Діма Шахтар Барселона

Іноді один-єдиний епізод, момент, вчинок змінює на корені все життя. І не лише змінює, а й ламає. І після того епізоду ти стаєш зовсім іншою людиною. І не шкодуєш про вчинене. Жалуєш тільки про те, що не використав свій шанс по максимуму.

Іноді на такий момент можна чекати все життя. А можна взагалі не дочекатися. Або не помітити – і таке буває.

Але сьогодні ми поговоримо про людину, якій такий шанс випав дуже рано. І в підсумку отриманий шанс, як виявилося, зламав цій людині якщо і не все життя, то, як мінімум, усю подальшу кар'єру.

Як ви здогадалися, це історія Дмитра Чигринського, який у свої 22 роки перейшов до «Барселони». Але так і не зміг стати там своїм. І був змушений повернутись назад. Де також, на жаль, не зрослося.

«Барселона» залишила незабутні враження разом із пошкодженнями на душі та долі нашого героя. І не лише «більше, ніж клуб». Але й приголомшливої краси місто. Як у знаковому фільмі великого Вуді Аллена «Вікі Крістіна Барселона», де головний герой в особі Хав'єра Бардема розривається у любовному трикутнику, шукаючи своє місце.

Свій трикутник був і у Чигринського, який розривався між двома улюбленими своїми командами. Він сам майже розірвався. Але доля дала ще один шанс.

Ця історія, на жаль, не нова. Але саме зараз, майже через півтора десятки років від початку, її нарешті можна вважати повністю завершеною. І подивитися на неї вже не так, як при першому поверненні Чигринського до «Шахтаря». Велике справді бачиться на відстані.

Гвардіола бачив у Чигринському заміну старіючому Пуйолю

2009-й для молодого центрального захисника «Шахтаря» Дмитра Чигринського, втім, як і майже для всіх його одноклубників, став по-справжньому знаковим.

Того вже далекого року «гірники» виграли Кубок УЄФА. І до гри деяких футболістів команди Луческу були прикуті пильні погляди провідних клубів Європи.

22-річний Чигринський потрапив до «об'єктиву» самої «Барселони» – беззастережно найкращої на той момент футбольної команди світу.

Незважаючи на відсутність і стартової, і дистанційної швидкості, гра Чигринського дуже імпонувала тодішньому наставнику «блауграни» Гвардіолі.

Пеп бачив у Дімі заміну старіючому Пуйолю. Причому заміну практично рівноцінну, адже в плані бачення поля, вміння віддати загострюючу передачу і контролювати «другий поверх» українець практично не поступався каталонцю. І молодість Дмитра в даному випадку для Гвардіоли була чеснотою, а не відлякувальним моментом.

Ще взимку 2009 року з'явилася інформація про реальну зацікавленість чемпіонів Іспанії молодим українським захисником. Гвардіола особисто лобіював цей трансфер, тому голова скаутського відділу «Барселони» Бегірістайн не тільки переглянув наживо кілька матчів Чигринського в «Шахтарі», а й рекомендував клубу придбати центрбека, вважаючи, що той має достатньо базових кваліфікацій для гри на найвищому рівні.

І чим далі «Шахтар» із Чигринським заходив «вглиб» Кубка УЄФА, тим дедалі виразнішими були спроби «Барселони» здійснити трансфер.

З іншого боку, президентові «Шахтаря» Ринату Ахметову дуже подобалася гра Чигринського. Більше того, йому імпонував Чигринський і як людина. Тому відпускати провідного захисника, віце-капітана команди Ахметов не поспішав. Простіше кажучи, чекав на ситуацію, коли не витримають нерви.

Важко сказати, як би йшли справи влітку 2009-го, якби «Шахтар» пробився до групового етапу Ліги чемпіонів. Нагадаю, що того сезону «гірники» не стали чемпіонами України (посіли друге місце), і, незважаючи на статус переможця Кубка УЄФА, мали пробиватися до групи ЛЧ як і всі. Тобто крізь сито кваліфікації.

Однак, незважаючи на те, що у третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів «помаранчево-чорним» випала невибаглива «Тімішоара», пройти румунів не вдалося: «Шахтар» опустився до кваліфікації новоствореної Ліги Європи.

Зараз у нас не стоїть завдання знайти причини тодішнього невиходу «гірників» до групи чемпіонської Ліги. Нам зараз головне – історія Дмитра Чигринського.

Чутки про можливий прихід Чигринського до «Барси» у липні 2009-го були дуже завзятими. І вони підкріплювалися реальними фактами. Тодішній президент каталонського клубу Лапорта прилітав до Донецька до Ахметова. Для переговорів щодо трансферу Чигринського.

Зустріч відбулася, але сам переговорний процес тривав туго. Ахметов, як було сказано вище, не горів бажанням відпускати свого найкращого захисника. До того ж «Барса», незважаючи на титул найкращої футбольної команди світу, не поспішала розкидатися грошима.

Проте каталонці були готові викласти за трансфер Чигринського дуже солідну суму – 22 мільйони євро. У ті роки – дуже добрі гроші за захисника. Але Ахметова запропонована сума не влаштувала, і переговорний процес зупинився.

Однак, коли Чигринський таки з'явився на полі в матчі «Шахтаря» проти «Тімішоари», що автоматично означало неможливість заграти футболіста у разі його переходу до «Барси» у Лізі чемпіонів (тоді були такі правила), чемпіони Іспанії знову активізувалися, вважаючи, що цей факт може серйозно збити ціну на Чигринського.

І знову Лапорта зустрічався з Ахметовим, і знову президенту «Барселони» не вдалося ні збити ціну, ні досягти консенсусу.

Вирішальним аргументом, який схилив шальки терезів на користь переходу молодого українця на «Камп Ноу», стала особиста позиція Гвардіоли та Бегірістайна. Обидва наполягли на тому, що Чигринський дуже потрібний «Барселоні». І Лапорта підвищив планку – до 25 мільйонів євро.

Ахметов дав добро. Вирішальним аргументом для президента гірників став той факт, що його команда новий сезон гратиме не в Лізі чемпіонів, а в Лізі Європи. Отже, за рік Чигринський міг і подешевшати. Тому й було ухвалено рішення відпустити центрбека до «Барси».

Насамкінець Дмитро мав організувати своєрідний «дембельський акорд» – зіграти за «Шахтар» останній матч. У Монако. За Суперкубок УЄФА. За іронією долі, проти «Барселони».

За два дні до матчу Ахметов повідомив Чигринському, що той таки переходить до «Барси». «Але я хочу, щоб ти виграв для всіх нас титул», - сказав президент клубу своєму футболісту.

Виграти титул не вдалося: «Барселона» дотиснула «Шахтар» у додатковий час. Хоча Чигринський провів дуже якісний поєдинок. І коли після фінального свистка гравці «блауграни» створили імпровізований коридор для опонентів, багато футболістів «Барселони» вітали Діму не лише з гарною грою, а й із переходом до їхньої команди.

Чигро підписав контракт на 5 років із клаусулою 100 мільйонів євро

Для Чигринського справді все сталося блискавично. Сьогодні він ще грав за «Шахтар», а вже завтра опинився у готелі, де розквартувалася «Барселона».

Він встиг поговорити з Гвардіолою та Хаві: його запевнили у підтримці. Втім, не лише ці двоє, багато гравців «Барси» дуже доброзичливо сприйняли прихід молодої української зірки. Навіть Піке з Пуйолем, які, начебто, були прямими конкурентами Дмитра на полі.

Процес впровадження Чигринського в «Барселону» якнайкраще підпадає під опис «з корабля на бал». 29 серпня Діма прибув до команди, а через два дні «Барса» стартувала в Ла Лізі.

Крім того, саме в останній день літа відбулася офіційна презентація Чигринського на «Камп Ноу». І офіційне підписання контракту – на п'ять років, із клаусулою у сто мільйонів євро.

А вже ввечері цього ж вечора Чигринський у складі своєї команди прибув на календарну гру чемпіонату Іспанії – проти «Спортинга».

Але через зрозумілі причини Діма того дня не дебютував за свій новий колектив. Дебют відбувся трохи пізніше – 12 вересня у виїзному матчі проти «Хетафе».

За словами Гвардіоли, «Чигринський ідеально відіграв» у тому поєдинку. Вторив головному тренеру і президент «більше, ніж клубу». Тоді здавалося, що це початок довгої щасливої історії. Але історія вийшла нещасливою.

Гвардіола не поспішав кидати новобранця «під танки», акуратно підводячи його до основного складу. Пеп продовжував робити ставку на пару центрбеків Пуйоль – Піке. Але свої 12 матчів (з них десять – в основі) у тому чемпіонаті Іспанії Чигринський зіграв.

У складі «блауграни» він став чемпіоном Іспанії та переможцем Клубного чемпіонату світу.

Але наступного сезону Чигринського у заявці «Барселони» не виявилося.

І тут ми підходимо до найсумнішого місця нашої розповіді.

Гвардіола сказав Дімі, щоб той відпочив і «перезавантажився», але новий сезон він почав у новій команді

Сказати однозначно, що саме (чи хто) стало причиною відходу Дмитра, я не беруся. Очевидно, у цьому разі був цілий комплекс причин.

За словами самого футболіста, він дуже поспішав. Поспішав тренуватись, поспішав вчитися, поспішав жити на новому місці. Дуже часто він залишався після тренувань, щоби тренуватися індивідуально. Надолужувати втрачене. Пеп йому постійно твердив, мовляв, не поспішай, остигни, згодом все вийде. Але Діма твердо вирішив відповідати рівню найкращої команди світу. І перегорів.

До того ж над ним по-справжньому тяжів цінник. Один із найдорожчих трансферів гравців захисту «Барси» на той час – цьому гучному статусу потрібно було відповідати.

Але не завжди виходило. Відсутність належної підготовки з командою (не пройшов міжсезонку), тривала адаптація, підвищені очікування від уболівальників, природна замкнутість Чигринського, а ще й неоперена молодість – все це й призвело до того, що хлопець просто загубився. Розчинився на загальному тлі.

Хоча до цього спричинили і банальні ігрові помилки. Деколи не банальні, а дуже серйозні.

Чигринський відверто провалився у грі чемпіонату проти «Кадіса». Але в підсумку «Барса» виграла той матч, і помилки Дмитра на цьому тлі не виглядали жахливо.

Інша річ – гра Кубка Іспанії проти «Севільї». Ось там був справжній провал. «Камп Ноу» влаштував українцю дуже галасливу обструкцію. «Камп Ноу» це вміє.

Після того матчу Гвардіола сказав Чигринському, що не хоче його знищувати через помилки, але й не обіцяє, що незабаром знову випустить на поле. Тим не менш, Гвардіола дав зрозуміти, що розраховує на Діму.

У всякому разі, розлучаючись на «літні канікули», Гвардіола сказав Чигринському, щоб той відпочив якнайкраще і постарався «перезавантажитися». Мовляв, у новому сезоні ти мені потрібний свіжим.

Але новий сезон Чигринський розпочав уже в іншій команді.

Жоан Лапорта програв президентські вибори, і йому на зміну прийшов Сандро Россель. Виявилося, що клубна скарбниця майже порожня, і щоб знайти зайві кошти, потрібно було виходити на трансферний ринок. Але не так для того, щоб купувати, скільки для того, щоб продавати. Новий бос «Барси» просто захотів заробити на трансфері Чигринського. І відпустив українця за першої ж серйозної пропозиції.

За словами легендарного Кройффа, колишнього футболіста та тренера «Барси», спад каталонського клубу, втрата позицій розпочалася саме з продажу Чигринського, проти чого виступав Гвардіола.

Виходить, що сам того не знаючи, Чигринський запустив механізм якщо і не розпаду, то як мінімум в'янення найкращої футбольної команди всіх часів.

Незабаром «Камп Ноу» залишив і Гвардіола. На «старих дріжджах» каталонці знову виграють Лігу чемпіонів. А далі буде початок серйозної кризи, вінець якої – відхід Мессі. Але зараз не про це.

Ахметов влітку 2010 обіцяв «мегатрансфер». І цим трансфером стало повернення Чигринського

Першим, хто відгукнувся на інформацію про продаж «Барсою» Чигринського, був «Шахтар». І цього разу президент «гірників» Ахметов відіграв вирішальну роль у долі Дмитра. Ахметов влітку 2010 обіцяв «мегатрансфер». І цим «мегатрансфером» стало повернення Чигринського.

За повернення центрбека до Донецька «Шахтар» заплатив 15 мільйонів євро. Дмитро повертався додому, в рідну команду, отримавши на руки п'ятирічний контракт і приблизно ту ж зарплату, яку отримував у «Барселоні» (приблизно 60 тисяч євро на місяць).

Здавалося б, усе повернулося на круги своя. Команда та тренер – до болю знайомі. Квартира залишилася незмінною. Начебто навіть особистого водія Чигринському «виписали» того ж, що й був у нього до переїзду до Барселони (Діма не водить авто. У «Барсі» його возив на тренування Ібрагімович). Але щось зламалося в раніше налагодженому механізмі.

Швидше за все, на «фундаменті» морального, емоційного вигоряння, виснаження у Діми почалися проблеми й фізичного характеру: він став надто податливим до травм.

Та й у ігровому плані розладналося. Втратив контакт із Луческу. Хоча перший після повернення матч за «Шахтар» для Діми вийшов феєричним (проти «Зорі»): забив переможний (і єдиний) гол наприкінці поєдинку.

Проте повноцінного повернення Дмитра Чигринського до «Шахтаря» не відбулося. Як не відбулося роком раніше його «впровадження» до «Барси».

Там він не впорався із тиском 25 мільйонів євро, тут – із 15-мільйонним ярликом.

За п'ять років після повернення з барселонського «відрядження» до «Шахтаря», Чигринський не зіграв і сорока поєдинків. Більшість часу він проводив на лікарняному.

Взимку 2015-го «Шахтар» тихо розірвав контракт із колись провідним своїм футболістом, і у статусі вільного агента відпустив його до «Дніпра».

Але й там не склалося.

Далі була Греція – АЕК, «Іонікос». І реальна перспектива завершення кар'єри.

Але раптом, улітку 2023-го, «Шахтар» знову покликав свого колишнього футболіста. Цього разу вже не як «мегатрансфер». Зізнатися, досі не можу зрозуміти, в якій саме якості. Але, мабуть, ініціатором запрошення Чигринського і цього разу був президент «Шахтаря».

Чигринський втретє зайшов до однієї річки. І цього разу – востаннє, якщо говорити про кар'єру футболіста.

Напевно, Дмитру вже не вдасться вийти на серйозний ігровий рівень, роки все ж беруть своє (майже 37 років). Але його нинішня історія після повернення до «Шахтаря» таки вийшла зі щасливим кінцем.

А та, барселонська... Вона напевно буде переслідувати його все життя. Але саме зараз, під кінець своєї кар'єри гравця, Чигринський може собі дозволити згадувати той час із теплотою. І без жалю.

Так, не склалося. Але він хоча би спробував.