Піхальонок №2? У чому головна інтрига оренди Очеретька з Шахтаря у Дніпро-1

На початку нинішнього року в пресу потрапила інформація про те, що «Дніпро-1» хоче домовитись із «Шахтарем» про оренду 20-річного півзахисника Олега Очеретька, котрий практично не має ігрової практики у Маріно Пушича. Втім, потенційний перехід був ускладнений тим, що керівництво донецького клубу загалом аж ніяк не збиралося списувати талановитого вихованця з рахунків, й на тлі спливаючого терміну контракту не поспішало схвалювати запит «спортклубівців». У «Шахтарі» хотіли домогтися головного – згоди Очеретька підписати новий контракт із донеччанами, після чого питання його тимчасового від'їзду до «Дніпра-1» могло вирішуватися вже набагато простіше.

2 лютого «гірники» офіційно відрапортували про підписання п'ятирічної угоди з Очеретьком, а вже через чотири дні після цього «Дніпро-1» оголосив про оренду хавбека «Шахтаря». Поки сторони домовилися про те, що Очеретько проведе у Дніпрі найближчі кілька місяців – до завершення сезону-2023/24.

Навіщо «Дніпру-1» Очеретько, якщо на позиції номінального центрального атакувального хавбека дуже непогано показує себе Богдан Лєднєв? Насамперед, варто зазначати, що наприкінці минулого року Лєднєв отримав пошкодження, і поки що невідомо, коли екс-хавбеку «Динамо» вдасться повернутися на рівень форми, яку він демонстрував восени.

Але навряд чи Очеретька брали виключно як тимчасову (виходячи із суті орендного договору) підміну для Лєднєва. Є версія, що керівництво «Дніпра-1» розглядає перехід 20-річного хавбека «Шахтаря» як частину більш серйозної кадрової стратегії. Іншими словами, «спортклубівці» були б не проти того, аби повторити «кейс Піхальонка», який наразі є беззаперечним лідером півзахисту «Дніпра-1», а раніше, як і Очеретько зараз, подавав надії у «Шахтарі».

У лютому 2018 року «Шахтар» відправив одного зі своїх найкреативніших вихованців академії того періоду Олександра Піхальонка в оренду до «Маріуполя». Там футболіст провів півтора сезони, за які показав, що здатний як мінімум на рівні української Прем'єр-ліги та у лавах команди не топ-рівня бути важливою персоною на футбольному полі, особливо допомагаючи колективу у створенні моментів. Усього за «Маріуполь» Піхальонок зіграв 40 офіційних матчів, забив 6 м'ячів та віддав 2 результативні передачі, а потім повернувся назад до «Шахтаря».

Однак в Луїша Каштру Піхальонок зіграв лишень у 5 поєдинках, й восени 2020 року був відправлений у оренду до «Дніпра-1», де зробив якісний ривок в розвитку, і продемонстрував здатність у перспективі стати одним із кращих, якщо не найкращим, асистентів УПЛ. В 14 матчах у лавах «спортклубівців» Піхальонок відзначився 7 результативними передачами, що рівнозначно за сумою результативних дій усім попереднім успіхам Олександра у чемпіонаті в футболці «Маріуполя» та «Шахтаря».

Влітку 2021 року Піхальонок знову повернувся до «Шахтаря», але там якраз затіяли масштабну реконструкцію та кадрову революцію, запросивши на тренерський місток Роберто Де Дзербі. Дивно, але італієць, який зумів розгледіти в академії «гірників» талант Михайла Мудрика, залишився абсолютно холодним до потенціалу та можливостей Піхальонка, якщо не сказати куди простіше – банально списав хлопця «на берег».

Не дивно, що керівництву «Дніпра-1» не важко було скористатися моментом й домовитися із «Шахтарем» про повноцінний викуп контракту Піхальонка. За неофіційною інформацією, за трансфер свого вихованця «гірники» отримали зовсім небагато – за різними даними, від 300 тисяч до 1 мільйона євро. Це справжні копійки, враховуючи, що зараз, коли Піхальонок із «гидкого каченяти» перетворився на «прекрасного лебедя», він номінально оцінюється на Transfermarkt у 5 мільйонів євро, хоча не факт, що й цієї суми виявиться достатньо, аби вмовити босів «Дніпра-1» піти на продаж свого лідера.

Історія з Олегом Очеретьком у чомусь розвивається за накатаною. Спершу цей вихованець академії «Шахтаря» провів півтора роки в оренді у «Маріуполі» (з 2020 по 2022 роки), ставши там помітною фігурою на полі у лавах приазовців (30 матчів, 3 голи, 2 асисти), а потім повернувся до «Шахтар» і не побачив жодних серйозних перспектив заграти у першій команді.

Оренда у «Дніпро-1» стала для Очеретька таким самим логічним кроком з точки зору розвитку кар'єри, як і раніше для Олександра Піхальонка. Більше того, є всі передумови припускати, що влітку нинішнього року, коли Очеретько повернеться до «Шахтаря», для нього знову не знайдеться місця у основі. Бо туди вже купили Марлона Гомеса, а невдовзі можуть підписати ще одного чи двох легіонерів, що де-факто закриє для Олега потенційну нагоду заграти у рідному клубі.

Свого часу Піхальонок заявив, що когось може влаштовувати перебування на лавці у «Шахтарі», інші ж хочуть грати в кожному матчі і, бажано, по 90 хвилин. Якби Очеретько відносився до першої категорії футболістів, яку виділяв нинішній лідер «Дніпра-1», то він навряд чи прагнув би переїзду у стан «спортклубівців». А Олег був дуже зацікавлений в такому трансфері, нехай навіть із самого початку йшлося лише про оренду де-факто на три із невеликим ігрових місяці.

У «Шахтарі», безумовно, вчинили досить грамотно з точки зору менеджменту та ведення бізнесу. Якщо у випадку з Піхальонком «Дніпру-1» було набагато простіше торгуватися з «гірниками» щодо підсумкової суми відступних, то тепер, якщо дніпряни забажають викупити ще й Очеретька, який успішно покаже себе у лавах «спортклубівців», то «Шахтар» вкаже на одну просту деталь – чотири із половиною роки контракту з футболістом.

Але найбільш цікаво, як поведеться «Шахтар» наступного літа відносно Очеретька. Очевидно, що зараз «гірники» не прагнуть будь-що позбутися талановитого хавбека, оскільки «Дніпру-1» не вдалося погодити опцію на викуп футболіста. З іншого боку, схоже, що Олегу навряд чи вдасться завоювати довіру Маріно Пушича, та й конкуренція в команді вже зараз просто феноменальна. Дмитро Криськів, Артем Бондаренко, Георгій Судаков, Марлон Гомес, Єгор Назарина – усі вони в тій чи іншій мірі є прямими конкурентами для Очеретька, причому не варто забувати, що на підході до першої команди «Шахтаря» вже перебуває юний вундеркінд академії Віктор Цуканов, котрий чудово проявив себе на поточних зборах команди у Туреччині. Та й про найсвіжішу новину, яка певною мірою виявилася сенсаційною, забувати не варто – «гірники» продовжили на п'ять років контракт із Педріньо, здатним зіграти не лише на флангах, а й на позиції центрального атакувального півзахисника, і цей бразилець, у якого раніше було інвестовано 18 мільйонів євро, ледве не автоматично стає конкурентом №1 для будь-якого гравця атакувальної ланки у «Шахтарі».

Буквально усі обставини вказують на те, що влітку 2024-го Очеретько має повторити шлях Піхальонка, якщо йому вдасться проявити себе у «Дніпрі-1», сумнівів у чому, як мінімум, в автора цих рядків практично немає. Але тоді топ-менеджмент «Шахтаря» знову налетить на добре знайомі граблі – віддасть одному зі своїх прямих конкурентів за «золото» чемпіонату гравця високого, за мірками УПЛ, рівня лише через те, що той не затребуваний у тренерського штабу першої команди.

І якщо раніше «Шахтар» ще міг робити щось подібне, то зараз можливості та кадровий потенціал «гірників» все-таки суттєво урізаний, порівняно із часами Роберто Де Дзербі, коли позбувалися Піхальонка. Та й пряме підсилення конкурентів не входить до стратегічних інтересів «Шахтаря», хоча для загального рівня вітчизняного чемпіонату було б чудовою історією.

Власне, у цьому й полягає головна інтрига оренди Очеретька у «Дніпро-1». Колись «гірники», як здавалося, налагодили систему оренди із подальшим продажем гравців високого, за мірками УПЛ, рівня у закордонні клуби. Саме так із «Шахтаря» пішли Іван Петряк та Олександр Зубков, яких згодом довелося повертати. У випадку з «Дніпром-1» та Олександром Піхальонком про камбек гравця у лави «гірників» фактично вже й мови бути не могло, адже боси «спортклубівців» виставили цінник у 6 мільйонів євро, який видався «Шахтарю» завищеним.

Цікаво й те, що раніше «Дніпро-1» орендував у «гірників» лише Піхальонка та Ігнатенка. Обидва згодом залишили «Шахтар» та довели свою спроможність виступати на гарному рівні вже у інших командах. І обидва, за певних умов, були б дуже корисними у нинішньому складі «помаранчево-чорних»: зокрема, Ігнатенко - як потенційна заміна для Степаненка, а Піхальонок - як новий «мозковий центр» донецької команди на випадок продажу Судакова.

Отже, селекція «Дніпра-1» спрацювала вкрай грамотно, а от у «Шахтарі», як мінімум на прикладах Піхальонка та Ігнатенка, поставилися до ситуації вельми поверхово, й навіть фінансово не вичавили максимум із можливого. Втім, продавати непотрібних чи незатребуваних футболістів у нинішнього топ-менеджменту «гірників» завжди вдавалося так собі, принаймні якщо порівнювати із активністю та енергійністю роботи цих таки функціонерів над вхідними трансферами.

Тому не варто дивуватися, якщо за півроку ми побачимо, як «Дніпро-1» знову вговорить «Шахтар» продати чергового непотрібного гравця за суто символічну суму. Втім, зараз, як вже наголошувалося вище, боси «гірників» як мінімум перестрахувалися від вкрай агресивної манери торгів з боку дніпрян, пролонгувавши попередньо контракт із Очеретьком. Можливо, це й спрацює, але не змінить глобальної диспозиції: у «Шахтарі» надто багато гравців на позиції у центрі півзахисту, і навіть такий перспективний виконавець як Очеретько, з якого далеко не пізно зліпити повноцінного універсала в середині поля, не буде затребуваний у Пушича, навіть якщо у «Дніпрі-1», як раніше Піхальонок, буде в кожному другому матчі записувати на свій рахунок результативну дію.

Зрештою, не для того «Шахтар» інвестував у Марлона Гомеса, аби на полі з'являвся не бразилець, а Очеретько чи навіть «проектний академік» Цуканов. У цьому плані у «гірників» все знову починає працювати, як і раніше, й головна інтрига у оренді Очеретька полягає, по суті, лише в аспекті подальших потенційних дій з боку керівництва «Шахтаря»: зокрема, здатності навчитися добре заробляти на своїх вихованцях, які не потрібні у першій команді. Це те, що чудово вдається у останні роки, наприклад, «Манчестер Сіті» та «Челсі», але те, від чого поки що нескінченно далекі практично усі команди УПЛ. А якщо так, то комусь колись все одно вдасться стати першопрохідником. І це саме те, що так люблять у «Шахтарі» – завжди і в усьому бути першими, бути лідерами. Чим не новий виклик для Палкіна та Срни?..