Заручник 100 мільйонів. Як Мудрик став символом хаосу, що панує в Челсі

В січні цього року головним збурювачем спокою на трансферному ринку Європи став «Челсі». Після приходу в цей клуб консорціуму американських інвесторів на чолі з Тоддом Боелі «сині» розпочали вельми агресивну кадрову політику, даючи зрозуміти, що найближчим часом націлені повалити з футбольного Олімпу в англійській Прем'єр-лізі «Манчестер Сіті», принагідно не давши жодних шансів на успіх й іншим конкурентам по так званій топ-6.

Одним із січневих новобранців «Челсі» став український вінгер Михайло Мудрик, за якого лондонці заплатили «Шахтарю» 70 мільйонів євро, а виплату ще 30 мільйонів узгодили у вигляді різних бонусів, ступінь досяжності яких на момент здійснення трансферу здавався досить високим.

З того часу Мудрик провів за «Челсі» у Прем'єр-лізі 15 поєдинків, але відзначився лише двома результативними передачами. Той факт, що ось уже понад чотири місяці українець не може відзначитися дебютним забитим м'ячем за «синіх», безумовно, тисне не лише на самого футболіста, а й на британських експертів, котрі коментують успішність його виступів у футболці «Челсі». А таких на Туманному Альбіоні вистачає, причому багато хто з них, на відміну від низки українських екс-футболістів, які уявили себе світилами та ключовими знавцями всіх премудростей гри № 1 та не підбирають слів в інтерв'ю, після завершення ігрової кар'єри дійсно приділили чимало часу заради розуміння принципів роботи ЗМІ, а також прокачали свою здатність грамотно викладати думки на публіці, не використовуючи відверту вульгарщину.

Наприклад, екс-захисник «Манчестер Юнайтед» та збірної Англії Гарі Невілл після нещодавнього поєдинку «Челсі» з «червоними дияволами», в якому лондонці на виїзді зазнали фіаско із рахунком 1:4, заявив, що Мудрик виглядав дуже погано, особливо у першому таймі, при роботі з м'ячем, не демонструючи здатності якісно його зупинити та розвинути атаку належним чином. Вочевидь, експерта дуже засмутив епізод наприкінці першої 45-хвилинки, коли Мудрик, отримавши м'яч, погано його обробив та втратив вельми непогану можливість загострити ситуацію безпосередньо у штрафному майданчику «Манчестер Юнайтед».

Але поки що головний парадокс нетривалого етапу кар'єри Мудрика в «Челсі» полягає в тому, що українець у переважній більшості матчів не виглядає відверто найгіршим на полі. Зокрема, у тому ж таки матчі проти «Манчестер Юнайтед» Михайло за 72 хвилини чистого ігрового часу встиг виконати 14 передач, із яких 13 виявилися точними. Також в активі українця 16 єдиноборств (9 – виграних), 5 обведень (2 – успішні), 2 навіси (обидва – точні), 3 удари по воротах (2 – у площину) та один із кращих у лавах «синіх» показників очікуваних голів – 0,49xG.

Іншими словами, Мудрик в матчі проти «Манчестер Юнайтед» вкотре намагався проявити себе, а також зіграти на користь своїй команді, але після ще одного фіаско всього колективу саме українцю дісталося від преси та вболівальників чи не найбільше.

Чому так відбувається? Мабуть, відповідь на це питання набагато простіша, ніж може здатися на перший погляд. Це якраз той випадок, коли не треба лізти у глибинний аналіз тактичних вигадок, шукати невідповідність дій Мудрика тій ролі на полі, яку відвів йому головний тренер «Челсі» тощо. Адже не дарма кажуть, що все геніальне просто, а тому і у випадку з Мудриком не варто закопуватися занадто глибоко, коли відповідь лежить на поверхні.

Справа в тому, що гучний січневий трансфер привернув до Мудрика величезну увагу на Туманному Альбіоні. Михайло став однією з багатьох нових осіб, протагоністів технічної революції, що сталася в «Челсі» після приходу до клубу нових власників на чолі із Боелі. Останні пообіцяли, що створять яскравий та успішний проект, який буде на вершині не один чи два сезони, а зможе залишатись там на довгі роки. Для цього, власне, й робилася ставка на молодих талантів, що до певної міри нагадало стратегію Флорентіно Переса у «Реалі», який після проекту «Галактікос» перебудувався на купівлю та вирощування перспективних тінейджерів із виведенням їх на найвищий рівень гри.

Мудрик також сприймався як елемент оновленого «Челсі», як футболіст, який на довгі роки застовпить за собою роль лідера колективу, але… З ходу стати фігурою такого калібру для «синіх» українцю не вдалося, і його 0 голів у 15 матчах і є промовистою відповіддю на запитання про те, чому саме Михайлу дістається чи не найбільше критики, хоча абсолютно огидно нині виглядає весь «Челсі» без винятку.

Не варто забувати, що у топ-менеджменті «Челсі» нині також панує, м'яко кажучи, плутанина, а то й зовсім повний хаос. За Тодда Боелі свої пости втратили практично всі керівники, залучені в клуб під час «ери Абрамовича», і новим кадрам, природно, потрібен час на те, щоб адаптуватися, зрозуміти що до чого та почати демонструвати якість своєї роботи.

Наприклад, повноцінного головного тренера у «Челсі» до кінця сезону так і не з'явилося. Після звільнення Грема Поттера в якості рятувальника був покликаний Френк Лемпард, але із самого початку було ясно, що шансів затриматися надовго на посту коуча «синіх» в легенди клубу небагато. Тому Боелі, як повідомляли британські інсайдери, у січні вимушено виконував обов'язки цілого ряду співробітників, зокрема, спортивного директора.

Подейкують, що вибір на користь призначення Маурісіо Почеттіно головним тренером, починаючи із сезону-2023/24, був зроблений з тієї причини, що аргентинець гарантував Боелі особисту участь не лише в тренувальному процесі першої команди, а й у її комплектації. Іншими словами, Почеттіно погодився на посаду менеджера у повному розумінні цього слова в рамках британського футболу. Це дозволить Боелі суттєво розвантажити свій робочий графік та залишити в ньому близько 20% на футбольну складову, значно розширивши увагу іншим проектам інвестиційної групи – баскетбольній команді «Лос-Анджелес Спаркс» та бейсбольній «Лос-Анджелес Доджерс».

Враховуючи всі кадрові проблеми клубу, а також абсолютно провальні результати цього сезону, зовсім недивно, що хтось мав виявитися «цапом-відбувайлом» на публіці. І тут постать Мудрика, який став своєрідним символом хаосу, що відбувається у «Челсі», підійшла якнайкраще. Можна навіть сказати, що українець, не зумівши одразу ж почати відповідати очікуванням, виявився заручником 100 мільйонів євро, які були за нього заплачені.

Говорити зараз, що Мудрик не виправдав очікувань та повністю провалився у «Челсі», було б не лише несправедливо по відношенню до футболіста, а й надто передчасно. Зараз абсолютно всі, починаючи від багатомільйонної армії фанатів «синіх» та закінчуючи топ-менеджментом клубу, чекають на те, як проявить себе команда у новому сезоні під керівництвом нового головного тренера Маурісіо Почеттіно.

Примітно, що в останні місяць-півтора низка інсайдерів, які повідомляли про прийдешнє призначення Почеттіно в «Челсі», підтверджували, що аргентинський тренер розраховує на Мудрика в новому сезоні та бачить в українцеві гравця стартової обойми. Тому в екс-лідера «Шахтаря» майже напевно буде шанс проявити себе й довести, що «Челсі» як мінімум щодо нього не викинув гроші на вітер.

І тут, відверто кажучи, Мудрик переживає своєрідне дежавю. Свого часу навколо «Шахтаря», ще за часів Паулу Фонсеки, коли Михайло лише дебютував за першу команду «помаранчево-чорних», було багато вболівальників та експертів, котрі запевняли, що у Мудрика немає майбутнього на топ-рівні, а виключно за рахунок яскравих фінтів та трюків стати успішним не вдасться. Португальський тренер, який нині працює у Франції з «Ліллем», навіть відправляв вінгера назад у дубль, але Мудрик пройшов через це та повернувся до першої команди ще сильнішим та якіснішим виконавцем.

Те, через що Мудрик зараз проходить у «Челсі» - це теж, свого роду, терни на шляху до зірок. Тільки коли «сині» перебудуються та перевернуть кризову сторінку історії, настане час запитувати із Михайла на повну. Чекати ж від 22-річного футболіста без солідного досвіду виступів у топ-лігах Європи чогось видатного, а то й космічного, на тлі партнерів, що «підібрали хвіст», – це не більше ніж фарс. Адже не проблема Мудрика, що за нього заплатили так багато, його ключова проблема зараз – це тотальний занепад та слабкість «Челсі» як команди загалом, підкріплений безладними кадровими рішеннями з боку керівництва. Не усвідомлюючи цього, можна скотитися до огульної критики на адресу українця, упускаючи з уваги справжні причини того, що відбувається. Зрештою, нікому при здоровому глузді та розумі не спаде на думку купувати елітного скакуна, щоб запрягти його у віз, та ще й такий, в якого на ходу відвалюються колеса та тріщить голобля…