Серхіо Рамос – красень. Але в його історії навряд чи буде хепі-енд

Якби Серхіо Рамос пішов второваною стежкою, яка вже й не стежка зовсім, а справжній автобан, і поїхав ставити крапку у своїй чудовій кар'єрі до Саудівської Аравії чи Туреччини, йому ніхто б і кривого слова не сказав. Не те, що кинув камінь у його город. За майже двадцять років на найвищому рівні шалений андалусієць зміг не лише виграти всі можливі командні трофеї, а й закріпити за собою статус справжнього мужика.

Нерідко його мужицький статус розпочинав гортанну суперечку з іншим статусом Рамоса - грубіяна. Але, як водиться у подібних випадках, одне одному не заважає. А у нашому разі – навпаки, доповнює красу картини. Справжній захисник. Справжній капітан. Справжній футболіст. Справжній чемпіон. Ну, і таке інше. Це все – про Серхіо Рамоса.

Але навіть над справжніми цінностями час владний. Після не дуже гарного розставання з «Реалом» (центрбек явно заслуговував на більше), кар'єрне зростання Рамоса закінчилося. У «ПСЖ» він міцно засів на лаву для запасних. І міняв її на місце у складі паризького гранду не так часто, як хотілося б.

Із закінченням терміну контракту Серхіо Рамоса з «Парижем» стало очевидним, що у столиці Франції він не залишиться. На нього там уже не розраховували. Ось тоді на горизонті й замаячила поки що живіша за всіх живих Саудівська Аравія. І теж цілком бадьоренька Туреччина.

Іспанським ветераном активно цікавився недавній суперник нашого «Динамо» у плей-оф Ліги конференцій – «Бешикташ». Але ще активніше Рамоса сватали в «Галатасарай». Подейкували, що чемпіони Туреччини були готові підписати досвідченого центрального захисника «під Лігу чемпіонів», виділивши йому на рік десять мільйонів євро.

ФК Севілья. Серхіо Рамос

Саудити у цьому плані пішли ще далі. 20 мільйонів євро: якщо вірити ЗМІ, саме стільки був готовий платити «Аль-Іттіфак» зірковому іспанцю.

І, знову ж таки, якщо вірити різним інсайдам, а не вірити їм підстав немає, то саудівський клуб та Серхіо Рамос практично були готові підписати дворічну угоду, яку колишній капітан збірної Іспанії та «Реала» міг у будь-який час розірвати в односторонньому порядку.

Однак «переварити» ще одного «стовпа» європейського футболу саудівським товстосумам не вдалося. В останній момент Рамос показав фак «Аль-Іттіфаку» - вибачте мені за такий примітивний каламбур.

***

Несподівано – і це справді так – на горизонті Рамоса замаячив його рідний клуб – «Севілья». І Серхіо не сумнівався жодної хвилини: він твердо вирішив повернутися додому. Втративши в зарплаті у рази. Точніше, у десятки разів. Якщо в Саудівській Аравії йому були готові платити 20 мільйонів на рік, то «Севілья» готова платити трохи більше мільйона. Та й контракт андалусійці запропонували лише на один сезон. Але Рамосу цього цілком вистачило, щоб повернутися на круги своя.

Цікаво, що іспанські ЗМІ натякали на можливе повернення Серхіо Рамоса до «Севільї» ще наприкінці минулого сезону, коли стало зрозуміло, що «ПСЖ» не продовжуватиме угоди з іспанцем, і він набуде статусу вільного агента.

Трохи раніше за схожою схемою до «Севільї» повернувся ще один знаковий для команди футболіст – Іван Ракитич, котрий виявився непотрібним «Барселоні». Настала черга і для Рамоса?

ФК Севілья. Серхіо Рамос

Але тоді, на початку літа, президент «Севільї» Хосе Кастро стосовно можливого трансферу Серхіо Рамоса висловився однозначно різко. Мовляв, він не потрібний команді, він нам не підходить.

Однак життя, особливо футбольне, штука надто швидкоплинна. І непередбачувана. Хто б міг подумати, що Луческу тренуватиме «Динамо». Або що Фігу гратиме за «Реал».

Навряд чи хтось міг припустити, що чинний володар Кубка Ліги Європи так невдало стартує в чемпіонаті Іспанії. Після трьох турів севільці міцно влаштувалися на двадцятому (останньому) місці у турнірній таблиці. У їхньому «активі» - нуль очок. І вісім пропущених м'ячів.

Такий провал не в останню чергу пов'язаний із травмами одразу обох основних центрбеків – Ньянзу та Маркао. Хоча якщо речі називати своїми іменами, то нинішня «Севілья» явно не дотягує до рівня гранда Ла Ліги. У кращому разі – середняк.

Чому так сталося – тема окремої розмови. Зараз просто констатуємо, що «червоно-білим» терміново знадобився центральний захисник. І вони знайшли його у особі свого вихованця Серхіо Рамоса. Серхіо Рамос із вдячністю прийняв запрошення.

***

Уродженець Севільї Серхіо Рамос дебютував за рідну команду майже двадцять років тому – на початку 2004 року. Наступного сезону молодий захисник, який вирізнявся чудовою фізичною формою, фантастичним дальнім ударом і бездоганною грою на «другому поверсі», став беззаперечним основним футболістом «Севільї».

ФК Севілья. Серхіо Рамос (зліва) і Хесус Навас

Більше того, Рамоса тоді в один голос визнали головним відкриттям Примери. Дебютував він і у національній збірній Іспанії.

Важко сказати, хто з європейських грандів не входив до списку охочих придбати молоде дарування «Севільї». У підсумку досяг успіху «Реал», президент якого особисто наполіг на переході.

Флорентіно Перес був настільки вражений яскравою грою Рамоса, а ще більше – його фантастичним голом у ворота саме «Мадрида» (сильним ударом метрів із 35), що за будь-яку ціну хотів ангажувати молодого центрбека.

І за півгодини (!) до закриття літнього трансферного вікна 2005-го Серхіо Рамос перейшов до «Реала». Перейшов, щоб стати справжньою іконою для «вершкових».

А ось фани «Севільї» дуже негативно відреагували тоді на відхід Рамоса з команди. Його навіть «Юдою» називали.

Через 18 років Серхіо Рамос повертається туди, де розпочалася його футбольна кар'єра, де зійшла його футбольна зірка. Хочеться сподіватися, що він порозуміється з уболівальниками «червоно-білих». Точніше, у це охоче віриться, знаючи його авторитет, характер та харизму.

А ось в ігрові подвиги Рамоса на новому-старому місці віриться, на жаль, важко. Ще в останній сезон у «Реалі» (2020/2021) він втратив статус основного гравця. Насамперед це пов'язано з травмами, а також – зі складним характером футболіста.

Толком не грав іспанець і в «Парі Сен-Жермен». Перестав викликатись і до збірної Іспанії. Загалом, останні три сезони він грав дуже мало. І саме ігрової практики може не вистачити ветерану, щоб увійти вдруге до тієї ж води. Все-таки 37 років – дуже багато, щоб бути конкурентним в одній із найінтенсивніших ліг світу.

Хоча, враховуючи травми конкурентів Рамоса, Менділібар, напевно, даватиме йому шанс в основі. Чи зможе Серхіо цим шансом скористатися? Ну, подивимося. Враховуючи нинішнє незавидне турнірне становище «Севільї», гірше вже точно бути не може.

А от щодо його повернення на «Пісхуан», то це однозначно дуже гідна і красива історія. Історія справжнього футболіста й мужика, у якого все гаразд і з пам'яттю, і з яйцями.