Хто скине з трону Шиффрін і Одерматта? Прев'ю Кубка світу з гірських лиж

В останній вікенд жовтня на Реттенбахському льодовику в Зольдені за традицією стартує новий сезон Кубка світу з гірських лиж. Сезон «прохідний», в якому немає ні чемпіонату світу, ні Олімпіади, але все ж у гірських лижах, особливо чоловічих, найпрестижніші етапи сезону мають настільки культовий статус, що навіть сезони без титульних турнірів мало чим відрізняються від інших.

Сезони без чемпіонатів світу та Олімпіад – це ще й додаткова можливість для експериментів з календарем і появи в ньому нових локацій. У листопаді з другого разу має пройти відкриття швидкісного сезону на швейцарсько-італійській трасі «Гран Бекка» під покровом легендарного Маттерхорна. З'явиться в календарі чоловічого Кубка світу і абсолютно нова локація – слалом в австрійському Гурглі 18 листопада. Вимушений експеримент із гігантом у Шладмінгу також визнано успішним, і ця гонка, схоже, закріплюється в календарі Кубка світу за день до традиційного слалому на «Планаї».

Зник (принаймні, тимчасово) з календаря як чоловічого, так і жіночого Кубка світу етап у Лейк Луїсі. У чоловіків це призвело до скорочення північноамериканського турне на старті сезону, а в жінок Лейк Луїс у календарі замінила інша канадська локація – Мон Тремблан. Під кінець сезону чоловіки знову заїдуть на друге в сезоні північноамериканське турне в Аспен і Палісейдс Тахо. У жінок повертається в календар Кубка світу італійська Валь ді Фасса. Фінал сезону відбудеться в австрійському Заальбаху.

Зі збалансованістю календаря все теж більш-менш непогано, особливо у жінок: 45 стартів, з яких 23 у швидкісних видах (12 швидкісних спусків і 11 супергігантів) і 22 – у технічних (по 11 гігантів і слаломів). У чоловіків ті ж 45 гонок сумарно, але все ж із невеликим дисбалансом у бік технічних видів, у яких заплановано 24 гонки (13 слаломів і 11 гігантів) проти 21 у швидкісних видах (13 швидкісних спусків і лише 8 супергігантів).

Планували запровадити в майбутньому сезоні й нову дисципліну – командну комбінацію, в якій представники однієї збірної об'єднувалися б у пари, де хтось один їхав би швидкісний спуск, а другий – слалом. Однак подібне нововведення дуже не сподобалося малим гірськолижним країнам на кшталт Болгарії, Греції чи Великої Британії, які мають лише по одному спортсмену справді високого рівня. У підсумку від командної комбінації відмовилися – принаймні, поки що.

Дійові особи

Чоловіки

Домінатор

Беззаперечно найкращим гірськолижником світу останніх двох років був Марко Одерматт: дві поспіль перемоги в загальному заліку Кубка світу, золото Олімпіади, два золота чемпіонату світу і три Малих кришталевих глобуси. Минулого сезону швейцарець до того ж побив рекорд Херманна Маєра за очками в одному сезоні – 2042 бали.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт

Не видно за рахунок чого домінація Одерматта може перерватися в новому сезоні – швейцарцю всього 26 років, він у самому розквіті сил, ходить на топовому рівні 3 з 4 основних дисциплін, підготовка до сезону пройшла без будь-яких проблем. Марко – беззаперечний фаворит сезону, і, схоже, на шляху до третього поспіль Великого кришталевого глобуса (ВКГ) його може зупинити тільки якийсь форс-мажор на кшталт важкої травми.

Якщо говорити про решту збірної Швейцарії, то за останній рік вона стала слабшою. Під час минулого сезону завершили кар'єру дві знакові фігури – Беат Фойц і Мауро Кавіцель. І гідної заміни їм у швидкісних видах немає – Стефан Рогентін і Нільс Хінтерманн здатні лише періодично боротися за найвищі місця. А ось у технічних – повний порядок. Відмінний минулий сезон видав Лоїк Мейяр, помітно додав під час минулого сезону досвідчений слаломіст Рамон Ценхойзерн. Одним з найстабільніших у слаломі в Кубку світу був Даніель Юле, також не списуємо з рахунків гігантиста Джино Кавіцеля і досвідченого Луку Ерні, хоча його найкращі роки кар'єри, схоже, вже далеко позаду.

Головна загроза

Якщо і є у світі хтось, хто здатен кинути Одерматту виклик у загальному заліку, то це володар Кубка світу 2020 року Александер Омодт Кілде. Після того тріумфального сезону норвежець пережив розрив хрестоподібних зв'язок коліна, але після важкої травми доволі швидко повернувся на провідні позиції у швидкісних видах. Втім, для боротьби з Одерматтом навіть цього замало – потрібен ще й гігант, у якому Кілде до травми помітно додав. І по ходу минулого сезону Александер знову почав підбиратися до рівня регулярних потраплянь у топ-6. Якщо рух у тому ж напрямку продовжиться без втрати в якості в швидкісних видах – то в загальному заліку дійсно може з'явитися інтрига.

Getty Images/Global Images Ukraine. Александер Омодт Кілде

За спиною у Кілде – дуже потужна і зіркова команда. Хенрік Крістофферсен переживає свою другу молодість, і в минулому сезоні нарешті вперше в кар'єрі став чемпіоном світу в слаломі. Йому цілком під силу боротися за МКГ в обох технічних дисциплінах і фінішувати в топ-3 загального заліку, що він, власне кажучи, і робив у попередні два сезони.

Постійно прогресує молодий Лукас Бротен, який в минулому сезоні взяв МКГ в слаломі, навіть незважаючи на те, що в самий розпал сезону, перед чемпіонатом світу, переніс операцію з видалення апендициту. Молодий талант Александер Стеен Ольсен, чемпіон світу-2022 серед юніорів у слаломі, під кінець сезону здобув свою першу перемогу на Кубку світу, і зупинятися на цьому не має наміру. Повертається після важкої травми ще один талант, Атле Лі Макграт, який відкриття сезону в Зольдені пропустить. Не списуємо з рахунків і досвідченого слаломіста Себастьяна Фосса Солевога, хоча минулий сезон він провалив.

Update: Буквально перед публікацією матеріалу інформаційний простір розірвала новина про те, що Лукас Бротен оголосив про завершення кар'єри. Це пов'язано з конфліктом з Норвезькою лижною федерацією з приводу спонсорських прав. Бротен – далеко не перший норвезький лижник, у якого виник подібний конфлікт, багато хто погрожував бойкотувати змагання, але настільки далеко справа не доходила ще ні в кого. Залишається лише сподіватися, що це частина якогось плану Бротена щодо шантажу федерації, і він своє рішення змінить.

Кризова Австрія

Не найкращі свої часи переживає збірна Австрії. Хоч це більшою мірою стосується і жіночої команди, але й у чоловіків не все ідеально. Лідером команди залишається Вінсент Кріхмайр, який у минулому сезоні здобув цілих чотири перемоги у швидкісному спуску і замкнув топ-5 загального заліку. Слаломіст Марко Шварц під час минулого сезону дуже додав у швидкісних видах і став абсолютним універсалом, за рахунок чого може поборотися за топ-3 загального заліку. За щось більше – навряд чи, тому що в жодній з дисциплін він не здатний перемагати регулярно.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Шварц

Сильний, але дуже нестабільний у технічних дисциплінах Мануель Феллер. Після раптового прориву в олімпійському сезоні настільки ж різко здав у минулій зимовій кампанії Йоханнес Штрольц, який у першій половині сезону навіть видав чорну серію з п'яти поспіль сходів у слаломі. Під час минулого сезону шокував своїм рішенням завершити кар'єру 3-разовий олімпійський чемпіон Маттіас Маєр. Ще один сезон через травми може пропустити інший сильний швидкісник, Макс Франц.

Решта

Після довгоочікуваного завоювання ВКГ у 2021 році різко пішла на спад кар'єра Алексіса Пінтуро, який відтоді не здобув жодної перемоги на Кубку світу. Миритися з цим 32-річний француз не захотів, і минулого міжсезоння радикально перекроїв свою підготовку. Пінтуро відмовився від слалому на користь швидкісних видів, і запросив у свій тренерський штаб двох нових фахівців – Максіма Тіссо і австрійця Мартіна Шпренгера. І буде дуже цікаво поспостерігати за тим, чим закінчиться цей експеримент.

Не найкращі часи переживає і зірковий слаломіст Клеман Ноель. Так, протягом усієї свій кар'єри він був дуже нестабільний, часто помилявся і сходив з дистанції, але при цьому було абсолютно очевидно, що саме він є найшвидшим і найсильнішим за потенціалом слаломістом світу. Минулого сезону щодо статусу найшвидшого слаломіста виникли великі сумніви, які Ноель постарається розвіяти в новому сезоні. Боязкі й абсолютно невдалі спроби спробувати свої сили ще й у гіганті на тлі слабких результатів у слаломі минулого сезону мали безглуздий, недоречний і дуже несвоєчасний вигляд.

Getty Images/Global Images Ukraine. Клеман Ноель

Так і не здобувши довгоочікуваної перемоги на Кубку світу, наприкінці минулого сезону завершив кар'єру суперветеран Йохан Кларе. При цьому після важкої травми посилить збірну Франції досвідчений фахівець технічних дисциплін Віктор Муффа-Жанде: з урахуванням відмови Пінтуро від слалому, його повернення дуже доречне.

Свій найгірший сезон за багато років провів лідер збірної Італії Домінік Паріс. Його невдачі частково зумів компенсувати найкращим сезоном у своїй кар'єрі інший швидкісник, Маттіа Кассе, який у 33 роки раптово вийшов на якісно новий для себе рівень. У гіганті надії тепер не тільки на Луку Де Аліпрандіні, а й на молодого таланта Філіппо Делла Віте, який дуже помітно додав минулого сезону. У слаломі основною ставкою залишається талановитий, але дуже нестабільний Алекс Вінатцер, як і раніше в строю і олімпійський чемпіон Ванкувера, 38-річний Джуліано Раццолі.

Залишається грізною силою в гіганті словенець Жан Краньєц, а от у кар'єрі 30-річного хорвата Філіпа Зубчича після зіркового сезону 2020/2021 настав відчутний спад. Сенсаційним чемпіоном світу в супергіганті 2023 року став канадець Джеймс Кроуфорд, хоча після цього він довів невипадковість того успіху. Бронзу у швидкісному спуску на тому ж мундіалі в Мерібелі та Куршевелі завоював його партнер по команді та ровесник, 26-річний Кемерон Александер. У новому сезоні цим хлопцям під силу закріпитися на високому рівні. Збірна Німеччини у швидкісних видах може розраховувати на ветеранів Андреаса Зандера і Ромеда Бауманна, а в слаломі – на Лінуса Штрассера.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ей Джей Гінніс

Одним із головних відкриттів минулого сезону став грек американського походження Ей Джей Гінніс, який і срібло чемпіонату світу в слаломі завоював, і на Кубку світу бував на подіумі, і одного разу навіть був дуже близький до перемоги. Альберт Попов, зі свого боку, приніс Болгарії перший подіум на Кубку світу за останні 38 років – і теж у слаломі. У гіганті дуже солідні результати показував андоррець Жоан Верду.

Непростий сезон може чекати на збірну Великої Британії на чолі з досвідченим слаломістом Дейвом Райдінгом – у міжсезоння у команди були проблеми з фінансуванням. Як і раніше, дуже швидкий, але страшенно нестабільний у слаломі Крістоффер Якобсен: на один сильний результат у шведа приходить по 3-4 сходи з дистанції.

Весь минулий сезон без головного тренера залишалася збірна США, і в міжсезоння вакантну посаду зайняв шотландець Марк Тілсон. Його головне завдання – повернути на рівень позаминулого сезону Раяна Кокрана-Зігле. Тим паче, що підстрахувати його у швидкісних видах тепер нікому – ветерани Стівен Найман і Тревіс Ганонг завершили кар'єру.

Жінки

Чемпіон

Як і у чоловіків, у прекрасної статі головним фаворитом до старту сезону підходить чинний володар Кубка світу, Мікаела Шиффрін, нехай її фаворитський статус і не настільки беззаперечний, як у Одерматта. Все ж часи безроздільного домінування американки залишилися в минулому. Зараз вона вже не справляє враження спортсменки, яка, якщо не припуститься грубої помилки, то не залишить іншим суперницям шансів на перемогу.

Так, у минулому сезоні Шиффрін взяла свій п'ятий у кар'єрі ВКГ з величезною перевагою, але все ж таки суперниці, які володіють достатнім потенціалом, щоб нав'язати боротьбу Мікаелі, в жіночому Кубку світу зараз є.

Getty Images/Global Images Ukraine. Мікаела Шиффрін

Найкращим у кар'єрі минулий сезон вийшов для 29-річної Поли Мольцан, яка п'ять разів потрапляла в топ-5 у слаломі та одного разу, перед новим роком у Земмерінгу, навіть піднялася на подіум. У швидкісному спуску головні надії пов'язані з Брізі Джонсон, яка мріє повернутися на рівень 2-річної давнини. Допомогти їй у цьому спробує новий тренер швидкісного відділу збірної США Александер Ходльмозер, який раніше працював з Австрією.

Дуелянтка

Головною загрозою для Шиффрін буде її багаторічна суперниця, Петра Влхова. Минулий сезон для неї вийшов невдалим, про що говорять лише дві перемоги на Кубку світу – настільки слабких показників у 28-річної словачки не було з сезону 2017/2018. Влхова була досить стабільною, за рахунок чого в підсумку фінішувала третьою в загальному заліку, але звичних максимальних швидкостей їй не вистачало, що призвело до величезної кількості третіх-четвертих місць.

Getty Images/Global Images Ukraine. Петра Влхова

Проте ніхто не сумнівається в тому, що Петра здатна на набагато вищі результати. І якщо в новому сезоні ми знову побачимо колишню Влхову, то їй буде під силу поборотися за другий в кар'єрі ВКГ.

Італійська армада

Будуть у боротьбі за найвищі місця в загальному заліку і зіркові італійки. Соф’я Годжа є безумовно найсильнішою швидкісницею сучасності, але її надзвичайно агресивна манера їзди має побічні ефекти у вигляді частих помилок, сходів з дистанцій і травм. Часом вона здатна демонструвати дива спортивного героїзму на заздрість багатьом чоловікам (чого тільки варта перемога в Санкт-Моріці з переломом руки менш ніж за добу після операції!), проте на довгій дистанції потрібна холодна голова і стабільність.

Так, 30-річній спортсменці з Бергамо ще жодного разу не вдавалося пройти сезон без зривів, але якщо у неї це нарешті вийде, то, поза всякими сумнівами, вона здатна всерйоз поборотися за перемогу в загальному заліку. Мету таку перед собою Годжа точно ставить, про що свідчать, зокрема, і плани регулярно їхати гігантський слалом у майбутньому сезоні.

Getty Images/Global Images Ukraine. Соф'я Годжа

Володарка ВКГ 2020 року Федеріка Бріньоне останніми роками переживає звичну для гірських лиж метаморфозу, коли у спортсменок у соліднішому віці спеціалізація починає зміщуватися з технічних дисциплін у бік швидкісних. Ось і в італійки трохи просів її улюблений гігант, і зараз її коронною дисципліною можна назвати вже супергігант. Навряд чи Бріньоне здатна повторити свій успіх майже 4-річної давнини, але завдяки своєму універсалізму (Федеріка одна з небагатьох, хто ходить на Кубку світу всі дисципліни) в топ-3 завершити сезон їй під силу.

Додає в супергіганті ще одна зіркова італійська гігантистка, Марта Бассіно, яка минулого сезону в цій дисципліні стала чемпіонкою світу. Щоправда, у неї це відбувається не з вікових причин і не призводить до падіння результатів у гіганті. Проте потенціал Бассіно в швидкісних видах обмежений скоромними антропометричними даними, через що реальна мета для Марти – місце в топ-3 в загальному заліку і завоювання малого Кубка світу в гіганті.

Найкращим у кар'єрі вийшов минулий сезон для досвідченої Елени Куртоні, яка здобула перемогу і чотири рази піднялася на подіум у швидкісних видах. Утім, у 32-річному віці Куртоні навряд чи здатна зробити ще один настільки ж вагомий крок уперед у плані результатів, тож навіть залишитися на минулорічному рівні буде для неї безсумнівним успіхом.

Зіркові швейцарки

Серед найнебезпечніших суперниць Шиффрін, безсумнівно, буде і Лара Гут-Бехрамі. Чемпіонка Кубка світу далекого 2016 року має переможний потенціал одразу в трьох дисциплінах (крім слалому), тільки ось у попередні два сезони у неї були тривалі відрізки, коли одна або кілька дисциплін помітно просідали. Рівень, показаний Гут-Бехрамі в другій половині сезону 2020/2021 зробив би її, мабуть, навіть фавориткою №1 у боротьбі за загальний залік, але тільки ось дістатися до того рівня на більш-менш тривалій дистанції Ларі відтоді не вдається.

Getty Images/Global Images Ukraine. Лара Гут-Бехрамі

Зірка швидкісних видів Корінн Сутер, як і Соф’я Годжа, планує боротися за загальний залік і збирається регулярно пробувати свої сили в гіганті. Але швейцарка, нехай більш стабільна, ніж Соф’я, але все ж помітно поступається італійці в класі і своєму максимальному потенціалі, тому ризикує провести ще один сезон у тіні яскравої шибайголови з Бергамо.

Для Венді Холденер минулий сезон був найкращим у кар'єрі. Так, в плані місця в загальному заліку у неї неодноразово бували вищі результати, ніж минулорічне сьоме місце, але, чорт візьми, вона нарешті зняла своє слаломне прокляття «вічно другоЇ», і після 30 подіумів нарешті здобула в ньому свою першу перемогу – при чому не одну, а одразу дві поспіль!

При чому не сказати, щоб ті перемоги були подарунками від суперниць – Холденер справді вперше в кар'єрі виявилася здатною конкурувати в плані максимальних швидкостей з Шиффрін і Влховою. Років 5 тому швейцарка була чи не головним універсалом Кубка світу, зараз же її спеціалізація дуже помітно звузилася, але, якщо це знову принесе їй кілька перемог у слаломі – думаю, вона не засмутиться.

А ось Мішель Гізін абсолютним універсалом залишається. Тільки ось першу половину минулого сезону вона провалила в пух і прах, і лише під кінець зимової компанії Мішель знову почала більш-менш регулярно потрапляти в топ-10. Втім, навіть у пікової Гізін завжди існувала проблема того, що у неї немає жодної дисципліни, де вона здатна штампувати призові місця, а без цього розраховувати на реальну боротьбу за ВКГ неможливо.

Золото чемпіонату світу-2023 у швидкісному спуску сенсаційно завоювала Ясмін Флюрі, загалом же її рівень – міцний середняк у швидкісних видах. Років шість тому ледь не головним молодим талантом світу вважалася Мелані Мейяр, але, на жаль, розрив «хрестів» і невдала операція зарубали її потенційно зіркову кар'єру на самому злеті. І тепер її доля – статус середняка в технічних видах з парочкою яскравих сплесків за сезон.

Кризова Австрія

Для збірної Австрії минулий сезон вийшов просто жахливим: жодного кришталевого глобуса – ні великого, ні малого, ні особистого, ні командного. Подібне з австрійцями сталося лише вдруге за останні 35 років, і провина в цьому – насамперед жіночої команди, яка перебуває в глибокій кризі. Попереду на команду чекає домашній ЧС-2025, і австрійська збірна потребувала радикальних змін. Вони й відбулися: новим головним тренером команди став Роланд Ассінгер, та й загалом відбулося повне перезавантаження тренерського штабу.

Після зіркового сезону 2020/2021 різко деградувала Катаріна Лінсбергер. На неї радикальні перестановки в тренерському штабі команди навряд чи вплинуть, адже вона працює індивідуально з особистими тренерами, яких також поміняла ще наприкінці минулого сезону. Складно сказати, чого чекати від Лінсбергер у новому сезоні, але у своїй оптимальній формі вона здатна на рівних боротися з Шиффрін і Влховою в слаломі. І, відповідно, відкушувати у них важливі очки в боротьбі за ВКГ, що було б дуже до речі для умовної Гут-Бехрамі чи Годжі.

Getty Images/Global Images Ukraine. Катаріна Лінсбергер

Єдиною по-справжньому світлою плямою збірної Австрії в минулому сезоні була швидкісниця Корнелія Хюттер, яка нарешті повністю відновилася від низки важких травм і повернулася на свій піковий рівень 2015–2018 років: перемога в Квітф'єллі і чотири подіуми.

Ще одну перемогу збірній Австрії в минулому сезоні сенсаційно принесла Ніна Ортліб, однак то було подарунком від погоди в тому ж Квітф'єллі, і об'єктивно за своїм загальним рівнем Ортліб зараз залишається середняком. А ось загальний рівень Мір’ям Пухнер набагато вищий, незважаючи на те, що дотягнутися до першого місця в минулому сезоні їй не вдалося.

А у найкращої на даний момент гігантистки Австрії, Рікарди Хаазер, знову виникли проблеми зі спиною, і відкриття сезону в Зольдені вона пропустить з надією повернутися під час північноамериканського турне. Спробує замінити її в гіганті колись дуже талановита Стефані Бруннер, яка продовжує боротьбу з наслідками низки важких травм (4 розриви «хрестів» у період з 2018 по 2022 роки!).

Минулого сезону повернулася в Кубок світу після дуже тривалої перерви ще одна непогана гігантистка, Елізабет Каппаурер, яка вперше за п'ять років набрала хоч якісь очки. Вона також пережила чорну смугу у своїй кар'єрі: 6 переломів ноги за півтора року. Також не забуваємо про універсала Франциску Гріч, яка була однією з далеко не небагатьох австрійок, яка минулого сезону прогресувала, а не деградувала. Завершили кар'єру імениті ветеранки, Ніколь Шмідхофер і Рамона Зібенхофер.

Решта

Минулого сезону нарешті повернулася на піковий рівень 2017–2018 років лідерка збірної Норвегії Рагнхільд Мовінкель. І від універсала, здатного боротися за призові місця скрізь, крім слалому, можна знову чекати на високе місце в загальному заліку і боротьбу за МКГ в супергіганті. Її молодша партнерка по команді Кайса Вікхофф Лі після розриву хрестоподібних зв'язок повернулася до Кубка світу набагато успішніше, і вже в минулому сезоні принесла жіночій збірній Норвегії першу в історії перемогу в швидкісному спуску на Кубку світу. Потенціал Лі сумніву не підлягає, і в новому сезоні вона може ще додати.

Getty Images/Global Images Ukraine. Рагнхільд Мовінкель

Трохи здала порівняно із золотим сезоном 2021/2022 лідерка збірної Швеції Сара Хектор, хоча у неї спад результаті в гіганті супроводжувався певним прогресом у слаломі. У листопаді в Кіллінгтоні до своєї першої перемоги на Кубку світу дісталася слаломістка Анна Свенн-Ларссон.

Є у збірної Швеції і світле майбутнє – Ханна Аронссон Елфман. Минулого сезону 20-річна вундеркіндка виборола ще два золота юніорських чемпіонатів світу та почала регулярно показувати солідні результати на Кубку світу: 5 потраплянь до топ-10 та ще два 11-х місця. Однак наприкінці вересня Аронссон Елфман зламала стопу на тренуванні, і відкриття сезону в Зольдені вона пропустить. Під кінець минулого сезону заявила про себе ще одна юна шведська зірочка – Корнелія Елунд, яка замкнула топ-10 на домашньому слаломі в Оре.

Другу молодість у минулому сезоні знайшла зіркова словенка Ілка Штухец, яка після 4-річної перерви здобула дві перемоги на Кубку світу. Влітку до тренерського штабу Штухец приєднався відомий у недавньому минулому хорватський гірськолижник Натко Зрнчіч-Дім.

Збірна Словенії в міжсезоння отримала дуже потужне посилення в особі двох молодих, і дуже талановитих фахівчинь технічних дисциплін: Андрея Слокар повертається після розриву хрестоподібних зв'язок коліна, а Мета Хроват вирішила повернутися в спорт після сенсаційного завершення кар'єри рік тому. Щоправда, старт сезону в Зольдені вона пропустить через проблеми зі спиною.

Німкені Лені Дюрр тренування з Петрою Влховою в останні два роки принесли істотний прогрес у результатах, і в минулому сезоні вона нарешті дісталася до першої перемоги в слаломі. Хоча загалом у німкені були хронічні проблеми з другою спробою. На справжнього універсала перетворюється юна Емма Айхер. Так, її прогрес у швидкісних видах проходить без втрати в рівні в слаломі, але все ж таки прогрес у коронній дисципліні виходить далеко не настільки стрімким, як на це сподівалися.

Getty Images/Global Images Ukraine. Зрінка Лютіч

Класний сезон провела збірна Хорватії, яка показувала сильні результати в слаломі зусиллями досвідченої Леони Попович і юної Зрінки Лютіч. Остання володіє колосальним потенціалом і вже дісталася подіуму на Кубку світу, однак при цьому Зрінка моторошно нестабільна і дуже часто помиляється і сходить з дистанції. 19-річному вундеркінду це можна пробачити, і, якщо Лютіч додасть у стабільності, то може перетворитися в слаломі на зірку екстра-класу.

Дивували минулого сезону і канадки. Лоранс Сен-Жермен сенсаційно стала чемпіонкою світу в слаломі, а Валері Греньє несподівано виграла гігант у Краньській Горі на початку січня, і після цього неодноразово доводила невипадковість того успіху.

А от інша гігантистка, Еліс Робінсон, після дуже яскравого початку кар'єри вже кілька років стагнує. Не може зробити останнього кроку в еліту гіганта полька Марина Гасеніца-Даніель, хоча стабільні потрапляння в топ-10 – це теж непогано.

Непоганий потенціал у слаломі має досвідчена чешка Мартіна Дубовска. Влітку вона розпочала співпрацю з іменитим італійським тренером Лівіо Магоні, який у своїй кар'єрі попрацював з такими зірками, як Тіна Мазе, Петра Влхова, Марта Бассіно і Катаріна Лінсбергер.

Одним із відкриттів минулого сезону стала 16-річна албанка італійського походження Лара Кольтурі, дочка олімпійської чемпіонки-2002 Даніели Чеккареллі. На жаль, у лютому 16-річна дівчина порвала хрестоподібні зв'язки, і відновила тренування лише за місяць до старту сезону. Тому регулярних потраплянь в очки від неї варто чекати, напевно, не раніше нового календарного року.

Завершили кар'єру

Чоловіки: Мауро Кавіцель, Беат Фойц (обидва – Швейцарія), Йохан Кларе, Бріс Роже (обидва – Франція), Марк Дігрубер, Маттіас Маєр (обидва – Австрія), Тревіс Ганонг, Стівен Найман (обидва – США), Маттео Марсалья, Ріккардо Тонетті (обидва – Італія), Лайф Крістіан Нестволд-Хауген (Норвегія), Тревор Філп (Канада), Саму Торсті (Фінляндія)

Жінки: Коралі Фрасс Сомбе, Настасья Ноенс, Тесса Ворлі (усі – Франція), Марі-Мішель Ганьон (Канада), Тіна Робнік (Словенія), Ніколь Шмідхофер, Рамона Зібенхофер (обидві – Австрія), Марлен Шмотц (Німеччина), Александра Тіллі (Велика Британія).