Юрій СЕМЕНЮК: «Хочемо вибачитися за наші результати»

Рідко можна зустріти спортсменів, які після перемоги не надто раділи успіху, а навіть, навпаки, були засмучені. Саме це сталося із волейболістами збірної України після того, як вони виграли у четвертому турі групи В у Фінляндії 3:2. А центральний блокуючий команди Юрій Семенюк навіть розпочав з вибачень.

- Насамперед, напевно, не знаю, як від команди, але від себе скажу, що ми дуже хочемо вибачитись за наші такі результати. Виправдовуватися не хочемо і не будемо, адже в кожному матчі намагаємося викладатися на 200 %, однак у нас так важко виходить. А у суперників, навпаки, просто все виходить, все лізе, влучає, все так легко, а ми просто мучимося. На жаль, у нас не виходить така гра, як ми хочемо. Дай Боже, ще не час і далі буде, сподіваюсь, краще. Перемога – це вже якийсь крок вперед, ось вже й другу партію виграли.

- Але все могло закінчитися в трьох сетах?
- В тому то й справа. Грали, як грали, не помилялися, начебто, і дуже добре, але потім усе пішло не так. Продовжуватимемо працювати і тоді, можливо, прийде до нас знову впевненість. Чи все виходило у перших двох сетах? Я б так не сказав. Мені було дуже важко заробити очко, або зробити якусь гарну дію для команди. А у них просто все виходило.

- Що ж потім сталося?
- Складно сказати. Йшли на 3:0, і все добре виходило, і 3:0 мали закривати. Може, ми просто дуже хочемо? Не можу відповісти. Але ми маємо грати добре для країни, для себе, для рідних.

- Нарешті, у перших двох партіях у збірної України запрацював блок. Чи згодні?
- Так, звичайно. За ці два сети ми поставили блоків більше, ніж за весь сезон, як у Золотій Євролізі, так і в Кубку претендентів, це правда. Я просто ходив, і всередині так радів, що навіть не уявляєте. Як маленька дитина. Нарешті. Адже про перші матчі навіть згадувати не хочеться. Приміром, у матчі проти Хорватії – скільки мені між рук пробили? Разів вісім. І між руками, і в голову, і куди тільки не влучало.

- П'яті партії збірній Україні до сьогодні не виходило виграти. Зрушили з мертвої точки?
- Так, нарешті. Знову було тяжко, дуже тяжко. Просто таке враження, що до ніг ще по 10 кілограмів зачепили. Ходити було тяжко, не знаю, чому. Ми фізично дуже готові, цього року працювали в тренажерному залі вдвічі більше, ніж минулими роками, просто орали, нам створили хороші умови. Тому ми на свою роботу заслужили, щоб нарешті виграти тай-брейк.

- Попереду вирішальний матч із Іспанією. Що ви думаєте з цього приводу?
- Маємо закривати їх. Поки шанси є, вбиватимемося, викладатимемося, і прагнутимемо перемоги. Хоча дуже важко зараз, морально важко взагалі просто. Коли відпочиваєш, намагаєшся себе убезпечити від цих негативних чинників, негативних питань, не дуже стежити за соцмережами, бо там диванних експертів дуже багато, що мені розповідають, але я намагаюся на це не звертати уваги. Ми знаємо, що ми можемо.

Ми з будь-якими командами можемо грати – з поляками, із командами тієї ж Золотої Євроліги, Кубка претендентів. Ми можемо, знаємо, що можемо. Але чогось не вистачає. Сподіваюся, ми знайдемо свою гру в голові. Тому що фізично ми готові і у нас все виходить. Ще настане час.

Нагадаємо, що вже завтра 5 вересня Україна зіграє з Іспанією. Лише перемога з 3:0 чи 3:1 залишає шанси українській збірній на вихід у плей-оф.