xG як у Мбаппе, але з нюансами. Чому Довбиком не цікавляться топ-клуби

Одним із головних одкровень сезону, що завершився нещодавно, в українській Прем'єр-лізі став 25-річний центрфорвард «Дніпра-1» Артем Довбик. Він виявився беззаперечно кращим голеадром турніру, відзначившись 24 забитими м'ячами у 30 поєдинках. Подібної результативності наш елітарний дивізіон не бачив досить давно, якщо взагалі не сказати, що вона для УПЛ майже як диво. По суті, Довбик зупинився лише в одному точному ударі від повторення рекорду ліги, який належить Генріху Мхітаряну – 25 голів за сезон.

Але, говорячи про нинішні голеадорські досягнення Довбика, не варто забувати і його заслуги в попередньому чемпіонаті, який через повномасштабне вторгнення російських окупантів на територію України, на жаль, так і не був дограний. У сезоні-2021/22 Артем до відходу команд на зимову паузу встиг наколотити 14 м'ячів у 17 матчах, і хто знає, якою б виявилася фінальна цифра його гольових успіхів, якби не ворожа орда путіноїдів.

Завдяки такій результативності Артему Довбику вдалося більш ніж удесятеро збільшити свою оціночну вартість за версією експертів Transfermarkt. Так, якщо у травні 2021-го на цьому популярному ресурсі Довбик оцінювався в 1 мільйон євро, то станом на березень 2023-го, коли було здійснено останню переоцінку гравців з української Прем'єр-ліги, вартість Артема складає вже 11 мільйонів євро.

Яскрава та результативна гра Довбика, яку він демонструє останніми роками, може допомогти «Дніпру-1» найближчим часом оновити клубний рекорд за сумою, отриманою від продажу свого футболіста. Наразі найдорожчим гравцем «спортклубівців» з числа тих, що пішли, є Владислав Супряга, за якого клуб з Дніпра отримав від «Динамо» у серпні 2018 року 6,5 мільйонів євро, хоча з приводу формату тієї угоди та реальності цих цифр у пресі за минулі роки вже висловлювалося чимало сумнівів.

За Довбика «Дніпро-1» цього літа міг отримати значно менше гіпотетичної вартості форварда через ту обставину, що в Артема 31 грудня закінчувався контракт із клубом. Але 6 червня стало відомо, що «спортклубівцям» вдалося практично неможливе – вони домовилися із Довбиком щодо пролонгації співпраці до 30 червня 2025-го, і тепер дніпровський клуб має право розраховувати на пристойну компенсацію від будь-якої зацікавленої у послугах бомбардира сторони.

Ось тільки питання – як багато грошей «Дніпро-1» реально здатен отримати від продажу Довбика прямо зараз? Відповідь на нього, особливо на тлі 70-мільйонного січневого трансферу Михайла Мудрика з «Шахтаря» до «Челсі», здатна всерйоз спантеличити будь-якого шанувальника українського футболу. Згідно з останніми чутками, «Дніпро-1» може розраховувати приблизно на 13-15 мільйонів євро від відходу Довбика. І це при тому, що юридично інтереси Артема представляє та ж агентська компанія, яка працює і з Мудриком, котрий також виблискував в УПЛ, але поїхав з неї за нечувані гроші.

Чому за Довбика «Дніпро-1» потенційно зможе отримати не більше 15 мільйонів євро? Відповідь достатньо очевидна – поки що у послугах Артема зацікавленість виявляють виключно клуби «середньої руки» з топ-чемпіонатів, або ж гранди своїх ліг, які не входять до когорти найкращих на європейському континенті. Якщо переходити на конкретику, то за останні місяці європейська та вітчизняна преса «відправляли» Довбика до таких команд як «Марсель», «Трабзонспор», «Галатасарай», «Торіно», «Удінезе», «Салернітана» та «Болонья». Погодьтеся, що жоден із перерахованих клубів не зможе заплатити за Довбика аж надто великі гроші, а у процесі торгів, навпаки, максимально збиватиме ціну, навіть від рівня того орієнтиру, який задає Transfermarkt.

Здавалося б, якщо брати до уваги цифри, то Довбик провів визначний сезон не лише за українськими мірками, а й навіть на європейському рівні. Зокрема, бомбардир «Дніпра-1» опинився у топ-20 претендентів на «Золоту бутсу» – приз, який щорічно вручається кращому голеадору європейського континенту. Більше того, Артем входить у нечисленну когорту елітних бомбардирів, які в поточному сезоні мають середньоматчовий показник забитих м'ячів вищий, ніж розрахунковий, що визначається через xG (очікувані голи).

Наприклад, середньоматчовий показник xG у Довбика в сезоні-2022/23 становив 0,73, що практично можна порівняти із аналогічною цифрою у форварда «Парі Сен-Жермен» та збірної Франції Кіліана Мбаппе (0,74xG). При цьому, реально українець має показник результативності на рівні 0,81 голи у перерахунку на 90 хвилин, що більше, наприклад, ніж у топ-голеадора «Наполі» Віктора Осімхена (0,78) або багаторічного лідера атак «Тоттенхема» Гаррі Кейна (0,65).

Тоді чому за Осімхена та Кейна влітку практично напевно розгорнеться «рубка» між топ-клубами, які будуть готові віддати за трансфер шалені гроші, а в черзі за Довбиком, котрий має також топову статистику результативності, немає умовних «Манчестер Юнайтед», «Реала» або «Інтера», а фігурують середняки італійської Серії А та представники турецької Суперліги?

Відповідь на це питання досить банальна – топовим командам європейського футболу потрібні так звані «породисті» форварди. Це футболісти, які встигли зарекомендувати себе раніше на гарному рівні, демонструючи стабільність форми та чудове розуміння різних тактичних моделей гри. Артему Довбику, котрий не має на своєму рахунку жодного поєдинку в основній сітці Ліги чемпіонів (на відміну від Мудрика, який вже згадувався вище) та навіть Ліги Європи, похвалитися, окрім півтора останніх яскравих сезонів в УПЛ та 6 голами у 15 матчах за національну збірну України, по суті, більше нема чим.

Більше того, не слід забувати, що Довбик раніше вже мав досвід виступів у Європі. Із січня 2018-го до серпня 2020-го Артем був на контракті в датському «Мідтьюлланді» - клубі, який раніше встиг допомогти розкрити свій бомбардирський потенціал норвежцю Александеру Серлоту, а також низці інших маловідомих до моменту переїзду до табору «вовків» футболістів. І у «Мідтьюлланді» Довбик, на відміну від того ж Серлота, абсолютно не вразив, записавши на свій рахунок лише 1 забитий м'яч у 22 поєдинках. Не врятувала ситуацію для Артема навіть оренда в «Сеннер'юск», де українець трохи частіше забивав, але все одно його статистика виявилася вкрай непрезентабельною для трансферного портфоліо – 4 голи у 23 матчах.

Виправити ситуацію Довбику допомогло лише повернення в Україну, де в нього повірили у «Дніпрі-1», та й то в першому сезоні за «спортклубівців» у рамках УПЛ Артем записав на свій рахунок лишень 6 забитих м'ячів у 24 матчах. Ось і виходить, що похвалитися стабільною результативністю, та ще й у різних командах і лігах Довбику в його кар'єрі наразі не вдається. І це важливий чинник, який працює на відсікання інтересу з боку топ-клубів.

Тому на даному етапі Довбику, котрий вчора відсвяткував свій 26-й день народження, варто замислюватись виключно про переїзд до команди-середняка ​​з топ-ліги, або ж у гранд із чемпіонату поза першою п'ятіркою найсильніших. Мабуть, найкращим варіантом для Артема став би «Марсель», але незабаром після появи чуток про інтерес провансальців до українця, в пресу просочилися дані, що спростовують цю інформацію… Хоча тоді ж ЗМІ де-факто розширили список претендентів на українського голеадора, додавши до нього «Ланс», «Ніццу», «Ноттінгем Форест», «Астон Віллу», «Брайтон», «Уніон» з Берліна та «Фрайбург».

Наскільки реальні плітки про інтерес до Довбика з боку, скажімо, «Уніона», який наступного сезону буде одним із повпредів Німеччини у Лізі чемпіонів? Складно сказати, тим більше, що берлінці раніше ніколи у своїй історії не платили за новачка понад 8,5 мільйонів євро. Дуже привабливими варіантами для Довбика, напевно, були б «Брайтон» або «Астон Вілла», які також кваліфікувалися в єврокубки, але вже з АПЛ, проте передбачити, в якому напрямку розвиватимуться трансферні кампанії цих клубів, поки що дуже складно.

Як би там не було, очевидно, що якщо Довбик мріє колись опинитися у топ-клубі, йому необхідно вже цього літа залишати УПЛ та вирушати у команду, де йому гарантують не лише вищу зарплату, а й, перш за все, місце в основному складі, і навіть сумісність із ігровою концепцією. Другий умовний «Мідтьюлланд» назавжди закриє для Довбика європейський футбол топ-рівня. Так що step by step для Артема повинен передбачати переїзд у таку команду, де форвард зможе реалізувати свої кращі якості, перш ніж замислитись про новий виток у кар'єрі. Іншими словами, Довбику потрібно знайти свій «Лілль», як це вдалося свого часу Осімхену перед трансфером до «Наполі», «Монако» (Мбаппе → «Парі Сен-Жермен») або дортмундську «Боруссію» (Холанд → «Манчестер Сіті»). На словах виглядає досить просто, а ось на ділі Артему, його радникам та агентам належить як слід поламати голову, перш ніж на щось наважитися остаточно…