Жертва колишнього. Чому Манчестер Юнайтед не зумів підписати Осімхена

Це сьогодні 25-річний нігерійський форвард Наполі Віктор Осімхен є беззастережною зіркою європейського та світового футболу, і тим футболістом, про талант якого чули, мабуть, навіть у найвіддаленіших куточках земної кулі. А ось влітку 2019 року талант та можливості Осімхена ще не були настільки очевидними, щоб у чергу за ним вишиковувалися сильні світу цього.

Сезон-2018/19 Віктор Осімхен на правах оренди з Вольфсбурга відіграв за Шарлеруа. У чемпіонаті Бельгії африканський форвард забив 19 м'ячів у 34 поєдинках, завдяки чому увагу на нього звернули деякі клуби з більш авторитетних ліг. Керівництво Шарлеруа блискуче скористалося ситуацією і, оформивши викуп контракту футболіста в німецького клубу за 3,5 мільйони євро (рівно у таку ж суму Вольфсбургу обійшовся трансфер Осімхена з Нігерії на початку 2017 року), розпочало активні торги щодо Віктора. В результаті переможцем із них вийшов французький Лілль, який погодився заплатити 22,4 мільйони євро. "Доги" пристойно ризикували, адже одна справа багато забивати в чемпіонаті Бельгії, а інша – робити те саме, але в одній з топових європейських ліг, до яких, безумовно, належить французька Ліга 1.

Втім, вже за підсумками сезону-2019/20 Осімхен довів свою спроможність, забивши 13 м'ячів у 27 матчах за Лілль в чемпіонаті Франції. Цього, разом із попередніми заслугами Віктора в Шарлеруа, про які, природно, ніхто не забував, виявилося більш ніж достатньо, аби у трансферну боротьбу за нападника вже всерйоз включилися "важковаговики" – топ-клуби Європи, або ж ті, хто всерйоз претендує на це звання.

Влітку 2020 року перед керівництвом Лілля виникла дилема – намагатися втримати Осімхена, або ж отримати від його потенційного переходу до іншого клубу практично миттєву вигоду, адже заробити можна було в рази більше, ніж «доги» раніше заплатили Шарлеруа, а отже, ризик виправдався! Одним із найбільш наполегливих претендентів на підписання Осімхена виявився Наполі, проте більш ніж серйозну конкуренцію представнику італійської Серії А нав'язав Манчестер Юнайтед.

Тодішній головний тренер манкуніанців Уле-Гуннар Сульшер підшукував забивного нападника для основного складу, і Осімхен йому бачився ледь не оптимальною фігурою. Манчестер Юнайтед встановив контакт із нігерійським футболістом, і той був вкрай натхненний перспективою пограти на легендарному Олд Траффорд, а також у, вірогідно, найсильнішій національній професійній футбольній лізі планети – англійській Прем'єр-лізі.

Здавалося б, переговори Манчестер Юнайтед та Осімхена швидко приведуть до позитивного результату, а перебити пропозицію Наполі для "червоних дияволів" й зовсім не складе серйозних проблем. На Олд Траффорд вже починали задоволено потирати руки, передчуваючи гучний та потенційно успішний трансфер, але буквально в одну мить все пішло не так, а виною тому став колишній футболіст Манчестер Юнайтед.

Перед фінальним раундом переговорів з Манчестер Юнайтед Осімхен вирішив поцікавитися думкою свого земляка Одіона Ігало, котрий на той момент був чинним футболістом "червоних дияволів" та потенційним конкурентом для Віктора. В МЮ Ігало виступав на правах оренди з китайського Шанхай Шеньхуа, за рік дії якої англійці у січні 2020 року заплатили 12 мільйонів євро. Однак в Ігало заграти на Олд Траффорд так і не вдалося, навіть незважаючи на те, що раніше цей форвард мав вельми успішний досвід виступів у англійській Прем'єр-лізі, оскільки з 2014 по 2017 роки виступав за Уотфорд і в сезоні-2015/16 відзначився вражаючими 16 забитими м'ячами у 35 матчах турніру у футболці «шершнів».

Ігало попередив Осімхена, що тому, швидше за все, буде складно завоювати місце в основному складі Манчестер Юнайтед та висловив припущення, що справжня мета «червоних дияволів» полягає у тому, щоб як мінімум спочатку продовжити розвивати талант Віктора десь за межами Олд Траффорд, відправивши новачка до іншого клубу на правах оренди. Складно сказати, чим керувався Одіон, коли видавав подібні рекомендації своєму землякові – чи то бажанням насолити босам МЮ, які так і не розгледіли його голеадорський потенціал; чи то прагненням убезпечити себе від ще одного конкурента, оскільки оренда Ігало діяла ще півроку і нападник, вочевидь, продовжував сподіватися, що "червоні дияволи" викуплять його контракт у китайців; чи то щирим переживанням за майбутню кар'єру молодого співвітчизника, адже Осімхен, на відміну від самого Одіона, на той момент справді знаходився практично на самому початку своєї кар'єри, і ризик занапастити її вже на цьому моменті виглядав дуже серйозним.

Як би там не було, а Осімхен абсолютно практично поставився до поради Ігало, й віддав перевагу трансферу в Наполі. В Італії нападнику гарантували стабільну ігрову практику і, зрештою, не обдурили. В команді з Неаполя Осімхен справді дуже швидко відчув себе як риба у воді. У першому ж сезоні в рамках італійської Серії А він забив 10 м'ячів у 24 поєдинках, після чого лише продовжив прогресувати. У сезоні-2021/22 на рахунку африканця було вже 14 голів у 27 матчах, а через рік він і зовсім наколотив 26 м'ячів у ворота суперників в 32 зустрічах, ставши найкращим голеадором ліги та зробивши колосальний внесок у завоювання Наполі чемпіонського титулу – лишень третього в історії клубу та першого після епохи легендарного Дієго Марадони.

Що стосується Манчестер Юнайтед, то англійцям влітку 2020 року довелося задовольнятися малим, а якщо точніше – трансфером на правах вільного агента уругвайця Едінсона Кавані. 33-річний на той момент нападник провів далеко не найкращий сезон-2019/20 у лавах Парі Сен-Жермен (4 голи в 14 матчах Ліги 1), і все частіше почав відчувати проблеми зі здоров'ям, не витримуючи колосальних навантажень та темпу на топовому рівні. В МЮ Кавані видав загалом непоганий перший сезон (10 голів у 26 матчах АПЛ), але потім абсолютно провалився у другому (2 забиті м'ячі у 15 іграх чемпіонату) й прогнозовано залишив Олд Траффорд.

Примітно, що в Манчестер Юнайтед, вочевидь, і досі активно стежать та придивляються до Віктора Осімхена. У лютому минулого року англійські ЗМІ повідомляли, що нинішній наставник "червоних дияволів" Ерік тен Хаг буквально вимагав від керівництва влітку підписати йому топ-форварда, і як пріоритетну кандидатуру називав саме Осімхена. Але здійснити таку угоду родина Глейзерів нідерландцю так і не дозволила, підписавши також з італійської Серії А молодого данця Расмуса Хойлунда з Аталанти за 74 мільйони євро. Вартість трансферу Осімхена з Наполі на той момент оцінювалася удвічі дорожче, і йти на суттєве переписування клубного рекорду за придбаннями, що все ще належить Полю Погба (105 мільйонів євро), Глейзери так і не побажали.

Можливо, в цій історії ще щось може змінитися таким чином, щоб зрештою Осімхен та Манчестер Юнайтед таки перетнулися в одній точці й спробували виявитися корисними один для одного. Може бути, об’єднавчою фігурою зуміє виступити Джим Реткліфф, котрий з нещодавніх пір став одним із співвласників МЮ та куратором спортивного напрямку в клубі. Але поки що в історію взаємин "червоних дияволів" та Осімхена на правах роз'єднуючої обидві сторони особистості увійшов саме Одіон Ігало – чи то недооцінений, чи то скривджений, чи то такий, який щиро переживав за земляка…

Текст: meta.ua/sport