Дюбуа, Санчес та інші перемоги андеркарду турніру в Саудівській Аравії

23 грудня у Саудівській Аравії відбувся величезний турнір, який за кількістю крутих пар чи не найкращий в історії боксу. Розповідаємо коротко про головні протистояння, окрім двох найбільш топових пар турніру.

Френк Санчес ТКО 7 Джуніор Фа

Кубинець Френк Санчес (24-0, 17 КО) з Джуніором Фа (20-3, 11 КО). Протистояння велетня проти невеликого, але дуже технічного боксера. Нехай за стандартними характеристиками, такими, як зріст та розмах рук, вони доволі схожі, різниця у вазі між ними – понад десять кілограмів.

Було зрозуміло, що Санчес – значно більш технічний боксер. Але важливим питанням було те, чи зможе він зупинити важчого суперника, який не проти поборотись та зав’язати суперника у клінчах. Саме так Фа перетворив протистояння проти Джозефа Паркера на бій, який неможливо було дивитись.

На диво, Джуніор видав хороші стартові раунди. Перестрілку джебами не сильно програвав, а вмикатися силовими не давав. У деяких епізодах виглядав навіть краще за фаворита. Виглядало дивно. Технічніший кубинець влучав передньою рукою, але геть не розвивав успіх у той час, як аутсайдер намагався користуватись моментом.

Проте, різниця в класі все ж стає очевидною у таких неактивних поєдинках навіть тоді, коли здається, що зі старту все пішло не так. Френку довелося вмикатись та починати працювати. Але, як тільки це сталося, Фа почав розвалюватись. Спочатку класика з правим прямим після лівого в тулуб – нокдаун у шостому раунді. Потім спокійне, але занадто довге добивання – технічний нокаут у сьомому раунді.

Склалось відчуття, що Санчес міг перемагати швидше, просто не хотів. Головне, щоб, коли прийде час битися з дійсно топовим бійцем, ось ця упевненість у тому, що час є, не зіграла проти кубинця.

Читайте також:

Джошуа розмазав Валліна і тепер має купу варіантів для продовження

Філіп Хргович ТКО 1 Франк Де Морі

Насправді, незрозуміло, для чого цей бій Філіпу. Сильно менший суперник. Навіть менший за Усика. Не шульга, як Олександр, на якого претендує хорват. Нічого схожого з можливими наступними суперниками.

Після перемоги Хргович пояснив – каже, просто захотів залишатись активним. Але, якщо це шоу – про те, щоб залишатись активним, то варто, щоб хтось сказав хорвату, що це не так. Він просто вийшов і побив меншого суперника.

Очевидно, без жодних перешкод. Декілька влучань, нокдаун, добивання, фінал поєдинку. Навіть епічного нокауту не вийшло.

Джей Опетая ТКО 1 Елліс Зорро

Якщо говорити відверто, в перемогу Зорро не вірилося взагалі. Він хороший боксер, але не більше того. Удару немає такого, щоб зупинити Опетаю, який не зупинявся навіть зі зламаною щелепою, а от удари пропускає.

Проте швидке завершення поєдинку не передбачалось. Тут вже за правилом – пощастить комусь чи ні. Зорро, щоб вкласти суперника, треба було б прикладатись частіше та сильніше, проте й Джею треба було б постаратись. Принаймні, так здавалось до початку зустрічі і майже увесь перший раунд.

Зорро не вражав своїми рухами, тому що, окрім них, загалом нічого і не було. Проте декілька разів Елліс все ж дав опоненту промахнутися своїми силовими так, що здавалось, це буде його шляхом до перемоги – зосередження та обережність.

Було і те, і те до останніх секунд раунду. Опетая тиснув без фанатизму, проте трошки підганяв суперника. Шукав, як би вдарити сильніше. А потім як зарядив! Лівий боковий точно у щелепу одразу закінчив поєдинок. Без шансів на продовження. Страшно було дивитись на Зорро, який лежав спиною на канатах і навіть не кліпав очима.

Елліс програв не тому, що поганий боксер, а тому, що проспав удар. Таке буває, і це заслуга виключно Опетаї.

Агіт Кабаєл ТКО 4 Арсланбек Махмудов

Не хотілося згадувати росіян, але тут точно можна. Махмудов обіцяв, що поб’є всю еліту. Пропонував бій Ф’юрі і навіть згадував ім’я Олександра Усика. І що це дало?

Перша зустріч не проти боксера, якого до цього колотили всі, закінчилась саме так, як і хотілось нам з вами.

Кабаєл не ламався у розмінах, а просто робив те, що мав. В один момент, відчувши, що тулуб Махмудова дійсно страждає, Агіт увімкнувся і вже не відпустив. Серія нокдаунів і фінальна відмашка рефері виглядали прекрасно.
Вітаємо Агіта усією країною.

Даніель Дюбуа ТКО 10 Джаррелл Міллер

За потенційною конкурентністю цей бій був ледь не на рівні з протистоянням Джозефа Паркера та Деонтея Вайлдера. Дюбуа повертався після поразки від Олександра Усика. Міллер мав першого по-справжньому потужного опонента.

Очікувалось, що Дюбуа покаже клас боксу. Загалом, він це вміє. Зациклюватись на джебі і чекати свого моменту. Але цього разу вирішив довести Джарреллу, що він сильніший.

Британець провів посередній поєдинок. Як і американець. Обидва багато штовхались. Обидва багато пхали голову один одному до лоба. Обидва багато порушували, але Дюбуа більше, особливо, нижче поясу.

Коли Даніель починав боксувати – він виглядав добре. Коли битись, посередньо, просто точнішим за суперника. Дивитись на це було непросто, тому що британець точно вміє краще, але не робив цього. А Міллер і не вміє. Ось у цьому всьому – постійний пресинг та намагання влучити - весь Джаррелл. Він не може краще.

Проте Дюбуа все ж довів до дострокової перемоги. Чи рано зупинив рефері? Скоріше так, ніж ні. Джаррелл не падав і усіма силами показував, що може продовжувати. Інше питання, що він справді багато пропускав.

Дюбуа переміг, але зробив це посередньо проти посереднього бійця. Можливо, бо й не вміє краще? Покажуть наступні поєдинки. Даніель каже, що готовий до топів дивізіону.

Читайте також:

Вайлдер програв Паркеру. Віддав перемогу, не зробивши нічого