Його стало занадто багато? Від перенасичення футболом страждають усі

Можна собі уявити, що коли Channel 4 отримав права на трансляцію Ліги Націй у Великій Британії, вони покладали великі надії на цей проект.

У неділю, 18 червня фінал 2023 року в Роттердамі сягнув кульмінації – 120 хвилин Іспанія та Хорватія не могли забити один одному. Акаунт Channel 4 у Твіттері назвав цей матч «захоплюючим».

Зрештою, звичний драматизм серії пенальті скрасив враження від нудного фінального акорду європейського футбольного сезону 2022/2023. До цього моменту ви ставите собі питання, скільки людей, не надто зацікавлених у долі нового шикарного трофею, який, схоже, змодельовано на згорнутому аркуші паперу формату А3, все ще стежили за результатом.

Усе це не є прямою критикою формату Ліги Націй. Якщо вже на те пішло, фінальні стадії турніру заслуговували на більше висвітлення та ентузіазму. Два захопливих півфінали і матч за третє місце за участю Італії та Нідерландів принесли 14 голів, але Channel 4 не показав жодного з цих матчів по безкоштовному телебаченню у Великій Британії. Тільки фінал.

Однак вони транслювали два останні відбіркові матчі Англії до чемпіонату Європи. Голи були їхньою нагородою, оскільки Англія розважалася, хоч і в матчах зі скромними суперниками. Мальта зазнала домашньої поразки з рахунком 4:0, а Північна Македонія, незважаючи на всю свою відносно ефективну роботу останнім часом – включно з перемогою над Італією в плей-оф за вихід на чемпіонат світу 2022 року – не змогла уникнути поразки з рахунком 7:0 на «Олд Траффорд».

На той момент ми були глибоко занурені в 11-й поспіль місяць змагального футболу, і малоймовірно, що календар стане легшим у майбутньому.

Днями ФІФА підтвердила, що перший розширений Клубний чемпіонат світу з футболу на 32 команди пройде у 2025 році в США. ФІФА вже збільшила кількість учасників чемпіонату світу, який пройде у 2026 році в США, Канаді та Мексиці, з 32 команд, що брали участь в останніх семи турнірах, до 48, а УЄФА робить те ж саме з Лігою чемпіонів – після наступного сезону в ній братимуть участь 36 клубів порівняно з нинішніми 32, які гратимуть по 10 матчів першого етапу замість нинішніх шести.

Якщо тим, хто дивиться футбол, здається, що він ніколи не припиняється, подумайте про тих, хто в ньому бере участь.

Getty Images/Global Images Ukraine

Капітан збірної Хорватії Лука Модрич сподівався, що його молода країна зможе завоювати свій перший в історії трофей. 37-річний гравець відіграв усі 120 хвилин у фіналі Ліги Націй – через чотири дні після того, як відіграв 119 хвилин у півфінальній перемозі над нідерландцями.

У міру того, як фінал затягувався, Модрич виглядав дедалі млявішим. Його здатність стежити за м'ячем рідко підводила – точність його передач становила 86% – але те, чого бракувало в його креативності, русі в просторі з м'ячем і закриванні суперників, коли він ним не володів, посилювало непереборне відчуття, що ми спостерігаємо за футболом, у якому з одного з найвидатніших гравців витискають усе до останньої краплі.

Ці матчі в Роттердамі стали 69-м і 70-м для півзахисника «Реала» за клуб і збірну в цьому сезоні.

Можна обговорювати питання про те, чи не призводить зростаюче навантаження на футболістів до частіших і серйозніших травм. Однак менш обговорюваним є вплив на рівень гри цих гравців – і, відповідно, на рівень видовищності для нас, простих глядачів.

«Ті, хто не займається професійним спортом, можливо, не знають, що дуже рідко буває так, що ти граєш без болю», – сказав The Athletic колишній нападник «Вест Хема» і збірної Англії Дін Ештон. «Я дивлюся на деяких гравців, і ви можете сказати, що у них щось болить, що вони просто намагаються продовжувати грати і пройти гру. Я мало чув про те, щоб це бралося до уваги.

Я знаю, що психологічна втома може бути присутня, але більшість гравців люблять грати. Просто немає перерви, щоб подолати ці проблеми. Ось чому ми бачимо матчі, зіграні на 70%, матчі, в яких немає життя. Вони грають, стримуючи себе, щоб маленька травма не переросла у велику».

Вболівальники назвали б імена гравців клубів та збірні, які не змогли показати себе з найкращого боку. Для початку, Бразилія і «ПСЖ» були позбавлені найкращого Неймара; півзахисник збірної Франції Поль Погба постійно був відсутній або був ослаблений через травми; а безліч гравців АПЛ, які поїхали на чемпіонат світу в листопаді минулого року, схоже, зазнали травм або видихнулися до кінця сезону.

Раніше цього року FIFPRO, всесвітня профспілка, що представляє інтереси професійних футболістів, опублікувала результати опитування 64 гравців після їхнього повернення з Катару-2022.

#FIFPRO conducted a survey of players who played at the FIFA World Cup.

These are the headlines ⤵️
#AtTheLimit | @Football_BM pic.twitter.com/xbVKrudNMn

— FIFPRO (@FIFPRO) March 9, 2023

53% повідомили, що вони або травмовані, або вважають, що ймовірність отримання травми протягом решти сезону підвищена. Трохи менше половини заявили, що відчувають «сильну або підвищену фізичну втому», а кожен п'ятий – «надзвичайно високий рівень розумової та емоційної втоми». Як приклад можна навести 35-річного захисника Каміла Гліка, у якого між 90 хвилинами гри за Польщу в матчі 1/8 фіналу проти Франції та 90 хвилинами гри за «Беневенто» в італійській Серії В минуло чотири дні.

Помилки, спричинені втомою, самі по собі можуть бути розвагою, чи у вигляді сміху в момент їх скоєння, чи як вірусне відео, переглянуте пізніше. Але це не футболісти і не команди в їхньому найкращому вигляді.

«Мені подобаються швидкі, напружені ігри. Ви шукаєте якість, але інтенсивність можна отримати тільки тоді, коли гравці почуваються свіжими. Що більше вони грають, то рідше це відбуватиметься», – каже в інтерв'ю The Athletic колишня футболістка збірної Англії, а нині телеоглядачка Сью Сміт.

Про фінал Ліги Націй Сміт каже: «Я залишалася біля телеекрану, тому що справа явно йшла до пенальті. Тактично було видно, що команди були добре організовані – це те, що вони намагалися зробити і те, чого від них очікували. Але не було того, що можна було б побачити, якби вони грали на початку сезону або мали більше відпочинку. Була якась скутість, відсутність динамізму – справа не тільки в голах.

Як гравцеві, мені подобалося грати в матчах, але коли їх стає дедалі більше, чи не притупляє це почуття? Немає тієї інтенсивності, яка була за наявності тижневої підготовки. Гравці розбиті вщент, і навіть у великій грі, фізично з тебе вичавили всі соки, і твоє тіло не може досягти того рівня продуктивності.

Getty Images/Global Images Ukraine

Уболівальників це теж стосується. Деякі з моїх товаришів просто обожнюють футбол, вони власники сезонних абонементів. Але навіть вони кажуть, що зараз занадто багато футболу. Я ніколи не думала, що почую від них таке».

Якщо матч виходить нудним, людям, які висвітлюють його на телебаченні, потрібно думати про те, як звертатися до своїх глядачів:

«Деякі коментатори просто сидітимуть і казатимуть: «Це жахливо», – каже Сміт. «Я, ймовірно, постараюся надати цьому якомога більшого значення і виділити деякі найкращі моменти». Коментування теж може бути важким – особливо коли ти дивишся вгору, а минуло лише 10 хвилин, і в тебе попереду ще 80. Ти просто сподіваєшся, що щось станеться, бо можна скільки завгодно повторювати, що гравці виглядають виснаженими, що немає жодної інтенсивності та команді потрібно ротувати гравців – коли насправді в них може не вистачити глибини складу для цього.

Я б дивилася футбол щодня, але ви також хочете, щоб він був на тому рівні, на якому, як ми знаємо, він може бути. Іноді менше – це краще».

Колишній тренер «Блекпула», «Лестера» і «Крістал Пелас» Іен Холловей, відомий тим, що його команди грають видовищно, вважає так само.

«Що більше футболу ми отримаємо, що більше вони гратимуть, то більше якості ми втратимо», – каже Холловей.

«Я радий, що в нас усе ще є всі змагання, але занадто багато чогось не завжди добре. Ви думаєте, що це може бути так, але це не так. Навіть від морозива, якщо його їсти занадто багато, можна погладшати. Якщо ви нормуєте речі, думаю, ви починаєте цінувати їх більше».

Одним з аспектів, які подобаються Холловею, є змагання тренерських ідей: «Різні стилі роблять битву цікавою для мене. Я не хочу, щоб усі намагалися грати так само, як Пеп Гвардіола. Він чудовий. «Манчестер Сіті» може робити все. Але я не хочу, щоб ми всі грали однаково. Ми не можемо всі домінувати з м'ячем. Минулого сезону я дивився гру «Манчестер Юнайтед» із кимось і перемкнув на інший канал. Я просто перестав дивитися. Я не міг цього виносити.

Футбол – це не наука, а ми намагаємося зробити його наукою. Чи повинні ви керувати грою, коли ви ведете в рахунку? Це неможливо. Там дві команди, і в них є ціла лава запасних, яких вони можуть випустити на поле. Доводиться пристосовуватися. У ролі тренера ви більше схожі на дерево на вітрі. Ви повинні нахилятися і гнутися, і вся справа в твоєму корінні. Так, вам потрібна своя ідентичність, але не можуть усі обирати одну й ту саму ідентичність, інакше буде нудно.

Можливо, Гвардіола зараз найвидатніший, але всі великі мали почуття турботи й об'єднували людей. Ось чому я люблю футбол. Маленькі модні трюки – це не те, чим можна мене обдурити. Це робота в команді, вміння захищатися. Це про те, щоб твій найкращий гравець боровся, а не просто стояв попереду і стогнав, якщо йому не діставався м'яч із потрібного боку».

Видовищність не обов'язково є синонімом голу. Дві рівні за силою команди, що викладаються по максимуму в ключовому матчі, можуть бути не менш захопливими, ніж будь-яке свято голу. Одним із пам'ятних прикладів була безгольова нічия між Голландією та Італією в півфіналі Євро-2000, після чого італійці перемогли 3:1 у серії пенальті.

Getty Images/Global Images Ukraine

Плани з розширення якомога більшої кількості турнірів будуть виникати з бажання отримати і продати захопливі ігри з кращими гравцями і командами, які демонструють свої найкращі якості. Здійснення таких планів і недопущення скорочення важливого часу на відпочинок і відновлення можуть виявитися взаємовиключними.

«Академічні дослідження показали, що перевантаженість матчами, постійні ігри не надто знижують фізичну працездатність гравців», – каже Дейв Керолан, керівник медичного відділу в клубі Чемпіоншипа «Міллуолл». «Ми не бачимо, що гравці стали менше бігати, але, найімовірніше, ми спостерігаємо, як вони набувають здатності регулювати свій темп протягом матчів і сезонів. Вони знають, скільки зусиль їм буде потрібно від гри до гри, від місяця до місяця. Вони також знають, що потрібно тримати темп, коли вони потрапляють у різні періоди сезону – наприклад, наприкінці, коли ви намагаєтеся виграти ліги і кубки.

Потім, неакадемічний бік – це те, з чим нам доводиться мати справу в клубах, де гравці психологічно менш свіжі. У них дуже мало часу на відключення і відновлення, через що їм доводиться постійно грати на межі своїх можливостей. Для них, як для виконавців, і для глядачів, можливо, це знижує цінність видовища.

Чого ми хочемо? Ми хочемо видовищності, щоб найкращі гравці грали на максимумі своїх можливостей. Це важко, коли вони грають понад 60 ігор за сезон».

Відомо, що перерва між іграми в менш ніж 72 години збільшує ризик травми. За будь-якого нездужання існує ймовірність того, що гравець гратиме не на максимумі своїх можливостей.

Балансування в «Міллуоллі» ілюструється тим фактом, що двоє з їхнього складу, валлійський форвард Том Бредшоу та нападник із Північної Ірландії Джордж Севілл, завершили свої червневі міжнародні збори, зігравши у відбіркових матчах Євро в понеділок, 19 червня. Цього ж дня більшість гравців клубу, чиї літні канікули почалися після фінального матчу сезону проти «Блекберна» 8 травня, повертаються для початку передсезонної підготовки.

Getty Images/Global Images Ukraine

Бредшоу і Севілл, як і всі гравці збірних, повернуться до клубу пізніше, але їхня відпустка, швидше за все, все одно буде коротшою, ніж у їхніх колег, які не грають за збірні, і через це їхня передсезонна підготовка до 46-матчевої кампанії Чемпіоншипа не буде ідеальною.

«Передсезонка – це не лише важлива тактична та технічна робота», – каже Керолан. «Ми також тренуємося дещо інакше, ніж під час сезону, і більша частина цієї роботи спрямована на підвищення міцності та потенціалу, щоб гравці могли впоратися з 50-матчевим сезоном.

Якщо у нас немає можливості зробити це, ми бачимо, що гравці отримують частіші, але менш серйозні травми. Ці дрібні неприємності заважають не тільки гравцеві, а й команді. Багато гравців пропустять частину цієї передсезонної роботи».

За кілька годин після фіналу Ліги Націй «Вотфорд», який виступає в Чемпіоншипі, підтвердив у соцмережах, що його гравці почали передсезонну підготовку. «Бернлі» вже почав її п'ятьма днями раніше, провівши «перед передсезонний» збір у Португалії, незважаючи на те, що фактично їхній сезон розпочинається на тиждень пізніше, ніж у «Вотфорда» і решти команд EFL, оскільки вони тепер повернулися в АПЛ.

Раннє повернення може розглядатися як хороший PR-хід. Клуби хочуть мати гарний вигляд перед своїми вболівальниками, а сприйняття свідчить, що більш ранній вихід на роботу і більш тривала робота дають кращі результати.

Це, звісно, може допомогти успішному старту сезону, хоча такі команди можуть бути вразливими до спаду, коли їхній бак майже порожній. І навпаки, деякі клуби можуть проводити передсезонну підготовку паралельно з першими офіційними матчами, щоб бути в кращій формі після вересневої паузи на матчі збірних і мати більшу витривалість на заключних стадіях сезону. Це робота в режимі нон-стоп.

«Я вважаю ці матчі збірних просто божевіллям», – каже Ештон. «Гравці закінчили клубний сезон два-три тижні тому, тому вони перебувають на спаді. Потім ви привозите їх назад, і у них знову починається спад, перш ніж вони повернуться на свою передсезонку. Гравці все одно гратимуть, і вони будуть хотіти грати. Але те, що ви будете продукувати і якість цього впаде. Нам уже не вистачає цієї якості, і ви можете бачити це, особливо у великих матчах».

Getty Images/Global Images Ukraine

Найкращим способом завершити може стати Джек Гріліш.

Півзахисник «Манчестер Сіті» та збірної Англії зараз є втіленням футбольної розваги. Він змушує вболівальників вставати зі своїх місць. Він – харизматичний персонаж, як на полі, так і поза ним. І його поява в заключні 32 хвилини того розгрому Північної Македонії не відповідала відчуттю кінця сезону – як і виступ збірної Англії загалом.

Якщо ви вболівальник збірної Англії, ви, безсумнівно, отримали задоволення.

У випадку з Грілішем, можливо, йому допомогло те, що в сезоні 2022/2023 він зіграв всього 3 486 хвилин на клубному рівні. Це еквівалентно менш ніж 39 матчам, у той час як «Сіті» зіграв 61 матч у своєму тріумфальному сезоні, включно з Суперкубком. Великий бюджет дійсно дозволяє мати багато варіантів ротації.

Проте, навіть він відчув це наприкінці – а він останній гравець, якого хтось хоче бачити граючим на межі.

«Скажу чесно, останній тиждень був найкращим у моєму житті», – сказав Гріліш в інтерв'ю Channel 4. «Це було неймовірно, і я знаю, що деякі люди не дуже добре відгукувалися про те, як я святкував тріумф. Але ви повинні пам'ятати, що святкувала вся команда, а не тільки я».

«Минулого року я був на передсезонці 11 липня. Зараз 19 червня. Я граю вже майже 12 місяців. Тож дайте нам перепочити, гаразд?».

Майкл Бейлі, The Athletic

Переклад і адаптація – Олег Дідух