РУДИКА: Григорчук сказав: можеш бігати, стрибати, відбирати, але ти дурень

Колишній півзахисник запорізького «Металурга», харківського «Металіста», «Маріуполя» та львівських «Карпат» Сергій Рудика пригадав власний футбольний шлях.

– На початку сезону 2008/09 ви дебютували за першу команду Металурга, вийшовши на заміну у матчі УПЛ проти Зорі (0:0). Як це було?

– Грали у Луганську. Тренером тоді був Анатолій Чанцев. Вийшов на заміну наприкінці першого тайму замість Володимира Аржанова. Щось тренерський штаб був дуже незадоволений його грою, тому випустили мене.

Дуже хвилювався, але коли вийшов на поле та віддав декілька, слава Богу, вдалих пасів, заспокоївся. Переживати не було часу.

– Помічником Чанцева тоді був ще молодий Юрій Вернидуб. Яким він був тоді?

– Із Юрієм Миколайовичем я познайомився ще трішки раніше, бо займався разом із його сином Віталіком у школі. Вернидуба усі сприймали як людину, що пограла на найвищому рівні, це був топ-футболіст. Коли він став тренером, його спочатку дуже поважали саме за ігрові заслуги.

Його сильними рисами були тоді й залишаються зараз вміння психологічно налаштувати команду на гру, згуртувати колектив, мотивувати.

– У Металурзі ви перетиналися із ще одним українським топ-тренером на злеті його кар’єри – Романом Григорчуком. Він керував командою декілька матчів на початку сезону 2009/10, однак ви в нього зовсім не грали. Він вас не бачив у своїй команді?

– Григорчук сказав мені одну фразу, після якої усе стало зрозуміло: «Сєрий, у тебе усе є для футболу. Ти можеш і бігати, і стрибати, і відбирати, але ти – дурень». Це стосувалося дисципліни за межами футбольного поля. Для Григорчука дисципліна була на першому місці, а у мене були із цим певні проблеми. Тож тренер розраховував на інших виконавців.