Тухель у Баварії: чому все пішло не за планом?

Під час перельоту до Мюнхена з Бохума співробітники «Баварії» помітили зміни в поведінці Томаса Тухеля. Після поразок 50-річний фахівець часто ставав замкнутим, тримався в тіні, насунувши бейсболку якомога нижче. Одного разу він навіть одягнув сонцезахисні окуляри пізно ввечері – не стільки для того, щоб затулити світло, скільки для того, щоб відгородитися від спроб керівництва поговорити з ним.

Але після поразки 2:3 у Бохумі, яка стала для «Баварії» третьою поспіль, Тухель раптом став розслабленим і усміхненим. Співробітники підслухали, як він відпускав саркастичні жарти. «Він знав, що все скінчилося», – сказав один із пасажирів літака, який, як і всі джерела в цій статті, говорив із The Athletic на умовах анонімності. «Тиску більше не було».

У понеділок і вівторок рада директорів «Баварії» обговорювала подальші кроки, залучаючи для консультацій членів наглядової ради Улі Хьонесса і Карла-Хайнца Румменігге. Хьонесс і Румменігге, обидва колишні гравці, керували клубом упродовж 30 років і повернули собі владу після звільнення в травні генерального директора Олівера Кана і члена ради директорів зі спортивних питань Хасана Саліхаміджича.

Усі погодилися, що відчайдушно погані виступи команди роблять необхідними зміни, але за відсутності відповідного тимчасового тренера було вирішено оголосити про розставання, не доводячи його до кінця. Тренер пішов, але не зовсім. Після «конструктивного обговорення між Тухелем і Яном-Крістіаном Дреезеном (наступником Кана на посаді генерального директора)», ідеться в заяві клубу в середу вранці, «Тухель піде на рік раніше, ніж передбачено його контрактом, – наприкінці цього сезону».

Де все пішло не так? На самому початку, якщо вірити членам тренерського штабу Тухеля. «Ймовірно, було помилкою очолити команду в розпал минулого сезону», – сказав The Athletic близьке до тренера джерело. Колишній тренер «Челсі» не з тих, хто приходить і зачаровує своїх гравців. Його підхід – методичний, заснований на деталях і діловий.

Getty Images/Global Images Ukraine. Томас Тухель

Не маючи часу, щоб як слід підготуватися до роботи, Тухель зосередився на кількох засадах, але невдовзі відчув, що недуги команди – нестабільність оборони та загадкова звичка розсипатися під час матчів – потребують більш рішучого втручання.

Однак Кан і Саліхаміджич, які найняли Тушеля з метою перебудувати команду, пішли через кілька секунд після того, як «Баварія» в останній день драматично завоювала титул. Дреезен, колишній фінансовий директор без футбольного досвіду, замінив Кана, але до літнього вікна нового спортивного директора так і не з'явилося.

Замість цього був створений трансферний комітет із Тухеля, ключових членів ради директорів і дуету «старого режиму» – Хьонесса і Румменігге, що принесло змішаний успіх.

«Баварія» підписала Гаррі Кейна, але виникла нестача захисників після того, як Тухель дозволив правому фулбеку Йосіпу Станішичу піти в оренду в леверкузенський «Баєр». Найголовніше, що бажання тренера придбати нового опорного півзахисника залишилося без уваги.

Придбаний «Арсеналом» Деклан Райс виявився занадто дорогим. Щоб звільнити місце в півзахисті, Тухель запропонував продати Леона Горетцку або Йозуа Кімміха – обидва, до речі, критикували клуб за звільнення Юліана Нагельсманна, – але керівництво виступило проти. Цінник у 60 млн євро за Жоао Пальїнью також спочатку здався надто високим, і на той час, коли тренер таки добився свого, «Фулхем» не зміг знайти йому заміну, і угода зірвалася в останню секунду.

Замість цього Тухель отримав ту саму комбінацію Горецка-Кімміх, яку вважав недієздатною. «Він був схожий на лікаря, який побачив, що пацієнту потрібна термінова операція, але йому дозволили призначити лише невелику терапію», – сказало джерело, близьке до Тухеля.

Getty Images/Global Images Ukraine. Леон Горецка

Обмежений вплив на склад команди – одна з характерних рис мюнхенської роботи, з якою стикався кожен тренер в останні роки. Якщо думки розділилися, рада директорів завжди схилялася до підтримки нинішнього складу і не допускала дорогих перестановок. Це призвело до парадоксу: «Баварія» хоче мати тренерів із чітко сформульованою футбольною філософією, але не дає їм можливості реалізувати її на своїх умовах.

Коли згодом справи не ладяться, обидві сторони можуть заявити, що весь цей час вони мали рацію. Тренери можуть сказати, що результати були б набагато кращими, якби рада директорів прислухалася до них. Члени ради директорів можуть сказати, що вони мали рацію, обмежуючи трансферні повноваження тренера, тому що в наступного наставника можуть бути зовсім інші погляди, а клуб не може дозволити собі повністю перекроювати склад кожні два-три роки.

У чому Тухель відрізнявся від своїх попередників – Нагельсманна, Хансі Фліка, Ніко Ковача, Карло Анчелотті та Пепа Гвардіоли, які мали обмежені повноваження щодо трансферних угод, – так це в тому, що він не хотів миритися з тим, що йому випало.

Протягом усього літа і після нього Тухель постійно говорив про необхідність опорного півзахисника, відкрито ставлячи під сумнів здібності Горетцки, Кімміха і новопридбаного Конрада Лаймера. Оскільки перші двоє входили до групи лідерів команди, ефект був дестабілізуючим, особливо для цих двох гравців. «Він вихолостив їх», – сказало The Athletic джерело, близьке до роздягальні.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йозуа Кімміх

Кілька інших гравців, зокрема захисник Маттейс де Лігт, теж почувалися непотрібними. Технічний стиль тренерської роботи Тухеля не знайшов емоційного відгуку в його команди, але неправильно говорити, що в роздягальні було півдюжини його прихильників і стільки ж противників, всупереч припущенням деяких джерел. Ставлення до нього було набагато різноманітнішим. Комусь подобалася і сама людина, і її ідеї. Комусь подобалося одне або інше. Комусь не подобалося ні те, ні інше. Дехто був байдужий.

На полі до останнього тижня результати були пристойними, але «Баварії» часто не вистачало домінування і чіткості. Коли їм не вдавалося забити в контратаках, вони насилу розкривали оборону суперника в позиційних атаках.

Тухель більше дбав про те, щоб уникнути контратак суперника, ніж про створення чисельної переваги на чужій половині поля, через що гра «Баварії» в атаці виглядала мляво. «Гравці боялися втратити м'яч, знаючи, що тренер приструнить їх, якщо вони спробують зробити ризиковану передачу за спини захисникам або між лініями», – розповіло джерело, близьке до роздягальні.

Не допомогло й те, що Тухель не намагався приховати свого невдоволення біля бровки під час матчів. Замість любові та підтримки, яких так потребували деякі гравці, вони зіштовхнулися з тренером, який часто хитав головою у розпачі або робив зневажливі жести.

Цей розлад досі не пояснює, чому тренер, який має безсумнівні якості, не зміг домогтися від команди більшого у футбольному плані. Члени його тренерського штабу розповідають про довгі наради, на яких обговорювали більш атакувальний підхід, але в підсумку вирішили, що оборонні слабкості команди не дадуть змоги цього зробити. Тухель грав обережно, тому що відчував, що повинен, а не тому, що хотів.

На його захист можна сказати, що навіть деякі представники старої гвардії в Мюнхені із запізненням прийшли до думки, що команді потрібно більше свіжої крові, ніж передбачалося. Нестабільні виступи багатьох із тих самих гравців за національну збірну свідчать про те, що ці проблеми не зводяться виключно до помилок тренерів, які очолювали «Баварію» і збірну Німеччини.

Хто б не прийшов наступним – в ідеалі, на думку клубу, Хабі Алонсо, – він отримає карт-бланш на побудову нового кістяка команди. Однією з переваг раннього оголошення про відхід Тухеля є те, що це дасть змогу клубу більш активно добиватися Алонсо. «Баварія» не була б «Баварією», якби не відчувала, що у неї є всі шанси отримати того, хто їм потрібен.

Залишити Тухеля як «кульгаву качку» ще на три місяці і сподіватися на краще може здатися дивним кроком, але це було єдине, що залишалося зробити «Баварії». На відміну від минулого сезону, коли Кан і Саліхаміджич звільнили Нагельсманна, тому що Тухель, переможець Ліги чемпіонів, був доступний, зараз ніхто не може придумати іншого відповідного білого лицаря. У тренерському штабі немає старшого покоління, готового обійняти цю посаду, немає колишнього тренера, якого б усі поважали.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ханс-Дітер Флік

Флік, який у 2020 році виграв Лігу чемпіонів як тренер «Баварії», найближчий до фігури на кшталт Юппа Хайнкеса, але він не готовий допомагати як тимчасовий тренер вдруге. У будь-якому разі, в клубі далеко не впевнені, що він зможе повторити той ефект, який був минулого разу. Після провального чемпіонату світу в Катарі з півдюжиною гравців «Баварії» у складі збірної довіра до управлінських здібностей Фліка впала.

Очікується, що тепер гравці, які не справляються зі своїми обов'язками, зроблять крок уперед, не в силах більше ховатися за невизначеністю, пов'язаною з майбутнім тренера. Тухель, як вважають у раді директорів, вийде з похмурого настрою, що охопив його останніми тижнями, і постарається зробити все можливе для щасливого фіналу, або ставши більш безжальним у своїх рішеннях, або поступившись бажанням своєї команди. У штаб-квартирі клубу на Сабенер-штрассе обидві можливості вважаються правдоподібними, і це хороший спосіб сказати, що ніхто не має особливого уявлення про те, яким шляхом піде справа.

Якби не настільки очевидний розрив між тренером і гравцями, оптимізм був би більш вираженим. Можливо, правління буде змушене перенести звільнення Тухеля на більш ранні терміни.

«Я не здивуюся, якщо ми не допрацюємо до літа», – зізнався один з асистентів Тухеля виданню The Athletic.

Рафаель Хонігштайн, The Athletic

Переклад і адаптація – Олег Дідух