Марусяк ще ближче до очок, переможний дубль Гайгера. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

Субота, 9 грудня

Клінгенталь (Німеччина), HS 140, особистий турнір

Неділя, 10 грудня

Клінгенталь (Німеччина), HS 140, особистий турнір

Марусяк: ще ближче до топ-30

Для лідера збірної України Євгена Марусяка етап у Клінгенталі був особливим: саме на місцевій «Vogtland Arena» у минулому сезоні він здобув найгучнішу перемогу в своїй кар'єрі – на етапі Континентального Кубку, з перевагою у понад 10 балів.

На жаль, цього разу поїздка на місця бойової слави не принесла Євгену перших очок у нинішньому сезоні. Хоча в неділю він був до них максимально близький, ставши 32-м за результатами першої спроби.

• Більше про біатлон та лижні види спорту читайте в Telegram-каналі «Зимовий спорт на Sport.ua».

Загалом же виступ і Марусяка, і збірної України в цілому був практично копією попереднього етапу в Ліллехаммері. Тиждень тому і Марусяк, і Віталій Калініченко в п'ятницю і суботу бовталися в п'ятому десятку, і обмежилися проходженням кваліфікації без будь-яких претензій на потрапляння в очки. У неділю Марусяк раптово різко додав, і був у реальній боротьбі за топ-30.

Так сталося і цього разу, з тією лише різницею, що цього разу Калініченко кваліфікацію до недільного старту не пройшов, посівши найприкріше, 51-ше місце. Марусяк зі свого боку цього разу в кваліфікації не вразив так, як тиждень тому, коли посів 18-те місце.

Skijumping.pl. Євген Марусяк

Зате в основних змаганнях Євген додав три позиції порівняно зі змаганнями тижневої давнини і показав 32-й результат – друга спроба була максимально близькою. З чим пов'язаний такий контраст у виступах Марусяка в неділю порівняно з двома попередніми днями – сказати складно. У Ліллехаммері це можна було списати на те, що в неділю стрибуни перейшли з 90-метрового трампліна на 120-метровий, у Клінгенталі ж такому раптовому прогресу впродовж вік-енду жодних раціональних пояснень немає.

Так чи інакше, Марусяк вкотре показав, що вміє в основних змаганнях істотно додавати порівняно з тренувальним рівнем – показник психологічної стійкості, яка доступна далеко не всім стрибунам топ-рівня. Ну а очки – лише питання часу.

Не будемо забувати про те, що в минулому сезоні прорив у Марусяка стався лише наприкінці січня, до цього моменту він був на рівні Кубка світу відвертим статистом. Так що Євген у будь-якому разі в нинішньому сезоні поки що йде з випередженням графіка річної давнини.

Що стосується подальших планів збірної України, то команда пропустить наступний етап у швейцарському Енгельберзі. Після цього в планах – участь у Турне чотирьох трамплінів, усіх січневих етапах Кубка світу і чемпіонаті світу з польотів на лижах в австрійському Таупліці.

Домашній тріумф Карла Гайгера

Етапу в Клінгенталі фанати стрибків з трампліну очікували з особливим інтересом. Річ у тім, що саме тут планували вперше застосувати нову систему вимірювання антропометричних даних спортсменів і розмірів їхніх костюмів за допомогою комп'ютерного сканування. З огляду на тотальне домінування збірних Німеччини та Австрії на старті сезону, багато хто сподівався, що новий метод технічного контролю послабить позиції німців і австрійців, і зробить верхівку турнірної таблиці більш міжнародною.

І ці очікування виправдалися рівно наполовину. Збірна Австрії справді помітно здала порівняно з етапами в Руці та Ліллехаммері, а ось німці залишилися на своєму рівні й оформили переможний дубль на домашньому етапі зусиллями Карла Гайгера. Суботня перемога стала для німців першою на домашній арені в Клінгенталі, яка з'явилася на Кубку світу у 2007 році. Для самого Гайгера це була перша перемога з 23 січня 2022 року, коли він виграв інший домашній етап, у Тітізеє-Нойштадті. 685 днів – дуже довга пауза. Недільна перемога для Карла стала 15-ю в кар'єрі на Кубку світу.

Четверте і третє місця на домашньому етапі посів Андреас Веллінгер, і він залишається єдиним стрибуном, який у нинішньому сезоні не випадає з топ-5. 6 поспіль фінішів у п'ятірці найкращих – це найкраща серія Веллінгера з 2017 року. Час уже здобути першу перемогу в сезоні. З топ-10 не випадає впродовж усього нинішнього сезону П'юс Пашке – це найкраща серія в його кар'єрі. 14-те і 10-те місця в Клінгенталі посів Штефан Ляйє, хоча на тренуваннях він мав сильніший вигляд, і на домашній арені явно не реалізував весь свій потенціал.

Skijumping.pl. Карл Гайгер і Андреас Веллінгер

Зазначимо, що збірна Німеччини виступала в Клінгенталі в неповному складі. В останній момент захворів Філіп Раймунд, а дублюючий склад уже вирушив на Континентальний кубок до Ліллехаммера: замінити Раймунда було ніким.

До слова, на Континентальному кубку виступав і зірковий Маркус Айзенбіхлер, чия відсутність у складі команди на стартових етапах Кубка світу викликала багато запитань. Однак Айзенбіхлер у Ліллехаммері виступив відверто невдало – 14-те і 23-тє місця. Схоже, рішення Хорнгахера все ж було правильним.

А ось збірна Австрії в умовах нового методу технічного контролю дійсно здала дуже помітно. Особливо це стосується Яна Хьорля і Даніеля Чофеніга. Та й Штефан Крафт, який домінував на старті сезону, також виглядав набагато слабшим. У суботу перервалася його серія з 4 перемог поспіль, а в неділю – серія з 10 подіумів. Крафт у другому особистому турнірі посів лише дев'яте місце, хоча слід зазначити, що в першій спробі йому відверто не пощастило з вітровими умовами.

А ось хто в Клінгенталі додав, так це збірна Словенії. Хоча пов'язано це не тільки з технічним контролем, а й зі зміною в складі команди – Ловро Кос зайняв місце Жиги Єлара. І після скромного 30-го результату в суботу в неділю він розділив четверте місце з партнером по команді Анже Ланішеком. Кадрове рішення наставника словенців Роберта Хрготи себе повністю виправдало, але питання до нього є: чому людина, яка готова потрапляти в топ-5 на Кубку світу, опинилася поза складом на перших двох етапах?

Дуже солідно виглядав у Клінгенталі й Петер Превц – 12-те та 11-те місця. Це дозволило йому подолати позначку в 10000 набраних очок на Кубку світу за кар'єру. Превц став лише дев'ятим стрибуном в історії, кому підкорився такий гросмейстерський рубіж.

Одразу дві кадрові зміни відбулися і в складі збірної Польщі: Александер Жніщоль вирушив на Континентальний кубок, Каміль Стох – на тренування в Айзенерц, а їхнє місце зайняли Мацей Кот і Андржей Стенькала. Обидва почали за здравіє, а закінчили – за упокій. І Кот, і Стенькала добре виглядали в п'ятничних тренуваннях, але в підсумку на двох не набрали жодного очка. Кот взагалі в недільній кваліфікації не пройшов техконтроль і був дискваліфікований.

Втім, регресували під час вікенду не тільки вони, а й уся збірна Польщі. У суботу Пьотр Жила став 11-м, а Давід Кубацкі 15-м, проте вже в неділю підопічні Томаса Турнбіхлера повернулися до «базових налаштувань» старту нинішнього сезону: жодної людини в топ-20.

Сумарно ж за шість перших особистих стартів нинішнього сезону поляки набрали лише 113 очок. Це їхній другий найгірший результат у 21-му столітті. Гірше було тільки в сезоні 2008/2009 (44 бали), але тоді команда пропустила етап у Праджелато. А найкращий результат поляків був лише рік тому – 872 очки...

Ще одним героєм етапу в Клінгенталі став Грегор Дешванден, який видав свій найкращий вікенд у кар'єрі. У суботу він повторив свій найкращий результат у кар'єрі на Кубку світу - сьоме місце. А в неділю вперше піднявся на подіум, ставши другим. Зробив це швейцарець у 32-річному віці, і став третім найстаршим стрибуном, який вперше піднявся на подіум на Кубку світу. Поступився він за цим показником лише чеху Яну Матурі та П'юсу Пашке, який встановив рекорд лише два тижні тому в Руці.

У неділю в другій спробі Дешванден, як і Веллінгер хвилиною раніше, полетів на 146,5 метра – повторення рекорду трампліну в Клінгенталі, який встановив Міхаель Урманн ще в далекому 2011 році. Дешванден, на відміну від Веллінгера, приземлився далеко не ідеально і отримав оцінки по 17,5 бала. А три оцінки по 19 балів принесли б йому перемогу...

Варто зазначити, що і після стрибка Веллінгера, і після стрибка Дешвандена журі опускало стартову лавку на одну сходинку вниз, що створювало наступним спортсменам вигідніші умови: їм можна було виходити в лідери (що і зробив у підсумку Гайгер), не відлітаючи на такі самі наддалекі відстані і не ризикуючи на приземленні травмами і поганими оцінками. Дешвандену скаржитися на рішення журі не варто: порівняно з тим же Веллінгером він був у вигідніших умовах, але, приземлившись на ту саму дальність, показав не таке якісне приземлення.

Тут доречніше лише вкотре розкритикувати журі за перманентно завищений розгін: вони постійно женуться за нібито підвищенням видовищності, ставлячи під загрозу як безпеку спортсменів, так і сам спортивний принцип, перетворюючи стрибки з виду спорту «на дальність» на вид спорту «на поправки», роблячи його більш важким для розуміння недосвідченому глядачеві і тим самим відлякуючи потенційну нову аудиторію.

Варто зазначити, що дуже сильно в неділю виступив не тільки Дешванден, а й уся збірна Швейцарії, яка вчотирьох пробилася в очки. Таке команді вдалося лише вп'яте у 21-му столітті. Прямо зараз швейцарці цілком готові обігрувати в командному турнірі збірну Польщі. Один простий факт: наразі в нинішньому сезоні один тільки Дешванден набрав більше очок на Кубку світу (174), ніж усі поляки разом узяті (113).

Рьою Кобасяї на попередньому етапі в Ліллехаммері виглядав головною загрозою домінуванню Німеччини й Австрії, і в Клінгенталі в суботу став першим із представників інших країн, хто піднявся на подіум у нинішньому сезоні. Щоправда, в неділю він разом зі Штефаном Крафтом відступив у другій спробі та в підсумку фінішував лише сьомим.

Трохи додала порівняно з попередніми етапами і збірна Норвегії. Однак лише одне потрапляння до топ-10 за два дні (дев'яте місце Йоханна Андре Форфанга в суботу) – не найкращий подарунок для головного тренера команди Александера Штокля, якому сьогодні, 11 грудня, виповнилося 50 років.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

П'ятниця, 8 грудня

Санкт-Моріц (Швейцарія), супергігант, жінки

Субота, 9 грудня

Валь д'Ізер (Франція), гігантський слалом, чоловіки

Санкт-Моріц (Швейцарія), швидкісний спуск, жінки

Неділя, 10 грудня

Валь д'Ізер (Франція), слалом, чоловіки – скасовано

Санкт-Моріц (Швейцарія), супергігант, жінки – скасовано

Перша перемога Одерматта і чергове скасування

Багатостраждальний чоловічий Кубок світу з гірських лиж приїхав на технічний етап у Валь д'Ізер, і, здавалося, тут-то вже обійдеться без скасувань. Але ні – через сильний снігопад недільний слалом було скасовано. Скасування через снігопад слалому – ситуація дуже нетипова. Все ж слаломні траси найкоротші, і в таких умовах розчистити і підготувати їх до змагань зазвичай все-таки встигають. Але цього разу снігу випало занадто багато.

Суботній же гігант провести все-таки вдалося. Зазначимо, траса у Валь д'Ізері була дуже важкою, особливо перша спроба. У другій постановка воріт була набагато більш швидкісною, через що час проходження другої спроби був на 7 секунд меншим, ніж першої – аномально велика різниця, з огляду на те, що траса обох спроб завжди ставиться на одному і тому ж полотні, без скорочень дистанції.

Переміг у гіганті прогнозовано Марко Одерматт, для якого це була не просто перша перемога в сезоні, а й взагалі перші набрані очки. Пов'язано це, як ви розумієте, не з провальним стартом сезону швейцарського домінатора, а з масовими скасуваннями стартів на початку зимової кампанії.

Як уже було сказано вище, траса гіганта на «Фес де Бельвар» була дуже важкою, на ній помилялися абсолютно всі, зокрема й Одерматт. Виглядало це досить дико: на другій спробі Марко припустився двох грубих помилок, але все одно привіз усім суперниками секунду і більше.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт

Другим, як і в слаломі в Гурглі в листопаді, став Марко Шварц, і зараз саме він очолює загальний залік Кубка світу. З огляду на той прогрес, якого домігся австрієць під час минулого сезону в швидкісних видах, поки що він виглядає серйозним конкурентом для Одерматта в боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ).

Головною ж сенсацією стало третє місце андоррця Жоана Верду. В минулому сезоні він почав досить регулярно набирати очки в гіганті, але до суботнього дня жодного разу не потрапляв навіть у топ-10 на Кубку світу.

Завдяки дуже класній та агресивній другій спробі прорвався з восьмого місця на п'яте Алексіс Пінтуро. А ось Хенрік Крістофферсен, навпаки, на другій трасі дуже багато помилився і опустився з другого місця на восьме.

Провалили старт найкращі гігантисти збірної Італії: і Лука де Аліпрандіні, і Філіппо Делла Віте зійшли з дистанції на другій спробі. Вчасно підстрахував їх Алекс Вінатцер, який посів 14-те місце. Для італійця, який протягом усієї кар'єри вважався чистим слаломістом, це лише друге потрапляння до очок у гіганті та найкращий результат у кар'єрі в цій дисципліні.

Відзначимо і прориви з далеких стартових номерів двох молодих спортсменів. 22-річний австрієць Ноель Цвішенбруггер із 57-м стартовим номером посів у підсумку 13-те місце, а 21-річний швейцарець Сандро Цурбрюгг із 69-м номером показав 17-й результат. Для обох це були дебютні гонки на Кубку світу.

Шиффрін не підпустила до себе Годжу

Перші швидкісні гонки нинішнього сезону відбулися у жінок у Санкт-Моріці. Щоправда, і тут не обійшлося без скасування: недільний супергігант так і не відбувся, а суботній швидкісний спуск був перерваний через сильний туман після проходження траси 35 спортсменками. На щастя, регламент Кубка світу в швидкісних видах дає змогу зараховувати результати гонки, якщо встигли стартувати хоча б 30 спортсменів.

Головною інтригою етапу в Санкт-Моріці був виступ Соф’ї Годжі. Італійка на старті сезону регулярно набирала дуже непогані очки в гіганті, і в своїх улюблених швидкісних гонках повинна була підтвердити серйозність своїх претензій на загальний залік. І, в цілому, вона це зробила, набравши 180 очок з 200 можливих.

При цьому досить несподівано Годжа в супергіганті виступила краще, ніж у своєму коронному швидкісному спуску. У п'ятницю вона привезла всім суперницям секунду і більше, і після цього здавалося, що в даунхілі взагалі винесе суперниць в одні ворота, але цього не сталося – друге місце.

Загалом, 180 очок за два старти – чудовий виступ Соф’ї, італійка свої претензії на загальний залік підтвердила. Тільки ось проблема в іншому: Мікаела Шиффрін виступила не набагато гірше. Американка стала четвертою в супергіганті, багато в чому завдяки кращому графіку на верхній ділянці траси. Після цього Шиффрін взагалі виграла швидкісний спуск!

Так, Годжа під час дистанції припустилася кількох дрібних помарок, і, з огляду на те, що в підсумку італійка програла лише 0,15 секунди, можна сказати, що саме вони і вирішили долю гонки на користь Шиффрін. Але і у самої Мікаели на другій половині траси була помилка по траєкторії, що свідчить про те, що якоїсь колосальної переваги за темпом у Годжі не було.

Getty Images/Global Images Ukraine. Соф'я Годжа

З такими результатами Шиффрін як би не старалася Годжа чи хтось ще – боротися з американкою в загальному заліку практично неможливо. Надія суперниць Мікаели в іншому. Коли Шиффрін з самого старту сезону стартує у всіх дисциплінах, зазвичай до середини сезону у неї настає невелике виснаження, і її результати на якийсь період досить помітно просідають. І від того, наскільки глибоким і тривалим буде це просідання, і залежить градус інтриги в боротьбі за ВКГ.

Загалом збірна Італії на «Корвільї» виступила просто чудово. Федеріка Бріньоне стала третьою у швидкісному спуску, перед цим показавши п'ятий результат у п'ятничному супергіганті. Два рази фінішувала в топ-10 і Марта Бассіно. Чудовий виступ італійки, враховуючи, що траса в Санкт-Моріці загалом доволі швидкісна і не дуже підходить спортсменкам з такими скромними антропометричними даними, як Марта.

Не обійшлося для збірної Італії і без ложки дьогтю. Дуже неприємно впала в п'ятницю Елена Куртоні. Незважаючи на те, що італійка змогла практично відразу встати на ноги, без травми не обійшлося: у неї перелом крижів. Доведеться пропустити більше місяця: повернення Куртоні очікується наприкінці січня або на початку лютого.

Травму в Санкт-Моріці отримала не тільки Куртоні. Ще під час передстартового тренування в п'ятницю впала австрійка Ніна Ортліб. Срібну призерку ЧС-2023 у швидкісному спуску негайно доправили на гелікоптері до лікарні, де лікарі діагностували подвійний перелом ноги. Ортліб перенесла операцію, яка стала для неї вже 20-ю (!!!) у кар'єрі – неймовірно невезуча спортсменка.

Ще одна претендентка на ВКГ Лара Гут-Бехрамі на домашній трасі виступила не найкращим чином. У супергіганті вона стала третьою, а ось швидкісний спуск провалила – лише 13-те місце. У швейцарки часто так буває: якщо вона виходить на топ-рівень у гіганті, то результати у швидкісному спуску тут же просідають. З огляду на силу Шиффрін, цього може виявитися недостатньо для боротьби за ВКГ.

Відзначимо дуже сильний етап у виконанні Корнелії Хюттер: друге місце в супергіганті і четверте – в швидкісному спуску. Багато чого чекали і від її партнерки по збірній Австрії Крістіни Агер, яка була дуже сильна в тренуваннях. Але змагання вона провалила: 19-те і 21-ше місця.

Шостою у швидкісному спуску стала Емма Айхер. 20-річна німкеня, яка починала кар'єру як слаломістка, схоже, стає спеціалісткою швидкісних видів: саме в них Айхер показала два своїх найкращих у кар'єрі результати на Кубку світу.

Пропускала етап у Санкт-Моріці зіркова американка Брізі Джонсон. Як виявилося, у неї виникли проблеми з антидопінговим законодавством. Вона не здала позитивний допінг-тест, але тричі за рік пропустила тестування, за що покарання буває не менш суворим, ніж за знаходження в організмі заборонених препаратів. Поки що Джонсон тимчасово відсторонена Гірськолижною федерацією США на період розслідування.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

Субота, 9 грудня

Естерсунд (Швеція), спринт, класика, чоловіки/жінки

Неділя, 10 грудня

Естерсунд (Швеція), розділка, 10 км, вільний стиль, чоловіки

Естерсунд (Швеція), розділка, 10 км, вільний стиль, жінки

Перша в сезоні перемога Клебо

Після невдалого старту сезону в Руці Йоханнес Клебо вирішив пропустити етап в Єлліваре, щоб приділити час тренуванням і повернутися в оптимальну форму. Вийшло лише наполовину. Клебо дуже впевнено виграв спринт класичним стилем в Естерсунді: перша перемога Йоханнеса в сезоні прийшла до нього незвично пізно. Востаннє Клебо здобував першу перемогу в сезоні настільки пізно ще в сезоні 2018/2019 – тоді взагалі довелося чекати передріздвяного етапу в Давосі.

А ось у дистанційних гонках Клебо, як і раніше, від оптимальної форми далекий: лише сьоме місце в коньковій розділці в неділю. Йоханнесу є над чим замислитися, враховуючи, що до старту Тур де Скі залишилося лише три тижні.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йоханнес Клебо

Дуже сильною у спринті була збірна США – в американців просто відмінно працювали лижі. У підсумку до фіналу пробилися Джеймс Шунмейкер і Бен Огден, і Шунмейкер у підсумку дістався подіуму. Свого першого на Кубку світу – раніше він ніколи навіть не потрапляв у топ-6.

А ось збірна Швеції домашній етап провалила: жодного лижника у фіналі спринту і без представників у топ-10 у розділці. При чому несподівано на перших ролях опинилися Густаф Берглунд і Бьорн Сандстрьом, які посіли 14-те і 17-те місця – їхні найкращі результати за кар'єру на Кубку світу, при тому, що гонщики вони вже немолоді, і виступають на Кубку світу не перший рік.

Маркус Грате не дістався до фіналу чвертьфінального забігу в спринті через те, що зазнав травми просто під час гонки – розтягнення задньої поверхні стегна. Провалив домашній етап і 17-річний вундеркінд Альвар Мюльбак, який не набрав жодного очка.

Провалили етап в Естерсунді зіркові спринтери Федеріко Пеллегріно і Рішар Жув, які навіть не пройшли кваліфікацію спринту. Хоча багато говорилося про те, що спринтерська траса в Естерсунді занадто довга і занадто складна, і взагалі незрозуміло, чи можна називати її спринтерською. Час проходження у чоловіків був у районі 3:12, у жінок – 3:38.

До числа невдах етапу можна віднести і чеха Міхала Новака: він також не пройшов кваліфікацію спринту і став лише 18-м у розділці. У 10-кілометровій гонці ми знову побачили тотальне домінування норвежців: шість представників скандинавської збірної потрапили в топ-7. І це при тому, що етап в Естерсунді пропускав переможець класичної розділки в Руці Мартін Льовстрьом Ньєнгет. Розбавити їхню компанію знову зумів лише британський напівнорвежець Ендрю Масгрейв.

А в боротьбі за перемогу Харальд Остберг Амундсен обіграв Сімена Хегстада Крюгера. Насамперед завдяки дуже сильним останнім 2,5 км дистанції, за які 1 секунда відставання перетворилася на 8 секунд переваги. Пол Гулберг також в Естерсунді виступив невдало: виліт у чвертьфіналі спринту і лише дев'яте місце в розділці. Незважаючи на це, норвежець зберіг лідерство в загальному заліку – щоправда, Амундсен від нього на відстані всього 3 очок.

Діггінс зміцнює лідерство

У жінок етап в Естерсунді дозволив Джессіці Діггінс зміцнитися в статусі лідера Кубка світу. У спринті класикою американка зуміла пробитися до фіналу. І нехай там вона стала лише п'ятою, поплатившись за надто енерговитратні забіги на попередніх стадіях плей-офф, це виглядало цілеспрямованою тактикою, і свій план Джесс виконала.

А в неділю Діггінс здобула свою другу перемогу в нинішньому сезоні, знову вигравши конькову розділку на 10 км з перевагою в 23 секунди над найближчою переслідувачкою. Дуже солідно виступила в Естерсунді й її партнерка по збірній США Розі Бреннан, яка двічі фінішувала в топ-5.

Getty Images/Global Images Ukraine. Джессіка Діггінс

Головною ж суперницею Діггінс у розділці була Хейді Венг, яка піднялася на подіум на Кубку світу вперше з часів фінального підйому Тур де Скі-2023 на Альпе ді Черміс. Свою найкращу гонку в нинішньому сезоні видала і Анне К'єрсті Кальво, але це лише сьоме місце – норвежка надалі далека від свого рівня зразка минулого сезону.

Лідерка збірної Німеччини Катаріна Хенніг пропускала етап в Естерсунді через коронавірус, проте Бундестім все одно не залишився без призового місця: третьою в розділці досить несподівано стала Вікторія Карл. Відзначимо і сильний виступ у розділці збірної Франції: до топ-6 потрапили Флора Дольсі та Дельфін Клодель. Для Дольсі четверте місце стало її найкращим результатом у кар'єрі на Кубку світу.

Усі ці успіхи Німеччини та Франції зумовлені, зокрема, й тотальним провалом на домашньому снігу збірної Швеції. Найкращою стала Ебба Андерссон – лише дев'яте місце. Фріда Карлссон взагалі показала лише 23-й результат. Таке фіаско пов'язане, насамперед, із провалом сервісменів збірної Швеції.

Однак якими б не були результати шведок у дистанційних гонках, їхнє домінування у спринті – константа. Як і рік тому, з двох поспіль перемог у спринті розпочала сезон Емма Рібом, яка після цього замкнула топ-10 у розділці. Поступово оживає після проблем зі здоров'ям Майя Дальквіст.

Третьою у спринті стала Лінн Сван. Для неї це перший подіум на Кубку світу після важкої травми плеча, через яку вона пропустила понад рік. Зазначимо, що етап в Естерсунді пропускала Йонна Сундлінг – вона ще не відновилася після коронавірусу. З огляду на те, що попередній етап в Єлліваре вона також пропускала, говорити про її шанси на загальний залік Кубка світу вже неактуально.

Продовжує терпіти невдачу за невдачею і збірна Фінляндії, яка видає свій найгірший старт сезону за багато років. Кріста Пармакоскі до Естерсунда не приїхала, а Кертту Нісканен не потрапила до топ-10 розділки і вилетіла в півфіналі спринту. А ось для 24-річної Тії Олкконен вихід до півфіналу приніс найкращий результат у кар'єрі на Кубку світу.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):