Дерек Боатенг у Дніпрі: валяв дурня, засудив клуб, пішов через вбивство

Молодому поколінню українських футбольних вболівальників, мабуть, зараз дуже складно уявити, наскільки крутим та конкурентним був рівень української Прем'єр-ліги 10-12 років тому. Незважаючи на те, що жодній «третій стороні» тоді так і не вдалося перервати чемпіонську монополію «Динамо» та «Шахтаря», багато матчів складалися для киян та донеччан дуже непросто, а здобути результат (особливо на виїзді: у Дніпрі, Полтаві, Львові, Сімферополі, Одесі, Харкові) іноді вдавалося із великим скрипом та навіть іміджевими втратами.

Тоді українська Прем'єр-ліга була буквально переповнена якісними легіонерами, котрі кидали середняків іспанської, англійської, французької, італійської чи німецької ліг, щоб перебратися в Україну. Звісно, ​​не лише й не стільки через рівень футболу, а насамперед – через величезні гроші.

Одним із тих, хто в цей період прибув грати в УПЛ, виявився ганський опорний півзахисник Дерек Боатенг, котрого днями комерційний директор «Дніпра-1» В'ячеслав Фрідман назвав одним із найбільш проблемних легіонерів в історії ортодоксального «Дніпра». А це чи не прекрасний привід згадати про цього африканського легіонера, його кар'єрний шлях в Україні, а також з'ясувати, чим живе Боатенг нині?..

Шокуюча пропозиція з України

Трансфер Дерека Боатенга до «Дніпра» відбувся влітку 2011 року. На той момент ганський легіонер виступав за іспанський «Хетафе», де мав непогані умови по особистому контракту та клаусулу в розмірі 15 мільйонів євро. За два роки до цього «Хетафе» підписав Боатенга з «Кельна», витративши на угоду лишень 750 тисяч євро, а на момент завершення угоди з «Дніпром» оціночна вартість Дерека на ринку коливалася в районі 2-3 мільйонів євро.

Зрозуміло, що за 3 мільйони «Хетафе» продавати Боатенга «Дніпру» не побажав би, так само як і українці не зважилися б на виплату 15 мільйонів у вигляді відступних. Сторони зійшлися на компромісному варіанті – 5 мільйонів євро, після чого повідомили самого хавбека про це. Як тоді писали африканські ЗМІ, для Боатенга домовленість «Хетафе» та «Дніпра» виявилася повною несподіванкою. Опорний півзахисник в принципі очікував на можливий відхід з іспанського клубу, але його агенти вели консультації з «Астон Віллою», «Вест Бромвічем», «Трабзонспором», а тому несподіваний український слід дещо збентежив Дерека.

Більше того, у «Дніпрі» зажадали від Боатенга прийняти рішення якнайшвидше, мотивуючи це тим, що старт української Прем'єр-ліги відбудеться раніше, ніж у чемпіонатах Іспанії чи Англії, а тому й часу на передсезонну підготовку він матиме менше. Писали, що Дерек із самого початку схилявся до того, щоб відхилити можливість перебратися в Україну, але коли детальніше розібрав із агентом умови «шокуючої», як тоді писали ганські ЗМІ, пропозиції від «Дніпра», то вирішив, що такої можливості більше в його житті може ніколи й не виникнути. Мова про фінансову сторону питання, безперечно…

Боатенг і Хуанде Рамос: від великого тренера до звинувачень у глузуваннях

Щойно Дерек Боатенг опинився в Україні, журналісти запитали, що вплинуло на рішення ганського легіонера перейти до «Дніпра». Прогнозовано промовчавши про гроші, опорник заявив, що дуже багато розмовляв із тодішнім головним тренером української команди Хуанде Рамосом. Дерек навіть назвав іспанця «великим тренером» й заявив, що той «користується великою повагою».

І в першому сезоні відносини Боатенга та Рамоса загалом були досить звичайними. Хавбек провів 21 матч в українській лізі, відзначившись 2 забитими м'ячами та отримавши 6 жовтих карток. Це був чіпкий та непоступливий суперник для усіх, хоча вже тоді в грі Боатенга можна було пригледіти деякі нотки розслабленості (як охарактеризував їх згадуваний вище Фрідман – «побачив, що тут можна дурня валяти»), які він навряд чи міг би собі дозволити демонструвати в іспанській Ла Лізі. Але не в цьому суть…

Справжній вибух у взаєминах між Боатенгом та Рамосом стався у 2012 році. Того літа іспанський тренер несподівано не став продовжувати відпустку Дереку Боатенгу та Самуелю Інкуму, котрі зіграли за збірну Гани, й побажав їх бачити на зборі разом із рештою підопічних. В пресі подейкували, що це ускладнило стосунки гравців із тренером, і згодом Рамос неодноразово скаржився на Боатенга. Зокрема, після матчу третього туру з донецьким «Металургом» (2:0) коуч «Дніпра» заявив, що Дерек не хоче більше грати за команду, а наприкінці серпня, коли африканець відмовився виходити на поле в єврокубковому поєдинку зі «Слованом», Рамос остаточно поставив «хрест» на Боатенгу.

«Дерек літав із нами до Чехії на матч Ліги Європи зі «Слованом», але відмовився виходити на поле. Сказав, що має психологічну травму. Я не розумію, як можна так глузувати зі свого клубу? Нехай насміхається й далі. Для мене його як футболіста більше не існує», – заявив тоді наставник «Дніпра».

Психологічні проблеми через вбивство

Психологічна травма, про яку тоді говорив Рамос, схоже, справді могла статися у житті Дерека Боатенга. Щоправда, трапилася вона не з самим футболістом, а із його дружиною, та згодом вплинула на опорного півзахисника.

Справа в тому, що дружина ганського легіонера «Дніпра» стала свідком убивства, яке сталося 14 квітня 2012 року у центрі Дніпра. Тоді жертвою став відомий у місті бізнесмен Геннадій Аксельрод, а історію про це пресі згодом розкрив тодішній власник «Дніпра» Ігор Коломойський.

«Так, Боатенг має проблему в побутовому житті, це питання із дружиною. Воно пов'язане із містом, з безпекою. Ви, мабуть, чули про гучну подію. І вона, на жаль, стала мимовільним свідком чи очевидцем цього. Я маю на увазі вбивство бізнесмена Аксельрода. В неї психологічний надлом. Але я не впевнений, що у Гані такого не трапляється, чи десь в Англії або Франції, куди вони хочуть переїхати. Але проблема є», - заявив Коломойський.

Рішення Лозанни та відхід по-англійськи

Ще наприкінці серпня 2012 року в пресі з'явилися чутки про те, що Дерек Боатенг погодив умови особистого контракту з «Фулхемом» та чекає на трансфер в англійський клуб, але угода тоді так і не відбулася. Наприкінці грудня в ЗМІ знову потрапила інформація про те, що ганський опорник ось-ось переїде до табору «дачників», але домовитися сторонам по всіх питаннях знову не вдалося.

І як би не запевняли тоді у «Дніпрі» про протилежне, але Боатенгу влітку 2013-го таки вдалося досягти свого. Африканець через рішення Спортивного арбітражного суду, розташованого в Лозанні, домігся набуття статусу вільного агента та розірвання контракту з українським клубом. Завдяки цьому Дерек 1 липня 2013 року офіційно став гравцем «Фулхема», але щастя в цій команді не знайшов, зігравши за сезон тільки 5 поєдинків у рамках всіх турнірів.

Як з «Дніпра», так і з «Фулхема» Боатенг йшов фактично по-англійськи – не прощаючись. У липні 2014-го Дерек підписав контракт із «Райо Вальєкано», але вже у середині серпня вільним агентом перейшов до «Ейбара». Тоді в стані «бджіл» прокоментували рішення настільки стрімко розлучитися з африканцем тим, що у головного тренера команди виникли сумніви щодо рівня фізичної готовності півзахисника.

З «Ейбара» Боатенг пішов також за рік, а потім його кар'єра остаточно та безповоротно розпочала рух у бік кінця. Півроку ганський футболіст провів без клубу, потім ненадовго оформив співпрацю з американським «Райо ОКС», а другу частину сезону-2016/17 вже провів у грецькому ОФІ. Власне, команда з острова Крит й стала останньою у кар'єрі Дерека. І якщо про завершення міжнародної кар'єри хавбек офіційно заявив влітку 2017-го, то про остаточне рішення порвати із професійним футболом Боатенг так і не сказав, знову попрощавшись з ним у традиційно англійській манері.

Єдине, про що тоді говорив екс-хавбек «Дніпра» – це про бажання завершити кар'єру у ганському «Ліберті Профешнлс» – команді, де колись розпочинався його шлях у великий футбол. Але зрештою, жоден із серйозних футбольних довідкових порталів не дає інформації про те, що Боатенгу вдалося реалізувати цю мрію, перш ніж повісити бутси на цвях.

Зараз рятує життя та допомагає молодим талантам

На даний момент Дереку Боатенгу 40 років. 2 травня екс-легіонер «Дніпра» відсвяткував черговий день народження, й наразі про нього мало що чути. Втім, зв'язок із футболом Дерек не порвав остаточно. Нині він займається чимось на кшталт скаутингу, намагаючись відшукати серед натовпу босоногих хлопчаків на безкраїх просторах Гани та інших африканських країн, справжніх талантів, котрим необхідно дати шанс змінити, а то й врятувати життя.

Сам Боатенг зізнавався, що ріс без батька, й саме завдяки футболу домігся того, що має: «Футбол врятував мені життя, бо без нього я не знаю, де я був і що робив би. Є багато місць, куди ми всі ходимо і просто розважаємося, але єдине місце, куди я йду, де я почуваюся вільно та спокійно – це футбольне поле».

Зараз Боатенг співпрацює із ганською академією «Райт ту Дрім» (через неї пройшов один з лідерів нинішнього «Аякса» Мохаммед Кудус). Програма, започаткована у 1999 році в Аккрі, рідному місті Боатенга, колишнім головним африканським скаутом «Манчестер Юнайтед» Томом Верноном, пропонує стипендії талановитим дітям з акцентом на освіту та футбол. Окрім міжнародної школи з проживанням у столиці Гани, «Райт ту Дрім» також працює в Данії та США, а найближчим часом планується відкриття її філії у Єгипті.

Боатенг подорожує Ганою, а також Кот-д'Івуаром та Єгиптом у пошуках кращих молодих талантів та заради їх вербування в академію. З огляду на його власну історію поїздки часто викликають у екс-хавбека «Дніпра» непрості емоції.

«Я бачу багато з того, через що я пройшов раніше – багато бідності, багато поневірянь – я бачу себе там. Особливо після відвідування деяких будинків наших вихованців, де я буваю, щоб подивитися, звідки вони, оцінити, де вони мешкають і як вони мешкають – це дуже важко. Я завжди плачу всередині себе самого, і це вкрай непросто, але я маю робити те, що маю. Це дає мені більше енергії, більше сил, щоб бути в дорозі та вести селекційну роботу. Мені байдуже, куди мене приведе цей шлях. Якщо мені доведеться вирушити до Іраку на розвідку, то я поїду. Якщо мені доведеться спати в машині, щоб розвідати обстановку, я зроблю це, тому що єдине, що я тримаю у своєму серці, це те, що я збираюся змінити на краще чиєсь життя», – ділиться своїми нинішніми поглядами Дерек Боатенг.