6 кандидатів на заміну Кучеру. Хто очолить Дніпро-1

Питання наставника для «Дніпра-1» залишається актуальним. Після відставки Олександра Кучера команда знаходиться без тренера. Виконувачем обов'язків наставника команди став Валерій Городов. «Спортклубівці» провалили старт сезону. Не змогли вийти в жоден із єврокубків та у 4 матчах УПЛ набрали тільки 5 очок.

Були розмови про молодого іспанського тренера, але вони залишилися тільки розмовами. Зараз їхати в Україну охочих багато не знайдеш. Тим паче, якщо мова не про тиловий Ужгород, а про близький до війни Дніпро. Тому, очевидно, що наставника потрібно шукати в Україні. Зараз в.о. головного тренера Валерій Городов, але він, за нашою інформацією, точно не залишиться біля керма дніпрян.

Пропонуємо 6 варіантів на посаду головного тренера в «Дніпрі-1».

Олександр Рябоконь. Олександр Дмитрович провів фантастичну роботу із «Десною». Команда мала не тільки результат, але й гру. Після початку війни справи у клуба із Чернігова пішли не кращим чином. Місто дуже серйозно постраждало від росіян. Футбольна інфраструктура клубу була майже знищена. З того часу Рябоконь сидить без роботи.

У Чернігові Олександр Дмитрович показав, що він вміє працювати із уже сформованими футболістами. Прихильник атакувального футболу, вміє створити хорошу атмосферу всередині команди. Зараз десь все близько до нинішнього «Дніпра-1». В команді підібраний дуже хороший склад. Однак організація гри бажає бути кращою.

Ще одним вагомим плюсом запрошення Рябоконя є те, що деяких гравців він добре знає за спільною роботою. Олександр Філіппов та Олексій Гуцуляк були провідними гравцями його «Десни».

Тренер повністю адаптований до життя в Україні. Прекрасно знає лігу, гравців. Показав себе чудово. Я думаю, що у фінансовому питанні не буде проблем. Єдиний мінус - мав невелику паузу у роботі.

Дмитро Михайленко. Свого часу на Дмитра Станіславовича покладали великі надії. Саме Михайленко мав стати рушійною силою становлення «Дніпра-1». Але поки якість гравців була вищою, ніж у суперників, то у дніпрян був результат. Тільки команда вийшла в УПЛ, як все посипалося. Склалося таке враження, що Михайленко - трохи переоцінений тренер.

Свого часу у нього вийшло працювати із молодими гравцями. Але нюанс в тому. що він їх добре знав по роботі із дублем. Коли з'явилися легіонери, дорослі гравці, коли потрібно було грати проти якісних суперників, «Дніпро-1» почав котитися донизу.

Останній час Дмитро Станіславович працював на Кіпрі. Очолював «Пафос» та потім юнацьку команду цього клубу. Не великий секрет, що клуб належить росіянину Сергею Ломакіну. Не знаю, чи не стане це перешкодою для власника «Дніпра-1» та вболівальників?

Зараз очолює у другому за силою дивізіоні Кіпру клуб «Акрітос Хлоратос». Важко щось тут говорити, бо це не дуже високий рівень. Однозначно можна сказати, що справи після «Дніпра-1» у Михайленка вгору не пішли. Це все більше схоже на збитого льотчика.

Сергій Нагорняк. Було дуже багато розмов, що «Дніпро-1» може очолити молодий тренер. А чому це має бути іноземець? В Україні теж є свої наставники, які доволі успішно працюють та мають потенціал.

Сергій Миколайович – не чужа для міста Дніпра людина. Як гравець, та як тренер, працював у цьому місті (був у штабі Маркевича, коли команда дійшла до фіналу ЛЄ).

На рівні тренера юнацьких збірних нічого не досяг. 2004 рік - не найбільш талановите покоління гравців. Перспективи дістатися до національної команди є фактично тільки у Єгора Ярмолюка. Можливо, Богдана Слюбика, Івана Варфоломеєва та Антона Царенка. Плюс, коронавірус вніс свої правки. Команда зібралася тільки перед стартом відбору до Євро U-19. Кваліфікації до Євро U-17 не було. Про жодну зіграність мова не йшла.

На клубному рівні Сергій Миколайович працює з «Епіцентром». Попри гучну назву, склад команди є дуже посереднім. Ноунейми, молоді гравці. Минулого сезону команда з Хмельниччини доволі успішно виступала у Першій лізі. Навіть могла замахнутися на УПЛ. Думаю, що цього сезону також буде боротися за підвищення у класі.

Нагорняк вміє добре працювати із молодими гравцями. На фоні того, що до Дніпра з Ужгорода ризикують не приїхати іноземці, то це може стати важливим фактором для вибору нового тренера. Дуже цікаво буде подивитися на Сергія Миколайовича, коли у нього є якість гравців. Тільки тут має бути бажання тренера ризикувати. Обирати спокійне життя та роботу зі скромним «Епіцентром» (де є перспектива працювати довго) чи непросте місце у «Дніпрі-1»?

Юрій Максимов. Дуже неочікуваною була новина, що «Ворскла» не продовжила контракт із Максимовим. Тренер не тільки вивів клуб із Полтави з кризи, але також допоміг піднятися. «Ворскла» почала будувати новий проект із новим тренером, а Максимов залишився без роботи. Спортивний директор «Полісся» - не зовсім та посада, яка влаштовувала б амбіції Юрія Вільйовича. Дуже скоро він очолив близький до «Полісся» клуб «Звягель» з однойменного міста на Житомирщині. Це тільки Друга ліга.

Зараз «Звягель» не помічає суперників, але Друга ліга – навряд чи той турнір, який відповідає амбіціям тренера. Перспективи грати в УПЛ немає. Якщо покличуть в хороший проект на рівні УПЛ, то чому б ні?

Максимов може дати «Дніпру-1» емоції, струсонути команду. Можливо, гра Юрія Вільйовича не надто складна та естетична, але хіба його попередники Олександр Кучер чи Ігор Йовічевич грали в щось особливе? Вміння відкривати молодь може бути дуже актуальним у світлі повернення команди до Дніпра. Саме місто добре знайоме Максимову, бо він тут грав.

Руслан Костишин. Якщо з іншими варіантами буде погано, то можна згадати про Руслана Володимировича, який після відрядження до Казахстану перебуває без роботи.

Не так давно Костишин вивів «Колос» у єврокубки та побудував дуже хорошу команду у Ковалівці, яка нікому нічого просто так не віддавала. У цей непростий час він може додати емоцій гравцям «Дніпра-1», поправити дисципліну. Виходить такий собі запасний варіант не за великі гроші.

Для міста Дніпро Костишин – не чужа людина. Провів тут свої найкращі роки як гравець. Прекрасно знає нинішнього генерального директора клубу Андрія Русола. Тому в разі чого домовитися буде доволі просто.

У Костишина був конфлікт із Євгеном Селезньовим під час спільної роботи у «Колосі». Зараз Селезньов працює у «Дніпрі-1». Але навряд чи його вплив настільки великий, що може не дозволити призначення тренера.

Младен Бартулович. На перший погляд – фантастичний варіант, але якщо вдаритися у деталі, то все виглядає реальним.

Младен – ще молодий тренер, який фактично сам ще не працював, але він точно показав перспективу своєї роботи. Минулого сезону підібрав кризовий «Інгулець» та з ходу набрав 6 очок у двох матчах. Що дозволило залишити зону вильоту. Шкода, що йому далі не довірили команду. Створив майже щось нереальне із «Зорею» у матчі із «Славією». Після відставки Ненада Лалатовича додав команді дисципліни, емоцій та віри в себе. Реально може у непростий для команди час налагодити справи.

Зараз, якщо призначать Валерія Кривенцова тренером «Зорі», Бартулович знову буде другим. Якщо прийде пропозиція працювати самостійно, то чому б нею не скористатися?

Бартулович одружений на українці. Родина мешкає у Дніпрі. Як футболіст, хорват грав за однойменний клуб. Працювати у прифронтовому місці для Младена не буде жодною проблемою. Скоріше, навпаки. Відсутність досвіду? А скільки матчів попередній наставник «Дніпра-1» Кучер провів в УПЛ до призначення? Була б тільки довіра.