ЕСЕОЛА: «Хочу повернутися у велику гру та забивати якомога більше»

Новий нападник футбольного клубу ЮКСА Адерінсола Есеола розповів про перехід до табору «хрестоносців», пригадав тренування у складі київського Динамо, єврокубкові голи за Кайрат, пропозицію виступати за збірну Казахстану, а також назвав мету на частину сезону, що залишилася.

– Як зʼявився варіант із переходом у ФК ЮКСА?

– Досить раптово. Мені зателефонував мій агент Панков і ми поговорили з ним. Він сказав, що йому дзвонив головний тренер. Ми прийшли до того, що мене запросили сюди. Я приїхав на базу, познайомився з головним тренером і президентом.

– Які враження були від тренувань із київським Динамо, де ти опинився у віці 18 років?

– Для мене Андрій Шевченко та Сергій Ребров – це нападники, на яких рівнялися усі діти мого покоління. Для мене це футболісти найвищого рівня. Коли я мав змогу потрапити до Динамо, навіть до основної команди, я був на сьомому небі. Я бачив, як Андрій Шевченко тренується, як Артем Мілевський тоді грав, тренувався, яка тоді була команда... Для мене це був рівень, якого я не міг досягнути на той момент.

– Під час тренувань із Динамо ти був третім за швидкістю в команді. Допомогли заняття легкою атлетикою чи це якісь природні дані?

– Ні, я так не вважаю, тому що це мені дано від Бога, батька, матері, предків... Я для цього ніяких надзусиль не докладав.

– Коли ти став найкращим бомбардиром Казахстану, були розмови що тебе запросять до збірної України. Чи телефонував хтось із тренерського штабу.

– Особисто мені не телефонували, але я знаю, що мене хотіли включити до розширеного списку. Тому що тоді Бесєдін був дискваліфікований, Мораес мав проблеми із гомілкостопом, щось і в Яремчука було зі здоров'ям... Але вони тоді викликали лише одного нападника – Яремчука. Це було взимку, ми були із київським Динамо на зборах у Туреччині. Але мені особисто ніхто не телефонував, але на той момент, я вважаю, що можна було.

Читайте також:

ОФІЦІЙНО. Есеола приєднався до клубу Другої ліги

– А була пропозиція виступати за іншу збірну? Можливо, за Казахстан.

– Так, була.

– Відмовився?

– Звісно. Я ж українець.

– У Кайраті ти грав разом із відомим російським футболістом Андрієм Аршавіним. Чи спілкувався з ним після початку повномасштабної війни?

– Я спілкувався з ним. Це було не дуже приємне спілкування, тому що до війни ми дружили. Але я не можу прийняти його позицію. Він чисто російська людина, тому я не можу це коментувати. Після цього ми навряд чи будемо друзями і колись ще спілкуватися.

– Ти забив 6 голів у єврокубках. Який з них найбільше запам'ятався?

– Мабуть, перший, проти АЗ. Тому що це був перший гол, на домашньому стадіоні. Тоді був повний стадіон. Це були такі враження, які запам'ятовуються.

– Усього на твоєму рахунку 76 голів на професійному рівні. Чи плануєш округлити цифру до 100.

– Я собі таку мету не ставив, але хотілось би продовжувати це робити, повернутися у велику гру та забивати якомога більше та приносити користь команді.

– В осінній частині чемпіонату основним форвардом був бразилець Венді. Чи готовий до конкуренції?

– Я вважаю, що конкуренція повинна бути в кожній команді, на кожній позиції на полі. Тому що це професійний спорт, без конкуренції не буде перемог.

– Яку мету ставиш для себе в команді?

– Мета одна – перемагати, виконати поставлені перед нами завдання та вийти в Першу лігу.