ІВАНОВ: «У якийсь момент усі об’єдналися — воно само по собі так вийшло»

Владислав Іванов, центральний захисник «Хуста», прокоментував сезон для своєї команди, зупиняючись як на окремих матчах, так і на загальних тенденціях.

Четверте місце після I кола

— Погано почали, потім більш-менш вирівняли ситуацію. Струснулися після 0:7 в Івано-Франківську, потроху почали додавати, після чого все пішло по накатаній. Усі суперники нелегкі, ми самі розуміли, куди прийшли, — для багатьох це новий рівень. Коли вперше виграли, ситуація в команді справді змінилася — передусім емоційно. Зараз усі йдемо на одній хвилі. Був момент, коли ми всі потрапили в одну яму й зрозуміли: або разом, або окремо, але вже не тут. У якийсь момент усі об’єдналися, воно само по собі так вийшло.

1 тур. «Карпати» — «Хуст» — 1:0

— Перша гра в новому турнірі, вступний екзамен для нас. У першому таймі зразу червона картка. При тому, що ми особливо не дали їм розгулятись. У другому таймі вже більше підсіли, отримали друге вилучення, у львів’ян справді було багато моментів. Нас хвалили за той матч, але я не вважаю, що добре грали, багато нам щастило, виручав воротар. Добре, що пропустили тільки раз. Хоча… Могли наприкінці й нічию вирвати.

2 тур. «Хуст» — «Епіцентр» — 0:1

— Дебютний домашній матч. Складно. Було хвилювання. Вдома завжди хвилюєшся більше, ніж на виїзді… Так пішло у нас: майже всі ігри починаємо… не скажу, що незібрані — напевно, все-таки багато хвилювання. Хлопці переживають. А коли минає 15-20 хвилин, хлопці усвідомлюють, що суперник по зубах. Інше питання, що, буває, в такий момент уже встигали пропустити. Намагаємося наверстати, але не завжди виходить… Команда молода й без значного досвіду виступів на такому рівні. За рік і склад, і загалом клуб зробили великий стрибок.

3 тур. «Буковина» — «Хуст» — 0:0

— Ми не грали на нічию. Просто у нас фактично не було моментів, а у них були, і нам трохи пощастило. Там і гол їхній відмінили через офсайд… Для нас це очко — плюс.

4 тур. «Хуст» — «Агробізнес» — 0:1

— На мою думку, гра нам давалася. Ми не повинні були програвати, але тоді не мали реалізації (вона з’явилася вже після «Прикарпаття»). Мав місце певний емоційний струс — нас залишили три гравці основи. І ми ще тоді спробували зіграти за «старою» схемою (то пізніше Володимир Борисович перейшов на гру з одним форвардом, спробувавши Борисенка).

5 тур. «Прикарпаття» — «Хуст» — 7:0

— Тут, як на мене, якраз найбільше проявилася відсутність основних футболістів, які залишили команду. Такий рахунок — результат того, що склалися різні фактори. Наприклад, три із семи м’ячів у наші ворота були забиті з порушенням правил. Хоча головне — пішли три футболісти основи, схема та ж, треба було вносити зміни. Ми всі повинні були трохи звикнути до нових реалій. І ті голи… Краще отримати сім за раз, ніж аби все йшло так, як на старті, — 0:1 матч за матчем.

6 тур. «Хуст» — «Поділля» — 2:1

— Відчули, що можемо. У «Поділлі» хороша команда, є люди, які в УПЛ виступали, які прийшли з молодіжної збірної. Вигравши в такого суперника, відчули в собі сили. Це справді була переломна для нас гра.

7 тур. «Нива» Бузова — «Хуст» — 2:2

— Почали добре. Грали від оборони, кожен виконував свою функцію. У них не було жодної гостроти. Так, вони володіли м’ячем, але на своїй половині поля. А наприкінці свою роль зіграв тиск — і суперника, і судді; рефері почав фіксувати незрозумілі фоли. Ми стали нервувати. Було складно: більшу частину матчу провели без м’яча, вибігаючи в контратаки. Так, в останні 10 хвилин нам десь і пощастило.

8 тур. «Хуст» — «Нива» Тернопіль — 2:0

— Справді, тренер звернув увагу на тому, що в перші 10 хвилин «Нива» мала два моменти: якби все було за рахунку 0:2 не на нашу користь… У Тернополя хороша швидка команда. Теж молода, як і наша. Кістяк — місцеві. Я багатьох знаю… Знову-таки: початок гри, стартові хвилини, нерви, десь нам пощастило. Їм ні — отримали «гол у роздягальню», нам це дуже допомогло. Плюс у них зовсім необов’язкове вилучення — Павлич отримує м’яч, а гравець «Ниви» чомусь б’є його ззаду по ногах. Вони самі програли цей матч.

9 тур. «Металіст» — «Хуст» — 0:3

— Так, харківські болільники писали: «Селу ми точно не можемо програти»… «Металіст» дуже добре володіє м’ячем, однак усе це без гостроти. У них, за винятком кутових, моментів не було. А ми краще будемо грати без м’яча, проте із голами. Футбол — це голи, а не володіння м’ячем. Тому, на мою думку, наша перемога закономірна. Можливо, не 3:0, із меншим рахунком, але ми по справі виграли. У нас моменти були, а у них — тільки «лівий» пенальті.

Старт II кола і «Карпати»

— Я вже казав: ми зрозуміли, що можемо грати з усіма командами. Навіть із тією, в якої найбільші у лізі можливості… Так, «Карпати» — добре укомплектована команда, є люди, які можуть принести результат завдяки моменту «з нічого». Закономірно, що вона на першому місці. Хоча я би не сказав, що, порівняно зі стартом сезону, у них якийсь особливий прогрес у грі… Поле для всіх однакове. Гроші, прізвища у футбол не грають. Ми всі хочемо виграти цей матч. Хочемо грати десь вище — можливо, в тих же «Карпатах». У кожного з нас своя футбольна доля. Кожен може досягти свою ціль (прогресувати, показати себе) і командну — взяти три очки.