ТКАЧУК: «Що вони роблять на VAR? Металіст 1925 втратив очки через суддів»

Захисник «Металіста 1925» Євген Ткачук вважає, що клуб втратив декілька очок у першій частині сезону через суддівські помилки:

– Металіст 1925 пішов на перерву на 12-му місці в таблиці УПЛ. Цей результат відповідає тому, що показувала команда на полі?

– Складне питання. Вважаю, що на три-чотири сходинки ми мали бути вище. Була низка матчів, де ми загубили очки через суддівські помилки. Наприклад, в гостях із Дніпром-1 (0:1), коли на лінії воріт м’яч потрапив в руку футболісту команди суперника, але пенальті не було призначено. Що судді роблять на ВАР, ми взагалі не розуміємо.

У поєдинках із Поліссям (1:2) та Вересом (3:4) ми могли набирати мінімум по одному очку. Однак в обох зустрічах у наші ворота призначали пенальті через мої помилки. Для мене це був шок. Як я міг таке допустити?

Раніше за всю кар’єру заробляв пенальті на власні ворота лише двічі, і то, в одному з випадків мені м’яч потрапив в руку. А тут у двох іграх поспіль таке трапилося. Не знаю, що й робити. Мабуть, як казав Михайло Кополовець, треба вже до церкви ходити.

Проте як можна було у компенсований час матчу із Вересом не поставити пенальті у ворота рівненської команди? Тобто, суддя бачить мій фол на межі штрафного майданчика та призначає пенальті, а тут людина грає рукою практично у площині воріт – і нічого. Що повинні думати футболісти та вболівальники?

Читайте також:

МАРТИНЮК: «На збори Металіста 1925 мене не взяли. Тренер не розраховує»

– Отже, свої помилки у матчах із Поліссям та Вересом ви все ж таки визнаєте?

– Звичайно. Коли передивлявся повтор після гри, то розумів, що не треба було мені взагалі нападника Полісся Дмитра Шастала чіпати. Хотів по-мужньому плече в плече зіграти, але він на досвіді добре підставився. Вийшло так, що я фактично на нього почав падати. Я у свої роки не повинен був допустити такої ситуації. Хоча досвідчений суддя також має бачити поведінку нападника. Він ліз туди, аби заробити пенальті. У тому епізоді не було перспективи загострити момент. Максимум нападник міг пробити з лінії воріт чи виконати подачу до нашого штрафного майданчика з гострого кута.

У матчі із Вересом була подібна ситуація. Я намагався зіграти на випередження. Хоча, знову ж таки, варто дивитися на поведінку нападника. Він стояв на правій опорній нозі, а м’яч котився до лівої – він її підставив аби просто перекрити мені хід, а не зіграти в цей м’яч. Виходить, що, протикаючи м’яч, я потрапив йому своїм підйомом у шипи. З моєї точки зору, можна було фіксувати симуляцію та призначати штрафний удар в інший бік. У динаміці суддя побачив цей момент інакше і трактував його по-своєму. Мені можна було також зіграти інакше, зупинитися перед ним. Він би був спиною до воріт, і ситуація не носила б загрози. Однак, я вже не можу повернути час назад та переграти цей момент, на жаль.

Наприкінці судді не побачили пенальті у ворота Вереса. Ми нічого не можемо із цим зробити. Арбітри мають владу над нами, а ми на це ніяк не впливаємо. Суддя Ярослав Козик судив наш матч із Поліссям, а у наступному матчі був на ВАР. Тобто ці епізоди проходять за його участю. Тож до Козика багато питань.

– Однак ви згодні, що на вашу користь також була допущена помилка у домашньому матчі із Чорноморцем (2:1), коли був вилучений Ієде?

– Так, це була помилка. Не треба було Ієде показувати дві жовті картки. Я визнаю. На користь моєї команди за всю першу частину була допущена одна помилка. Але це один епізод з 17 матчів.

– Чи не впливало негативно на результати команди те, що вона рік формально не мала головного тренера? Був виконувач обов’язків Едмар та асистент Олег Голодюк.

– Ми не мали відчуття, що в нас не було головного тренера. У розмовах футболістів я такого не чув. Усі сприймали наших коучів та ставилися до них із повагою. Так, вони молоді та не надто досвідчені, але перспективні. Якщо продовжать розвиватися, то через декілька років зможуть вирости у дуже кваліфікованих тренерів.