Дилема для Калітвінцева. Чому Полісся підписало Михайліченка

Житомирське «Полісся» підписало контракт із 26-річним Богданом Михайліченком. Угода буде діяти до літа 2026 року. Гравець перейшов до «Полісся» в статусі вільного агента.

Заручник зміни тренера у Хорватії

Влітку як грім серед ясного неба з'явилася інформація, що «Шахтар» не буде активізувати опцію викупу контракту Михайліченка у бельгійського «Андерлехта». Хоча минулий сезон Богдан провів непогано і був на хорошому рахунку у складі «гірників». Керівники донецького клубу пішли на зміну тренера, тому відбулися певні зміни складу. У нову кадрову політику клубу гравець вже не вписувався.

Богдану потрібно було шукати новий клуб, бо «Андерлехту» він теж не був потрібен. Доволі неочікувано новою командою українського захисника стало «Динамо» Загреб. Чутки пов'язували Михайліченка із клубом зі столиці Хорватії ще під час виступів за «Зорю».

Основному лівому захиснику хорватів Роберту Любічичу потрібна була конкуренція та ротація. Я так розумію, що без поради Ігора Йовічевіча теж не обійшлося. Він працював у «Шахтарі» та «Динамо» Загреб. Велика удача підписати гравця у найкращі роки з досвідом виступів в ЛЧ та перемоги у національній першості на правах вільного агента. Ризики такого переходу мінімальні.

Але у столиці Хорватії все відразу пішло проти Богдана. Майже відразу після приїзду Михайліченка до Загреба у команді змінився тренер. Колишній захисник «Ліверпуля» Ігор Біщан не зміг затриматися на посаді головного тренера «Динамо». Поразка у першому турі вдома від «Хайдука» та невихід до ЛЧ призвели до зміни наставника. Новий керманич Загреба Сергей Якірович не погоджував перехід українського легіонера. Фактично, на Богдана новий тренер не розраховував.

Другий момент – гроші. «Динамо» Загреб не змогло пройти у кваліфікацію Ліги чемпіонів. Чемпіон Хорватії поступився грецькому АЕКу. Потім зганьбилися у кваліфікації Ліги Європи, коли вдома перемогли «Спарту» Прага 3:1, але в гостях були розгромлені 1:4. Тільки скромна Ліга конференцій з якимись копійками у плані призових.

Потрібно було змінювати бюджет. Влітку «Динамо» Загреб продало гравців майже на 30 млн євро, втративши майже всіх своїх лідерів. Провал у єврокубках призвів до заощаджень у плані витрат клубу.

Михайліченка брали під ЛЧ, коли була б потрібна ротація, гра на два фронти. Клуб отримав би серйозні призові за участь у турнірі та міг би собі дозволити глибину складу. Або хоча б Ліга Європи, де можна заробити на порядок менше, але все одно потрібна глибина складу та є можливість зайти у весняну стадію. У Лізі конференцій рівень суперників зовсім скромний – чеська «Вікторія» Плзень, казахстанська «Астана» та косовський клуб «Балкані». Тут не потрібні коштовні легіонери. Можна грати своїми молодими гравцями. Любічича в разі чого може замінити формально центральний захисник Мауро Перкович. Навіщо витрачати гроші на іноземців?

Ну і звичайна балканська історія, коли якщо щось не так, немає результату у команди, то винні в першу чергу іноземці. У «Динамо» Загреб цапа-відбувайла зробили якраз із Михайліченка. Хтось же має бути винним за не дуже переконливі виступи у власному чемпіонаті та єврокубках.

Теоретично ситуація якось би могла змінитися, якби Якіровича відправили у відставку. Місяцями він був на волосині. Вже почали говорити про можливе повернення до Загреба Ненада Б'єліци, але дали можливість виправити ситуацію Якіровичу. Тому сенсу залишатися у Загребі Михайліченку просто не було.

Головоломка для Калітвінцева

Михайліченко не зміг себе проявити у «Андерлехті», за сезон у ньому розчарувався «Шахтар». Потім провал у «Динамо» Загреб. Виявився непотрібним своєму рідному клубу «Динамо» Київ. Плюс є хронічні проблеми зі здоров'ям. З таким резюме дуже важко розраховувати на хорошу пропозицію у Європі. Тим паче, що Богдану навесні буде вже 27 років.

Одна із головних проблем Богдана – це ментальність. Він може грати тільки при повній довірі від тренера. Коли йому у «Зорі» довіряли Юрій Вернидуб / Віктор Скрипник, а у «Шахтарі» Ігор Йовічевіч, то все було добре. Коли у «Андерлехті» не було довіри від Венсана Компані чи Сергея Якіровича у «Динамо» Загреб – гравець втрачав впевненість у собі. З такою психологією дуже важко розраховувати на успіх у Європі.

Могло врятувати від повернення в Україну тільки хороше агентське лобі. Я знаю точно, що гравця пропонували ряду клубів Чемпіоншипу. Головним варіантом був «Сандерленд». «Чорні коти» вивчили варіант із Михайліченком, але так і не зробили пропозицію гравцю.

Навіщо чекати погоди із моря, якщо з «Поліссям» є хороший варіант. Житомирський клуб дуже амбітний у своїх намірах. Готовий давати хороші особисті умови футболістам.

Михайліченко був успішним у «Зорі» та «Шахтарі». Повністю адаптований до УПЛ, побуту в Україні. З Києва до Житомира – 140 км, а база клубу знаходиться якраз по київській трасі. Гравець повертається у середовище, яке йому зрозуміле та де він був успішним. Ризики для гравця та клубу тут мінімальні.

У Житомирі Богдан отримає зарплатню на рівні європейських команд. Подальший прогрес та виступ у Європі? Це зробити було б дуже непросто, бо потрібно було б йти на зниження рівня клубу, зарплатні та, можливо, чемпіонату. Не знаю, чи був сенс переходити в умовний бельгійський середняк у майже 27 років або, наприклад, їхати десь в Польщу або Угорщину? У «Поліссі» буде спокійна можливість набрати ігрову та фізичну форму, бо команда перебуває на зборах.

Коли «Полісся» оголосило про припинення співпраці із лівим захисником Владиславом Шаповалом, то стало зрозуміло, що підписання Михайліченка вже дуже скоро.

Звичайно, що досвід Михайліченка підніме загальний рівень «Полісся», але от позиція лівого захисника у команді зайнята Артемом Смоляковим. Це основний гравець молодіжної збірної України на цій позиції. Восени у команді Унаї Мельгоси грав саме Смоляков, а не динамівець Костянтин Вівчаренко, який був основним на цій позиції у минулому скликанні «молодіжки». Причому Смоляков грав дуже добре. На рівні УПЛ Артем теж виглядає успішно на своїй позиції. Він – швидкий, добре працює із м'ячем. Непросто грати під Бені Макуана, який не завжди відпрацьовує на захист.

Позиція центрального захисника потребує кількісного посилення для «Полісся», але не лівого. Талановитий та перспективний Смоляков не викликав жодних запитань. В разі чого, його завжди міг підстрахувати досвідчений Тейлор. Бразилець у «Шахтарі» виходив на лівий фланг оборони навіть на рівні ЛЧ. З цим не було проблем.

Конкуренція – це дуже правильна штука, але має також бути якась раціональність. Можливо, Смоляков зараз менш кваліфікований футболіст, ніж Михайліченко, але перспективи точно більші. Сьогодні Артем виглядає реально потенційним кандидатом до національної збірної, якщо продовжить далі прогресувати. Минулий сезон був хороший у «Інгульці», зараз у «Поліссі» чудово себе проявив. Потрібно постійно далі грати, щоб продовжити свій розвиток. Михайліченка теж беруть не для лави запасних. Юрію Калітвінцеву потрібно серйозно поламати голову, щоб вирішити це питання.

Сергій ТИЩЕНКО