Ломаченко програв Хейні, але не все так однозначно. Вася не виглядав гірше

Абсолютний чемпіон світу у легкій вазі Девін Хейні (30-0, 15 КО) вдруге поспіль захистив свій статус і всі авторитетні пояси WBA, WBO, WBC та IBF. Його суперник Василь Ломаченко (17-3, 11 КО) виглядав добре і не мав програвати цей бій. Але чи мав перемагати – теж велике питання.

Хейні не вистачило сил, а Ломаченку нокдауну, щоб остаточно дотиснути необхідний для себе результат

Поєдинок Ломаченка та Хейні до початку виглядав, як дуже конкурентне протистояння молодості та габаритів проти досвіду та умінь. При цьому саме чемпіон був абсолютним фаворитом зустрічі на котируваннях у букмекерів. На нього можна було поставити за 1.40, у той час, як на суперника – за 3.0. Це найбільший коефіцієнт, який був на Ломаченка за всю кар’єру.
Як показала практика – недарма він був саме таким, хоча тут перемогу букмекерам і поразку всім, хто хотів підняти гроші втричі, принесли судді. Їхні підсумкові бали: 116-112 та 115-113 двічі викликали багато запитань у всіх фанатів за кордоном і не тільки.

З перших секунд поєдинку Хейні взявся робити те, що вміє найкраще – контролювати дистанцію джебом і пробивати суперника з дистанції. На перших секундах здалось, що він навіть полізе до Василя ближче, спробувавши довести, що він тут сильний чемпіон, але ні. То лише епізоди, після яких американець змістився назад і почав працювати з суперником обережно.

Спочатку виходило добре, і це логічно. Ломаченко ніколи не форсує події, хоча тут час сильно не втрачав. Вже у першому раунді ми побачили, що голова Девіна досяжна для суперника, як і повороти Василя – його фірмова фішка.

Але в цілому саме чемпіон контролював хід подій. Він сильно бив, вкладаючись у кожен удар – те, що робить завжди, і був достатньо точним. Особливо точність стосувалась прямого лівого та аперкота правою. Останній зачіпав тулуб претендента буквально кожного раунду. Той тримався, але такі удари впливають на витривалість боксера.

Читайте також:

Хейні переміг Ломаченка за очками та зберіг усі свої пояси

З раунду в раунд активність Ломаченка збільшувалась. Він зближувався, пробивав та боровся у клінчі з суперником. Що характерно – Хейні обіцяв бути сильно потужнішим за суперника, але не вийшло. Василь на рівних боровся на ближній дистанції з суперником, який відчутно габаритніший за нього.

Звісно, збільшилась і кількість влучань від Ломаченка. З раунду до раунду він все ближче підбирався до візаві. Діставав спочатку боковими, потім прямими, а потім всім – просто треба було знайти зручну для атаки дистанцію. Так, цих ударів було не дуже багато. У кількості атак Василь втратив сильно, якщо порівнювати з його найкращими роками. Але точність була на місці.

Як і кардіо. Витривалість у Ломаченка в 35 років навіть після купи ударів по тулубу, які пройшли цього разу, була на висоті. Василь тиснув, точно захищався та не давав прикластись по собі з усієї сили. Все ж силові прилітали частіше, ніж раніше, але їх було всього до п’яти буквально сильних і одночасно влучних ударів. Всі інші пролітали десь поруч або у блок.

Ближче до чемпіонських раундів чемпіон підсів, як би це не звучало. Хейні контратакував, але більш мляво за суперника і за себе попереднього. Якраз друге і розв’язало руки претенденту ще більше.

Одинадцятий раунд – найкращий за бій для Ломаченка. Хейні сильно страждав і просто відбивався. Але і десятий хороший, та і дванадцятий непоганий, хоча не факт, що його він виграв. Здалося, що Василь точно не програв. А може, і виграв цей бій. Але ж ні: 116-112 та двічі 115-113 на користь американця.

Виходить, Ломаченку в ідеалі треба було дотиснути суперника до нокдауну в одинадцятому раунді. Хоча і той не зробив достатньо, щоб настільки явно перемагати Василя. Якщо взагалі зробив щось, щоб перемогти.

Зал загудів і робив це весь час, поки говорив Девін. І у відповідь потужно підтримував Ломаченка і під час поєдинку, і під час його промови.

Боксерська спільнота злиться. Кажуть, що таке рішення сильно б’є по авторитету боксу серед інших видів спорту. Згадують про те, що нехай 115-113, хоч і спірно, але не 116-112. І з цим можна погодитись. Нічия – нормальний варіант, тому що більшість раундів були рівними. Перемога Ломаченка – також. Перемога Хейні – спірна, але не з таким відривом, як в одного з суддів.

Шакур Стівенсон – головний кандидат на бій проти переможця - був однозначним:

«Ломаченко виграв. Я нарахував 8-4 на його користь. Після бою Хейні втік від мене замість того, щоб зіткнутися на рингу».

Що далі?

На Девіна Хейні чекає або Шакур Стівенсон, або перехід у наступну категорію. Зі Стівенсоном буде зовсім інший бокс, але шанси на перемогу у Шакура вищі. Він здається ще розумнішим та технічнішим за Девіна.

Перехід далі цікавий, бо Хейні легко зробить вагу і нарешті перестане сушитись для легкої категорії. Але остаточне рішення буде прийняте не одразу після бою.

Що з Ломаченком? Не ясно. Тут може бути і пенсія, і перехід в категорію нижче, і інші бої. Якщо той же Хейні піде, може спробувати стати чемпіоном і піти після цього. Реванш дуже малоймовірний. Перехід нижче реальніший, але, якщо раніше Василь вирішив не скидати вагу, то і зараз теж навряд стане.

Пенсія також реальна. Василь втратив частину кондицій, став важчим на ногах, менше комбінує. І далі не буде краще, бо і 35 років у легкій вазі – поважний вік. Що вже казати про старші позиції.

Ще варіант – грюкнути дверима поєдинком проти Джервонти. Але там тільки гроші. Жодних титулів, важко диктувати хоч якісь умови. Та й ризик. Девіс дуже вибуховий, а Ломаченко пропускав і проти Хейні таке, від чого проти Джервонти падають.