Перша перемога ветерана Пашке, хет-трик Клебо. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

Субота, 16 грудня

Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір

Неділя, 17 грудня

Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір

П’юс Пашке: перша перемога і ще один віковий рекорд

Кубок світу зі стрибків з трампліну вирушив на етап у швейцарському Енгельберзі, який за традицією є останньою пробою сил перед головним стартом сезону – Турне чотирьох трамплінів. І, напевно, немає в Кубку світу зі стрибків з трампліну людини, яка йде на різдвяну паузу в кращому настрої, ніж П'юс Пашке.

У 33-річному віці німець проводить беззаперечно найкращий сезон у своїй кар'єрі. Після першого подіуму на відкритті сезону в Руці в Енгельберзі Пашке в суботу дістався до першої в кар'єрі перемоги на Кубку світу. І встановив ще один рекорд. У Руці він став найстаршим стрибуном в історії, який дістався до першого подіуму в кар'єрі на Кубку світу, і тепер, звісно, став найстаршою людиною з дебютною перемогою.

• Більше про біатлон та лижні види спорту читайте в Telegram-каналі «Зимовий спорт на Sport.ua».

Трамплін в Енгельберзі є особливим для Пашке: саме тут він у 2013 році дебютував на Кубку світу, у 2019-му – вперше потрапив до топ-10 на Кубку світу і ось тепер – перша перемога також на «Гросе Тітліс Шанце». Хоча це також гарна ілюстрація того, що Пашке є яскраво вираженим «декабристом» і свої найкращі результати завжди видає на стартовому відрізку сезону.

Кар'єра Пашке – це взагалі дуже яскравий приклад людини без великого таланту, яка довго і наполегливо працювала, щоб у такому солідному віці вийти на топ-рівень. Пашке дуже пізно дебютував на Кубку світу і дуже пізно почав видавати солідні результати. Один простий факт: Пашке є ровесником Грегора Шліренцауера – обидва народилися у 1990 році. І на той момент, коли легендарний австрієць здобув свою останню, 53-тю перемогу на Кубку світу, в активі Пашке ще не було ЖОДНОГО очка за кар'єру. Але ж Шлірі вже два роки як завершив кар'єру, і в останні 6-7 років виступів був дуже блідою тінню самого себе.

Свій високий рівень Пашке підтвердив і в неділю, посівши третє місце. Загалом два дні в Енгельберзі вийшли дуже різними. Після домінування збірних Австрії та Німеччини на старті сезону в Клінгенталі австрійці помітно просіли за рівнем. У суботу в Енгельберзі, незважаючи на перемогу Пашке, те ж саме сталося і з Німеччиною (нехай частково це пов'язано з важкими погодними умовами, але про це нижче). І щойно здалося, що з гегемонією німців і австрійців покінчено, в неділю вони знову розібрали всі місця в топ-5!

Skijumping.pl. П'юс Пашке

Перемогу здобув Штефан Крафт, який видав просто феноменальний стрибок у другій спробі і здійснив рейд з п'ятого місця після першої спроби. Австрієць домінував на перших двох етапах сезону в Руці та Ліллехаммері, після чого в Клінгенталі його форма трохи просіла. В Енгельберзі Крафт виступив помітно краще (в суботу він став третім), але, незважаючи на перемогу, можна констатувати, що такого домінування, яке було у Штефана на старті сезону, вже немає, і раз по раз виносити суперників в одну хвіртку він уже не здатний. Але періодично видавати геніальні стрибки, які здатні вирішити долю змагань на його користь, австрієць все ще здатний.

П'ята перемога в сезоні для Крафта і п'ята – після досягнення 30-річного віку. За кількістю перемог у віці 30+ він обійшов таких легенд, як Янне Ахонен, Норіакі Касаї та Єнс Вайссфлог, і тепер ділить третє місце з Робертом Краньєцом:

twitter.com/ski_excel

А ось друге місце Яна Хьорля стало сюрпризом. Після блискучого старту в Руці і Ліллехаммері рівень австрійця помітно просів, і в наступних трьох стартах він жодного разу не піднімався вище 10-го місця. А в Енгельберзі він несподівано захопив лідерство з 5-очковим запасом після першої спроби, і зумів утриматися на подіумі. Хоча, варто визнати, в першій спробі Хьорлю явно завищили оцінки за техніку: він приземлився на дві ноги, а оцінки отримав як за нормальний повноцінний телемарк.

Зазначимо, що в обидва дні в Енгельберзі стрибунам доводилося виступати в умовах сильного попутного вітру, який, особливо в суботу, ще й часто змінював свою силу, створюючи для спортсменів нерівні умови. Однією з жертв погодних умов став Андреас Веллінгер. 2-разовий олімпійський чемпіон лідирував після першої спроби і йшов на першу перемогу в сезоні, але в підсумку відлетів аж на 12-те місце. Міхаель Хайбьок, який ішов другим, відступив майже настільки ж сильно – на десяте місце.

До цього Веллінгер у нинішньому сезоні не випадав із топ-5. Після його суботнього фіаско залишилося лише два стрибуни, які в нинішньому сезоні жодного разу не фінішували за межами десятки найкращих – це Крафт і Пашке.

Провалив суботній турнір і Карл Гайгер, який посів лише 20-те місце. Не може бути задоволений своїм виступом в Енгельберзі і Штефан Ляйє. Після дуже сильних тренувань у п'ятницю він у підсумку лише двічі посів 26-те місце в особистих змаганнях.

До слова, Крафт після своєї недільної перемоги обійшов за очками за кар'єру на Кубку світу Сімона Амманна: 12 836 проти 12 833. Попереду тільки Адам Малиш (13 070 очок), Каміль Стох (13 323) і Янне Ахонен (15 753).

Скориставшись невдачами австрійців і німців у суботу, свій найкращий старт у сезоні видала збірна Норвегії: одразу чотири спортсмени в топ-10, а Маріус Ліндвік приніс команді Александера Штокля перший подіум у нинішньому сезоні. До цього в перших шести стартах сезону у Норвегії не було жодного призового місця, і це найгірша серія скандинавів з сезону 2001/2002.

Щоправда, вже в неділю і Халвор Егнер Гранеруд, і Йохан Андре Форфанг, і Крістоффер Еріксен Сундал знову опинилися за межами топ-10. Залишився в десятці найкращих лише Маріус Ліндвік. Два кроки вперед і один назад і для нього, і для всієї збірної Норвегії, але абсолютно очевидно, що динаміка форми Ліндвіка перед стартом Турне дуже хороша.

На більше могла розраховувати в Енгельберзі збірна Словенії. Анже Ланішек виграв обидві кваліфікації, але в основних турнірах посів лише п'яте і дев'яте місця. Тімі Зайц після дев'ятого місця в суботу в неділю взагалі не потрапив до другої спроби, посівши прикре 31-ше місце. Так, чемпіон світу за багато років створив собі реноме стрибуна дуже нестабільного, але насправді таких провалів з ним не траплялося дуже давно. Попереднього разу Зайц залишався без очок ще 15 січня поточного року в Закопане. Після цього – серія з 25 стартів, у яких він не просто набирав очки, а й завжди потрапляв до топ-20.

У неділю найкращим зі словенців став Ловро Кос, який став сьомим. У суботу ж у першій спробі він отримав дискваліфікацію через занадто просторий костюм. Взагалі ж дискваліфікацій у суботу було аномально багато – одразу чотири. Окрім Коса покарані були Філіп Раймунд, Даніель Чофеніг та Ніко Кютосахо. Уже котрий рік поспіль ми бачимо одне й те саме: безліч ризикованих експериментів з екіпіруванням і спроб обдурити систему контролю на старті сезону, але як тільки настає Турне чотирьох трамплінів – на подібні ризики вже ніхто не йде.

Порадував своїми виступами на домашньому етапі Грегор Дешванден – восьме і шосте місця. Після свого першого подіуму в Клінгенталі Грегор тримається на високому рівні і не випадає з топ-10 вже в чотирьох стартах поспіль. Це найкраща серія для будь-кого з представників збірної Швейцарії аж з часів віступів Симона Амманна на Турне чотирьох трамплінів сезону 2013/2014!

А ось у збірної Польщі все, як і раніше, погано. Каміль Стох повернувся на Кубок світу після тижневої паузи, яку він присвятив тренувальному збору в Айзенерці. Формально можна сказати, що результати легендарного поляка трошки покращилися – в Енгельберзі він посів 21-ше і 23-тє місця. Але, враховуючи, що «Гросе Тітліс Шанце» є для нього улюбленим і найуспішнішим трампліном на Кубку світу, то говорити про те, що тренувальний збір приніс якийсь відчутний результат, не доводиться.

У неділю свій найкращий результат у сезоні показав Давід Кубацкі – 14-те місце. Втім, і в його випадку говорити про якийсь систематичний прогрес не доводиться – у суботу він пролетів повз другу спробу, показавши лише 33-й результат. Загалом же збірна Польщі за стартовий відрізок нинішнього сезону жодного разу не потрапила до топ-10. З урахуванням кінцівки минулого сезону, ця чорна серія без місць у топ-10 сягнула позначки вже у 9 стартів. Це вже третя найгірша серія поляків у 21-му столітті, і, цілком можливо, вона ще не завершена:

twitter.com/Bucholz_Adam

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

Четвер, 14 грудня

Валь Гардена (Італія), швидкісний спуск, чоловіки

П'ятниця, 15 грудня

Валь Гардена (Італія), супергігант, чоловіки

Субота, 16 грудня

Валь Гардена (Італія), швидкісний спуск, чоловіки

Валь д'Ізер (Франція), швидкісний спуск, жінки

Неділя, 17 грудня

Альта Бадія (Італія), гігантський слалом, чоловіки

Валь д'Ізер (Франція), супергігант, жінки

Понеділок, 18 грудня

Альта Бадія (Італія), гігантський слалом, чоловіки

Парад помилок у жіночому супергіганті

У жінок відбувся ще один швидкісний етап – у французькому Валь д'Ізері. І, варто визнати, подарував він чимало сюрпризів. Особливо це стосується недільного супергіганта, де була просто аномальна кількість сходів (25 з 57 учасниць), при чому, зокрема, і серед топ-фаворитів. Буквально в одних і тих самих воротах пролітали повз Еліс Робінсон, Лара Гут-Бехрамі і Мікаела Шиффрін. Ці ворота погано проглядалися, і невдачі таких іменитих спортсменок можна назвати комбінацією технічних помилок і поганого запам'ятовування траси.

Шиффрін, до слова, суботній швидкісний спуск пропускала, щоб краще підготуватися до супергіганта, тож у підсумку покинула Валь д'Ізер з порожніми руками. Це дало змогу наблизитися до неї двом італійським суперницям – Федеріці Бріньоне та Соф’ї Годжі.

Бріньоне стала восьмою в суботньому швидкісному спуску, після чого виграла супергігант, видавши просто бездоганний заїзд на тлі грубих помилок прямих суперниць. І тепер італійка в загальному заліку відстає від американки всього на 63 очки. А ось її партнерка по команді Марта Бассіно розчарувала – лише 19-й результат у швидкісному спуску і схід з дистанції в супергіганті. При чому, помилилася Бассіно не в тих підступних воротах, де зазнавали невдачі її зіркові суперниці, а ще на самому верху, на ділянці, з якою у більшості жодних проблем не виникало.

Що стосується Соф’ї Годжі, то вона до Шиффрін також наблизилася, але своїми шансами скористалася не повною мірою. У супергіганті вона стала третьою, а в суботньому швидкісному спуску досить несподівано лише четвертою. Там Годжі не пощастило зі стартовим номером: через потепління на трасі під час гонки умови ковзання відчутно погіршилися. Як підсумок – призові місця розібрали спортсменки з 2-м, 4-м і 6-м стартовими номерами. А Годжа, яка замикала червону групу з 15-м номером, залишилася тільки четвертою. Хоча слід визнати, що кілька дрібних помарок під час заїзду італійка все ж припустилася, і без них могла б поборотися за перемогу.

Getty Images/Global Images Ukraine. Федеріка Бріньоне

А виграла суботній швидкісний спуск Ясмін Флюрі. Швейцарка нагадала про те, що чинною чемпіонкою світу в швидкісному спуску є саме вона, хоча її перемога на іншій французькій трасі, в Мерібелі, і була сенсаційною. Другою стала ще одна швейцарка – Йоана Хелен, для якої це п'ятий подіум на Кубку світу. Гарно вона виступила і в неділю, замкнувши топ-6. Дуже вчасно вистрілив другий ешелон збірної Швейцарії, з огляду на те, що головні зірки команди, Лара Гут-Бехрамі та Корінн Сутер, етап у Валь д'Ізері провалили.

Цим погані новини для збірної Швейцарії не обмежилися: на тренуванні травму щиколотки отримала Венді Холденер. Вона вилетіла або до кінця нинішнього сезону, або повернеться в гонки під саму завісу Кубка світу.

Порадувала в неділю інша швейцарська зірка – Мішель Гізін, яка замкнула топ-5. Для неї це найкращий результат у нинішньому сезоні, який вона, як і минулий, розпочала відверто невдало.

Черговий дуже солідний вікенд видала Корнелія Хюттер – третє місце у швидкісному спуску та четверте у супергіганті. Компанію Годжі та Бріньоне на подіумі супергіганта склала Кайса Вікхофф Лі. Для норвежки це лише другий подіум у кар'єрі в супергіганті. Перший був ще в січні 2021 року в Гарміш-Партенкірхені, до важкої травми.

З новин тижня варто сказати, що скасований у Санкт-Моріці супергігант перенесено на січневий етап в австрійському Альтенмаркт-Цаухензеє.

Одерматт захоплює лідерство

У чоловіків-гірськолижників перед Різдвом почалося традиційне італійське турне. Розпочалося воно з класичних етапів у Валь Гардені та Альта Бадії, в п'ятницю відбудеться знаменитий нічний слалом у Мадонна ді Кампільо, а вже після Різдва – швидкісний етап на суперважкій трасі «Стельвіо» в Борміо.

Етап у Валь Гардені через серію скасувань вийшов першим швидкісним у сезоні. До запланованих супергіганту і швидкісного спуску приєднали ще один даунхіл – один із тих, які були скасовані на старті сезону. Зв'язка з двох етапів у Доломітах перетворилася на справжній марафон: п'ять змагальних днів поспіль плюс два контрольні тренування в швидкісному спуску перед ними.

Щоб трохи знизити навантаження на спортсменів під час цього марафону, перший швидкісний спуск на легендарному «Саслонгу» провели по укороченій трасі. Через це розриви, як і в супергіганті наступного дня, вийшли мінімальними: обидва рази топ-3 вмістилася в 0,05 секунди, а топ-30 – в одну секунду. Аномально маленькі розриви для швидкісних видів.

Траса у Валь Гардені традиційно вважається дуже специфічною, і у неї є свої особливості: по-перше, тут дуже вдало виступають представники збірної США, по-друге, завжди багато сенсацій із пізніх стартових номерів через те, що умови ковзання поліпшуються під час гонки.

І обидві ці особливості повною мірою спрацювали в перший день. Перемогу здобув американець Брюс Беннетт, а високих результатів з дальніх номерів було дуже багато. І за таких мінімальних розривів умови ковзання вирішували занадто багато – спортивна складова змагань і справедливість результатів були під великим питанням.

Другий швидкісний спуск же проходив повною трасою, і вийшов неймовірно цікавим і видовищним – не тільки через довжину траси, а й через те, що розстановка воріт була іншою, і в повній мірі задіяла ключові і найскладніші ділянки траси – трамплін «Верблюд» і «пральну дошку» Чязлат.

Getty Images/Global Images Ukraine. Домінік Паріс

Перемогу досить несподівано здобув місцевий кумир Домінк Паріс, для якого траса у Валь Гардені традиційно вважається однією з найнеулюбленіших на Кубку світу. Паріс загалом завжди слабко виступає на перших етапах сезону, тож він більше за всіх виграв від їхніх скасувань та перенесень в інші локації на пізніші дати. У перші два дні у Валь Гардені він, до речі, знову провалився – 11-те місце у швидкісному спуску і лише 55-те у супергіганті. Паріс приніс збірній Італії першу перемогу на «Саслонгу» з 2001 року, коли тут виграв Крістіан Гедіна. Для Паріса це 18-та в кар'єрі перемога у швидкісних спусках на Кубку світу. За цим показником він вийшов на третє місце в історії. А попереду – етап у Борміо, який, на відміну від Валь Гардени, є його улюбленим: з 23 своїх перемог на Кубку світу 7 було здобуто саме на безжальній «Стельвіо».

Дуже різними вийшли три дні у Валь Гардені для збірної Австрії. Обидва швидкісних спуски вони провалили, зате Вінсент Кріхмайр виграв супергігант, випередивши партнера по команді Даніеля Хеметсбергера. Те ж саме сталося і з Александером Омодтом Кілде, тільки норвежець, навпаки, провалив супергігант (37-ме місце) і двічі став другим у швидкісних спусках. Після цього бойфренд Мікаели Шиффрін став 13-м у першому гіганті в Альта Бадії і не вийшов на старт другого, не витримавши цього п'ятиденного марафону в Доломітах. Загалом же Кілде почав сезон не дуже вдало, і статус головної загрози Марко Одерматту в загальному заліку втратив – принаймні, тимчасово.

Дуже сильно у Валь Гардені виглядала збірна Канади. Джеймс Кроуфорд тричі фінішував у топ-6, після чого двічі поспіль набрав очки в гіганті в Альта Бадії. Сумарно 15 балів – це більше, ніж за всю попередню кар'єру в гіганті разом узяту. Робити з цього якісь глобальні висновки щодо прогресу Кроуфорда в гіганті не варто: у цій дисципліні він за кар'єру сумарно стартував лише сім разів, і п'ять із них (зокрема всі три результативні) – саме на «Гран Різі». У перших двох стартах у Ван Гардені фінішував у топ-10 і Кемерон Александер.

Несподівано сильно у Валь Гардені виступила і збірна Франції, тричі поспіль посівши четверте місце: двічі це робив Сіпрієн Сарразен, ще раз – Нільс Аллегр. Для обох це найкращі результати у швидкісних видах на Кубку світу. Аллегр після четвертого місця в першому швидкісному спуску в другому замкнув топ-6.

Лідер же збірної Франції Алексіс Пінтуро скаржився на надто напружений графік, і у Валь Гардені виступив тільки в супергіганті (скромний 29-й результат). Два додаткові дні відпочинку (а з урахуванням пропуску тренувань – взагалі чотири) принесли Пінтуро лише шосте і п'яте місця в двох гігантах в Альта Бадії.

Марко Одерматту у Валь Гардені дуже не щастило: в перші два дні він фінішував третім, програвши переможцю спочатку 0,05 секунди, а потім – взагалі 0,03. Однак швейцарець взяв більш ніж переконливий реванш в Альта Бадії, вигравши обидва гіганти і очоливши загальний залік Кубка світу.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт

В обох гігантах дуже сильно кидалися в очі величезні розриви навіть серед лідерів. Це можна було б списати на те, що «Гран Різа» поряд з Адельбоденом вважається найпрестижнішою і найважчою трасою гіганта на Кубку світу. Але й тиждень тому на першому гіганті сезону у Валь д'Ізері розриви також були величезними. Щоправда, і «Фес де Бельвар» простою трасою також не назвеш.

Утім, про невисокий рівень конкуренції свідчать не тільки великі розриви, а й той факт, що на вершині підсумкового протоколу постійно одні й ті самі люди. В Альта Бадії компанію Одерматту в топ-4 обидва рази, нехай і в трохи різному порядку, склали Філіп Зубчіч, Жан Краньєц і Марко Шварц, двічі в топ-6 фінішував Пінтуро.

Саме Шварц зараз перетворюється на головного суперника Одерматта в загальному заліку: п'яте і дев'яте місця в двох останніх швидкісних гонках у Валь Гардені, четверте і друге місця в Альта Бадії. У загальному заліку австрієць зараз поступається своєму тезці 92 очками, але врахуємо, що в нинішньому сезоні поки що відбувся лише один слалом – єдина дисципліна, яку Одерматт не ходить, а Шварц у ній здатний регулярно штампувати призові місця.

Після свого сенсаційного першого подіуму у Валь д'Ізері андоррець Жоан Верду довів невипадковість свого успіху і в Альта Бадії, замкнувши топ-5 у перший день. А ось у другому гіганті на «Гран різі» Верду допустив осічку і зійшов на першій спробі. Хенрік Крістофферсен на старті нинішнього сезону стабільний, але це трохи не та стабільність, про яку мріє зірковий норвежець: три сьомих і одне восьме місце.

Найкращим з італійців в Альта Бадії обидва рази досить несподівано став не Лука Де Аліпрандіні і не Філіппо Делла Віте, а Джованні Борзотті – 14-те і 9-те місця. У Валь д'Ізері 33-річний ветеран також виступив солідно, замкнувши топ-15. Продовжує набирати очки в гіганті й Алекс Вінатцер – 19-й і 21-й результати. Так, у цій дисципліні у нього поки немає призового потенціалу як у слаломі, зате в гіганті Алекс поки що набагато стабільніший.

Головна новина тижня – сенсаційний віце-чемпіон світу 2017 року в гіганті Роланд Ляйтінгер оголосив про завершення кар'єри. Останнім часом його результати пішли на спад, і він перестав потрапляти до складу збірної Австрії. Також Міжнародна лижна федерація (ФІС) офіційно підтвердила, що скасований швидкісний спуск Бівер Кріка перенесено до Венгена, який прийматиме одразу чотири гонки Кубка світу.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

П'ятниця, 15 грудня

Тронхейм (Норвегія), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Субота, 16 грудня

Тронхейм (Норвегія), скіатлон, 20 км, чоловіки

Тронхейм (Норвегія), скіатлон, 20 км, жінки

Неділя, 17 грудня

Тронхейм (Норвегія), розділка, 10 км, класика, чоловіки

Тронхейм (Норвегія), розділка, 10 км, класика, жінки

Переможний хет-трик Клебо на домашньому снігу

Кубок світу з лижних гонок приїхав на етап у Тронхеймі, де у 2025 році відбудеться чемпіонат світу. Тож, по суті, це був передчемпіонатівський тиждень, нехай розташований він у календарі незвично рано.

Етап у Тронхеймі, до того ж, домашній для Йоханнеса Клебо – саме на цих трасах він тренувався з перших своїх кроків у лижних гонках. І, після доволі невиразного старту сезону, норвежець у Тронхеймі оформив переможний хет-трик, який дозволив йому перехопити лідерство в загальному заліку Кубка світу.

Перемога Клебо в спринті нікого не здивувала, враховуючи, що траса була просто ідеальною для Йоханнеса – зі спуском і поворотом перед фінішною прямою, що давало йому змогу реалізувати свою перевагу як у ковзанні лиж, так і в технічній майстерності.

А ось дві перемоги в дистанційних гонках були, відверто кажучи, неочевидними, з огляду на те, що на старті сезону Клебо на дистанції мав відверто слабкий вигляд. І якщо суботню перемогу в скіатлоні можна було б також списати на контактний характер гонки і той факт, що фінішна розв'язка ідеально підходить норвежцю (перемогу він здобув у спринті з групи в п'ять осіб), то в неділю він залишив скептиків без аргументів, розгромивши суперників у розділці на 10 км класикою.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йоханнес Клебо

Схоже, норвежець таки встиг набрати оптимальну форму перед Тур де Скі. Хоча списувати з рахунків фактор знання домашньої траси і структури снігу (фактор мастила в нинішньому сезоні вийшов на новий рівень важливості) не варто. Про це говорить хоча б той факт, що в скіатлоні компанію Клебо на подіумі склали ще два гонщики, які також живуть і тренуються в Тронхеймі – Дідрік Тонсет і британець Ендрю Масгрейв. Для представника Туманного Альбіону це лише четвертий у кар'єрі подіум на Кубку світу, хоча на підступах до топ-3 в останні два сезони він буває досить часто.

Харальд Остберг Амундсен почав етап у Тронхеймі дуже сильно, вперше в кар'єрі піднявшись на подіум у спринті. Однак із кожним днем норвежець мав дедалі гірший вигляд, і в двох дистанційних гонках посів лише шосте і сьоме місця відповідно. І за підсумками етапу в Тронхеймі жовту майку лідера загального заліку він втратив.

Пол Гулберг по ходу вікенду, навпаки, додав. У спринті він вилетів уже в чвертьфіналі, в скіатлоні став лише дев'ятим, а в розділці зумів потрапити на подіум. Хоча недільний успіх не скасовує того факту, що загалом норвежець зараз не в оптимальній формі.

Не приїхав на етап у Тронхеймі Рішар Жув, але збірна Франції без подіуму в спринті не залишилася – другим став Лука Шанава. Вкотре невдало виступив Федеріко Пеллегріно, який у спринті вилетів уже в чвертьфіналі. Італієць відверто провалює старт нинішнього сезону, і підстрахувати його, як і раніше, нікому – Сімоне Мочелліні після травми ще не відновився.

Дуже мотивованим виглядав китаєць Ван Цян, якого зрозуміти можна: через проблеми з візою етап у Тронхеймі став для нього останнім у нинішньому сезоні Кубка світу – доведеться повертатися додому. Ван знову сильно виступив у кваліфікації та чвертьфіналі, але далі, як це часто з ним буває, сил не вистачило, і на стадії півфіналу боротьбу він припинив. У суботу він приємно вразив 28-м місцем у скіатлоні – його перші в кар'єрі очки на Кубку світу в дистанційних гонках.

Провалив етап у Тронхеймі Іво Нісканен, і пов'язано це було з катастрофічно поганою готовністю лиж. У неділю у своєму коронному виді, розділці класикою, він показав лише 14-й результат, поступившись, зокрема, двом представникам норвезької національної групи – Амунду Аугусту Корсету і Мартіну Кіркебергу Мерку. Для обох це найкращі результати в кар'єрі на Кубку світу, хоча 22-річний Мерк і в скіатлоні виступив солідно – 13-те місце. Але головною сенсацією з норвезької національної групи став 27-річний Хенрік Доннерстад, який посів третє місце. До цього у нього було лише одне потрапляння в топ-10 на Кубку світу – дев'яте місце в Давосі рік тому.

У топ-5 в обох дистанційних гонках потрапив Калле Халварссон. А ось Вільяму Поромя в Тронхеймі дуже не щастило. Швед, який нещодавно зламав два ребра, у Норвегії спершу був оштрафований на 250 євро за те, що забув вдягнути гоночний транспондер перед стартом скіатлону, а на фініші в нього ще й в'їхав австрієць Міка Вермюлен, через що Поромя ледь не отримав травму голови. Таке враження, що Вільям забрав у Халварссона карму найбільш невезучого гонщика в Кубку світу.

Проблеми Карлссон тривають

У жінок етап у Тронхеймі ознаменувався продовженням проблем Фріди Карлссон. Після провалу вдома в Естерсунді зіркова шведка невдало виступила і в Тронхеймі. У спринті вона вилетіла вже у чвертьфіналі, а наступного дня фінішувала лише 14-ю у скіатлоні. Як і в Естерсунді, Фріда скаржилася на стан лиж, і частково з нею можна погодитися. Вона провалила саме класичну частину гонки, де фактор змащення набагато вагоміший, ніж у коньку, після чого другу половину дистанції пройшла фактично в одні ноги з найкращими. Плюс до цього не будемо забувати, що на старті вона зламала палицю й одразу провалилася в глибину пелотону – на такій вузькій трасі це теж створює чимало проблем.

Однак заперечувати той факт, що й фізична форма Карлссон зараз далека від ідеалу, також не має сенсу. І той факт, що в неділю вона не вийшла на старт розділки – найкраще тому підтвердження. Незабаром Фріді доведеться захищати титул чемпіонки Тур де Скі, і оптимізму перед стартом багатоденки у її фанатів не дуже багато. Сама ж Карлссон заявила, що поки що взагалі не впевнена в тому, що поїде на супербагатоденку.

Getty Images/Global Images Ukraine. Фріда Карлссон

А виграла суботній скіатлон її партнерка по команді Ебба Андерссон, яка розвалила пелотон ще не на класиці, після чого, на відміну від Розі Бреннан, Астрід Слінд і Терези Штадлобер, не відступила в коньку, і, вистоявши під натиском групи переслідувачів, здобула сольну перемогу. Штадлобер у підсумку фінішувала четвертою – це її найкращий результат у нинішньому сезоні. Слінд замкнула топ-5, а ось Розі Бреннан відступила аж на восьме місце. Бреннан реабілітувалася в недільній розділці класикою, де стала другою, а Слінд знову потрапила в топ-6.

Джессіка Діггінс перемоги в Тронхеймі не здобула, але була стабільно високо і продовжує лідирувати в загальному заліку. У спринті американка знову обрала тактику «за всяку ціну дістатися до фіналу, а там – хай буде що буде». Сил на вирішальний забіг знову трохи забракло, але четверте місце – хороший результат з точки зору генеральної класифікації. У скіатлоні Діггінс прогнозовано трохи підвисла в класичній частині, але на своєму улюбленому коньку повернулася в групу лідерів і в підсумку фінішувала другою. А недільне четверте місце в розділці класикою взагалі можна вважати істотним перевиконанням плану.

А виграла недільну розділку досить несподівано, але дуже впевнено Вікторія Карл – для героїні пекінської Олімпіади це перша в кар'єрі перемога на Кубку світу. Перемога, яка назрівала: ще в п'ятничному спринті вона виглядала дуже сильно, але, як і Діггінс, німкені трохи не вистачило сил на фінал, і вона стала п'ятою. Відзначимо і сьоме місце в розділці її партнерки по команди Пії Фінк. Дуже успішний етап для Бундестіму – і це при тому, що лідерка команди, Катаріна Хенніг, у Тронхейм не приїхала через коронавірус.

П'ятою в розділці стала Кертту Нісканен. Так, це, як і раніше, далеко від тих результатів, на які фінка могла б розраховувати у своїй улюбленій дисципліні ще рік тому, але за мірками збірної Фінляндії нинішнього сезону – непогано.

Зазначимо, що на старт недільної розділки не вийшла не тільки Карлссон, а й Анне К'єрсті Кальво. Норвежка нарікає на те, що вона катастрофічно далека від тієї форми, яка рік тому зробила її одним із головних відкриттів сезону. Як і раніше, не розібралася зі своїми проблемами зі здоров'ям чемпіонка Кубка світу минулого сезону Тіріль Венг. Вона планувала повернутися до змагань саме в Тронхеймі, але її повернення знову відкладається. Схожа ситуація і в зіркової шведки Йонни Сундлінг, яка може пропустити і Тур де Скі.

Update: Збірна Норвегії вже оголосила склад на Тур де Скі, і Тіріль Венг у ньому немає.

Що стосується спринту, то після двох подіумів першу перемогу в нинішньому сезоні здобула Крістін Шістад. При чому починала норвежка непереконливо: лише 21-ше місце в кваліфікації і прохід півфінальної стадії тільки в якості лакі-лузера. Емма Рібом після двох перемог на старті сезону в Тронхеймі стала третьою. А Лінн Сван спочатку виграла кваліфікацію, а потім стала другою у фіналі – її найкращий виступ у спринті після повернення. З огляду на непогані результати і в дистанційних гонках, перша перемога за майже три роки може прийти до неї вже на Тур де Скі.

Ну а головна новина тижня – на трасах у Тронхеймі була помічена велика і жахлива Тереза Йохауг, яка активно тренується після народження дитини, і, за чутками, готується до повернення в спорт. Йоханнес Клебо, якому вдалося побігати з нею, заявив, що дівчатам, які виступають на Кубку світу зараз, пощастило, що Тереза не виступає – Йоханнес вражений формою Йохауг і вважає, що вона відразу могла б боротися за перемоги.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Двоборство

Старти тижня:

П'ятниця, 15 грудня

Рамзау (Австрія), HS 98/10 км, мас-старт

Субота, 16 грудня

Рамзау (Австрія), HS 98/7,5 км, компакт

Лампартер зробив переможний дубль у Рамзау

Напередодні Різдва Кубок світу з двоборства відновився етапом в австрійському Рамзау, який був останнім у календарному 2023 році. Дуже важка за рельєфом гоночна траса і лише 98-метровий трамплін роблять цей етап дуже несприятливим для двоборців з ухилом у бік стрибків.

Етап у Рамзау традиційно є одним з найменш зручних для Ярла Магнуса Ріібера. Якщо раніше його тут неодноразово бив Вінценц Гайгер, то тепер настала черга Йоханнеса Лампартера, який оформив переможний дубль на рідній землі. Перші дві перемоги австрійця в нинішньому сезоні – і в загальному заліку Кубка світу він уже на відстані всього 90 очок від Ріібера, незважаючи на те, що норвежець двічі фінішував другим.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йоханнес Лампартер

Сам же Ріібер, судячи з усього, приїхав до Рамзау не в ідеальному фізичному стані – у нього був нежить. Хоча, відверто кажучи, дуже часто норвежець виступав набагато сильніше і з набагато серйознішими проблемами зі здоров'ям.

Дуже селективним вийшов п'ятничний мас-старт, в якому на фініш приїхала група з усього лише з восьми спортсменів – дуже істотна селекція за мірками мас-старту у двоборців. При чому заслуга це насамперед саме складності траси. Самі ж гонщики вели боротьбу дуже закрито і, навпаки, зробили все можливе, щоб розриви були якомога меншими.

І навіть за такої закритої боротьби Ріібер фінішував лише дев'ятим із відставанням у 8 секунд, програвши багатьом слабшим на папері гонщикам – наприклад, тому ж Лампартеру. Явне свідчення того факту, що гоночні швидкості норвезького домінатора в Рамзау були не на оптимальному рівні.

Стрибкова ж спроба до п'ятничного мас-старту проходила в дуже важких і по-справжньому лотерейних погодних умовах. На трампліні панував сильний і мінливий вітер, а опади робили гору приземлення дуже небезпечною. І без жертв не обійшлося – дуже неприємно впали обличчям донизу Йосіто Ватабе та Єнс Лурос Офтебро. Японець покидав трамплін із закривавленим обличчям, а в Офтебро діагностували струс мозку. Обидва не вийшли на старт суботнього турніру у форматі «компакт».

У п'ятницю вітрова лотерея нарешті подарувала перший у сезоні подіум збірній Німеччини. Хто б міг подумати, що принесе його Бундестіму не Гайгер, не Юліан Шмід і Йоханнес Рідцек, а Мануель Файсст! Для 30-річного німця це перший подіум на Кубку світу за більш ніж два роки.

Сам же Гайгер свій улюблений етап провалив, двічі посівши 16-те місце. І якщо в п'ятницю невдачу на трампліні можна було пояснити вітровою лотереєю, то в суботу – точно ні. Все ж у нинішньому сезоні у багаторічного лідера збірної Німеччини проблеми в стрибках глибокі та систематичні. Зазначимо, що вкотре поза складом залишився ветеран Фабіан Ріссле, якого вирішили не брати навіть на такий зручний для двоборців з ухилом у бік гонок етап. У суботу найкращим з німців вкотре виявився Йоханнес Рідцек – четверте місце. Легендарний ветеран у нинішньому сезоні постійно буває на підступах до подіуму, але піднятися на нього так, як і раніше, і не може.

Дуже сильно виглядали на домашньому трампліні брати Штефан і Томас Реттенеггери, які відсунули в тінь навіть такого визнаного стрибуна, як партнер по команді Франц-Йозеф Рерль. У підсумку обидва двічі фінішували в топ-6, а молодший і талановитіший Штефан у суботу вдруге в кар'єрі піднявся на подіум.

Не найкращим чином виглядав на трампліні Крістьян Ільвес. Загалом варто відзначити, що в нинішньому сезоні, після початку співпраці зі збірною Норвегії, естонець трохи здав у стрибках, але став набагато збалансованішим двоборцем, додавши в лижній гонці, яка завжди була його слабкою стороною.

19-м у п'ятницю став Ніклас Малачінскі – для нього це перше в кар'єрі потрапляння в топ-20 на Кубку світу. Та й загалом варто відзначити, що 20-річний американець проводить дуже солідний сезон, у кожному зі стартів набираючи непогані очки.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй: