Євген ПАСТУХ: «Міг бути в Шахтарі або Динамо, але зупинився в Русі»

Відкриттям поточного сезону в УПЛ сміливо можна назвати 19-річного універсала «Руху» Євгена Пастуха, який відзначився трьома забитими м'ячами в 14 календарних матчах.

В розмові з кореспондентом Sport.ua Євген Пастух розповів, хто вплинув на його рішення підписати багаторічний контракт з львівським клубом:

– На юнацькому рівні мене – вихованця житомирського футболу можна було назвати таким собі футбольним пілігримом. Адже доводилося навчатися в футбольних школах донецького «Шахтаря», львівських «Карпат», київського «Динамо». До речі, коли був у «Карпатах», то там тренувався у Віталія Пономарьова – мого нинішнього наставника в «Русі». Згадані вище команди вирізнялися своїм стилем, що допомогло мені урізноманітнити свій арсенал.

– Твоєю останньою юнацькою командою було «Динамо», де ти займався в Юрія Дмитруліна. За нашою інформацією, кияни хотіли тебе залишити, але ти обрав інший шлях.
– Саме з «Руху» була конкретна пропозиція про співпрацю, ба більше, я знав, що клубну команду (U-19) очолює Віталій Пономарьов, якого добре знав по «Карпатах». Ось чому порадившись зі своїм агентом та батьком, який завжди допомагав робити правильний вибір, вирішив підписати угоду з «Рухом» аж до 30 червня 2028 року. Вважаю, що не прогадав.

– Коли Пономарьов опинився біля керма головної команди, невдовзі відбувся твій дебют в Прем'єр-лізі.
– Зрештою, була нагода переконатися, що під опікою Віталія Юрійовича я прогресую.

– Яка твоя улюблена позиція на футбольному полі?
– Вважаю, що я ніколи чужого місця не займав. В останніх турах діяв на вістрі атаки й оформив «дубль» в матчі з «Вересом», забив також «Чорноморцю». Хоча граю попереду тому, що травмовані основні нападники Юрій Климчук та Денис Теслюк. Раніше ж переважно діяв на позиції центрального, або атакувального півзахисника. Саме грати в середній зоні мені найбільше до вподоби.

– А з твоїми 195 сантиметрами зросту тобі попереду чи в півзахисті – комфортно?
– Гріх нарікати, намагаюся повсюди приносити «Руху» користь. Зрештою, хіба гренадерський зріст перешкоджав забивати чи віддавати гольові передачі Златану Ібрагімовичу, чи диктувати в середній зоні свої умови Полю Погба? Саме цими футболістами я найбільше захоплююся й намагаюся брати з них приклад.

– Ти очікував, що так швидко проб'єшся до основного складу?
– Ні. Думав, що буде добре, коли стану гравцем ротації. Але впевненості в своїх силах додавав чудовий мікроклімат в команді, стало в нагоді й те, що в «Русі» на провідних ролях багато моїх ровесників, які вже разом не перший сезон.

– Не шкодуєш, що закріпившись в основному складі не зміг допомогти «Руху» (U-19) в Юнацькій лізі УЄФА, де він достроково зійшов з дистанції, поступившись «Мідтьюлланду» з Данії?
– Ні, бо це рішення тренерського штабу. Звичайно, прикро, що не подолали данський бар'єр, але іспити на міжнародній арені нікуди не дінуться. Адже ще поточного сезону «Рух» має непогані шанси завоювати путівку в єврокубки.