Даріо СРНА: «Я міг стати тренером Шахтаря ще раніше»

Виконувач обов’язків головного тренера «Шахтаря» Даріо Срна розповів про рішення очолити команду і розмову з Рінатом Ахметовим.

– Даріо, як ви ухвалили рішення стати виконувачем обов’язків головного тренера «Шахтаря»?
– По-перше, я погодився на інтерв’ю, бо багато запитань до мене й до клубу. Я ніде нічого не коментував, тому хотілося б трохи роз’яснити цю ситуацію. Запрошення Патріка ван Леувена було пов’язане з тим, що він показував дуже гарний, видовищний футбол у «Зорі» – до останніх двох турів бився за чемпіонство, потрапив до Ліги конференцій і зробив дуже хороший результат. І він сам себе зі своєю якістю гри та з результатами привів у «Шахтар». Звісно, ми знали, що кожному тренеру спочатку в «Шахтарі» буде важко. Це проходили і Фонсека, і Каштру, і Йовічевіч, і Де Дзербі – усі вони мали певні складнощі, а ми завжди йшли їм назустріч, допомагали. Ми знали, що від початку міжсезоння в Патріка приїхали збірники трохи пізніше після чемпіонату Європи U21, були травми: у Судакова – одразу операція, у Степаненка – коліно. Тому ми пройшли через дуже тяжкий період, мали терпіння, давали підтримку, як і кожному тренеру «Шахтаря». Але настав день, коли ми повинні сказати чесно й відверто, щоб бути перед нашими вболівальниками чесними та справедливими, що в нас, на жаль, не вийшло. У нас не вийшло грати в той футбол, який потрібен уболівальникам, президенту клубу, нам усім. Ми не могли знайти спосіб грати в «шахтарський» футбол. І можу тільки сказати Патріку і тренерському штабу спасибі за гарну роботу, але ми вирішили йти іншим шляхом. Йому бажаємо всього найкращого, успіхів та чудових спортивних результатів.

Щодо мене, то «Шахтар» – це мій клуб і це моя сім’я. Якщо говорити чесно й відверто, то я міг стати тренером «Шахтаря» ще раніше. Але я – людина, яка довіряє іншим, і я завжди хочу допомогти кожному тренеру в його роботі. І хочу сказати зі свого досвіду, що кожна команда «Шахтаря» робила тренера дуже сильним. Вони всі приходили сюди одними, а йшли до топклубів після «Шахтаря» іншими. Є робота клубу, команди й тренера, – коли існує цей трикутник, буде успіх. Сьогодні я прийняв «Шахтар», бо це моя сім’я. Коли сім’ї важко, треба допомогти. Тому я не побоявся навіть перед такими іграми взяти команду і спробувати зробити все, що від мене залежить. Я їм учора сказав, що я не Гвардіола, я не Клопп, я – Даріо Срна, у якого немає великого досвіду тренерської роботи, але в мене є «шахтарське» серце. «Шахтарське» серце, яке дуже важливе для всіх. І це серце мені сказало, що треба допомогти сьогодні команді. У такій важкій ситуації для країни, для «Шахтаря» я не міг відмовити і сказав президенту, що обома руками «за».

Читайте також:

ВІДЕО. Шахтар провів перше тренування під керівництвом Даріо Срни

Мені президент пропонував два тури тому відразу взяти команду, стати головним тренером, підписати контракт, вибрати тренерський штаб. І він сказав, що готовий зі мною страждати. А я йому відповів: «Президенте, я люблю цей клуб і я вас запевняю, що на сьогодні я вам хочу привести тренера, який сильніший за мене. Який сьогодні кращий за мене, досвідченіший за мене і який сьогодні може дати команді більше, ніж я». Я ставлю клуб вище за себе, і інакше не може бути. Я ставлю клуб вище за себе, тому що ніхто не може бути вищим за клуб. Мої амбіції не можуть бути вищими за амбіції клубу. Тому я розповів вам коротко ту ситуацію, що відбувалася в останні два тижні. Щодо нового тренера, то я запевняю президента щодня разом із директором Палкіним, що це правильний вибір. І він повністю довіряє. І ми ведемо переговори. І я сподіваюся, що цей тренер захоче до нас.

– «Шахтар» дуже давно не змінював тренера під час сезону, востаннє це було ще з Берндом Шустером та Невіо Скалою. Коли саме «Шахтар» почав розуміти, що треба робити зміни у випадку з Патріком? Що стало ключовим моментом?
– Президент був ще молодим, коли звільняв одразу Шустера і Скалу, у нього не було терпіння. Сьогодні він має терпіння. Я дуже добре знаю президента. І якщо президент не бачить завтрашнього дня, то треба ухвалювати рішення. На жаль, у такій ситуації він його не бачив. Треба бути чесними, справедливими і говорити так, як воно є. Ми підтримували Патріка та його тренерський штаб, і деякі ігри були гарними, але, на жаль, ми не були впевнені та не бачили завтрашнього дня. Це щира правда. І краще розставатися, ніж терпіти нам усім і страждати. Я з президентом дуже багато розмовляю щодня, і я знаю – він має в глибині душі мрію, щоб я був тренером «Шахтаря». І я ці двері не зачиняю.

Я йому чесно говорив, що, коли буду готовий і якщо буду готовий, прийду і скажу: «Президенте, я готовий». Але я знаю себе: коли я буду готовий – у мене буде успіх. Тому кожному тренеру «Шахтаря» я бажаю того, що бажаю собі на цьому місці. І повірте мені, що тренерська робота – вона складна. Я лише один день тренер, а в мене вже купа проблем. Але в мене проблеми такі, які хочу, а не ті, яких не хочу. Проблема така, що в нас 29 футболістів – і всі хочуть грати. І доведеться вирішувати. Але є багато молодих футболістів, і вони мають знати, що означає «Шахтар». І коли я достукаюсь до них, це буде мій успіх. Їхня свобода на полі залежить від них. Я даю їм свободу – нехай показують свої якості, нехай отримують задоволення. Погані результати тренер, звісно, завжди бере на себе, гарні – завжди заслуга футболістів. І я так одразу сказав їм: якщо буде невдача, то це буде моя вина, якщо буде успіх, то це буде заслугою футболістів.