Оптимальний момент. Чому Шахтарю взимку варто задуматися про продаж Сікана

Влітку цього року вітчизняна преса активно обговорювала майбутнє форварда «Шахтаря» Данила Сікана. Футболіст на той момент мав контракт із «гірниками» з терміном дії до кінця сезону-2023/24, що й породжувало плітки про його нібито готовність допрацювати угоду до фіналу, а потім на правах вільного агента залишити «Шахтар», або ж змусити керівництво донецького клубу піти на його негайний продаж, як це сталося у ситуації з Анатолієм Трубіним.

Власне кажучи, ситуація із Трубіним наочно демонструвала, як «Шахтар» може втратити одного з лідерів нинішньої команди, отримавши натомість не таку значну, як хотілося б, компенсацію, хай і з прицілом на потенційні майбутні виплати. А те, що Сікан вже за підсумками минулого чемпіонату перетворився на одного з виразних футболістів основного складу «гірників», підтверджує хоча б його статистика результативності в УПЛ-2022/23 – 9 голів у 26 матчах, що є найкращим показником у кар'єрі цього виконавця.

У літнє трансферне вікно, наскільки відомо, інтерес до Сікана виявляли клуби італійської Серії А середньої руки, а також данський «Мідтьюлланд», який раніше вже мав досвід співпраці з перспективним українським нападником в особі Артема Довбика, і нехай спортивних дивідендів від нашого співвітчизника тоді так і не дочекався, проте економічні зрештою отримав вже при трансфері форварда з «Дніпра-1» до «Жирони», та й подальший перепродаж здатний обернутися ще тим ґешефтом для «Мідтьюлланда».

Втім, «Шахтарю» вдалося домовитись із Сіканом про продовження контракту, оформивши нову довгострокову угоду – до літа 2028 року. Це суттєво полегшило ситуацію для «гірників» на той момент, оскільки відпала гостра необхідність пошуку якісного нападника безпосередньо під першу команду, де на той момент вимальовувалась вельми пристойна конкуренція із трьох футболістів на одну позицію – Лассіна Траоре, Данило Сікан, Кевін Келсі.

Після чергової травми Траоре стало зрозуміло, що за місце у складі змагатимуться Сікан та Келсі. 19-річний венесуелець, незважаючи на низку надзвичайно важливих забитих м'ячів, якими він вже встиг відзначитися у лавах «Шахтаря», наразі не здатний демонструвати стабільний рівень гри від матчу до матчу. Саме тому об'єктивно Келсі програє конкуренцію Сікану, залишаючись виключно чудовою можливістю для тренерського штабу «гірників» щодо підсилення гри команди з лави запасних – таким собі джокером.

Сікан встиг зіграти у нинішньому розіграші УПЛ 11 матчів, 10 із яких розпочинав у стартовому складі. На рахунку Данила 5 результативних дій (2 голи та 3 асисти), проте поки що його результативність у національному чемпіонаті не вражає й знаходиться за нижньою межею минулорічних показників на аналогічний момент.

Проте, зовсім інакше справи у Сікана йдуть у Лізі чемпіонів. Тут, несподівано для багатьох, Данило після чотирьох зіграних турів входить до когорти найкращих снайперів турніру, маючи на власному рахунку 3 голи у 4 поєдинках. Остання обставина обов'язково приверне до Сікана додаткову увагу від достатньо пристойних європейських клубів, які потенційно зможуть претендувати на викуп його контракту у «Шахтаря».

І в цій ситуації керівництву «гірників», вочевидь, варто як слід задуматися над можливістю продажу Сікана вже цієї зими – після групової стадії Ліги чемпіонів, так би мовити на піку слави. Ймовірно, це саме один із тих шансів, які ідеально підходять як клубу, так і самому футболісту.

Судіть самі: Данило Сікан вже майже п'ять років перебуває у структурі «Шахтаря». У січні 2019-го юного нападника підписали з «Карпат» за 150 тисяч євро, проте з ходу увірватися до основного складу «помаранчево-чорних» Данилу прогнозовано не вдалося. Він задовольнявся двома орендами до «Маріуполя», а у січні минулого року відбув на півроку до «Ганзи», де на рівні Другої Бундесліги провів 11 матчів та відзначився 1 забитим м'ячем.

Примітно, що вже у період оренди в Німеччині Сікан посилав чіткий меседж керівництву «Шахтаря», що не проти змінити клуб на повноцінній основі, та навіть готовий залишитися у «Ганзі», тобто за межами елітарного дивізіону.

«Я не хочу прощатися із уболівальниками [«Ганзи»]. Я хочу залишитися, поговорити із «Шахтарем». Можливо, я ще повернуся», – казав Сікан.

Керівництво «Ганзи» також було зацікавлене у продовженні співпраці із Сіканом, але вже тоді у німецькому клубі підозрювали, що незабаром Данило засвітиться на «інших радарах».

Цей момент, вочевидь, настає саме зараз, і якщо «Шахтарю» надходитимуть пропозиції щодо Сікана, то поторгуватися має сенс, оскільки загалом це на користь усіх сторін. Насамперед «гірники» можуть виставити досить солідний цінник на свого форварда, а у разі конструктивних переговорів матимуть вагомий аргумент, який пояснює таку позицію – відмінний показник голів у груповому раунді Ліги чемпіонів, в тому числі переможний м'яч у ворота «Барселони».

Для самого Сікана найближчим часом також настане своєрідний час «Ікс», коли доведеться думати, чи варто «переходити Рубікон». Навесні 2024-го Данило відсвяткує свій 23-й день народження, що за мірками українського футболу все ще залишає його у когорті «молодих та талановитих». Однак у сучасному європейському футболі в такому віці топ-форварди вже мають великі досягнення за спиною – приклади Холанда та Мбаппе мають бути яскравою мотивацією і для наших гравців, й саме до них потрібно тягтися, а не задовольнятися постійними виправданнями та відмовками.

Артем Довбик влітку цього року залишив УПЛ у віці 26 років, перейшовши аж ніяк не у топовий клуб, яким є «Жирона» (не применшуючи заслуг цього колективу, який видає поки що просто феноменальну кампанію-2023/24). Та й те, такий трансфер став можливим виключно завдяки приголомшливій результативності екс-нападника «Дніпра-1» у минулому розіграші УПЛ, коли Довбик наколотив 24 м'ячі у 30 матчах.

Чи спроможний підтягнути свою результативність Сікан у складі «Шахтаря» до таких показників? Сумнівно, адже в стані «гірників» немає принципу гри на одного футболіста – таргетмена. У «помаранчево-чорних» традиційно одразу кілька гравців мають високі показники по забитих м'ячах, хоча періодично й трапляються винятки (Тейшейра, Мхітарян), проте вони, як правило, не пов'язані із позицією центрфорварда.

Чому «як правило»? Є один цікавий кейс, який говорить про інше – Факундо Феррейра. У сезоні-2017/18 аргентинський форвард став ключовою фігурою у команді Паулу Фонсеки, забивши 21 м'яч у 30 іграх внутрішнього чемпіонату. Це допомогло «Шахтарю» здобути чергове чемпіонство, але Феррейру донеччани втратили як вільного агента. Аргентинець тривалий час не міг розкритися в Україні, і коли йому нарешті випав шанс, то не став ризикувати і продовжувати співпрацю з «Шахтарем», а відбув безкоштовно до «Бенфіки».

Занадто затягувати із продажем низки футболістів – це саме те, що раніше було притаманне «Шахтарю». Прямо зараз можна виділити кейси Пятова, Степаненка, Ісмаїлі – футболістів, яких «гірники» так і не зважилися продати на піку. Але, на відміну від перерахованих, Сікан поки не є системоутворюючим футболістом для першої команди, а тому його втрата не стане критичною. Кевін Келсі в перспективі виглядає навіть цікавішим виконавцем, якщо виявиться здатним реалізувати увесь свій потенціал. А прямо зараз селекція «гірників», є таке відчуття, продовжує «борознити» ринок у пошуку потенційних новачків, здатних затьмарити і Сікана, і Келсі, і навіть Траоре, якщо буркінієць ще повернеться на топ-рівень після таких серйозних травм.

Наразі у «Шахтарі», здається, усвідомили, що трансферну політику клубу варто дещо змінювати. Якщо у ЗМІ заговорили про інтерес Ріната Ахметова до моделі, вибудованої у «Феєнорді», то вона явно не передбачає наявності жодних «золотих кліток» чи торгів за космічно завищеними цінами. Роттердамці чудово орієнтуються на ринку, знають ціну своїм виконавцям, а головне – розуміють, коли з ними настає час розлучитися, аби це було вигідно для усіх сторін, але насамперед – для клубу.

Оптимальний момент, ймовірно, настає і для можливих торгів щодо Сікана. Важливо розуміти, що цього гравця не варто ставити у один ряд із Мудриком чи Судаковим. Швидше за все, орієнтуватися потрібно на Брандао або Луїса Адріано, яких відпустили за середньою, але все-таки пристойною, ринковою вартістю. І в цьому немає нічого поганого – відпускати своїх футболістів у інший клуб за середнім цінником. Це відмінний спосіб наповнення клубного бюджету, а ще – стимулювання до зростання як вже наявних у команді кандидатів на місце, що звільнилося, так і колективу скаутів, який постійно повинен бути у напрузі та бути готовим запропонувати якісного й доступного кандидата на заміну.

Свого роду «конвеєр талантів» донеччанам раніше вдалося вибудувати на прикладі із бразильцями. Зараз хочеться вірити, що щось подібне «Шахтар» зможе організувати вже із українцями, а це допоможе популяризувати наших футболістів за кордоном, здатне принести користь для кар'єри цих гравців, а також обов'язково позначиться на успішності виступів національної збірної, за якою останнім часом спостерігати стає все більш й більш приємно, враховуючи різко збільшену кількість «легіонерів», які приїжджають у стан «синьо-жовтих» із топових європейських чемпіонатів.