Терзання Пятова. Чому Шахтар не навчився гарно розлучатися з легендами

10 липня чемпіон України «Шахтар» офіційно оголосив про те, що багаторічний голкіпер команди, котрий став однією з легенд донецького клубу, Андрій Пятов завершив кар'єру гравця й продовжить працювати на благо «гірників» у тренерському штабі, де відповідатиме за підготовку своїх тепер вже екс-колег по амплуа.

Ця подія, безумовно, є абсолютно непересічною для «Шахтаря» та самого Пятова, проте у професійному футболі подібні речі відбуваються із завидною регулярністю. Рано чи пізно, яким би великим та гідним футболіст не був, усім доводиться «зав'язувати». Вік та фізіологію обдурити не вдавалося ще нікому.

Тому прощання «Шахтаря» із 39-річним Пятовим-футболістом в принципі є більш ніж логічною подією, враховуючи те, як розвивалася ситуація останніми роками, і те, що Андрій все рідше й рідше з'являвся на зеленому газоні, остаточно поступившись постом № 1 куди молодшому Анатолію Трубіну. Втім, саме розставання «гірників» із Пятовим та подальший перехід екс-воротаря на тренерську роботу все ж викликає питання. Здається, «Шахтар», незважаючи на безліч успіхів за останні роки у роботі з покращення іміджу клубу, так і не навчився красиво та гідно розлучатися зі своїми легендами, а їх у стані нинішніх «гірників» не так вже й багато – після Пятова у нинішньому складі на подібний статус здатен претендувати лише Тарас Степаненко та, можливо, Ярослав Ракіцький, хоча за останнім тягнеться неприємний шлейф у вигляді виступів у чемпіонаті країни 404.

Щоб зрозуміти, що розставання з Пятовим-футболістом у «Шахтаря» вийшло не зовсім красивим, досить просто проаналізувати хронологію останніх подій та заяв…

Отже, 20 червня Андрій Пятов на Youtube-каналі «гірників» заявив, що не планує найближчим часом завершувати ігрову кар'єру, а хоче пограти ще як мінімум 1-2 роки. Більше того, в тому ж інтерв'ю легендарний голкіпер «Шахтаря» дуже однозначно заявив, що відмовиться від варіанту переходу на тренерську роботу, якщо в клубі йому запропонують закінчити виступи, але виявлять бажання продовжити співпрацю в іншому статусі.

«Що далі? Подивимося. Я говоритиму із «Шахтарем». Якщо клуб захоче взагалі далі працювати зі мною, то я щасливий. Якщо скажуть «ні» чи на тренерську, то я відмовлюся, бо хочу ще пограти й розглядаю варіанти. Із «Шахтарем» ще немає переговорів, чекаємо. Потрібно зрозуміти, чи потрібний я якомусь клубу. Я планую 1-2 роки пограти, шукатимемо варіанти», – заявив тоді Пятов.

Минуло лише кілька днів, і у пресі з'явилася інформація про те, що Андрій Пятов завершив кар'єру у «Шахтарі». Причому це для журналістів озвучив не сам воротар, а генеральний директор «гірників» Сергій Палкін, котрий дав зрозуміти, що грати за «помаранчево-чорних» досвідчений голкіпер більше не буде.

«Андрій Пятов на цей момент завершив кар'єру футболіста у нашій команді. Він пройшов великий шлях, 16 років, велику кількість титулів. Ми йому вдячні. 6 серпня буде наш благодійний матч із «Тоттенхемом», і ми запропонували Андрію зіграти його як прощальний. Сподіваюся, він прийме цю пропозицію і ми красиво з ним попрощаємось. Ми прощаємося з ним як із гравцем, але хотіли б бачити його у нашому тренерському штабі ван Леувена як тренера воротарів. Нам важливі його знання та досвід», – сказав Палкін.

У той же день з'явилися і висловлювання спортивного директора «Шахтаря» Даріо Срни, який заявив, що клуб «для своїх легенд ніколи не зачиняє двері», але дав зрозуміти - як гравець Пятов «гірникам» більше не потрібен.

«Все залежить від Андрія. Ми з ним друзі, але маємо бути чесними та говорити відверто, бо всі професіонали. Шлях, який він зараз проходить, я пройшов сам. А «Шахтар» для своїх легенд ніколи не зачиняє двері. І для Андрія Пятова двері клубу завжди відчинені. Він кілька днів зараз подумає й ухвалить рішення. Але ми будемо щасливі, якщо Андрій залишиться у структурі «Шахтаря», – наголосив Срна.

Зрештою, минуло менше двох тижнів з моменту первісних висловлювань Пятова, які були наведені вище, як сам Андрій фактично відмовився від усього того, що заявляв раніше в аспекті бажання «1-2 роки ще пограти».

«Ще два роки тому я зрозумів, що час спливає і момент тренерства скоро настане. Поговорили із дружиною, із родиною, і я зробив висновок, що готовий до цього. Давайте говорити чесно: я вже майже не грав останні два роки – провів десь 15 ігор за минулі сезони. Тому розумів, що вже стану тренером, і психологічно був готовий до цього. Немає такого, що на мене щось тисне. Отримав тренерську ліцензію В, зараз закінчую на воротарську В й робитиму наступний крок – почну навчання на ліцензію А. У мене амбітні цілі – хочу рости разом із командою, виховати багато чудових воротарів. Хочеться цього досягти, є така пристрасть. А що буде далі – побачимо», – сказав Пятов.

І все начебто нічого, зрештою, кожен ухвалює рішення для себе, але… Пятов сам зізнався, що вже два роки серйозно оцінював свої подальші перспективи у футболі, але при цьому він ще наприкінці червня відправляв чіткий меседж – завершувати кар'єру не буде, навіть якщо у «Шахтарі» його погодяться залишити лише у ролі тренера. І тут за кілька днів все змінюється…

Причому медійно вся ця історія виглядає не дуже з однієї простої причини. Якби зі своїми заявами на публіку не виходили Палкін та Срна, то все справді виглядало б як особистісні терзання самого Пятова. Ну, сказав спочатку одне, потім все ж таки передумав. Але де-факто все вийшло інакше: воротар заявив, що закінчувати не збирається і хоче пограти ще рік-два, а потім клубне керівництво «Шахтаря» поставило «хрест» на надіях Андрія таки залишитися у клубі в якості гравця, і сприймати подібні заяви Палкіна та Срни якось інакше, аніж тиск, навряд чи можливо.

Цікаво, що свого часу через щось подібне пройшов нинішній спортивний директор «гірників» Даріо Срна. Наприкінці сезону-2017/18, більшу частину якого хорват пропустив через дискваліфікацію, пов'язану із виявленими в його організмі забороненими медичними препаратами, в Даріо закінчувався контракт із «Шахтарем», але продовжувати трудову угоду донецький клуб не побажав. Це викликало чимало здивувань та пересудів у пресі та вболівальницькому середовищі, враховуючи ту обставину, що Срна є беззаперечним лідером за кількістю проведених матчів у помаранчево-чорній футболці за всю історію донецького клубу.

У «Шахтарі» тоді також де-факто поставили Срні ультиматум – або закінчуй кар'єру і переходь на адміністративну роботу, або йди на всі чотири сторони… І хорват обрав другий варіант – підписав однорічну угоду з «Кальярі». Згодом Срна пояснив свій вчинок тим, що обіцяв батькові, якого на той момент уже не було на цьому світі, завершити кар'єру на футбольному полі, а не після тривалої паузи, пов'язаної з допінгом.

Через рік Срна, виконавши власні моральні зобов'язання, таки оголосив про завершення кар'єри гравця, і повернувся до «Шахтаря», ставши одним із помічників португальського наставника Луїша Каштру.

Ситуація з Пятовим певною мірою могла б розвиватися за сценарієм, раніше «обкатаним» Срною, якби не один цікавий нюанс. За наявною інформацією, досвідчений голкіпер справді мав можливість залишитися у футболі, оскільки до його послуг предметний інтерес виявляв один із клубів-новачків сезону-2023/24 в УПЛ. Однак тут Пятову обирати було набагато важче, аніж свого часу Срні, бо у «Шахтарі» Андрію сказали щось на кшталт «йдучи – йди». Іншими словами, донеччани не були готові прийняти Пятова до себе назад через рік чи два, коли голкіпер нарешті награвся б і твердо вирішив зав'язати з виступами на полі.

Власне кажучи, представлена ​​вище інформація і дає всі відповіді на питання, чому Пятов раптом так кардинально змінив позицію, вирішивши залишитися в донецькому клубі, а не продовжувати реалізовувати свої гравецькі амбіції.

Так, формально у випадку із Пятовим «Шахтар» зробив висновки на колишніх помилках зі Срною. Андрію, на відміну від Даріо, навіть проведуть прощальний матч, а в суперниках буде досить пристойний «Тоттенхем». Срні щось подібне тільки пообіцяли, але після чотирьох років так і не організували – вже, м'яко кажучи, не до цього...

Інша річ: хто заважав «Шахтарю» домовитися про все із Пятовим заздалегідь і не виносити всі «нестиковки» у пресу? Чому не можна було вирішити питання із легендою цивілізовано? Навіть якщо не вдавалося знайти компроміс, то інтерв'ю з боку керівництва з констатацією – мовляв, воротар грати закінчив, як мінімум за нашу команду – виглядали винятково як спроба тиску, але аж ніяк не повага поглядів самого Пятова.

Зрештою, кожен (як людина, так і клуб) шукає де краще, і в цьому немає нічого дивного. Дивно лише те, що після шістнадцяти років фактично бездоганної співпраці між «Шахтарем» та Пятовим раптом розкрилися проблеми у комунікаціях та взаєморозумінні. Це й породило низку нестиковок у заявах для ЗМІ, а водночас знову показало, що «гірники» поки що не навчилися гарно розлучатися із тими, хто віддав їм справжню частинку себе, принагідно ставши клубною легендою. Хочеться вірити, що коли дійде до відходу на футбольну пенсію Степаненка, ми станемо свідками виключно узгодженої та організованої «без сучка та задирки» прощальної кампанії…