Українізація була недовгою. Чому В'юнник не хоче грати за Шахтар

У ЗМІ з'явилася інформація, що гравець «Шахтаря» та молодіжної збірної України Богдан В'юнник хоче розірвати контракт зі своїм клубом через переживання, пов'язані з війною на території України. Потім сам футболіст спростував цю інформацію, але підтвердив, що не перебуває зараз на зборах із «Шахтарем» у Туреччині та прагне змінити команду. Гравець бачить своє майбутнє у клубі першого дивізіону Польщі «Лехія». Хоча у нього контракт із «гірниками» до літа 2025 року.

Я б цю ситуацію не розцінював у контексті протистояння В'юнника із «Шахтарем». Насправді, все набагато глибше. Після початку війни «гірники» взяли курс на українізацію складу, бо легіонери повтікали. Однак, починаючи з 2023 року, «Шахтар» знову почав активно працювати на закордонних ринках.

Минулої зими до команди прийшли: молодий венесуелець Кевін Келсі, грузин Георгій Гочолейшвілі, представник Таджикістану Хусрав Тоїров. З українців – тільки Дмитро Різник, як потенційна заміна Анатолію Трубіну. Влітку до команди приєдналися відразу семеро іноземців - бразильці Педріньйо, Невертон, Егіналду, грузин Іраклій Азаров, ізраїльтянин Став Лемкін, танзанієць Новатус Міроші та еквадорець Деніл Кастілло. Плюс молодий Ібрагім Дабо на перспективу. З українців - гравці далекого запасу Дмитро Чигринський (через травму Валерія Бондаря) та Артур Рудько (запасний воротар).

Зимою 2024 року «Шахтар» витратив на нових гравців величезні гроші за нинішніми мірками - 30 млн євро, враховуючи бонуси на двох молодих бразильців Кевіна та Марлона Гомеса. Плюс грузинський талант Лука Лацабідзе за 600 тисяч. Підписань нових українців не було.

Все сходиться до тих принципів, які ще були започатковані за Мірчі Луческу – бразильці атакують, а українці захищаються. Це все дуже дивно, бо «Шахтар» здійснив свій найбільший продаж завдяки Михайлу Мудрику. Зараз головним активом клубу є теж українець Георгій Судаков, якого сватають у провідні команди та визначають ціну у десятки мільйонів євро. Дуже гарне враження на зимових зборах склав 17-річний Віктор Цуканов. Здавалося, що шлях українізації можна продовжувати, розвивати та вдосконалювати, але клуб вирішив робити ставку на іноземців.

Сьогоднішнє протистояння В'юнника та «Шахтаря» має тільки одну площину – відсутність будь-яких перспектив для Богдана у першій команді. В’юнник просто не потрібен «гірникам». При цьому, що Богдан точно був би не зайвим для інших 15 команд із нинішнього складу УПЛ. У нього за плечима школи «Металіста», «Динамо», «Шахтаря». З 18 років мав досвід виступів на рівні УПЛ у складі «Маріуполя». Пограв у Швейцарії, Австрії. Є гравцем молодіжної збірної України (28 матчів на цьому рівні). Влітку був у півфіналі Євро. Може грати на декількох позиціях - форвард, вінгер, відтягнутий нападник. В'юннику тільки 21 рік. Він ще може розвиватися та прогресувати. Потенційно дорости до складу національної команди. У нинішньому cезоні Богдан В'юнник зіграв 6 матчів, або 170 хвилин (не має навіть двох повних матчів), за які забив гол та зробив два асисти. Доволі непогана статистика.

Проблема відсутності перспектив у «Шахтарі» – це не тільки проблема В'юнника. Олексій Кащук теж не потрібен клубу. На рівні Юнацької Ліги УЄФА він дуже здорово себе показував завдяки швидкісним якостям. Має досвід УПЛ завдяки «Маріуполю». Дуже добре проявив себе в Азербайджані. Був на провідних ролях у молодіжній збірній Руслана Ротаня на Євро. За Патріка ван Леувена у 10 матчах забив три голи та зробив асист. Після приходу до команди Маріно Пушича український вінгер фактично не грав. Зараз Кащук навіть не працює із командою у Туреччині, а підтримує форму у Києві.

Після трансферу Марлона Гомеса за 12+4 мільйонів євро зовсім сумні перспективи у Єгора Назарини. Думаю, що будуть проблеми у Дмитра Криськіва та навіть Артема Бондаренка (якщо з нього не будуть робити заміну Тарасу Степаненку). Марлон Гомес – це опорник, який веде гру команди в середині поля. Гравець, схожий за стилем на Фреда. Зараз він у складі олімпійської збірної Бразилії. Там отримав травму гомілки. Марлон не готувався до другої частини сезону із «Шахтарем», але ніяких сумнівів не має, що на нього будуть робити ставку, бо «Шахтар» заплатив за цього бразильця величезні гроші. Назарину Сергій Ребров викликав восени у збірну. Бондаренко та Криськів - кандидати у національну команду.

Крім того, «гірники» оголосили про продовження контракту із Педріньо на 5 років. Зрозуміло, що головний аргумент - гроші. У нього буде така зарплата, що ніхто його не буде тримати на лаві запасних. За Роберто Де Дзербі бразилець грав атакувального півзахисника. Він також може зіграти на фланзі та вістрі атаки. Про потенційну заміну Георгію Судакову говорити вже не варто. Якщо Жору продадуть влітку, то є готовий гравець. Віктору Цуканову потрібно чекати свого шансу. Якщо Судаков не піде (відповідної пропозиції, яка влаштує «Шахтар», не буде), то правий фланг півзахисту постраждає. Позиції Мар'яна Шведа і так не дуже міцні, а от Олександр Зубков – гравець збірної України.

Якщо називати речі своїми іменами, то першою жертвою став Богдан Михайліченко. Попри доволі вдалий виступ у сезоні 2022/23, «Шахтар» не викупив його контракт у «Андерлехта». Не дали шансу Віктору Корнієнку. На позицію лівого захисника взяли відразу трьох легіонерів. Всю зиму була інформація, що турецький «Трабзонспор» торгує Юхима Коноплю. Диму без вогню не буває.

Не потрібно вважати, що «Шахтар» завершив свою трансферну кампанію. Поява влітку правого захисника із Бразилії, нового форварда чи чергового вінгера не стане великим сюрпризом. Влітку витратили понад 11 млн євро. Взимку набагато більше. Потім будуть готуватися до ЛЧ. Гроші є. Якщо ще дорого продадуть Судакова.

Виходить звична картина ще до 2014 року - воротар, центральні захисники, опорник, можливо, правий оборонець, гравець середини поля та форвард з українським паспортом, а всі інші – легіонери. Все до цього дуже швидко йде.

Тому В'юнника можна зрозуміти. Він не хоче бути третім запасним, просто тренуватися із командою та мати якісь хвилини за сезон чи вештатися по орендах. Коли тільки збіг обставин може дати тобі шанс грати за першу команду. Клуби не дуже хочуть брати гравців в оренду, без можливості їх викупити за адекватні гроші. Час грає проти Богдана. Влітку він був на молодіжному Євро. Зараз гравець молодіжної збірної України. Має шанс кудись перейти та будувати свою кар'єру. Він не хоче підписувати нові контракти на 5 років та потрапляти у золоту клітку, бо футбольних перспектив у цьому немає.

Багато молодих футболістів з Академії «Шахтаря» знайшли собі команди у Європі після початку війни. Данило Кревсун грає за «Боруссію» Д, Артем Степанов – за «Баєр», у «Генті» є троє вихідців із «Шахтаря», у «Хайдуку» – два, в АЗ, «Брюгге». У «Динамо» таких втрат немає. 2005 - 2006 роки вдалося зберегти повністю. 2007 рік - воротар Олександр Петренко (за В'ячеслава Суркіса йому навряд чи що світило), Дмитро Богданов («Динамо» Дрезден), Олександр Драган («Аталанта»). Наче все.

На молодіжному Євро збірна України дійшла до півфіналу. Кістяк команди – це вихідці з Академії саме «Шахтаря» – Анатолій Трубін, Максим Таловєров, Артем Бондаренко, Дмитро Криськів, Михайло Мудрик, Георгій Судаков, Олексій Кащук, Богдан В'юнник. Сьогодні Трубін грає у «Бенфіці», Мудрик – за «Челсі». Таловєров в ЛАСКу. Бондаренком цікавилася «Рома». Кащуком - «Мальорка», «Хайдук», ПАОК, «Партизан». Судакова зараз пов'язують із «Ювентусом», «Наполі», «Лейпцигом». Все виглядає не так погано, щоб відмовлятися від української ідентичності.

У сезоні 2022/23 «Шахтар» доволі непогано виступав українським складом в ЛЧ. Жодного провалу не було. У гостях розбили «Лейпциг» – 4:1. Дубль зробив Швед. Тільки неймовірний промах Сікана не дозволив обіграти «Селтік». З «Реалом» виглядали дуже гідно. Мадридці ледве врятувалися у Польщі на останніх секундах. Той «Шахтар» реально підтримувала вся країна, бо гравці були свої. Роль лідерів дісталася молодим гравцям, вони не підвели.

Не зовсім зрозуміло, чому із цього шляху потрібно звертати та витрачати величезні гроші під час війни на легіонерів? Ніякого провалу не сталося. З Марлоном Гомесом, Кевіном та без них «Шахтар» все одно фаворит УПЛ та третя команда в групі ЛЧ. Якось значного прориву не буде. Українські футболісти показали, що вони конкурентні та можуть коштувати великих грошей та грати на самому високому рівні. Шукайте та виховуйте нових Мудриків, Трубіних, Судакових.