Тотальна катастрофа. За що отримав довічне екс-тренер збірної Китаю

Нещодавно багато авторитетних світових спортивних видань повідомили шокуючу новину – у Китаї до довічного ув'язнення було засуджено колишнього півзахисника «Евертона» (грав за «ірисок» з 2002 по 2006 роки; 40 матчів у всіх турнірах на офіційному рівні) та екс-наставника національної збірної Піднебесної Лі Те. За інформацією з поінформованих джерел (а інакше в украй закритому від решти світу Китаї у подібних справах практично просто не буває, адже офіційна інформація там видається вкрай мізерно та після жорстокого цензурування), 46-річного фахівця засудили за підсумками розслідування та доказу його причетності до масштабного корупційного скандалу, що сколихнув увесь китайський футбол.

Насправді антикорупційні заходи в китайському футболі проводяться вже кілька років. Тому, щоб розібратися у питанні краще, почнемо практично із самого початку…

Як згасала зірка Лі Те

Історія згасання зірки Лі Те в Китаї розпочалася ще у листопаді 2022 року. Саме тоді цей фахівець раптово зник з поля зору громадськості після більш як двох десятиліть перебування на видноті. Свого часу саме Лі Те був головною зіркою професійного футболу Піднебесної, адже у 2002-му йому вдалося переїхати з «Ляоніна» до «Евертона», й пограти на рівні англійської Прем'єр-ліги. За збірну Китаю екс-півзахисник провів 92 поєдинки, у тому числі зігравши усі три матчі команди в рамках фінальної частини чемпіонату світу-2002, де «Велика стіна» провалилася, поступившись усім своїм суперникам по групі (0:2 – від Коста-Ріки, 0:4 – від Бразилії та 0:3 – від Туреччини).

Ходять чутки, що востаннє Лі Те бачили на публіці на тренерському семінарі, який відбувся 9 листопада 2022 року та був організований Китайською футбольною асоціацією. Після цього фахівця нібито забрали прямо з готелю та відвезли у невідомому напрямку, а через два тижні антикорупційний орган провінції Хубей опублікував коротку заяву, в якій оголосив, що розслідування щодо Лі ведеться за сприяння вищих спортивних чиновників країни.

Лі Те закінчив грати у футбол в 2012 році у «Ляоніні», після чого фактично одразу ж пішов у тренерство. Йому вдалося попрацювати асистентом головного коуча національної збірної Китаю, побути спортивним директором клубу «Хебей» (колишня назва – «Хебей Чайна Форчун»), а також самостійно покерувати цим колективом та командою «Ухань» (колишня назва – «Ухань Залл»), де Лі Те, за неофіційними даними, отримав дуже гідну зарплату як для китайського тренера в 1,7 мільйона доларів за сезон, а згодом повернув колектив до китайської Суперліги після п'ятирічної відсутності.

У січні 2020 року Лі Те був призначений головним тренером національної збірної Китаю. Сталося це після того, як у відставку подав титулований італійський фахівець Марчелло Ліппі. Втім, керівництво «Уханя» не бажало втрачати зірку футболу та запропонувало Лі Те паралельно з роботою із «Великою стіною» стати головним виконавчим директором клубу. Від такої можливості екс-хавбек «Евертона» вирішив не відмовлятися, тим паче, що вона була підкріплена більш ніж солідною фінансовою складовою – за виконання нових обов'язків в «Ухані» Лі Те отримував по 4,3 мільйони доларів щорічно.

Втім, дружні стосунки Лі Те та «Уханя» тривали недовго. За інформацією обізнаних зі справами у китайському футболі джерел, невдоволення діяльністю фахівця з'явилося після невдалої кампанії команди у китайській Суперлізі-2020, коли вона лише дивом зберегла прописку в елітарному дивізіоні. Відверта ворожість у відносинах між сторонами виникла після того, як Лі відмовився піти на скорочення зарплати, аби полегшити фінансовий тягар клубу на тлі пандемії Covid-19.

Тим часом тренерська репутація Лі Те також почала різко падати, коли він залишив посаду наставника збірної Китаю (3 грудня 2021 року) через публічну критику на його адресу за «неправильне поводження з футболістами під час матчів відбіркового турніру на чемпіонат світу-2022».

У тому ж таки 2021 році між Лі Те та «Уханем» загострилася зарплатна суперечка, внаслідок чого екс-хавбек «Евертона» звернувся до Китайської футбольної асоціації з вимогою покарати клуб за невиплату зарплати своїм футболістам та працівникам у повному обсязі. За даними місцевих ЗМІ, у помсту за це тодішній власник «Уханя» Ян Чжи, котрий був генеральним директором інвестиційної холдингової компанії Zall Group, відправив владі скаргу на Лі Те, щоб та ініціювала розслідування щодо фахівця за нібито «серйозні порушення законодавства».

Остання обставина й призвела до того, що Лі Те спочатку був звинувачений в організації та участі у договірних матчах, а потім й засуджений до довічного ув'язнення. Крім того, під час слідства екс-футболіст «Евертона» був змушений публічно зізнатися, що посаду головного тренера збірної Китаю він отримав після того, як дав хабар у розмірі 420 тисяч доларів. Та й успіхи «Уханя», який зумів підвищитись в класі під керівництвом Лі Те, як виявилося, також були «липовими». Принаймні, сам фахівець у рамках ролика, викладеного в ефірі одного з державних телеканалів Піднебесної, заявив, що брав активну участь у підтасовуванні спортивних результатів та організації матчів із фіксованим рахунком, що й допомогло «Уханю» бути успішним.

На цьому, власне, футбольна історія Лі Те, схоже, закінчилася остаточно. У Китаї вкрай жорстко ставляться до корупціонерів – принаймні, до тих, яких публічно оголосили такими…

Хто ще опинився під ударом?

Корупційний скандал навколо Лі Те буквально поглинув китайський футбол. Відомо, що під пильною увагою компетентних органів опинився матч китайської Суперліги 2019 року між «Шеньчженем» та «Уханем», який завершився нічиєю 4:4, що допомогло першим врятуватися від вильоту. Тоді під слідством опинилося п'ятеро людей із «Шеньчженя», зокрема воротар та головний тренер команди. Також неприємності були в керівництва клубу «Хебей», коучем якого також був Лі Те. Функціонерів звинувачували у причетності до договірних матчів, проте надалі у публічній площині жодної інформації по цій справі не було.

Нових висот репресії проти футбольних осіб досягли на початку минулого року, коли під жорна правосуддя потрапив Чень Сюйюань, котрий на той час обіймав посаду президента Китайської футбольної асоціації. Цей функціонер був обраний керівником футболу Піднебесної у 2019 році та неодноразово позував на фото разом із головою КНР Сі Цзіньпіном, який є давнім шанувальником «гри № 1» та відомий тим, що ставив украй амбітні плани перед функціонерами щодо перспектив Китаю у футбольних справах.

Читайте також:

Нездійсненна мрія Сі Цзіньпіна: Китай на вершині світового футболу

Падіння Чень Сюйюаня різко контрастує із його зовнішньою відразою до корупції та всього, що пов'язане із грошима. Під час свого перебування на чолі Китайської футбольної асоціації функціонер очолив кампанію «декомерціалізації», націлену на професійні футбольні клуби, вимагаючи від них скоротити витрати на новачків та забороняючи включати згадки про компанії-акціонери до назв клубів.

У 2019 році, коли Чень Сюйюань був президентом Shanghai International Port Group, яка володіє командою китайської Суперліги «Шанхай Порт» (колишня назва – «Шанхай СІПГ»), він порадив гравцям ставитися до футболу як до «шляхетного виду спорту» і не піддаватися впливу грошей.

«Якщо ви ставите фінансову вигоду вище за усе інше, ви не досягнете великого успіху у своїй професійній кар'єрі», – сказав Сюйюань.

За кілька тижнів до свого усунення з посади президента Чень виступив із промовою на антикорупційній нараді, де попередив чиновників Китайської футбольної асоціації про недопущення зловживання владою в особистих інтересах.

16 жовтня 2023 року Чень Сюйюань офіційно залишив посаду президента Китайської футбольної асоціації, а нещодавно разом із Лі Те був засуджений до ув'язнення. Щоправда, на відміну від екс-коуча збірної Китаю, 67-річний екс-функціонер «відбувся» 15 роками позбавлення волі. Він зізнався у тому, що брав хабарі, у тому числі й від Лі Те за призначення коучем «Великої стіни». Усього слідство встановило причетність Чень Сюйюаня до отримання більш як 11 мільйонів доларів незаконних доходів.

Чи є світло в кінці тунелю?

Насправді корупція вже давно стала звичайним явищем у китайському футболі, де найпоширенішою практикою є підкуп арбітрів, розкрадання менеджерами клубів спонсорських коштів, а також отримання тренерами грошей від гравців за потрапляння останніх до стартового складу.

Раніше влада Китаю вже неодноразово намагалася вирішити цю проблему. Зокрема, востаннє до нинішнього моменту спроби докорінно переламати систему були здійснені у 2009 році. Тоді в ході трирічної кампанії боротьби із корупцією у футболі за ґратами опинилося понад 50 високопоставлених футбольних діячів, зокрема, 10 років позбавлення волі отримав тодішній президент Китайської футбольної асоціації Нань Юн.

Саме тому масштаби нинішніх розслідувань та вироків багато у чому схожі на ті, які вже були. Однак, як вважають експерти з китайського футболу, ні до чого суттєвого це все одно не приведе – в Піднебесній у «спорту № 1» просто жахлива репутація саме через масштабну корупцію…

Очевидно, що нинішня некомпетентність китайського футболу є особливо образливою для Сі Цзіньпіна, котрий змалку захоплювався цим видом спорту й неодноразово закликав місцевих футболістів та функціонерів до вдосконалення. У 2015 році під патронатом Сі Цзіньпіна китайський уряд оприлюднив амбітний план будівництва 70 тисяч футбольних полів та залучення до 2020 року 50 мільйонів дітей та дорослих до гри у футбол, що у віддаленій перспективі мало призвести до того, що до 2050 року Китай стане «світовою футбольною наддержавою».

Після цього китайським школам було наказано включити футбол до своїх навчальних програм, а професійні команди отримали величезний приплив фінансування від компаній, які прагнули підтримати амбіції Сі Цзіньпіна. Коштовні новачки стали буденністю для китайської Суперліги, де клуби поспішно витрачати десятки та сотні мільйонів на придбання іноземців з метою підвищення конкуренції.

Однак потім вибухнула пандемія Covid-19, що привела до колосального економічного спаду у китайській промисловості. Більшість іноземних зірок спішно покинули китайську Суперлігу, а єдиним, хто поки що залишається в Піднебесній, є екс-хавбек «Челсі» Оскар, котрий банально встиг свого часу вигідно перепідписати контракт із «Шанхай Порт».

Читайте також:

Остання зірка Піднебесної. Чому Оскар все ще грає у Китаї

Національна збірна Китаю також не демонструє жодних ознак прогресу. На Кубку Азії, що відбувся нещодавно у Катарі, «Велика стіна» стала об'єктом для глузувань з боку вболівальників, коли не зуміла обіграти збірні Таджикистану (0:0) та Лівану (0:0), після чого не пробилася навіть у плей-оф турніру з більш ніж прохідної групи.

Нинішні масштабні корупційні чистки у китайському футболі, можливо, пов'язані виключно із бажанням політичної еліти країни відбілити свою репутацію за епоху багатомільйонних інвестицій у гру. Тим самим Сі Цзіньпін та інші топ-чиновники дають зрозуміти своєму населенню, що успіхів у футболі Піднебесна не дочекалася зовсім не через невдалі плани та рішення політиків, а через дрібних злодюжок та корупціонерів на місцях, які банально розтягли усі виділені на покращення ситуації гроші, й тепер отримали за свої дії по заслугах.

Втім, якщо останнє припущення є вірним, то це ще раз підтверджує іншу здогадку про майбутнє китайського футболу та відсутність серйозних перспектив до покращення ситуації у ньому. Якщо рішення приймаються тільки заради миттєвих політичних дивідендів, то чекати глобальних змін на краще ніколи не варто, адже скільки б не провели за ґратами Лі Те та Чень Сюйюань, а система, яка їх виростила й існувала задовго до них, все одно залишилася і продовжить продукувати все нових та нових «кандидатів» для наступних антикорупційних кампаній…