Довбик та конкуренти: хто стане найкращим бомбардиром УПЛ?

Блогер Sport.ua Ігор Яслик розмірковує над тим, хто виграє бомбардирські перегони у сезоні 2023/24.

Артем Довбик – знову головний фаворит серед снайперів

У чемпіонаті України були періоди команд-епох, але з бомбардирами ситуація інша. Нікому не вдавалося стати найкращим снайпером нашого чемпіонату більше, ніж двічі, а не лише більше двох разів поспіль.
Головним героєм першої бомбардирської епохи УПЛ імені самого себе може стати Артем Довбик. Минулого сезону його домінування було вражаючим – форвард «Дніпра-1» забив 24 голи, випередив на 11 м'ячів найближчого конкурента, йому не вистачило лише одного результативного удару, щоб повторити рекорд Генріха Мхітаряна (25 голів у сезоні-2012/2013). Але при цьому Довбик встановив рекорд як для нападників за амплуа, так і для українців.

На момент призупинення через російське вторгнення сезону-2021/2022 найкращим бомбардиром УПЛ теж був Артем. Він набив влітку-восени 2021 року 14 голів у 17 матчах - на три більше, ніж Віктор Циганков.

Тобто, Артем Довбик здатний увійти до історії. Він або стане першим, хто тричі (якщо рахувати сезон-2021/2022) ставав найкращим бомбардиром УПЛ - та ще й поспіль. Або опиниться в одному ряду із Жуніором Мораесом, Алексом Тейшейрою і Євгеном Селезньовим, які двічі поспіль виграли змагання снайперів, а також Максимом Шацьких і Тимерланом Гусейновим, які ставали найкращими бомбардирами у різні роки. Це якщо не рахувати сезон-2021/2022.

Наразі Артем Довбик виглядає головним претендентом на українську «Золоту бутсу». «Дніпро-1» навряд чи став помітно слабшим, ніж був, залишився в команді його найкращий партнер Олександр Піхальонок – цей дует розуміє один одного на телепатичному рівні.

Звісно, ​​є чинники, які можуть завадити Довбику. Не говоримо про травми (тьху-тьху) або трансфер в клуб не з УПЛ, оскільки вони актуальні для будь-якого футболіста.

Наприклад, мова про дуже щільний графік «Дніпра-1» на самому старті, адже в липні-серпні «синьо-золоті» мають провести шість матчів лише в єврокубках. Якщо вдасться пройти бодай одного суперника, то гарантовано ще шість ігор до кінця року. У таких умовах потрібно або ротацію проводити (у тому числі для Довбика), або максимально використовувати найкращий склад і виснажувати його сили (у тому числі самого Довбика). «Дніпро-1» слабко провів весну-2023, але навряд чи справа була тільки у втомі. А ось ближче до кінця осені 2022 року «синьо-золоті» реально, як то кажуть, наїлися.

Також, здається, цього сезону форвард «Дніпра-1» зіткнеться з більш серйозною конкуренцією, ніж минулого чемпіонату. Забити 24 голи ще раз буде важко, а хтось із інших атакуючих футболістів може вистрілити.

Звичайно, головна загроза для Артема Довбика – гравці «Шахтаря» і «Динамо». Представники цих клубів 16 разів (донеччани – 10) ставали найкращими бомбардирами чемпіонатів України. З них і почнемо.

Шахтар

Кевін Келсі явно приємно здивував керівників донецького клубу, які брали венесуельця на перспективу та навряд чи вимагали результату тут і зараз. 18-річний венесуелець забив шість голів у 17 матчах у всіх турнірах. В УПЛ – 5 голів у 14-ти матчах. На один результативний удар Кевіну Келсі потрібно трохи менше 99 хвилин. Венесуелець уже зрозумів, що таке УПЛ, зігрався з командою та має великий потенціал. За такої скорострільності та тенденцій до прогресу Келсі здатний скласти конкуренцію Артему Довбику.

Не будемо скидати з рахунків і Лассіну Траоре. Очевидно, що форвард із Буркіна-Фасо не повернув свою найкращу форму після важкої травми, він виглядає таким, що втратив гольове чуття і навіть незграбним у деяких моментах. Однак навіть такий Траоре минулого сезону УПЛ забив 5 голів у 21 матчі (ще один м'яч додав у Лізі чемпіонів). А ми ще не забули результативного Лассіну. Наприклад, він забив сім голів у восьми матчах УПЛ сезону-2021/2022, доки не отримав травму, і додав до них дубль у поєдинку за Суперкубок. Це якщо згадувати виключно внутрішні українські змагання.

Ігор Йовічевіч минулого сезону так і не визначився з основною «дев'яткою». Напевно, ротацію проводитиме і Патрік ван Леувен - хоча б на початковому етапі чемпіонату. Але якщо знайдеться форвард, який впевнено виграє конкуренцію (а це може бути не лише Келсі чи Траоре, а й Данило Сікан), то з великою кількістю ігрового часу в команді рівня «Шахтаря» він отримає багато можливостей забивати в УПЛ. До речі, варто нагадати, що у складі «помаранчево-чорних» у минулому чемпіонаті серед форвардів найбільше забив саме Данило Сікан – дев'ять голів. Ідентичною результативністю відзначився Артем Бондаренко.

Динамо

Дивно, але факт: за останні 20 років лише двічі представник «Динамо» ставав найкращим бомбардиром УПЛ. І це були не типові «дев'ятки» – Артем Мілевський і Андрій Ярмоленко.

Є відчуття, що «Динамо» точно забиватиме більше, ніж минулого сезону (51 гол у 30 матчах). Киянам зараз не доведеться входити до чемпіонату після виснажливої ​​кваліфікації єврокубків. Вони дуже результативно грають на зборах, набирає форму Микола Шапаренко, котрий пропустив майже весь минулий сезон.

Втім, не віриться, що Андрій Ярмоленко вдруге у кар'єрі стане найкращим бомбардиром УПЛ - до речі, шість років тому він забив 15 голів, що круто для вінгера, але ж не для снайпера номер один. Бентежить не стільки вік (33 роки) зіркового вінгера, скільки те, що він уже років сім постійно страждає через травми і пропускає багато матчів.

А ось перед Владиславом Ванатом відкриваються великі можливості. 21-річний форвард у нинішньому складі «Динамо» фактично безальтернативний на своїй позиції. Він забив 12 голів у минулому чемпіонаті, причому сім із них - навесні. Можна сказати, Ванат видав проривний сезон та побачив нові горизонти. А тренерський штаб зрозумів, що йому можна довіряти.

Певних проблем для результативності Ваната можуть створити особливості стилю атакуючих півзахисників «Динамо». Віталій Буяльський - не плеймейкер, а півзахисник, який і сам любить завершувати атаки. Інвертовані вінгери більше схильні створювати для себе можливості пробити, а не асистувати.

Однак Владислав Ванат довів, що вміє забивати і здатний як мінімум покращити свій показник минулого сезону.

Кандидати з інших клубів

Різноманіття серед найкращих бомбардирів сезону в Україні значно більше, ніж серед чемпіонів. Не один раз і не двічі вистрілювали несподівані персони зовсім не з клубів-грандів. Це й Владислав Кулач із «Ворскли», і Ерік Бікфалві з Майконом із «Волині», і Олександр Ковпак із «Таврії», і Олександр Гладкий із «Харкова», і Еммануель Окодува із київського «Арсенала». І це зовсім не повний перелік.

Якщо згадувати минулий сезон із прицілом на наступний, то на думку спадають три футболісти, пов'язані з «Зорею». Луганський клуб уже викупив Едуардо Герреро, який у 10 весняних матчах здійснив 10 результативних дій - щоправда, лише половина з них була голами. Але панамець реально показав високий для УПЛ клас гри центрфорварда. На жаль, Герреро ще не відновився після травми.

Однією із сенсацій минулого сезону став Назарій Русин, який забив 13 голів, причому переважно граючи лівого вінгера. Проте великі сумніви, що 24-річний форвард під керівництвом Ненада Лалатовича хоча б повторить особисту рекордну результативність, яку показав у схемах Патріка ван Леувена.

Данило Алефіренко забив у весняній частині сезону вісім голів в оренді за «Чорноморець» - до речі, як і Русин, переважно граючи на лівому фланзі атаки. І більше, ніж профільний форвард Ванат на цьому відрізку. Проте невідомо, чи взагалі залишиться 23-річний форвард в УПЛ.

Ігор ЯСЛИК