Дніпро-1: активна та агресивна українізація

«Дніпро-1», який чудово провів першу половину минулого сезону (команда Олександра Кучера пішла на зимові канікули одноосібним лідером УПЛ), другу половину провалив. І цієї весни боровся не стільки за чемпіонство із «Шахтарем», скільки за друге місце із «Зорею».

Причина такого відвертого «просідання» команди з Дніпра очевидна: занадто коротка лава. І Кучер, і багато інших фахівців уже наприкінці минулого сезону неодноразово зазначали, що для того, щоб на рівних змагатися з «Шахтарем», «Дніпру-1» потрібна відповідна глибина складу. А для цього команді вже найближче трансферне вікно знадобиться «вливання» свіжої крові.

Відразу після закінчення сезону 2022/2023 дніпряни від слів перейшли до справи: віце-чемпіони країни поряд із новачками УПЛ – «Поліссям» та ЛНЗ – стали найактивнішим трансферним гравцем.

Однак, перш ніж підписувати нових виконавців, «Дніпро-1» вирішив позбутися «баласту». У попереднє трансферне вікно дніпряни напідписували одразу кількох новачків із Латинської Америки, але фактично ніхто з тієї компанії щедрих авансів не виправдав. Тому Матарріта, Хайнер, Пеглоу та Гомес залишили команду.

Разом із ними на вільні хліби подалися Рибак, Танковський та Лучкевич.

Після того, як «авгієві стайні» були розчищені, настала черга вхідних трансферів. Дуже активна черга, до речі.

***

Власне, у цьому випадку немає нічого дивного. Швидше, навіть навпаки: все закономірно. Команда, що ставить перед собою амбітні цілі, повинна ці цілі підкріплювати не тільки на папері. Тим більше, що цій команді незабаром стартувати у кваліфікації Ліги чемпіонів.

Але є (точніше, було) одне «але». Відразу після закінчення минулого чемпіонату у ЗМІ активно мусувалися чутки про те, що Коломойський ультимативно наголосив Кучеру та Красникову, що в новому сезоні їм доведеться затягнути паски. Мовляв, настає період економії.

Такий стан речей теж можна вважати таким, що вписується в рамки здорового глузду. Подейкували, що негласний фінансовий донор дніпрян дуже засмутився через те, що «Дніпро-1» не зміг стати чемпіоном. І на такій ось похмурій хвилі і вирішив урізати грошове утримання клубу.

Відмова від послуг Пеглоу та компанії ідеально вписувалася у вищевикладену теорію економії. Але слідом за вихідними трансферами «Дніпра-1» пішли вхідні, які докорінно спростовують «скнарність» Ігоря Валерійовича.

На даний момент, якщо вірити неофіційній інформації, дніпровський клуб встиг витратити на новачків понад мільйон доларів. Якщо зважити на нинішні реалії, і що всі новобранці – з українським паспортом, сума виходить цілком пристойна.

Але перед тим, як ознайомитися з дніпровськими новачками, слід обов'язково згадати про те, що два безперечно найкращі гравці команди минулого сезону – Піхальонок та Довбик – залишилися. І це безперечне досягнення керівництва клубу.

На Артема, якщо вірити усіляким інсайдерам, був серйозний інтерес серйозних європейських клубів. Але забивний форвард вирішив залишитись. Вирішив залишитись і дніпровський плеймейкер. Отже, головний каркас команди – у наявності. І на нього можна «нанизувати» інші елементи.

***

Одним із перших новобранців команди Кучера цього літа став уже колишній універсальний захисник «Минаю» Горін. До своєї нової команди Олег приєднався у статусі вільного агента.

А ось правофланговий оборонець «Олександрії» Денис Мірошниченко обійшовся дніпрянам у 250 тисяч доларів.

За колишнього голкіпера «Карпат» та «Десни» Романа Мисака, останнім клубом якого був вірменський «Алашкерт», український віце-чемпіон також не платив. Він, якщо вірити неофіційній інформації, у клуб із Дніпра прийшов вільним агентом.

Безперечним трансферним успіхом дніпрян слід вважати прихід у команду лівого захисника «Ворскли» Кравця. Василь провів чудовий минулий сезон у полтавській команді. Якщо вірити чуткам, ним активно цікавився «Шахтар». Але футболіст вважав за краще перейти до «Дніпра-1».

Наступний на вхід – правий вінгер Максим Третьяков. За екс-півзахисника «Олександрії» дніпряни заплатили 400 тисяч євро.

Ну і нарешті – вишенька на торті: прихід у команду Волинця. Після відходу Рибака, скорочення зарплати Валефа через його постійні привози, «пост номер один» у дніпровській команді залишався вакантним. Навряд чи 31-річного Мисака брали головним кіпером. Скоріше на допомогу.

На допомогу вже колишньому вартовому воріт «Колоса» Євгену Волинцю. Якщо вірити «добре поінформованим» джерелам, за цей трансфер клуб із Ковалівки отримав від клубу із Дніпра 400 тисяч євро. А сам Євген отримав перший номер на новому робочому місці.

На цьому поки що все. Але, напевно, ключове слово зараз – «поки що». Бо дніпряни дуже хочуть підписати в пару для Довбика хорошого форварда. Вони пропонували мільйон євро «Ворсклі» за Сефері, але полтавці не здригнулися.

Але навіть якщо дніпрянам і не вдасться більше цьогорічного міжсезоння придбати футболістів під основу, все одно їхню трансферну політику можна вважати успішною. Волинець, Мірошниченко, Кравець та Третьяков – реальні кандидати в основу. Ці гравці станом на зараз можуть підсилити практично будь-який вітчизняний колектив.

Привертає увагу і зміна трансферних пріоритетів «Дніпра-1». Якщо зовсім недавно – цієї зими – крен був явно спрямований на південноамериканський ринок, то зараз – на український. Напевно, у зв'язку з цим дніпряни вирішили йти успішним шляхом «Шахтаря», який звільнився від легіонерів і зробив ставку на українців.

Сваток, Сарапій, Адамюк, Піхальонок, Гуцуляк, Довбик, Волинець, Третьяков, Кравець, Мірошниченко – виходить дуже солідна банда. І якщо Кучер зможе підібрати до цієї банди потрібні слова та ключі, «Дніпро-1» і в новому сезоні буде реальним претендентом на чемпіонство.

Ось так може виглядати склад «Дніпра-1» виключно із українців: