ХАРЛАН: «Я ридала і кричала. Усе це доводить, що росіяни – нелюди»

Фехтувальниця Ольга Харлан розповіла, що саме відбулося після бою з росіянкою Анною Смірновою і описала свій стан упродовж усього скандального дня:

– Я виставила шаблю [після бою зі Смірновою], щоб вона по ній вдарила. А що [я їй] сказала? Повідомила, що не буду тиснути їй руку. Кажу: «Я не буду тиснути руку!» А потім суддя мені сказав: «Все, іди!» Я пішла.

Я взагалі вже розминалася перед наступним боєм, прийшла в наш «бокс» український. У мене було півтори-дві години до наступного бою. Я видихнула, типу, все добре – лягла. Тут щось бачу якісь новини на кшталт «чекаємо».

Що чекаємо? Я тут збиралася фехтувати. Що чекаємо? Вмикаю трансляцію, бо це велика арена, і поки дійдеш назад... Бачу, а вона сидить. Я кажу: «Дідько». І я розумію, що щось починається. Але я була впевнена, що все це замнеться, і вона піде з доріжки. Розраховувала на здоровий глузд, отак. А коли мене покликали один раз в технічний департамент, де вони писали протести і так далі, я прийшла з шаблею і сказала: «Можу піти й дати їй шаблю». А вона ще сидить там.

Змагання йдуть, а їхня коаліція там свідомо це робить. Вона лише пішак. Тобто, я пояснила, що можу піти з шаблею на доріжку і дати їй, якщо вона по ній вдарить. Я кажу: «У вас принципова позиція, і в нас принципова позиція». Мені сказали: «Якщо ти не потиснеш руку, то буде чорна картка». Я кажу: «Я не буду тиснути руку, і ви не можете дати мені чорну картку». Вони кажуть: «Ні, ми можемо!»

Читайте також:

ВІДЕО. Дискваліфікація нізащо. Як Харлан не потиснула руку суперниці з рф

Наче вона пішла, вони продовжили змагання. Я пішла розминатися перед наступною зустріччю проти представниці Болгарії. Я готуюся, розім’ялася з тренером і пішла в call room, вже віддаю свої речі, й тут мене забирають звідти. Стоїть головний з технічного департаменту і суддя, який мене судив. Він же спочатку не присудив мені чорну картку. Він не хотів, не знаю, не було в думках цього у нього. Він стоїть, дивиться на мене, точніше дивитися навіть не міг. Він італієць, я дуже добре його знаю, дуже хороший суддя. Я розумію, що в мене немає на нього жодної злості. Я просто розумію, що FIE керує всім і може маніпулювати всіма. Він просто зі сльозами на очах дав мені чорну картку й пішов.

Я кажу: «Це неможливо!» Зі мною були головний тренер збірної Наталя Конрад і президент федерації Михайло Ілляшев. Вони не вставали взагалі, сиділи там до останнього. Ми сподівалися, що вони змінять рішення. Ми вели перемовини і намагалися довести свою позицію. Також там був Андреа Теренціо – тренер збірної [жіночі з фехтування на шаблях]. Я не одна була. І тоді побачила на екрані, що все, до побачення. Я зібрала свої речі й пішла, а далі було те, що було. Потім було дуже важко.

Я ридала і кричала. От що я робила. Коло мене сиділа моя команда, коло мене сиділи дівчата-рапіристки. Люди не могли зайти в «бокс», бо там таке творилося. Я була в істериці, була на межі нервового зриву, мені здається. Це така несправедливість, що мене просто порвало. У мене була і досі є така злість за те, що вони роблять. Це не показує російську сторону людьми взагалі. Як вони діють у спорті, доводить, що вони нелюди. Немає значення, в якій сфері вони це роблять. Вони на війні нелюди, як вони катують і вбивають. Стріляють своїми ракетами і так далі. Так само і тут, немає винятків взагалі.

Після того, як дискваліфікацію Харлан відклали, вона взяла участь у командному турнірі шаблісток на чемпіонаті світу. Збірна Україна посіла четверте місце, програвши Франції у півфіналі та поступившись Південній Кореї у поєдинку за бронзу.