Шалений Гаттузо на лавці, нестримний Обамеянг на полі. І скажені фани

Євровесна для єдиного представника України – «Шахтаря» – відкриється матчами 1/16 фіналу Ліги Європи проти «Марселя». Перший матч «гірники» проведуть на умовно домашній арені 15 лютого 2024 року, а гру у відповідь – 22 лютого на виїзді.

Після визначення суперника розмірковувати на тему «зручнішого варіанту», під яким більшість з нас автоматично представляла азербайджанський «Карабах», уже не має жодного сенсу. Суперника названо, і його потрібно прийняти. Як і ту обставину, що у плей-оф слабких опонентів не може бути за визначенням.

Тим не менш, за гарячими слідами можна зробити висновок, що для чемпіонів України все могло бути і гіршим, аби їм трапилися, наприклад, «Рома», «Фрайбург» або «Спортинг». Тож зійдемося наступного: нормальний жереб.

Якщо «Шахтар» пробився до плей-оф Ліги Європи з групового етапу Ліги чемпіонів, де донеччани посіли третє місце, то «Марсель» грав у груповому турнірі Ліги Європи, де фінішував на другій позиції. Французи виступали у квартеті з «Брайтоном», «Аяксом» та АЕК.

***

«Марсель», або «Олімпік Марсель», – один із найтитулованіших клубів Франції. «Біло-блакитні» (традиційні кольори команди) - дев'ятиразові чемпіони країни, десятиразові володарі національного Кубка. А ще «Марсель» – єдиний французький клуб, який вигравав Лігу чемпіонів. Але всі (або майже всі) досягнення провансальців – у минулому.

Чемпіонську Лігу вони виграли 1993 року. Востаннє ставали переможцями Ліги 1 у 2010 році, а національний Кубок востаннє здобували дуже давно – у 1989-му.

З відносних здобутків «Марселя» у «новій епосі» – статус віце-чемпіона Франції у 2020 році та вихід у фінал Ліги Європи двома роками раніше.

Після «золотої епохи» «Марселя», яка датована 90-ми роками минулого століття, для клубу настала тривала смуга турбулентності – зіткана із забуття й локальних проривів.

Наразі чемпіонат Франції проходить під незаперечним знаком «ПСЖ» – як колись під домінантою самого «Марселя». Але якщо свого часу «Сен-Жермен» був головним подразником для «біло-блакитних», то нинішній «Марсель» таким для «Парижа» не є. «Олімпік» зараз – просто «один із».

Безумовно, команда досі (за старі заслуги) має величезний авторитет на внутрішній арені, але всерйоз за національне «золото» вона вже не бореться: не дозволяють ресурси.

***

Щоправда, останнім часом все частіше можна почути розмови про амбіції «Марселя» повернути минулу велич. І розмови ці пов'язані насамперед із персоною нинішнього президента «біло-блакитних» - Пабло Лонгорією.

Лонгорія минулого літа дуже хотів запросити на тренерський місток команди легендарного екс-футболіста збірної Франції Зінедіна Зідана. Але Зізу поставив умову: це станеться лише в тому випадку, якщо клуб куплять арабські шейхи. «Марсель» не влаштував ультиматум Зідана, і на тренерський місток, який виявився вакантним після відходу Тудора, був запрошений іспанець Марселіньйо.

Із цим наставником стосунки в українського легіонера «Марселя» Руслана Маліновського не склалися (за словами самого Руслана) з перших днів спільної роботи. І на початку осені півзахисник збірної України залишив «Велодром» та перебрався до італійського «Дженоа» (у статусі вільного агента). Тож протистояння за участю Маліновського та його колишньої команди (фактично, «Малина» – вихованець «помаранчево-чорних») не буде.

Однак і Марселіньйо довго в Марселі не затримався. Після жорсткого невдоволення вболівальників результатами команди (про їхню буйну вдачу у Франції, та й у всій Європі знають не з чуток), тренеру та спортивному директору клубу (Хав'єр Рибальта) довелося піти у відставку.

Фани своїм невдоволенням мітили і в Лонгорію, але тому вдалося всидіти у своєму кріслі.

Апофеозом буйства фанів «Олімпіка» став інцидент із їхнім нападом на автобус «Ліона» перед грою 10 туру «Марсель» – «Ліон». Як підсумок – головному тренеру ліонців Гроссо розбили голову, постраждали ще кілька співробітників клубу, а матч так і не зіграли.

А новим наставником «провансальців» став відомий Ріно Гаттузо – знаменитий у недалекому минулому футболіст збірної Італії, який у складі «Скуадри адзурри» ставав чемпіоном світу 2006 року. Усі можливі трофеї на командному рівні виграв він і у «Мілані». Але його тренерська кар'єра поки що складається не найкращим чином.

До «Олімпіка», контракт із яким підписаний до літа наступного року, Дженнаро працював у «Валенсії», але там через відсутність результатів довго не затримався: сторони розійшлися «за згодою» наприкінці минулого сезону.

Незважаючи на свою яскраву харизму та авторитет серед футболістів будь-якого клубу, де він тренував, Гаттузо не може похвалитися справжнім тренерським чуттям та гнучкістю. Так, мотивувати він художник, і не тільки пряником, а й батогом, але на більше – навряд чи здатний.

А новим спортивним директором «Марселя» став Мехді Бенатія, який свого часу грав за «провансальців».

На поточний момент «Марсель» посідає шосте місце у чемпіонаті Франції, маючи в активі 26 очок після 16 турів. У лідера – «ПСЖ» – 37 балів. Очевидно, що цього сезону вклинитися в боротьбу за «золото» марсельці навряд чи зможуть. А ось поборотися за третє місце - завдання цілком реальне: відставання від «Монако», що йде на «бронзовій» сходинці - всього чотири очки.

***

Головною зіркою нинішнього «Марселя» є знаменитий екс-форвард «Дортмунда», «Арсенала» та «Барселони» П'єр-Емерік Обамеянг.

Свого часу габонець був одним із найбільш самобутніх нападників світового футболу. І не лише через свої екстравагантні зачіски. Але вийти на найвищий рівень йому так і не вдалося. І звинувачувати в цьому він може, хіба що, своїх тарганів у голові.

Проте, незважаючи на свої 34 роки, Обамеянг у «Марселі» – у повному порядку: регулярно забиває і в Лізі 1, і на європейській арені.

У 22 поєдинках, проведених за «Олімпік», на рахунку Обамеянга – 12 м'ячів та 7 асистів.

У матчі Ліги Європи проти «Аякса» на рахунку габонця – хет-трик. І нехай два голи він провів з пенальті, і лише один з гри, але який? Красень, бісіклетою.

Окрім Обамеянга, на статус лідерів «Марселя» можуть претендувати голкіпер Пау Лопес, захисник Ренан Лоді та півзахисник Жордан Верету.