Де вони зараз? Чотири українці, які дебютували в УПЛ за Шахтар за Фонсеки

Після Мірчі Луческу найуспішнішим тренером «Шахтаря» був і поки що залишається Паулу Фонсека, котрий наразі працює із французьким «Ліллем». За три роки, проведених на чолі «гірників», португальський фахівець виграв три чемпіонські титули в УПЛ, доповнивши їх трьома перемогами у Кубку України. «Шахтар» за Фонсеки був справжнім гегемоном на національному рівні, проте далеко не усім шанувальникам «помаранчево-чорних» подобалися принципи, на яких Паулу вибудовував команду.

Зокрема, Фонсека мало довіряв молодим виконавцям, воліючи робити ставку на перевірених бійців. Паулу цікавив результат, через що перспективних гравців, особливо з-поміж українських вихованців «помаранчево-чорних», уболівальники мали можливість бачити на полі досить рідко. Лише чотирьом українським виконавцям з-поміж клубних «академіків» Фонсека дав путівку у життя, дозволивши відбутися їхньому професійному дебюту на рівні УПЛ у футболці «Шахтаря». Як же склалася їхня доля та кар'єра після цього?..

Андрій Борячук

Десять років тому Андрія Борячука називали однією з головних молодих надій «Шахтаря» з-поміж вихованців клубної академії. На юнацькому рівні цей центральний нападник демонстрував визначну, а часом і просто феноменальну результативність, проте перехід у дорослий футбол дався Андрію далеко непросто.

Мірча Луческу кілька разів брав Борячука на збори із першою командою та залучав форварда до тренувань з основою, але шансу дебютувати за «гірників» в УПЛ так і не надав. Такої нагоди Андрій дочекався вже від Паулу Фонсеки. Португальський фахівець випустив Борячука на заміну у поєдинку 9-го туру УПЛ-2016/17 проти «Волині», який проходив у Львові та завершився із рахунком 3:0 на користь донеччан. На 74-й хвилині того матчу Борячук замінив Факундо Феррейру, а вже через чотири хвилини відзначився першим забитим м'ячем за «Шахтар» у чемпіонаті країни, встановивши остаточний рахунок на табло.

Незважаючи на вдалий дебют, надалі кар'єра Борячука у «Шахтарі» не склалася. За Фонсеки Андрій зіграв ще 6 поєдинків на рівні УПЛ за «гірників» й відзначився 2 забитими м'ячами, а потім його відправили набиратися досвіду в оренду до «Маріуполя». Коли Борячук повернувся звідти, виявивши бажання грати на більш високому рівні, серйозного шансу у «Шахтарі» нападник так і не отримав. Подейкували, що в Андрія були проблеми психологічного характеру, які заважали йому сфокусуватися на грі у футбол та демонструвати свій максимум, але загалом це вже не так і важливо.

На початку вересня минулого року Андрій Борячук остаточно розпрощався із «Шахтарем». Форвард на правах вільного агента перейшов до «Металіста 1925», де має можливість більш-менш регулярно з'являтися на полі та знову приносити користь команді за допомогою забитих м'ячів. Щоправда, казати про більш значні перспективи для Борячука вже навряд чи варто. Наприкінці квітня йому виповниться 28 років, а це вже явно не той вік, коли можна успішно прориватися до національної збірної чи серйозних закордонних клубів. Хоча винятки із правил, звичайно ж, трапляються…

Олег Кудрик

Перший сезон Паулу Фонсеки на чолі «Шахтаря» видався для португальця доволі простим з точки зору боротьби за чемпіонство у Прем'єр-лізі. «Гірники» оформили завоювання «золота» національної ліги за кілька турів до фінішу, а тому в останньому поєдинку сезону Фонсека дозволив собі поекспериментувати й надав шанс дебютувати на найвищому рівні одразу декільком вихованцям академії «помаранчево-чорних».

Одним із них виявився голкіпер Олег Кудрик, який у поєдинку 32-го туру УПЛ-2016/17 вийшов у стартовому складі «гірників» на матч проти «Олександрії» (гра відбулася 31 травня 2017 року). На той момент Кудрик все ще досить високо котирувався у донецькому клубі, адже був основним воротарем «Шахтаря» U-19, який у сезоні-2014/15 дійшов до фіналу Юнацької ліги УЄФА, де «гірники» дали бій «Челсі», але все ж таки поступилися із рахунком 2:3.

В дебютному матчі за «Шахтар» Кудрик пропустив один м'яч, а «гірники» зіграли з опонентом внічию 1:1, при тому, що єдиним автором голу у лавах «помаранчево-чорних» виявився Андрій Борячук, який вже згадувався вище. Згодом Паулу Фонсека дав Кудрику можливість зіграти ще лишень в одному офіційному матчі за «Шахтар», який відбувся 30 травня 2019-го. Ту гру «гірники» легко виграли у «Львова», а Олег м'ячів у власні ворота не пропускав (3:0).

Після відходу Фонсеки «Шахтар» відпустив Кудрика в оренду до «Карпат», потім голкіпер на аналогічних правах недовго пограв за «Маріуполь», а у жовтні 2020-го отримав статус вільного агента й оформив повноцінний контракт із приазовцями.

Із січня 2022 року Кудрик є воротарем «Полісся». Він регулярно грав за команду з Житомира у Першій лізі та допоміг їй піднятися в УПЛ, але потім програв конкуренцію екс-голкіперу «Динамо» і збірної України Денису Бойку, котрий прийшов до колективу влітку та якого наразі більшість експертів називає найкращим воротарем поточного розіграшу Прем'єр-ліги.

Ігор Кирюханцев

Правому захиснику Ігорю Кирюханцеву Паулу Фонсека також надав можливість провести дебютний матч в УПЛ проти «Олександрії» наприкінці сезону-2016/17. Щоправда, на відміну від Кудрика, фулбек з'явився на полі не у стартовому складі, а на заміну, коли на 65-й хвилині вийшов замість Максима Малишева.

Ті 25 хвилин проти «Олександрії» стали єдиними, які Кирюханцев провів у футболці «Шахтаря» в рамках офіційних матчів. Більше Ігор у лавах «гірників» на полі не з'являвся, і вже влітку 2017 року його відправили у оренду до «Маріуполя». Повернувся до «Шахтаря» Кирюханцев лишень влітку 2021-го, коли у донецькому клубі не було вже не лише Паулу Фонсеки, а й Луїша Каштру, який встиг покерувати командою протягом двох сезонів після свого співвітчизника.

Італієць Роберто Де Дзербі не побачив у Кирюханцеві жодної перспективи, через що далеко небезталанний правий фулбек знову був відправлений у оренду, цього разу до «Олександрії». Там Ігор показав себе досить непогано, але невдовзі в Україну прийшла повномасштабна війна проти російських окупантів... Кирюханцев повернувся до «Шахтаря», де відбувалися тотальні зміни та «зміна декорацій». Замість бразильців майже на всіх позиціях активно награвалися українці, але й тут Ігорю не пощастило справити правильне враження на Ігора Йовічевіча та його помічників.

В результаті у вересні 2022 року «Шахтар» відпустив Кирюханцева вільним агентом у «Зорю». Там Ігор в буквальному розумінні цього слова розквітнув й наразі має на своєму рахунку 31 матч за луганців, у яких відзначився 5 голами та 5 асистами. Щоправда, саме в поточному сезоні справи в Кирюханцева, як і у всієї «Зорі», поки йдуть так собі – і футболіст, і команда здатні на набагато більше…

Олександр Піхальонок

Центрального півзахисника Олександра Піхальонка якийсь час називали «проектним футболістом» для «Шахтаря». Корінний донеччанин, який з юних років почав пізнавати тонкощі футболу у академії «гірників», виявився ще й дуже тямущим на полі, демонструючи високий рівень ігрового інтелекту. Проте дебютувати за першу команду «Шахтаря» Піхальонку поталанило лише після відходу з клубу Мірчі Луческу, котрий у центрі поля на позиції креативника віддавав перевагу бразильцям.

Як і в Кудрика з Кирюханцевим, дебютним матчем в УПЛ для Піхальонка у футболці «Шахтаря» виявилася завершальна зустріч сезону-2016/17 проти «Олександрії» (1:1). У ній півзахисник, якому на той момент було вже 20 років, вийшов на заміну на 79-й хвилині замість Василя Кобіна. У наступному сезоні Фонсека також дав можливість Олександру зіграти 11 хвилин в одному поєдинку у рамках чемпіонату, а потім «Шахтар» відправив Піхальонка набиратися досвіду в оренду до «Маріуполя».

У стані приазовців Піхальонок швидко показав, за що йому видавали аванси у юнацькому футболі, перетворившись на «мозковий центр» цієї команди. До «Шахтаря» Олександр повернувся влітку 2019-го, коли Фонсека залишив стан «гірників», а його наступником став Луїш Каштру. Але другий поспіль португальський тренер також не побачив для Піхальонка перспектив у першій команді, плюс до всього в кар'єрі Олександра почався важкий період, пов'язаний із травмою хрестоподібної зв'язки коліна.

Фактично на той момент на Піхальонку й поставили «хрест» у «Шахтарі». Його вважали надто «скляним», і у 2020 році дозволили піти в «Дніпро-1»: спочатку на правах оренди, а потім і на повноцінній основі. За трансфер Піхальонка «гірники» виручили, за різними даними, від 500 до 700 тисяч євро, і згодом неодноразово пошкодували, оскільки Олександр став справжнім лідером «спортклубівців» та тією людиною, навколо якої почала вибудовуватися гра цієї команди.

Подейкували, що «Шахтар» робив кілька спроб домовитися із босами «Дніпра-1» про зворотний викуп Піхальонка, але досягти прогресу у цих дискусіях сторонам так і не вдалося. Наразі Олександр залишається гравцем «спортклубівців», із якими має контракт до літа 2025 року.