Ви знали, що Сократес грав у Англії? На розминці пив пиво та курив сигари

Якщо поглянути в офіційну біографію легендарного екс-півзахисника збірної Бразилії Сократеса, який був капітаном «селесао» на ЧС-1982, то з високою ймовірністю ви не побачите там жодних згадок про Англію. Єдиною європейською командою у кар'єрі Сократеса виявилася італійська Фіорентина, де бразилець провів сезон-1984/85, після чого повернувся на батьківщину й виступав там аж до кінця 1989 року, коли і вирішив повісити бутси на цвях у лавах Ботафого з Рібейран-Прету.

У вісімдесяті роки минулого сторіччя Сократес був справді культовою фігурою для бразильського футболу. Такими до нього були Гаррінча, Пеле і Карлос Альберто, і такими вже після нього зуміли стати Роналдо, Рівалдо та Роналдіньо.

Неймовірно елегантний і завжди стильний Сократес був упізнаваний скрізь та усюди. Потужна пишна борода, шикарне кучеряве волосся та культова жовто-зелена футболка. Для багатьох уболівальників тих років цей футболіст швидко став справжньою іконою, хоча більшість із них лише вперше побачили Сократеса на екранах телевізорів під час перегляду матчів ЧС-1982, що відбувався у Іспанії. Через чотири роки, на ЧС-1986 у Мексиці, бразильський півзахисник запам'ятався тим, що почав носити пов'язку на голові (одного разу він був змушений зробити її зі шкарпеток товариша по команді!), і саме Сократес забив єдиний м'яч у стартовому для «селесао» поєдинку на тому мундіалі проти Іспанії (1:0). І нехай у чвертьфіналі ЧС-1986 Сократес склав пару Жуліо Сезару у ролі невдах в серії пенальті проти Франції, через що бразильці покинули мундіаль вже на цій стадії, для більшості фанатів «селесао» цей височенний хавбек все одно залишався улюбленцем на всі часи.

Як же так сталося, що восени 2004 року Сократес опинився у Англії та у віці 50 років навіть зіграв один поєдинок за місцеву команду Гарфорт Таун, засновану в 1964 році і яка нині виступає в Прем'єр-дивізіоні Східної футбольної ліги північних графств, котра є напівпрофесійною лігою та перебуває на дев'ятому рівні у піраміді всього англійського футболу?

Вся справа у персоні Саймона Кліффорда. Ця людина із дитинства шалено любила футбол і дуже симпатизувала Бразилії. В 1997 році Кліффорд, якому на той момент було лише 27, запозичив 5 тисяч фунтів у профспілки вчителів Великобританії, що дозволило йому сплатити поїздку до Бразилії, де Саймон зумів познайомитися із багатьма культовими постатями, в тому числі й Сократесом. Повернувшись додому, Кліффорд, зумівши залучити гроші інвесторів, відкрив дитячу футбольну школу у Лідсі, акцент у якій робився на бразильській моделі виховання гравців.

У 2003 році Саймон Кліффорд став власником футбольного клубу Гарфорт Таун і мав грандіозні плани на майбутнє. Зокрема, за двадцять років новий власник «гірників» (прізвисько Гарфорт Таун) планував вивести клуб як мінімум до Чемпіоншипу з прицілом на подальший вихід до Прем'єр-ліги. Для того, аби втілювати свої мрії в реальність, Кліффорд одразу ж зайшов з козирів. У Саймона на той момент була вже вельми широка мережа контактів в Англії та Бразилії, завдяки чому він зумів залучити до свого клубу не лише екс-хавбека Манчестер Юнайтед Лі Шарпа, який зіграв за Гарфорт Таун 21 поєдинок, а й бразильця Сократеса.

«Я зробив кілька спроб, і в результаті Сократес сказав, що йому це буде цікаво. Він досить принциповий хлопець, і його не цікавлять гроші. Останнє навіть добре для нас, тому що ми не платимо йому грошей», – розповідав Кліффорд. «Мені сказали, що він все ще перебуває у гарній фізичній формі, хоч і продовжує курити. Я досить суворий щодо дисципліни та куріння, але для нього, гадаю, зможу зробити виняток».

Кліффорд особисто керував командою, і підписав із Сократесом місячний договір, бажаючи оцінити в реальності можливості досить вікового бразильця. Екс-капітан «селесао» був дуже натхненний цим викликом, прагнучи отримати нову порцію незабутніх вражень, хоча до цього він бачив дуже багато чого, зігравши 60 матчів за збірну Бразилії, у тому числі 10 поєдинків в рамках фінальних частин чемпіонатів світу 1982 і 1986 років.

«Я дійсно з нетерпінням чекаю на можливість зіграти за Гарфорт Таун. Я нічого не знаю про цей клуб і ніколи раніше не був на півночі Англії, але я завжди готовий до нових викликів», – казав Сократес. «Цікаво буде подивитися, яка якість гри в цьому дивізіоні. Не знаю, як довго мені вдасться бути тут, але я докладу всіх зусиль, щоб виявитися корисним. Зараз мені 50 років, і я явно не буду найшвидшою людиною на полі. Але я впевнений, що зможу продемонструвати вболівальникам та здивувати суперників кількома своїми фірмовими трюками».

Поява Сократеса в Гарфорт Таун через 15 років після того, як він офіційно оголосив про завершення кар'єри футболіста, виглядала чимось абсолютно сюрреалістичним. Але 20 листопада 2004 року бразилець з'явився перед 1300 фанатами у поєдинку проти Тадкастер Альбіон в рамках дев'ятого дивізіону англійського футболу. Він сидів на лаві запасних із накинутою на ноги спортивною курткою, що зайвий раз яскраво демонструвало різницю в умовах між Йоркширом та Ріо-де-Жанейро.

Щоб вийти на поле Сократесу потрібно було чекати практично самісінької кінцівки матчу. Кліффорд випустив легендарного бразильця на поле за 12 хвилин до фінального свистка, а Гарфорт Таун вдалося у тому поєдинку зіграти внічию 2:2.

Вболівальникам «гірників» Сократес довів, що форма тимчасова, а клас постійний. У свої 50 років він все ще був небезпечним для воротаря суперників, коли далеким несподіваним ударом змусив того рятувати свої володіння. Однак пізніше бразильський ветеран визнав, що навіть у дев'ятій англійській лізі темп гри для нього надто високий, і вже наступного матчу вболівальники Гарфорт Таун Сократеса не побачили. Та й Саймон Кліффорд, схоже, не надто жартував, коли казав про своє суворе ставлення до дисципліни.

«Я вирішив не використовувати Сократеса в наступному матчі, тому що його розминка полягала у тому, що він випив дві пляшки пива та викурив три сигари, які опинилися у нас в роздягальні», - пояснював тодішній власник та менеджер Гарфорт Таун. «Не думаю, що для нього було б гарною ідеєю продовжувати грати надто багато, хоча він цього дуже хоче».

Грег Келлі, найкращий бомбардир Гарфорт Таун на той момент, описував той день наступним чином: «Насправді ми не зустрічалися із Сократесом до того моменту. Ми всі поспішно поговорили з ним, і він дав нам свою настанову. Він лише трохи говорив англійською, його мова була ламаною і складалася всього з кількох речень, якими він хотів побажати нам удачі. Це був досить морозний день, і на Сократесі, мабуть, було не менше чотирьох комплектів рукавичок. Також час від часу він у нахабному стилі викурював сигару. Після гри деякі з нас навіть не сподівалися, що Сократес виживе з огляду на те, як він кашляв у душі».

На цьому історія співпраці Сократеса з Гарфорт Таун і завершилася. У 2009 році Саймон Кліффорд привів «гірників» до сенсаційної перемоги в Кубку округу Вест-Райдинг, після чого залишив клуб і сфокусувався на роботі з молодими талантами, у якій досяг достатньо значних успіхів та якою займається й до сьогодні, запустивши Integer Football – індивідуалізовану програму тренувань «віч-на-віч», яка працює на всіх етапах гри (технічному, фізичному, тактичному та психологічному).

Щодо Сократеса, то 4 грудня 2011 року легендарного бразильця не стало у віці 57 років. Він помер в одній з клінік Сан-Паулу від септичного шоку, спричиненого кишковою інфекцією, але жителі Гарфорту, як і мільйони людей, які із обожненням спостерігали за Сократесом по телевізору під час чемпіонатів світу, ніколи не забудуть його чудові навички та харизму на полі. Навіть якщо комусь із них судилося побачити все це протягом лишень 12 хвилин…

Текст: meta.ua/sport