Богдан БУТКО: «Поки що я не впізнаю свою команду»

Захисник луганської «Зорі» Богдан Бутко розповів про ситуацію в клубі, різницю в роботі з різними головними тренерами та найближчі плани команди.

– Зоря зараз переживає не найкращий період. Як ти ставишся до того, що відбувається?

– Поки що я не впізнаю свою команду «Зорю». Ми зараз демонструємо не наш футбол, якщо чесно.

– В чому ти не впізнаєш команду?

– В ігровому плані. Порівняно з минулим роком – це зовсім інша «Зоря». І попереду, і позаду, і при переході від оборони до атаки. Тренери міняються, провідні гравці залишають команду. Важко нам буде.

– Чи можна сказати, що відхід Патрика ван Леувена став ключовим у тому, що команда зараз забуксувала?

– Я б так не сказав. Хоча Патрик в нашому успіху в минулому сезоні велику роль зіграв. Звичайно, командна гра була, та й підбір футболістів був. Вважаю, що бронзовий успіх «Зорі» – це 50 відсотків заслуга ван Леувена.

– Втрата кого з гравців найбільш болюча?

– Бражка, Булеци – гравців середини поля. Як не крути, а в будь-якій команді якщо немає середньої ланки, то немає і гри.

– Погодьтеся, Герреро минулого сезону грав яскравіше.

– На мій погляд, він поки що ніяк не може знайти свою гру. Звичайно, Герреро був залежним від усіх цих передач, які завантажували йому партнери (і ті, які пішли з команди). Зараз тієї постійної гри в атаку в нас мало. Ну, а панамець сам собі не може її організувати.

– В чому «Зоря» повинна додати?

– Перш за все, у контролі м’яча. Поки ще не видно малюнку та цілісної гри. Залишає бажати кращого командна швидкість. Дуже важко нам зараз дається фаза переходу від оборони до атаки. А в такій ситуації футболістам складніше проявити себе.

– Обороні «Зорі» теж є чим дорікнути: що не матч, то пропущені м’ячі.

– Це ще одна наша проблема. У відборі м’яча зараз теж не все гаразд. Головне ‒ пережити цей час і рухатися далі.

– В який футбол команда грала за Лалатовича?

– Якщо чесно, то за Лалатовича я взагалі не бачив ніяких зрушень у грі, в якийсь бік покращення. Я сидів, дивився ігри ‒ і не розумів, у що команда грає. Хоча, коли Ненад тільки прийшов, то відразу нам заявив: «Я хочу грати в атакувальний футбол. Я завжди так граю». А за фактом цього не було. Ми грали у п’ять захисників. Кому куди переміщуватися, куди бігти ‒ нічого він футболістам не пояснював.

– Ну, так для цього є тактичні заняття. Вони у вас були?

– Теорію він давав, але не було конкретики – індивідуальної роботи з гравцями, роботи по лініях. Я вважаю, якщо ти хочеш щось нове донести до людей, ти повинен на тренуваннях буквально водити гравців по полю за руку та показувати їм, куди переміщуватися. Тим більше, що тактичний малюнок у нас змінився.

До цього ми постійно грали за схемою 4-3-3. А тут інша ігрова модель – п’ять захисників. Якщо ти впроваджуєш нову тактичну схему, то тут потрібно постійно розказувати команді, що і як. А я цього не бачив від Лалатовича.

– Чи помітили зміни в Зорі з приходом Кривенцова?

– Поки що я бачу – тренер намагається налагодити гру. Він хоче впровадити постійний контроль м’яча. Навіть у грі проти «Металіста 1925», після двох пропущених м’ячів, це почало проявлятися. Але, знову таки, це перша офіційна гра Кривенцова. Новому тренеру потрібен час, щоб поставити гру команді.

– Що змінилося у тренувальному процесі?

– Звичайно, кожен тренер по-своєму бачить організацію тренувального процесу та формування атмосфери у колективі. В перші три дні було багато тактики – це, щоб донести хлопцям, як потрібно правильно грати. Було по два тренування.

Тренер намагається струсити нас, достукатись до самолюбства кожного. В цьому плані Валерій Сергійович все правильно робить. Вимоги у Кривенцова, як у всіх: більше ударів, більше голів, і менше в обороні помилок.

– Яка мета стоїть перед Зорею цього сезону? Потрапити до єврокубків, як у попередньому?

– Такі завдання ставили нам на початку цього сезону. Але зараз самі бачите, що коїться: змінюються тренери, і ситуація трохи складніша. Нам дуже важко зараз, насамперед, морально. П’ять очок після шести турів ‒ дуже мало для такої команди, як «Зоря». Тут треба виправити ситуацію, стабілізувати гру, почати регулярно набирати очки, а вже далі розглядати задачі.

– Що скажеш про суперників по єврокубковій кампанії 2022/23?

– В нашій групі є один очевидний фаворит – «Гент». Зрозуміло, що з групи цей клуб вийде. Все ж таки в минулому сезоні, в аналогічному турнірі, «Гент» у чвертьфіналі поступився тільки переможцю турніру – «Вест Гему». Та й чемпіонат Бельгії сильніший за наш буде.

Я тут подивився інформацію, так у «Гента» грають люди вартістю по 20 мільйонів євро (нігерієць Гіфт Орбан – автор найшвидшого хет-трика в історії клубних турнірів УЄФА: 3 хвилини, 25 секунд, ‒ прим. О.П.). «Зоря» і «Маккабі» – команди приблизно одного рівня. Чесно кажучи, я не дивився ігор Маккабі, це вже на розборі ми будемо вивчати цю команду. Однак я не думаю, що рівень «Маккабі» вищий за наш. З такою командою можна боротися. А ось ісландці – загадка.

– Що скажеш про календар? Адже починати доведеться зустріччю з «Гентом»?

– Це не має значення. А ось те, що завершуємо турнір, умовно кажучи, домашньою грою з ісландським «Брейдабліком», вважаю, непогано. При хорошому розкладі з групи можна вийти ‒ як за очками, так і на фарті. Якщо, наприклад, рівна кількість очок – по три або по п’ять ‒ буде відразу у кількох клубів. Звичайно, хотілося б вийти з першого місця, але будемо реалістами – зробити це вкрай важко.