


Getty Images/Global Images Ukraine. Корнелія Хюттер

Зазначимо, що траса в Заальбаху дуже швидкісна (навіть п'ятничний супергігант за своєю конфігурацією був більше схожий на швидкісний спуск), і, особливо на березневому снігу, величезне значення мало змащення лиж. І в цьому компоненті збірній Австрії знову не було рівних. У топ-6 швидкісного спуску також потрапили Крістіна Агер, Стефані Венір і Мір’ям Пухнер.

Ну а п'ятничний супергігант несподівано виграла Естер Ледецка. Для легендарної чеської сноубордистки це четверта в кар'єрі перемога на гірськолижному Кубку світу і перша за останні два роки.

Швидкісні види в Заальбаху стали прощальними гонками в кар'єрі Рагнхільд Мовінкель. Зіркова норвежка гідно виступила в супергіганті, де посіла восьме місце, після чого в швидкісному спуску на результат уже не їхала, просто прощаючись з уболівальниками і колегами.

Бенефіс Швейцарії в супергіганті, чотири глобуси для Одерматта

Ще минулого тижня ми писали про те, що календар фіналу сезону в Заальбаху, коли на першому тижні проводили технічні види, а на другому – швидкісні, загрожує скасуванням гонок, оскільки не залишає потенційних резервних дат для швидкісних гонок. Тим більше, що прогноз погоди був несприятливим.

У підсумку все вийшло не так погано, як прогнозувалося, але одну гонку все ж таки довелося скасувати – недільний чоловічий швидкісний спуск, який повинен був закривати нинішній сезон Кубка світу. Таким чином, спроб Сіпрієна Сарразена обійти Марко Одерматта в боротьбі за МКГ у швидкісному спуску ми так і не побачили. На відміну від Лари Гут-Бехрамі, Одерматту таки вдалося оформити покер у вигляді ВКГ і трьох МКГ в окремих дисциплінах.

А якби гонка відбулася, то шанси у француза були, з огляду на те, що Марко на фіналі сезону в Заальбаху виглядав не найкращим чином, а Сарразен у тренуванні швидкісного спуску показав другий час. Відіграти 42 бали відставання було цілком реально.


Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт

У супергіганті двома днями раніше Одерматт став тільки п'ятим, але, незважаючи на це, гонка перетворилася на бенефіс збірної Швейцарії, яка окупувала всі три місця на подіумі. Свою першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу здобув Стефан Рогентін, на рахунку якого раніше був тільки один подіум – друге місце в супергіганті у Венгені рік тому. Третім став Арно Буассе, який раніше на Кубку світу навіть у топ-6 жодного разу не піднімався. Типовий фінал сезону з величезною кількістю сенсацій.

Другим став Лоїк Мейяр, який набрав наприкінці нинішнього сезону просто феноменальну форму. Якщо до старту наступної зимової кампанії Мейяр підійде в такому ж стані, то стане, ймовірно, головним конкурентом для Одерматта в загальному заліку.

Міг приєднатися до швейцарського бенефісу і Франьо Фон Алльмен, але йому відверто не пощастило. На старті супергіганта він зламав палицю, втратив приблизно півсекунди тільки на розгоні, та й загалом іти всю трасу без однієї з палиць – непросте випробування. Як підсумок – найприкріше, 16-те місце, при тому, що на фіналі Кубка світу очки набирає тільки топ-15.

Єдиним конкурентом для Одерматта в боротьбі за МКГ в супергіганті залишався Вінсент Кріхмайр. Але він відносною слабкістю швейцарського домінатора скористатися не зумів, і лише розділив шосте місце з Домініком Парісом.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Оцініть матеріал
(10)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 1
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
introvert
Хюттер і другого місця вистачило б для здобуття МКГ, і вона була не єдиною суперницею Гут - хороші шанси в даунхіллі мала Венір. Враховуючи, що австрійка претендувала і на перемогу в супергіганті, розмін вважаю справедливим. Два малі кришталеві глобуси швейцарка заслужила по праву, на відміну від великого, який мала отримати Мікаела. Гут зі своїми двома ВКГ, отриманими за рахунок травм сильніших конкуренток - найбільша чітерша в історії гірських лиж. Ніщо не переконає мене в зворотному)
Хороший огляд завершального етапу стрибунів. Справді шкода, що Марусяку не вистачило тих 25 пунктів для участі у фіналі, він заслуговував на це набраною польотною формою. Сподіваюся, в наступному сезоні Євген розкачається раніше, і таких прикростей більше траплятися не буде.