Трагічна загибель Медера на Турі Швейцарії. Підсумки тижня у велоспорті

Гонки тижня

11 – 18 червня – Тур Швейцарії

Минулого тижня відбулася друга багатоденка, яка багатьма розглядається як завершальний етап підготовки до Тур де Франс – Тур Швейцарії. На жаль, всі спортивні перипетії гонки відійшли на другий план через трагічну загибель Джино Медера. На п'ятому етапі, останньому у зв'язці з трьох поспіль гірських, він впав на спуску з останнього підйому Альбулапасс і полетів далеко вниз.

Медера з важкими травмами доставили в лікарню, де лікарі цілу ніч боролися за його життя, але наступного ранку серце гонщика «Bahrain Victorious» перестало битися. Партнери швейцарця по команді вийшли на старт наступного етапу зі сльозами на очах – болюче видовище. Сам шостий етап у підсумку було скасовано, гонщики проїхали тільки останні 25 км у прогулянковому режимі на згадку про Медера. А наступний, сьомий етап, був нейтралізований для загального заліку.

Безумовно, такі трагедії – це жахливо, але все ж таки не потрібно забувати, що це не більше, ніж трагічна випадковість. А про це якраз часто забувають: після подібних трагедій багато хто намагається шукати якісь закономірності, висмоктувати з пальця якісь висновки, що виливається в гіпертрофовану боротьбу за безпеку.

Так сталося і цього разу. Понеслися заклики уникати фінішів у спуск, нейтралізовувати ці самі спуски або вводити на них ліміти швидкостей. Пропозиції, в яких багато емоцій і мало раціонального зерна.

Чи був спуск з Альбулапасса небезпечним? Так, був, і той факт, що в тому ж повороті, що і Медер, впав (але не одночасно зі швейцарцем) і Магнус Шеффілд, це підтверджує. Чи був цей спуск з Альбулапасса небезпечнішим, ніж сотні спусків, які велогонщики проходять щороку? Звичайно ж, ні. Приклад загибелі Бьорга Ламбрехта у 2019 році на Турі Польщі показує, що загинути можна взагалі на рівному у всіх сенсах місці. Потрібно просто змиритися з тим, що подібні трагедії інколи трапляються, або ж просто закрити велоспорт у його теперішньому вигляді, і почати змагатися вдома на велостанках.

Getty Images/Global Images Ukraine

На тлі цієї трагедії суто спортивна боротьба на Турі Швейцарії відійшла на другий план, а дуже шкода, тому що в плані боротьби за перемогу в загальному заліку гонка вийшла дуже цікавою і насиченою. Можливо, це була найкраща в плані екшену та інтриги багатоденка в нинішньому сезоні.

Четвертий етап подарував нам вражаючий сольний рейд в гора Фелікса Галля. Австрієць атакував на небезпечному спуску з Кранс Монтани, отримав хвилину переваги над пелотоном, і за останні 50 км до фінішу, серед яких було ще два важких перевали, не розгубив свою перевагу.

Наступного дня не менш вражаючу, нехай і більш пізню атаку в горах видав Хуан Аюсо, який також на фініші випередив прямих конкурентів за загальним заліком майже на хвилину. Однак перемогу в генеральній класифікації здобув не Аюсо і не Галль, а Маттіас Ск'єлмосе. Галль провалив розділку в останній день, а в іспанця була криза в горах за день до тієї самої потужної переможної атаки.

А ось Ск'єлмосе, нехай і не в такому вражаючому стилі і не з такою перевагою, виграв перший гірський етап, і загалом був дуже стабільний, на відміну від прямих конкурентів – саме це і стало вирішальним фактором, який приніс йому підсумковий успіх. Для 22-річного данського таланта з «Trek Segafredo» це перша перемога в загальному заліку багатоденки Світового туру – одразу на такій престижній! Обидві підготовчі гонки до Тур де Франс виграли данці – в цій країні велоспорт зараз явно на підйомі. Ну а Ск'єлмосе тепер їде на «Велику петлю» в статусі небезпечної темної конячки, нехай жодного сильного Гран туру на загальний залік у нього за плечима ще немає.

Аюсо в останній день виграв розділку на 25,7 км, проте в підсумковій генеральній класифікації програв данцеві 9 секунд. Це вже друга перемога гонщика «UAE Emirates» у розділці в нинішньому сезоні. І попередня теж була на рівні Світового туру, і теж у Швейцарії – на початку травня на Турі Романдії. У той час як в горах у Аюсо сильні виступи чергуються з доволі посередніми (а то і відверто слабкими), в розділці він чудовий – схоже, замість генеральщика з ухилом у бік гір він поступово перетворюється на нового Мігеля Індурайна.

Дуже цікаво було поспостерігати за Ремко Евенпулом, який повернувся в гонки після сходу з Джиро д'Італія через коронавірус. Складно сказати, наскільки сильно впливали на стан бельгійця наслідки хвороби, але виглядав він не найкращим чином. Спочатку лідер «Soudal Quick Step» переоцінив власні сили, і на першому гірському етапі сам же пішов в атаку, за що пізніше поплатився. Після цього в горах чемпіон світу перейшов у режим глухої оборони, що в підсумку дало йому змогу піднятися на третє місце в загальному заліку. Участь у Тур де Франс у плани Евенпула, як і раніше, не входить, Вуельта теж під великим питанням. Головна мета в сезоні – чемпіонат світу, який цього року пройде незвично рано: на початку серпня.

Getty Images/Global Images Ukraine

Відзначимо неймовірно молодий подіум загального заліку – середній вік менше 22 років. Хоча подібні рекорди з кожними разом дивують все менше: сучасний велоспорт дуже помолодшав, і буде дуже цікаво поспостерігати за тим, наскільки довго такі ранні зірки протримаються на вершині.

Галль розділку в останній день провалив вщент, і з другого місця в загальному заліку полетів одразу на восьме, пропустивши, крім Евенпула й Аюсо, ще й Вілко Келдермана, Ромена Барде, Рігоберто Урана і Кіана Уйтдебрукса. Щоправда, на тлі топ-3 і Галля ця четвірка провела настільки бліду і пасивну гонку, що про них і сказати-то особливо нічого. Хіба що відзначити вражаючу стабільність Уйтдебрукса. 20-річний бельгійський вундеркінд, який проводить свій дебютний сезон у професіоналах, взяв участь у трьох багатоденках Світового туру, і у всіх трьох потрапив у топ-10 загального заліку: раніше в нього були дев'яте місце на Турі Каталонії наприкінці березня і шосте – на Турі Романдії на початку травня.

Спринтерський залік Туру Швейцарії виграв Воут Ван Арт, хоча при цьому зірковий бельгієць не виграв жодного етапу. Для нього це була перша багатоденка з часів березневої Тіррено – Адріатико, де він також залишився без перемог на етапах. Дві поспіль багатоденки без перемог – такого з Ван Артом не траплялося з 2018 року.

Дайджест новин

– Команда «Trek Segafredo», яка з липня перетвориться на «Lidl Trek», повідомила про продовження контракту з Джуліо Чікконе. Хоча майбутнє італійця в переформатованій команді без італійського спонсора Segafredo, здавалося, було під питанням.

– Нарешті був затриманий водій вантажівки Вольфганг Рік, який 30 листопада 2022 року насмерть збив легенду світового велоспорту Давіде Ребелліна. Поліції Віченци вдалося домогтися європейського ордера на арешт, і зараз німецький водій перебуває у в'язниці Мюнстера.

– Президент UCI Давід Лаппартьєн висунув свою кандидатуру на пост глави НОК Франції. Вибори відбудуться 29 червня. У разі обрання Лаппартьєн суміщатиме дві посади.

– «Jumbo Visma» повідомила про продовження контракту з Робертом Гесінком ще на один рік. 37-річний ветеран виступає за нідерландську команду протягом усієї своєї професійної кар'єри – з 2006 року.

– Скандал трапився на молодіжній версії Джиро д'Італія. Під час підйому на легендарний Пассо делло Стельвіо безліч гонщиків абсолютно не соромилась їхати на буксирі у автомобілів супроводу. У підсумку 24 гонщики були дискваліфіковані.

– Зірковий спринтер Арно Демар несподівано не увійшов до складу «Groupama FDJ» на Тур де Франс. Це остаточно підштовхнуло Демара до рішення покинути команду наприкінці сезону.

– Організатори Тур де Франс, компанія ASO, запропонувала командам-учасникам гонки зробити їхні переговори по радіозв'язку публічно доступними для телеглядачів. Реакція з боку керівництва команд, м'яко кажучи, неоднозначна. Питання перебуває в процесі обговорення.