Кроуфорд переміг Спенса. Теренс зробив у боксі все, що міг, і навіть більше

Вранці 30 липня 2023 року нарешті відбувся один з головних поєдинків останніх років у боксі. Теренс Кроуфорд (40-0, 31 КО) та Еррол Спенс (28-1, 22 КО) визначили найкращого у їхній парі. Бій за звання абсолютного чемпіона у напівсередній вазі і просто протистояння, яке треба було зробити давно.

Легендарне та історичне. Розповідаємо, як це було.

Кроуфорд зруйнував Спенса. Теренс взагалі не відчув суперника

Поєдинок Теренса Кроуфорда та Еррола Спенса – що це? Наскільки масштабне протистояння для боксу загалом? Для сучасного боксу, безумовно, великий бій. Поєдинок за абсолютне чемпіонство, бій, якого чекали роками. Прекрасні спортсмени, чудові стилі – що ще нам треба?

Наприклад, Фредді Роуч – тренер Менні Пак’яо, вважав перед поєдинком, що це важливе, але не настільки вже й історичне протистояння:

«Це не бій епохи Шугара Рея Леонарда, але все одно, вважаю, що вони гарні боксери. Спенс, можливо, трохи кращий панчер, але бачу переможцем Кроуфорда. Теренс – дуже, дуже хороший боксер, він знає, що робити в ринзі».

Важко погодитись щодо недостатньої історичності поєдинку. Що тоді важливо, як не це? Але, якщо відверто, визначити це складно. Ну, от були бої Шугара Рея Леонарда проти Роберто Дюрана чи Томаса Хьорнса важливими? Звісно, так. А чи може це протистояння прирівнятись до тих?

Визначити це неможливо. Ця робота за часом. Тільки пізніше буде зрозуміло, наскільки події є співставними. Але вже зараз можна сказати, що бій Кроуфорда і Спенса претендує на те, щоб встати з іншими легендарними битвами в один ряд. І що це просто прекрасний бокс, який будуть передивлятись покоління за поколінням.

На папері це був поєдинок без фаворита. Тому що хлопці боксують по-різному і перемогти могли б завдяки лише якомусь епізоду. Два нокаутери. Чий удар міцніше насправді – показав би ринг. Тому що Еррол страшенно сильний фізично, а Кроуфорд мав майже нескінченний рекорд перемог нокаутом.

Кардіо на рівні в обох. Трималка – на рівні в обох. Навички – різні, але на найвищому рівні в обох. Тут до перемоги бійця могла привести магія у ринзі, фізуха чи просто момент. Навіть програючи протистояння, кожен міг би вирішити бій на свою користь чітким ударом.

І загалом, саме так все і склалося. Все вирішив один точний удар Теренса Кроуфорда у другому раунді. Майбутній переможець програв стартові три хвилини на записках суддів, тому що, як завжди, був не дуже активним, на відміну від опонента. А у другому дістав.

Спенс упав після влучання переднім прямим. Але Кроуфорд так точно, влучно і круто його розганяє, що він вийшов не гіршим за удар задньою рукою. Еррол піднявся, але не виглядав упевненим у продовженні бою. Точніше, він погодився йти далі, але було видно, що удар прийшовся туди і тоді, коли треба.

Кроуфорд не добив, але продовжив робити те, що виходить – розбивати суперника без шансів. На диво виявилось, що потенційно дуже близький бій взагалі не є близьким. Ні, зрозумійте правильно, було ясно, що Теренс – боксер вкрай високого класу і фаворит у протистоянні. Але і Спенс – не просто хлопчик. Він молодший, сильний, він від народження більший боксер за Теренса. Ну і просто найкращий серед інших – бо переміг, як і Кроуфорд, всіх найкращих у дивізіоні, з ким зустрічався. Саме тому логічно було подумати, що буде конкурентно. Хоча б якийсь час. Але Теренс взявся розбивати суперника просто одразу.

З третього раунду стало зрозуміло, що шансів у Спенса мінімум. Він намагався щось робити, але все це «щось» розбивалось об Теренса Кроуфорда.

Переграти Теренса з дистанції шансів у Спенса було мінімум – це просто факт. Але зайти на середню дистанцію і накидати там купу ударів – чому б і ні? Чи боротись на ближній та давати бій в улюбленій манері? Чому б і ні? А тому, що і там Кроуфорд був кращим.

Так вже склалось, що Кроуфорд – не слабкіший за Спенса фізично. Він вправно боровся з суперником на ближній дистанції, накидував йому короткими боковими та аперкотами. Спенс на фоні опонента виглядав настільки повільно, наскільки взагалі можна було б собі уявити.

До сьомого раунду обличчя Еррола було серйозно побите. Лікарі навіть підіймались у ринг, щоб подивитись, чи все з боксером нормально. Спенс боровся, виконував настанови тренера, старався. Все робив щиро. Але результат весь час був один і той самий – зустрічні удари Кроуфорда прилипали до обличчя, тулуб страждав, а у відповідь майже нічого не заходило так, як треба. Можна відзначити хіба декілька лівих бокових від Спенса, і то вони не мали ніякого впливу на суперника.

У сьомому раунді Ерролу знову прилетіло. Аперкот назустріч та боковий у скроню. Нокдаун, в який він буквально звалився. Встав, посміхався, але було зрозуміло, що фінального гонгу він не почує. Кроуфорд видав ще один нокдаун – прямо наприкінці раунду завалив суперника боковим.

А потім стався восьмий тихий раунд та жорсткий дев’ятий. Кроуфорд знову влучав та бив на вибір. Теренс робив те, що хотів, і рефері закінчив це. Занадто легке побиття, як для поєдинку такого статусу.

Тепер Кроуфорд – дворазовий абсолютний чемпіон світу. Таке ще не вдавалось нікому.

Що тепер?

Спенс хоче реваншу. Буквально так і сказав – активуватиме пункт про реванш, який є у контракті. Навіщо? Незрозуміло. Але, можливо, передумає чи команда вмовить. Тому що, якщо не чекати рік-півтора, а робити одразу, Еррол знову програє. Кроуфорда переможе тільки вік.

Що робити Теренсу? Він може спокійно йти навіть на пенсію. Він переміг усіх і всюди, став абсолютом у двох дивізіонах. Що ще треба? Проводити реванш? Можливо. Хороші гроші. Але головне - робити його зараз, поки всі теплі.

Боксувати проти претендентів? Джарон Енніс, Еймантас Станіоніс. Другий буде знищений, якщо Кроуфорд буде мотивований. З першим може бути цікаво, але навіщо це Теренсу зараз, на піку слави?

Обидва можуть спробувати перейти далі у вазі, але для Спенса це більш реально. Він більший та молодший. Ось це цікаво. Бої з Чарло чи Канело – чому б і ні? Тут питання закрите, і воно не на користь Еррола.

Як би йому того не хотілось.