Майже тріумфальне повернення Пройсс, питання до Бьо, невдачі українців

Біатлонний сезон 2023/24 стартував у суботу, 25 листопада, у шведському Естерсунді. Цього сезону перший етап Кубку світу IBU вирішив зробити наднасиченим, включивши до нього відразу 10 гонок. Чотири з них відбулися у вікенд, після чого спортсмени отримали дводенну паузу. Через велику кількість стартів огляд стартового етапу сезону ми вирішили розділити на два матеріали. Перед вами перша частина.

Естерсунд – одне з небагатьох місць, яке може похвалитися стабільною зимньою погодою наприкінці листопада. Ось і зараз морозець був відчутним, і жодних проблем зі снігом. До того додавався традиційний для Естерсунда поривчастий вітер на стрільбищі.

Організатори вирішили цього сезону трохи здивувати. Першим видом програми стартового етапу вони замість звичної індивідуальної гонки поставили змішану естафету. Тож у суботу глядачам пропонувалося дві гонки: сингл-мікст та класична змішана естафета. Підемо за хронологією.

Сингл-мікст

Головними фаворитами гонки вважалися господарі траси, які виставили найсильніший склад: Себастьян Самуельссон та Ганна Еберг. Можна уявити, як були шоковані глядачі на трибунах, коли перший етап їхні улюбленці зусиллями Самуельссона, який використав чотири додаткові патрони, завершили 17-ми! Але вже на наступному відрізку реактивна та швидкострільна Еберг-старша виправила становище, підняв шведів у топ-трійку. Своїм класним перфомансом вона ніби розбудила напарника по команді. Самуельссон блискуче відпрацював другий для себе етап і відправив Ганну за перемогою. Та, хоч і підпустила до себе молоду норвежку Арнеклейв, дозволивши їй прийти разом із собою на останню стрільбу, далі гралася, ніби кішка з мишею. Обидві відстрілялися з семи патронів, але Еберг зробила це значно швидше й полетіла за підтримки уболівальників за перемогою. Норвежці, зусиллями Стурли Легрейда та вже згаданої Арнеклейв, провели стабільну гонку, постійно перебували в лідируючій групі та стали другими.

За третє ж місце розгорнулася шалена боротьба завдяки провалу Фаб’єна Клода. Француз на другому для себе етапі на кожному з рубежів не просто використав усі додаткові патрони, але навіть з їхньою допомогою не впорався з двома мішенями і, відповідно, змушений був проходити два штрафні кола. А вони, хоч і вполовину менші, ніж у звичайній естафеті, але й дистанція етапу вдвічі коротша. У підсумку, володарка Великого кришталевого глобусу (ВКГ) минулого року Жюлія Сімон пішла на свій останній етап десятою, відстаючи більш ніж на 40 секунд від німкені Кебінгер, яка йшла третьою. Що не завадило француженці вже після стрільби стоячи піднятися на третю позицію і без проблем її втримати. Ніби й не було у міжсезоння звинувачення Сімон у шахрайстві та відсторонення її від збірної.

А найбільшою несподіванкою стало четверте місце збірної Словенії. Ветеран Яков Фак та молода надія Полона Клеменчич здорово відпрацювали на стрільбищі (всього 5 додаткових патронів) і випередили цілий ряд сильних команд. У квіткову церемонію потрапили також Австрія та Швейцарія. Зі своєю традиційною швидкострільністю вони могли бути вище, але підвела влучність. Німці тільки сьомі через повільність Ганни Кебінгер на останньому етапі.

Наші

Україну в сингл-міксті представляла звична пара: Артем Тищенко та Анастасія Меркушина. На своєму рахунку вони мають у цьому виді програми призові місця на Кубку світу, проблема, що було таке востаннє більше п’яти років тому. Зараз же Тищенко якісно пройшов свої етапи, швидко та лише з одним додатковим патроном закривши всі мішені. На дистанції Артем програвав головним конкурентам, але відносно небагато. На останній етап він відправив Настю на четвертій позиції, з відривом в районі 10 секунд, що від третього, що від п’ятого місця. Але Меркушина на лижні була повільною, а стріляла, хоч і традиційно швидко, та ледь не заїхала на стійці на коло штрафу. А на останньому колі ще й пропустила американку та фінку. У підсумку – лише десята позиція.

Змішана естафета

У класичній змішаній естафеті сталася серйозна несподіванка. Навряд чи багато шанувальників біатлону передбачали перемогу збірної Франції над Норвегією. І точно ще менше людей могли припустити, що французи обіграють норвежців на лижні. Перед стартом сезону Йоганнес Тінгнес Бьо, оцінюючи повну заборону фторовмісних продуктів при підготовці лиж, казав, що його збірна отримала серйозну перевагу в технологіях змащення. Чи то була бравада найкращого біатлоніста світу, чи то сервісмени інших топових команд все ж впоралися з проблемою, але за ходом брати Бьо не переважали головних суперників. Однак, переважали у стрільбі. Ті ж таки французи, а конкретно Емільєн Жаклен, заробили коло штрафу і на екваторі гонки поступалися норвежцям 55-ма секундами та були п’ятими. Хто б міг подумати, що наступні 20 пострілів жінки збірної Франції відправлять точно в ціль? Це при тому, що на третьому етапі виступала Жюстін Бреза-Буше, яка ніколи не славилася влучністю. А Лу Жанмонно не тільки стріляла на останній стійці точніше за досвідчену Інгрід Тандреволд, але й робила це швидше. Отак і сталася перша сенсація.

Третіми стали італійці, які досить рівно провели всю гонку, постійно знаходячись у групі лідерів, незважаючи на коло штрафу Томмазо Джакомеля. Четверта позиція у Німеччини, п’ята – у Чехії. Неприємні хвилини подарували домашнім вболівальникам шведські спортсмени. Кількома годинами раніше у сингл-міксті шведи блискуче виглядали на лижні, тут же при більш-менш нормальній стрільбі вони програли переможцям дві з половиною хвилини й посіли шосту сходинку.

Наші

Перед стартом здавалося, що українцям без лідерів чоловічої та жіночої команд – Дмитра Підручного та Юлії Джими, які через проблеми зі здоров’ям пропускають перший етап – буде вкрай важко хоча б повторити результат збірної у сингл-міксті. І перша половина гонки ніби підтверджувала таку думку. Артем Прима та Антон Дудченко, хоч і використали на двох лише три додаткові патрони, але нікому з них не вдалося завершити свій етап у топ-10. Занадто багато програвали вони на лижні. До екватору гонки Україна підійшла 13-ю. Зате Ірина Петренко, припустившись тих самих трьох хиб на стрільбі, підняла нашу команду на дев’яте місце. А ось далі ставало трохи моторошно, адже на найвідповідальнішому четвертому етапі в нас виступала абсолютна дебютантка Кубку світу Христина Дмитренко, яка, м’яко кажучи, не виблискувала у минулі сезони навіть на Кубку IBU. Але Христина спростувала всі побоювання. Чітко та швидко відстрілялася з десяти та майже не програвала прямим суперницям на дистанції. І підняла команду у підсумку на восьму позицію. Вітання з вдалим дебютом!

Тут важливо відзначити один нюанс. Незважаючи на візуально більш вдалий виступ наших жінок, варто звернути увагу на статистику. А вона каже про ідентичні показники у стрільбі як українських жінок, так і чоловіків, і про майже однакові часові відставання на кожному з етапів. Чому ж представницям прекрасної статі вдалося серйозно піднятися у протоколі? Справа в тому, що склад жіночої частини гонки був слабшим за чоловічий. В цьому легко пересвідчитися, подивившись на склади наших прямих суперників, наприклад, США чи Фінляндії. Це не камінь у город наших біатлоністок, але потрібно бути об’єктивними.

Індивідуальна гонка. Жінки

Інтрига у жіночій індивідуальній гонці довгий час не виглядала шаленою. Після першого спокійного вогневого рубежу головні фаворитки Кубка світу синхронно почали стріляти куди завгодно, тільки не в ціль, і боротьбу між собою, здавалося, за перемогу, повели минулорічна володарка Малого кришталевого глобусу (МКГ) італійка Ліза Віттоцці та визнана снайперка Ванесса Фогт з Німеччини. Незважаючи на промах, тобто, штрафну хвилину, після останнього вогневого рубежу Віттоцці вигравала у суперниці дві секунди й було зрозумілим, що німкені на трасі вона не поступиться. Так і сталося. Усі фаворитки гонки вже втратили шанси поборотися за перемогу, адже були заявлені у двох перших стартових групах. Аж тут несподівано виринула біатлоністка, яку майже всі вже списали з рахунків. 29-річна Франциска Пройсс два роки тому була однією з лідерок німецької збірної. Але отримала серйозну травму після падіння зі сходинок готелю перед стартом етапу в Ансі у грудні 2021-го. Потім пішли хвороби, проблеми психологічного характеру, і тільки перед поточним сезоном Пройсс вдалося повністю перезавантажитися. Чотири рубежі вона пройшла без промахів, і перед останнім колом вигравала у Віттоцці майже 12 секунд. Ця перевага поступово танула, і на фініші дівчат розділили… 0,1 секунди. Неймовірна дещиця вирішила долю перемоги на користь італійки. Оце так старт особистих змагань! Фогт стала третьою.

Дивує присутність одразу чотирьох норвежок у топ-10. Відзначимо 10-ту позицію дебютантки Кубка світу Маріт Скоган. Після завершення кар’єр Тіріль Екгофф та Марте Олсбю Ройселанд здавалося, що процес зміни поколінь у скандинавок буде значно більш складним та болісним. Так само аж троє німкень у десятці виглядають несподіванкою, адже Деніз Геррманн-Вік по закінченні минулого сезону попрощалася з великим спортом. Окрім Пройсс та Фогт, у квіткову церемонію пробилася Софія Шнайдер, яка була досі відома швидкістю, а не снайперськими здібностями. А справжньою сенсацією стали 9-те та 11-те місця полячок: Анни Маки та Йоанни Якели. Стара гвардія польської збірної давно на заслуженому відпочинку, тільки зараз почали проявлятися нові імена. Відносно нові, звичайно, адже Маці вже 31 рік, але досі жодного потрапляння у топ-10 на рівні Кубку світу в неї не було.

Наші

Четверо українок в індивідуальній гонці показали однаковий результат у стрільбі, припустившись по 2 промахи. Найкращий результат з них показала Ірина Петренко – 22-га позиція. Причому Ірині вдалося непогане фінішне коло, яке завжди для наших біатлоністок ставало каменем спотикання. Здається, що Петренко потроху вдається повертати звичну спортивну форму. Добре, адже останні 5 років спортсменка більше лікувала коліна, ніж виступала на змаганнях.

Анна Кривонос замкнула очкову зону, ставши 40-ю. Христина Дмитренко 43-тя, Любов Кип’яченкова 48-ма. Знову кепсько виступила Анастасія Меркушина, яка з п’ятьма промахами посіла 83-тю позицію.

Вже після гонки стала відома ситуація, що не потрапила у трансляцію. Христина Дмитренко на останній стрільбі прийшла на установку, яка виявилася закритою. На розбірки з суддями, розрядку гвинтівки та перехід на іншу установку наша спортсменка витратила близько 30 секунд, що не дозволило Дмитренко потрапити в очкову зону. Неприємний момент.

Індивідуальна гонка. Чоловіки

У чоловічій гонці топ-біатлоністи ніби взяли сумнівний приклад із жінок. Тобто, почали чимало «мазати». Наприклад, з топ-15 минулого сезону менше двох промахів у підсумку виявилося лише у норвежця Стурли Легрейда та німця Романа Реєса. Але перший не вражав ходом, як, до речі, й вся збірна Норвегії. А ось німець, стартувавши у другій стартовій групі, міг орієнтуватися на результати головних суперників, виважено провів гонку, і навіть із промахом на останньому рубежі переміг, здобувши першу звитягу у кар’єрі на рівні КС. 12 секунд йому програв партнер по команді Юстус Штрелов, який до традиційно якісної стрільби додав дуже непогану швидкість на лижні. Разом із ними на подіум піднявся найкращий біатлоніст світу Бьо-молодший, хоч загалом він не вразив, як і вся збірна Норвегії. Сам Бьо став тільки третім за швидкістю в гонці, поступившись Себастьяну Самуельссону та Йоганнесу Дале, а в усіх інших норвежців з цим компонентом були серйозні проблеми. Достатньо сказати, що у топ-10, крім Бьо, потрапив тільки Ендре Стрьомсгейм. Ми звикли трохи до іншого.

Ще однією серйозною несподіванкою гонки стало четверте місце латвійця Андрея Расторгуєвса. Якби не слабке фінішне коло, він цілком міг розраховувати на подіум. Але 12 секунд після останньої стійки мало кому вистачить, якщо позаду сам Йоганнес Тінгнес, якого ведуть по результатах призерів.

Наші

Українці зовсім не вразили, хоч і стріляли краще за дівчат. В очкову зону забіг лише Артем Тищенко. У нього 38-ма позиція з одним промахом. Із таким самим результатом на стрільбі Богдан Цимбал став 52-м. Двічі схибили Тарас Лесюк та Денис Насико – відповідно, 49-те та 54-те місця. Три промахи в пасиві Антона Дудченка та 56-й результат. Усі, хто стартував, показали близькі результати, але ж у районі 50-ї позиції. За чистою швидкістю навіть у топ-50 з наших не потрапив ніхто. Кого таке може потішити? Звісно, не брав участі в гонці Артем Прима, але ще по змішаній естафеті було видно, наскільки йому тяжко дається дистанція навіть у 6 кілометрів. А травмований капітан, як відомо, «двадцятку» на дух не переносить.

Після насиченого гонками вікенду, перший етап Кубка світу робить паузу до середи, коли відбудеться жіноча естафетна гонка.

Станіслав МАТУСЕВИЧ