Агент: «Русин має всі якості, щоб заграти в Англії»

Андрій Кириченко – ім'я невідоме в українському футболі. Однак саме він займався трансфером Назарія Русина до «Сандерленда». Також раніше допоміг туди перейти юному українському нападнику Тимуру Тутєрову з «Колоса».

Футбольне агентство Кириченка «Primavera Football agency» має хороші зв'язки із клубами Чемпіоншипу. Тому не варто виключати появи нових українців у клубах Туманного Альбіону.

– Ви займалися трансфером Назарія Русина до «Сандерленда». Чому перехід затягувався?
– У нас хороші відносини з клубом, бо ми туди раніше зробили трансфер
українського форварда Тимура Тутєрова з «Колоса». Після отримання заявки на пошук форварда, який може зіграти також на фланзі, розглядали різні кандидатури. Запропонували Назарія Русина, узгодивши питання з його агентом Вадимом Шаблієм. Почався перемовний процес. Сумісно з Шаблієм ми змогли оформити цей трансфер.

Процес затягнувся, бо сторони ніяк не могли дійти до компромісу, який би задовільнив обидва клуби. Шляхом перемовин вдалося про все домовитися. Всі залишилися задоволеними. Тривалий час клуби торгувалися за вартість футболіста. В цьому була головна заминка.

– Чи зможе Назарій заграти в Англії?
– Він такого типу гравець, який має всі якості для того, щоб бути успішним на Туманному Альбіоні. Подобається тренеру команди та керівникам клубу. Спробує себе показати у Чемпіоншипі, а далі життя покаже. Можливо, приверне увагу клубу АПЛ, або «чорні ĸоти» самі туди вийдуть.

– Чемпіоншип – це вітрина для гравця?
– Це англійський ринок. Клуби АПЛ уважно слідкують за цим турніром. Гравець вже адаптований до англійського футболу, життя в країні. Тому ризики тут набагато
менші, ніж запрошувати гравця з іншого чемпіонату. Кожне трансферне вікно
здійснюються переходи в АПЛ або сильні європейські чемпіонати.

Сам рівень ліги високий. Клубів 10 можуть претендувати на АПЛ. Вважаю, що рівень чемпіонату точно входить до топ-7 у Європі.

***

– Як справи в іншого форварда «Сандерленда» Тимура Тутєрова?
– Доволі непогано. Він ще зовсім юний хлопець 2005 року народження. В кінці минулого сезону дебютував за U-21 «Сандерленда» у 17 років. У першій же грі зробив гольову передачу. Не загубився на рівні хлопців, старших на 2-3 роки. Пройшов підготовку до нового сезону, але отримав травму. Зараз відновився. Повинен повернутися до складу U-21. Періодично тренується з першою командою. За тестами він у трійці найкращих U-21. «Сандерленд» у нього вірить.

– Тутєров доволі успішно грав за юнацьку команду «Колоса». Його легко відпустили з Ковалівки?
– Ні. Він вже щось показував на рівні U-19. Забив декілька голів. Ми побачили в ньому потенціал. Йшли тривалі перемовини про компенсацію за виховання.
У клубі з Ковалівки хотіли, щоб він працював із першою командою на зборах
у Туреччині взимку. Родина Тимура хотіла поїхати закордон. Для «Колоса» це не було сюрпризом. Добре, що вдалося домовитися про все.

– Він народився в Криму. У нього українське футбольне громадянство?
– Звичайно. Тимур вірний українському громадянству та хоче грати за збірну України.

– Вас не дивує, що його не викликають до збірної України 2005 року?
– Якщо об'єктивно дивитися на речі, то Тимур недостатньо зіграв в офіційних матчах. Минулого сезону провів тільки одну гру. Оформлення документів затягнулося через отримання робочої візи. Влітку отримав травму. З іншої сторони – ми сподіваємося, що він потрапить до збірної 2005 року та «молодіжки». Потенціал у нього величезний. Залишається тільки це показати в офіційних матчах за клуб.

– Це правда, що його хотіло перехопити «Динамо» Загреб?
– Не зовсім так. У січні він підтримував форму з U-19 «Динамо» Загреб. Склав хороше враження, але вже були домовленості з англійцями. Дійсно, що інтерес клубу зі столиці Хорватії був. Кожна команда шукає нападника. Позиція дуже дефіцитна.

– Наскільки важко зацікавити англійські клуби українськими футболістами?
– Непросто. Це певний рівень. Наші гравці за своїм розвитком, якостями можуть вписуватися у англійські клуби та бути не гіршими за інших. Якщо ти приходиш до Академії, недостатньо бути не гіршим, потрібно бути на голову вищим. Ніхто не знає, як ти себе покажеш в дорослому футболі. Візи, дозволи, компенсації. Особливо, якщо неповнолітній – це все дуже важко. Якщо ти собою щось являєш, то це відкриває двері.

Важливо також, наскільки гравець готовий до переїзду. На словах усі готові та бачать себе у Європі, а коли справа доходить, наприклад, до мови, то не всі можуть опанувати англійську на простому рівні. Тимур знає англійську, непогано говорить іспанською, комунікабельний, відкритий до спілкування.

***

– У ЗМІ була інформація, що захисник юнацької команди «Динамо» Тарас Михавко та форвард киян Владислав Герич могли також поїхати до клубів Чемпіоншипу. Це ваша робота?
– Так. Ми займалися цими гравцями. В них інший агент, ми співпрацювали з ними. Ми займалися комунікацією з англійськими клубами, візами. Герич мав проходити
перегляд в «Престоні», а Михавко – в «Сандерленді». Клубу він дуже сподобався за відеоматеріалами.

Вони обоє були вільними агентами, бо ФК «Львів» перестав існувати. Всі гравці мали статус вільних агентів. Але з'явився серйозний конкурент – київське «Динамо» Хлопці вирішили залишитися в Україні. Бажаю їм удачі. Сподіваюся, що кар'єра в них складеться. Дай Боже, вони ще зіграють в Англії. Потенціал у них великий.

– Чи зможуть ці гравці досягти першої команди «Динамо»?
– Враховуючи сьогоднішні реалії, вважаю, шанси у них хороші. Михавко та Герич стали гравцями стартового складу юнацької команди. Тарас вже був у заявці першої команди на матч із «Ворсклою». Гравці дуже цікаві. Не даремно до них проявляли інтерес англійські клуби. Чи зможуть реалізувати потенціал – залежить від різних факторів.

– Хто із молодих гравців минулого літа міг переїхати до Англії по вашій квоті?
– Я б не хотів називати деякі прізвища. Щоб у хлопців не було зіркової хвороби.
В нас зірвався через технічні причини перехід одного гравця. Це не піде йому на користь, якщо інформація дійде до ЗМІ. Обов'язково про це розповім, коли він розкриється в Україні.

***

– Зараз в АПЛ 5 українців. Найбільша кількість за весь час. Є в УПЛ футболісти, які можуть у найближчому майбутньому поїхати в Англію?
– Так. Георгій Судаков здатен заграти на цьому рівні. Артем Бондаренко – дуже цікавий гравець. Плюс Дмитро Криськів, можливо, транзитом через інший чемпіонат може дорости. З більш зрілих гравців – Микола Матвієнко. До певного етапу вважав, що може грати Микола Шапаренко, але зараз йому потрібно набрати фізичні та ігрові кондиції після травми.

– Віктор Циганков став одним із лідерів «Жирони». Влітку писали про інтерес з боку «Вулвергемптона»…
– Віктор зараз здорово показує себе в Ла Лізі. Перехід до АПЛ міг би бути наступним кроком розвитку кар'єри. Головне, щоб травматичність не заважала. Бо в АПЛ велика інтенсивність у кожній грі та багато фізичної боротьби. Я вважаю, що він зможе грати на цьому рівні.

– В чому проблеми Михайла Мудрика?
– Я б не назвав це проблемами. Перехід довго мусувався та обговорювався. Виник тиск, бо сума трансферу велика. Українець перейшов під час зимової паузи. Із усіх зимових новачків «Челсі» ніхто особливо не показав себе.

Сезон почали важко. Михайло набирає. Бачу реакцію преси та вболівальників – ним починають бути задоволені. До нього є довіра. Після того, як він забив перший гол в АПЛ, йому морально має стати легше.

– Ілля Забарний перейшов не до найбільш статусного клубу «Борнмут». Як ви оціните його трансфер?
– Чудовий перехід. Для Забарного – це крок вперед у кар'єрі. Він вже адаптувався, звик до нових реалій та особливостей англійського футболу. Показує себе з найкращої сторони. Впевнений, що «Борнмут» – не останній його англійський клуб.

– Віталій Миколенко нестабільний в «Евертоні». Це проблеми футболіста чи клубу?
– Клуб лихоманить останніми роками. В минулого сезоні боролися за виживання. Тренер більше довіряв іншим гравцям. Віталій не мав ігрової практики на старті сезону. Після паузи для матчів збірних отримав свій шанс і зараз виглядає досить непогано. В Англії завжди є конкуренція і немає минулих заслуг. Місяць тому тебе носили на руках, а зараз можуть забути. Тому потрібно працювати та доводити свою кваліфікацію у кожному матчі.

***

– Ви мешкаєте у Загребі. Хорватська система футболу дуже цікава. Населення країни 4 мільйони, а збірна була у призерах на двох останніх ЧС. Як вони так знаходять та виховують гравців?
– Всі командні види спорту в Хорватії дуже сильні. Футбол – спорт номер один. До системи відбору залучені більшість хлопчиків країни. Дуже важко бути хорватом та не займатися футболом. Хтось починає займатися та досягає успіху, потім їде в Європу, хтось кидає ще на юнацькому рівні, хтось буде грати на рівні Хорватії. Майже всі хлопці пробують займатися. Далі вже йде природний відбір. Залишаються найсильніші. Проходять через сито таланту та характеру.

Клуби грамотно ведуть трансферну політику, вчасно продають гравців. Немає
сильного хорватського клубу за європейським мірками. Після кожного європейського турніру, який є вітриною, вони роблять трансфери.

Той же Лука Модрич на зорі кар’єри пограв в оренді за «Інтер» Запрешец, грав у боснійській команді «Зрінсьĸі». Через оренди доводив своє право бути під сонцем. Повернувся, як сформований гравець.

– Влітку гравцем «Динамо» Загреб став Богдан Михайліченко. Є у нього шанс перейти до більш статусної команди?
– Чому ні? Він достатньо серйозного рівня гравець. Тут у нього все виходить. Вже у найближче літнє вікно може змінити клуб. Одна команда з Чемпіоншипу, з якою ми нещодавно спілкувалися, проявляла інтерес до Богдана.

– Вас здивував трансфер Дениса Гармаша в «Осієк»?
– Трохи. «Осієк» – хороший клуб. Має красивий новий стадіон. Клуб мріє про чемпіонство, команда хоче грати в єврокубках. «Осієк» – міцна команда за хорватськими мірками, яка добре стоїть у фінансовому плані на ногах. Вони на Дениса чекали. Задоволені його переїздом. Далі все залежить від гравця.

– Хорватська ліга може бути трампліном для українських гравців?
– Це один із найкращих чемпіонатів, щоб себе показати. Кожного сезону із Хорватії відбуваються трансфери до європейських чемпіонатів. Українські гравці можуть проявити себе тут. У Хорватії найбільш високий рівень футболу та зарплат. Заграти простіше, ніж, наприклад, в Бельгії чи Нідерландах. Якщо брати суто футбольний момент – це ідеальний варіант. Клуби постійно під наглядом скаутів, бо місцеві гравці – знак якості.

– Після початку війни багато українців поїхали до інших країн. Чому так мало молодих українських футболістів у хорватських клубах?
– Якщо ми говоримо про дітей 2007 року та молодше, то їх тут вдосталь. Просто вони не дуже розкручені та грають не за найбільш титуловані команди. У вищій лізі грає чотири гравці з України – Денис Гармаш, Олександр Драмбаєв, Олександр Петрусенко та Богдан Михайліченко. З часом українців буде більше, бо молодь буде підростати.

Хорватія не може конкурувати з більше розвиненими економічно країнами типу
Німеччини чи Польщі, де велика кількість біженців з України. Хто приїхав, той шукає своє футбольне щастя у системі координат місцевого футболу.

– Одним із головних талантів «Хайдука» є український воротар Давид Фесюĸ. Він зараз основний воротар U-19. Яка у нього репутація в Хорватії?
– Він достатньо відомий. Серед молодих гравців про нього пишуть та говорять дуже багато. Якщо ти граєш за «Хайдук», то щось собою являєш апріорі. Він тренується із першою командою. Грає за U-19 та має хорошу пресу. До
збірної України його викликали по ділу. Я пам'ятаю його останній матч з Італією у кваліфікації на Євро U-17, де він не раз рятував ворота своєї команди.

Є такий стереотип, що воротар має бути вищим за 190 сантиметрів, десь під 2 метри зросту. Якраз Давид це правило спростовує. Швидкість, реакція, гра ногами, психологічна стійкість набагато більше розширюють його можливості, ніж
антропометрія.

– Давиду краще формуватися в Хорватії чи їхати до клубів сильніших?
– Головне – ігрова практика. Якщо ти не граєш, то розвитку не буде. В цьому специфіка воротарів. Грати може тільки один. Тут більше психології. Або ти граєш,
або сидиш. На заміну ніхто не буде випускати.

Мені дуже імпонує, що Давид у цьому компоненті дуже сильний. Коли минулого сезону не було достатньо ігрової практики, він ще більше працював над собою. Зараз показує стабільну гру за «Хайдук». Хлопець має характер

– Назвіть трьох найталановитіших українських гравців, яким ще не виповнилося 19 років.
– Для мене найкращі – наші гравці. Але якщо називати футболістів, з якими ми не працюємо, то я б виділив вищезгаданого Тараса Михавка, гравця «Шахтаря» Миколу Огаркова та Олексія Гусєва із «Динамо».

– Зараз «Рух» – наймолодша команда УПЛ. Хто з цих хлопців має перспективи потрапити у провідні чемпіонати?
– «Рух» має серйозну Академію. В тій же Англії знають «Динамо» та «Шахтар», але зараз все більше починають дізнаватися про «Рух». Вони двічі стали чемпіонами України U-19. Минулого сезону в Юнацькій Лізі УЄФА добре виступили, у рівній боротьбі поступилися «Мілану».

Там є декілька хлопців, які мають шанси дорости до провідних європейських чемпіонатів – Віталій Роман, Марко Сапуга, Богдан Слюбик, Олег Федор, Ілля Квасниця, Роман Дідик.

– «Руху» варто продавати гравців, коли є пропозиції, чи варто чекати, коли гравці зміцніють та сформуються?
– Тут все індивідуально. Я не сумніваюся, що їм цікаво робити хороші трансфери. Тут важливо вчасно продати футболіста.

Гравці мають розуміти, що тут не золота клітка. Їм теж цікаво поїхати грати в Європу. Щоб реалізувати свою мрію – грати у сильних чемпіонатах. Вже є приклад Миколи Кухаревича, який зараз грає в Чемпіоншипі.

– Розкажіть більш детально про свою компанію.
– У нас десь 80 гравців. Практично всі - молоді гравці віком від 15 до 20 років. Ми почали займатися агентською роботою десь 5 років тому. Молоді потрібен час для розвитку. Хтось на шляху до цього, хтось зійшов з дистанції. Це нормальний процес відбору. У мене є партнер Всеволод Бадĸо.

Компанія наша називається «PRIMAVERA FOOTBALL AGENCY». Серед наших дорослих гравців можу назвати Микиту Безуглого з «Металіста 1925». Воротар Євген Кучеренко з грузинської «Діли». Едвард Кобаĸ з «Металіста».

На рівні УПЛ роблять перші кроки Даня Голуб та Саша Кемкін з «Миная», нещодавно Денис Гарькавенко дебютував за «Олександрію» в матчі з «Динамо». Ілля Ухань зіграв першу гру за «Чорноморець». В «Кривбасі» тренується з першою командою центральний захисник та капітан U -19 Володимир Вілівальд. Є хороші гравці у Першій лізі. Достатньо футболістів в U-19, Академіях клубів.

– Наскільки важко бути агентом в Україні?
– Не тільки в Україні. Ним бути важко взагалі. Є стереотип, що це професія з
поганою репутацією. Багато хто себе позиціонує, як агент, але не займається глибоко цією сферою. Справжня агентська робота – підтримка молодих гравців в побудові кар'єри, активний пошук клубів в Україні та за її межами, де талановита молодь може реалізувати свій потенціал. Моральна та матеріальна підтримка. Насправді це – важка робота, бо працювати з людьми завжди непросто.

Для того, щоб працювати з хорошими гравцями, потрібно знати їх в 14-15
років. Зараз усі молоді футболісти, які виділяються, мають агента. У 18 років вже кожен з кимось працює. Ми віримо в наших гравців. Ми чесні з ними. Прагнемо рости зі своїми гравцями. Нам потрібно ще багато роботи пройти.

– Варто чекати появи українців зимою чи влітку у Чемпіоншипі?
– Ми працюємо в цьому напрямку. Йдуть перемовини. Зимове трансферне вікно не таке довге та ефективне, як літнє. Це затикання дірок у складі, травми, втрата форми, потрібні гроші. По деяких гравцях уже йдуть перемовини.

Сергій ТИЩЕНКО