КІНАРЕЙКІН: «У Греції в мене кидали пляшки. Але я сміявся»

Молодий голкіпер «Дніпра-1» Яків Кінарейкін розповів про свій дебют за команду в матчі Ліги чемпіонів проти грецького Панатінаїкоса (2:2).

– Як почуваєшся у ролі «першого номера» команди?

– Дуже класно! Приємно відчувати підтримку і хлопців з команди, і тренерів. Це надає все більше і більше впевненості.

– Пригадай, як дізнався, що гратимеш проти «Панатінаїкоса». Що відчув?

– Десь днів за п’ять до матчу мені сказали готувати себе, щоб не було мандражу, та бути готовим проявити себе, скористатися шансом. Відчуття, звичайно, вирували! Дуже хотілося, щоб матч вже почався скоріше. Тривалий час я чекав цього – і тут одразу проти такого суперника у такому турнірі, за підтримки глядачів.

– Зі стартовим хвилюванням впорався швидко?

– Так. Виходив на матч вже без мандража. Не нервував, не думав ні про що погане.

Читайте також:

КІНАРЕЙКІН: «Хочемо путівку до євроосені та підняти настрій уболівальників»

– У матчі-відповіді теж драматизму вистачило – тобі довелося вийти на заміну, та ще й за божевільної атмосфери у Греції…

– Перш за все, хочу підтримати та побажати одужання Євгену Волинцю. Страшна травма, якої нікому не побажаєш… Дякувати Богу, з ним все добре, він відновлюється. Здоров’я – це найголовніше. Що стосується мене, то коли виходив на заміну, нервів не було. Розумів, що випав шанс, і треба допомагати команді. Дійсно, складно виходити у такому матчі, тим більше я не розминався. Але вдалося одразу увійти до гри. На таких стадіонах, навіть коли вболівають проти тебе, граєш у задоволення. Це додає мотивації та впевненості.

– Навіть пляшки, кинуті з трибун, не псували враження?

– (сміється) Навпаки, було смішно. Кидають пляшки – значить, я викликаю в них якусь емоцію.

– Ти у команді вже декілька років, але весь цей час довелося чекати свого шансу. Важко було терпіти?

– Так, особливо важко було останні пів року, коли розумів, що може випасти шанс, та був впевнений у власних силах. Було важко впоратися з нервами, переживаннями, думками. Мені дуже в цьому допомагали батьки, підтримували пацани з команди та масажист Кирило Безродних. Вдячний їм за підтримку.

– Яким ти бачиш сезон в цілому? Які цілі визначиш для себе та для команди?

– Зараз найближчою метою для нас є вихід до групового етапу єврокубків. Дуже хочемо цього, адже грати матчі чемпіонату України та міжнародні – велика різниця, особливо в атмосфері та присутності вболівальників. У чемпіонаті же хочемо посісти якнайвище місце. У минулому році ми були дуже близькими до чемпіонства, і тепер вже хочеться цього досягти.