Улюбленець фанів АПЛ кинув футбол у 29 через секс: історія Саші Чурчича

Як правило, причини, які спонукають того чи іншого професійного футболіста заявити про завершення активних виступів є досить банальними. Насамперед, це вік, через який оголюються фізичні проблеми, труднощі із витримуванням темпу, який нав'язують молоді суперники, нездатність залишатися конкурентоспроможним на топ-рівні, систематична втома від важких тренувань та матчів. Зрештою, навіть психологічне вигоряння, що призводить до повної відсутності амбіцій рухатися далі, може підштовхнути того чи іншого футболіста до рішення про завершення кар'єри.

Але сьогодні ми згадаємо унікальний випадок, який навряд чи можна вписати у класичні канони розуміння логіки рішень футболістів, які йдуть на пенсію. Сербський півзахисник Саша Чурчич, якому у 90-х роках минулого століття вдалося стати улюбленцем фанатів одразу кількох команд англійської Прем'єр-ліги, заявив про прощання із футболом у 29 років. Тільки через те, що хотів мати більше часу для… сексу.

Саша Чурчич народився 14 лютого 1972 року в Белграді, де в лавах місцевого ОФК і розпочалася його професійна кар'єра. То був непростий час, коли розвалювалася Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ), і місцевий футбол почав відчувати суттєві проблеми. Зокрема, із новостворених незалежних балканських республік масово почали виїжджати до європейських чемпіонатів молоді талановиті виконавці та ті, хто міг представляти хоч якийсь інтерес для команд із ліг нижчого рангу.

На місце тих, хто поїхав одразу ж приходила молодь. Саме завдяки цьому влітку 1993-го Чурчич змінив ОФК на Партизан, де мріяв грати із самого дитинства. У команді своєї мрії Саша провів кілька років, перш ніж восени 1995-го перебрався на Туманний Альбіон. Чурчича підписав Болтон, який витратив на трансфер рекордні для себе на той момент 1,5 мільйони фунтів.

«Мандрівники» ледве підвищилися в класі, й намагалися зробити усе, щоб затриматися в АПЛ довше, аніж на один сезон. Чурчичу вдалося з ходу стати важливою фігурою для своєї нової команди, і до фінішу чемпіонату він прийшов із вельми солідними показниками – 28 матчів (2437 хвилин на полі), 4 забиті м'ячі та 1 результативна передача. Для гравця, котрий діє в центрі поля, та ще й у лавах аутсайдера чемпіонату, це була справді вражаюча статистика, а тому недивно, що фанати «мандрівників» одразу ж полюбили сербського легіонера, і відносилися до нього із неймовірною теплотою. Однак врятувати Болтон від вильоту навіть неймовірний Чурчич не зміг, а ось грати в Чемпіоншипі Саша просто не схотів…

Влітку 1996 року Чурчич за 4 мільйони фунтів був проданий в Астон Віллу, де також стабільно отримував ігрову практику, але загалом його справи у Бірмінгемі йшли аж ніяк не настільки успішно та оптимістично, як раніше у Болтоні. Практично одразу ж у Чурчича не склалися стосунки із головним тренером команди Браяном Літтлом, і хоча сербський футболіст та англійський наставник кілька разів публічно сварилися, а потім давали зрозуміти, що помирилися, їхня негласна ворожнеча таки не дозволила Астон Віллі вичавити максимум із сербського легіонера.

У січні 1998 року Чурчич через пресу заявив, що перехід в Астон Віллу став «найбільшою помилкою», якої він будь-коли припускався у своєму житті. Недивно, що така риторика хавбека призвела до його швидкого продажу – у березні Саша за 1 мільйон фунтів перебрався до Крістал Пелас, із яким, як і колись з Болтоном, він мав вирішувати завдання щодо збереження прописки в елітарному дивізіоні. За рахунок харизми Чурчичу вдалося швидко стати тепер вже улюбленцем для фанатів «склярів», проте врятувати команду від вильоту до Чемпіоншипу сербський півзахисник знову не зміг, як і навряд чи тоді це було під силу хоч комусь.

Цього разу Чурчич погодився залишитися в Крістал Пелас навіть заради можливості грати у Чемпіоншипі. Але дуже скоро оглядачі та фанати почали відзначати, що Саша демонструє значно менший інтерес до футболу, ніж це було раніше. Недивно, що наприкінці сезону-1998/99 сербський легіонер висловив бажання перебратися за океан до лав команди МЛС Метростарз (нинішній Нью-Йорк Ред Буллз), але там провалився не лише сам, а й із усіма товаришами по колективу.

Навесні 2000 року Чурчич повернувся до Європи, де на кілька місяців став футболістом Мотервелла, а потім формально повернувся на батьківщину – до лав Обилича, але за цю команду так і не провів жодного офіційного матчу. На початку 2001-го Чурчич, якому на той момент було всього лише 29 років, заявив про завершення професійної кар'єри футболіста…

Рішення серба кинути футбол, м'яко кажучи, виглядало дивовижним. Фізично він був здатний продовжувати виступи ще як мінімум кілька років, та й морально Саші було чого прагнути, бо жодного серйозного титулу за час професійних виступів півзахиснику завоювати так і не вдалося.

Вже тоді подейкували, що покинути футбол Чурчича змусили зовсім інші обставини. Зокрема, під час виступів за Астон Віллу було відомо, що сербський хавбек поза полем веде дуже навіть ексцентричний спосіб життя. Слава, популярність та гроші, що раптово звалилися на футболіста, призвели до того, що Чурчич, як він згодом зізнавався в інтерв'ю, почав вживати наркотики та безконтрольно влаштовував вечірки. Крім того, серб найдивнішим чином витрачав зароблені ним у Бірмінгемі гроші – зокрема, купив двоповерховий автобус лише для того, щоб у ньому організовувати розважальні заходи.

Щодня вставати в ранній час, їхати на тренування та дотримуватися режиму було надзвичайно важко для Чурчича. Зрештою, футбол став для нього справжнім тягарем, адже не давав Саші повноцінної можливості отримувати від життя максимум задоволення…

«Я б не підписав контракт із жодним клубом, навіть якби вони запропонували мені 15 мільйонів фунтів зарплати. Але моя відповідь була б іншою, якби вони запропонували мені 15 жінок. Я б попросив президента дозволити мені зробити їх щасливими», - заявив Чурчич в інтерв'ю британській газеті Daily Mail, згадуючи обставини свого відходу на пенсію.

Цікаво, що англійські вболівальники охрестили Чурчича не інакше, як «сербським Джорджем Бестом», який, як відомо, творив геть геніальні речі на футбольному полі, але ніколи не відрізнявся зразковою поведінкою поза зеленим газоном.

«У свої найкращі роки я був творцем, дріблером, гравцем такого ж типу, як Бест. Але, як і він, я також витрачав усе, що мав, на жінок, машини та випивку. І я повністю згоден із його знаменитою фразою: «Я витратив величезну кількість грошей на випивку, дівчат та швидкі машини. Решту грошей я просто розтринькав», - розповідав Чурчич.

В англійській Прем'єр-лізі Чурчич провів лише чотири сезони, але цього часу сербському хавбеку вистачило, щоб стати справжнім плейбоєм. Зокрема, за його ж спогадами, у цей час він зблизився із супермоделлю Наомі Кемпбелл, актрисою, співачкою та танцівницею Кармен Електрою, а також із чеською топ-моделлю та актрисою Євою Герциговою. Причому цим красуням Чурчич у своїх мемуарах давав досить зухвалі характеристики: зокрема, Наомі він описував словом «огидна» через те, що дівчина нібито розкидала волосся по всьому будинку. А ось Кармен Електру серб, навпаки, хвалив за її «надзвичайну сексуальну фантазію», яка включала в себе «акробатику в басейні до сьомої ранку».

Віддавши кращі роки футболу, а не сексу, Чурчич рано зав'язав із кар'єрою професійного спортсмена саме, щоб надолужити втрачене. Невідомо, що і як вдалося Саші на особистому фронті, але в лютому 2019 року він несподівано для багатьох повернувся у футбол! Сталося це, коли Чурчич прийняв пропозицію стати одним із помічників Радміло Йовановича, а потім і Драгана Антича у Динамо із сербського міста Вранє. Щоправда, повернення не вийшло успішним – вже за два місяці Чурчич залишив Динамо, і цього разу вже нічого не говорив про секс.

У грудні 2021 року Чурчичу взагалі дісталася посада головного тренера, нехай і скромного Бораца із сербського Лазареваца. Однак і в цій команді Саша провів менше півроку – вже у квітні 2022-го його відправили у відставку.

Можливо, 51-річний Чурчич справді щось переосмислив у житті, і тепер хотів би знову зайнятися тією справою, яка колись приносила йому гроші та славу, але… Поки що футбол не відповів Саші взаємністю. Напевно, гра № 1 не вибачила сербському екс-півзахиснику «зради», яка сталася понад 20 років тому. Тоді Чурчичу здавалося правильним розпорошувати сили на багатьох жінок навколо себе, а не на вдосконалення професійних навичок, але зараз, на шостому десятку і без такої кількості грошей, як під час кар'єри футболіста АПЛ, Саша банально виявився незатребуваним ані там, ані там…

Текст: meta.ua/sport